Справа №381/464/26 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2488/2026 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
23 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2026 року, -
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
представника власника майна ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2026 року, задоволено клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026111310000102 та накладено арешт на тимчасово вилучене в ході огляду місця події від 27.01.2026 майно, а саме: на бензопилу марки «APRO BPL 5220», зеленого кольору, транспортний засіб марки «Fiat» моделі «Ducato» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , НЕ білого кольору, номер кузова ТЗ: НОМЕР_2 , бензопилу марки «STIHL MS 180/C» помаранчевого кольору 2020 року випуску, без серійного номеру, бензопилу марки «STIHL MS 180/C» помаранчевого кольору 2018 року випуску, серійний номер частково стертий, бензопилу марки «Kraiss man KS'52» корпус чорного кольору з елементами синього кольору, без серійного номеру, каністру з невідомою речовиною з різким запахом схожого на бензин, червоного кольору, пластикову прозору пляшку з заводською наклейкою з надписом «Kamberg олива для змащування шини та ланцюга» з рідиною невідомого походження.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, в частині накладення арешту на транспортний засіб вантажний автомобіль марки автомобіля марки «Fiat» моделі «Ducato» з реєстраційним номером НОМЕР_3 , білого кольору та заборони відчужувати, розпоряджатися та користуватися вказаним автомобілем. Постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_10 , щодо накладення арешту на транспортний засіб, а саме автомобіля марки марки «Fiat» моделі «Ducato» з реєстраційним номером НОМЕР_3 , білого кольору, із забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися вказаним автомобілем.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала винесена без достатніх на це підстав, з суттєвим порушенням норм КПК України.
Апелянт вказує на те, що неправильно встановлено власника майна. За договором купівлі-продажу від 31.01.2024 право власності належить ОСОБА_6 , а у клопотанні прокурора власником зазначено іншу особу.
Документи на підтвердження права власності подавались до суду першої інстанції. Належної оцінки цим доказам, за твердженням апелянта, не надано.
Власника майна та особу, зазначену прокурором, про розгляд клопотання не повідомлено. Обґрунтування розгляду без їх участі відсутнє.
У кримінальному провадженні №12026111310000102 за ч. 1 ст. 246 КК України жодній особі про підозру не повідомлено. Клопотання прокурора не містить конкретизації підстав арешту та ознак речового доказу. В ухвалі наведено загальне посилання на можливість використання майна, як доказу без фактичного обґрунтування.
У транспортному засобі під час огляду відсутня деревина чи інші предмети, пов'язані з інкримінованим діянням. Долучені фотоматеріали не підтверджують зв'язку автомобіля з подією.
Матеріали провадження не містять доказів причетності власника або користувача до незаконної порубки. Дані про ризики знищення, відчуження чи пошкодження майна не наведені.
Окремо зазначається, що роботи на відповідній земельній ділянці здійснювались у межах благоустрою території за ініціативою приватного суб'єкта господарювання, а вирубка лісу не проводилась. У зв'язку з цим апелянт ставить під сумнів сам факт наявності кримінально караного діяння у формі незаконної порубки.
На думку апелянта, слідчий суддя не перевірив співмірність втручання у право власності та наслідки арешту для третьої особи. Не доведено необхідність застосування цього заходу.
Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, яка підтримала вимоги поданої апеляційної скарги та просила її задовольнити з наведених в ній підстав, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді місцевого суду, що у провадженні Фастівського РУП ГУ НП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026111310000102 від 28.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
В межах даного кримінального провадження, 29.01.2026 прокурор Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні за №12026111310000102 від 28.01.2026 року, яке виявлено та вилучено 27.01.2026 у ході огляду місця події, а саме: на бензопилу марки «APRO BPL 5220», зеленого кольору, транспортний засіб марки «Fiat» моделі «Ducato» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , НЕ білого кольору, номер кузова ТЗ: НОМЕР_2 , бензопилу марки «STIHL MS 180/C» помаранчевого кольору 2020 року випуску, без серійного номеру, бензопилу марки «STIHL MS 180/C» помаранчевого кольору 2018 року випуску, серійний номер частково стертий, бензопилу марки «Kraiss man KS'52» корпус чорного кольору з елементами синього кольору, без серійного номеру, каністру з невідомою речовиною з різким запахом схожого на бензин, червоного кольору, пластикову прозору пляшку з заводською наклейкою з надписом «Kamberg олива для змащування шини та ланцюга» з рідиною невідомого походження.
На обґрунтування вимог даного клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 27.01.2026 року надійшло повідомлення на лінію 102 про те, що 27.01.2026 року працівником поліції було виявлено факт незаконної порубки дерев, що розташовані в лісосмузі між с. Козацьке Фастівського району Київської області та м. Фастів Київської області.
З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, 27.01.2026 року в період часу з 16 год. 38 хв. по 18 год. 24 хв. проведено огляд відкритої ділянки місцевості - яка розташована в лісосмузі між с. Козацьке Фастівського району Київської області та м. Фастів Київської області. Під час огляду на вказаній ділянці було виявлено пні свіжозрізаних дерев, а саме пень № 1 породи «клен» - 33х44 см., пень № 2 породи «клен» - 39х36 см., пень № 3 породи «клен» - 18х23 см.; пень № 4 породи «клен» - 16х18 см.; пень № 5 породи «клен» - 13х15 см.; пень № 6 породи «клен» - 13х14 см.; пень № 7 породи «клен» - 13х14 см.; пень № 8 породи «клен» - 16х17 см.; пень № 9 породи «клен» - 17х15 см.; пень № 10 породи «клен» - 22х27 см.; пень № 11 породи «клен» - 31х37 см.; пень № 12 породи «акація» - 14х14 см.; пень № 13 породи «акація» - 10х12 см.; пень № 14 породи «клен» - 18х19 см.; пень № 15 породи «клен» - 13х12 см.; пень № 16 породи «клен» - 13х13 см.; пень № 17 породи «клен» - 12х14 см.; пень № 18 породи «клен» - 16х14 см.; пень № 19 породи «клен» - 20х28 см.; пень № 20 породи «клен» - 20х29 см.; пень № 21 породи «клен» - 14х16 см.; пень № 22 породи «клен» - 18х23 см.; пень № 23 породи «клен» - 21х23 см.; пень № 24 породи «клен» - 40х32 см.; пень № 25 породи «акація» - 60х60 см.; пень № 26 породи «клен» - 44х46 см.; пень № 27 породи «клен» - 32х36 см.; пень № 28 породи «клен» - 48х45 см.; пень № 29 породи «клен» - 40х39 см.; пень № 30 породи «клен» - 40х28 см.; пень № 31 породи «клен» - 30х34 см.; пень № 32 породи «акація» - 57х64 см.; пень № 33 породи «клен» - 23х25 см.; пень № 34 породи «акація» - 21х22 см.; бензопилу марки «APRO BPL 5220» зеленого кольору, транспортний засіб марки «ЗИЛ» моделі «130» з реєстраційним номером НОМЕР_4 в кузові синього кольору, гілки дерев укладені насипом знаходяться у кузові вказаного автомобіля, транспортний засіб марки «Fiat» моделі «Ducato» з реєстраційним номером НОМЕР_3 , білого кольору, бензопила марки «STIHL MS 180/C» помаранчевого кольору 2020 року випуску, без серійного номеру, бензопила марки «STIHL MS 180/C» помаранчевого кольору 2018 року випуску, серійний номер частково стертий, бензопила марки «Kraiss man KS'52» корпус чорного кольору з елементами синього кольору, без серійного номеру, каністра з невідомою речовиною з різким запахом схожого на бензин, червоного кольору, пластикова прозора пляшка з заводською наклейкою з надписом «Kamberg олива для змащування шини та ланцюга» з рідиною невідомого походження.
Також встановлено, що власником транспортного засобу марки «ЗІЛ» моделі «130» з реєстраційним номером НОМЕР_4 в кузові синього кольору є ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , власником транспортного засобу «Fiat» моделі «Ducato» з реєстраційним номером НОМЕР_3 білого кольору є ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
28.01.2026 року відомості за даним фактом слідчим відділом Фастівського РУП ГУ НП в Київській області внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111310000102 від 28.01.2026 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
28.01.2026 року вищезазначені вилучені речі, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12026111310000102 від 28.01.2026 року.
Таким чином, з метою забезпечення подальшого повного, всебічного та об'єктивного розслідування вказаного кримінального провадження, з'ясування об'єктивної істини по справі, збереження предметів та речей, що визнані речовими доказами, орган досудового розслідування та процесуальний керівник вважав за необхідне накласти арешт на вищевказані речові докази, які вилучено 27.01.2026 року.
04.02.2026 ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області задоволено вказане клопотання прокурора та накладено арешт на тимчасово вилучене в ході огляду місця події від 27.01.2026 майно, а саме: на бензопилу марки «APRO BPL 5220», зеленого кольору, транспортний засіб марки «Fiat» моделі «Ducato» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , НЕ білого кольору, номер кузова ТЗ: НОМЕР_2 , бензопилу марки «STIHL MS 180/C» помаранчевого кольору 2020 року випуску, без серійного номеру, бензопилу марки «STIHL MS 180/C» помаранчевого кольору 2018 року випуску, серійний номер частково стертий, бензопилу марки «Kraiss man KS'52» корпус чорного кольору з елементами синього кольору, без серійного номеру, каністру з невідомою речовиною з різким запахом схожого на бензин, червоного кольору, пластикову прозору пляшку з заводською наклейкою з надписом «Kamberg олива для змащування шини та ланцюга» з рідиною невідомого походження.
Оскільки дана ухвала оскаржена представником власника майна ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_7 , тільки в частині накладення арешту натранспортний засіб марки «Fiat» моделі «Ducato» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , НЕ білого кольору, номер кузова ТЗ: НОМЕР_2 , тому колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах вимог поданої апеляційної скарги, а щодо іншого майна, на яке накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на майно колегією суддів не вирішується.
Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження за №12026111310000102 від 28.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та накладаючи арешт на транспортний засіб марки «Fiat» моделі «Ducato» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , НЕ, білого кольору, номер кузова ТЗ: НОМЕР_2 , дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора в цій частині, оскільки вказаний транспортний засіб може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів та можливості проведення відповідного експертного дослідження.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, доводи прокурора в підтримку поданого клопотання про арешт та заперечення представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , щодо поданого клопотання про арешт транспортного засобу марки «Fiat» моделі «Ducato» з реєстраційним номером НОМЕР_3 , білого кольору, номер кузова ТЗ: НОМЕР_2 , а також з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, всупереч твердженням апелянта, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також обставини кримінального провадження №12026111310000102 від 28.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, відношення до нього транспортного засобу марки «Fiat» моделі «Ducato» з реєстраційним номером НОМЕР_3 , білого кольору, який відповідно до постанови від 28.01.2026 слідчого ВРЗЗС СВ Фастівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_13 , визнаний речовим доказом (арк. 68-69), а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно, всупереч твердженням апелянта.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 167, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.
При цьому, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З урахуванням цього слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, всупереч доводам апелянта.
Твердження апелянта про те, що неправильно встановлено власника майна, оскільки за договором купівлі-продажу від 31.01.2024 право власності належить ОСОБА_6 , проте у клопотанні прокурора власником зазначено іншу особу, документи на підтвердження права власності подавались до суду першої інстанції. Однак належної оцінки цим доказам, за твердженням апелянта, не надано, також не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з того, що відповідно до матеріалів клопотання про арешт майна, які подані до суду, вбачається, що органом досудового розслідування встановлено, що транспортний засіб марки «Fiat» моделі «Ducato» з реєстраційним номером НОМЕР_3 , білого кольору зареєстрований на ОСОБА_12 , /а.с. 105/. Відомостей про те, що вказаний транспортний засіб за договором купівлі-продажу від 31.01.2024 належить ОСОБА_6 , під час звернення з клопотанням про арешт майна в сторони обвинувачення не було, а тому вказані твердження мають бути перевірені органом досудового розслідування в межах кримінального провадження №12026111310000102 від 28.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не є безумовними підставами для скасування ухвали суду.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Ухвалу слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2026 року, в частині задоволення клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026111310000102 та накладення арешту на транспортний засіб марки «Fiat» моделі «Ducato» з реєстраційним номером НОМЕР_3 білого кольору, номер кузова ТЗ: НОМЕР_2 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4