Справа № 359/12996/24 Головуючий І-ї інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/5416/2025 Доповідач: ОСОБА_2
18 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
в режимі відеоконференції
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2025 року щодо ОСОБА_7 ,
Цим вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Перегуди, Бориспільського району, Київської області, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 10.02.2023 вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; 29.01.2025 вироком Київського апеляційного суду призначено нове покарання за ч.1 ст.309 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки; 03.03.2025 вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області за ч.1 ст.389 КК України у виді 1 року обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання призначеного за цим вироком, за сукупністю вироків, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.04.2024, який скасовано вироком Київського апеляційного суду від 29.01.2025, і призначено остаточне покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки 3 (три) місяці та штрафу у розмірі невиплаченої суми 13600 гривень 00 копійок, на підставі ч. 3 ст. 72 КК України, виконувати самостійно,
визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, та призначено йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70, ст.72 КК України, шляхом часткового складання, приєднано невідбуту частину за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03.03.2025 та призначено остаточне покарання у виді 2 (двох) років 6 місяців позбавлення волі та штрафу у розмірі 13600 гривень 00 копійок, на підставі ч. 3 ст. 72 КК України, виконувати самостійно.
До вступу вироку в законну силу обрано ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду негайно та постановлено утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України та постановлено рахувати строк відбуття покарання з дня проголошення вироку.
Вирішено питання щодо речових доказів та стягнення процесуальних витрат.
Згідно з вироком, ОСОБА_7 маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, за невстановлених обставин, у невстановлений час, але не пізніше 13.11.2024, придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою не менше 0,647 грам, який почав незаконно зберігати при собі.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 знаючи властивості та способи вживання психотропної речовини, діючи з умислом направленим на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини без мети збуту, поклав зазначений полімерний пакет із блістерною застібкою в середині якого знаходилася кристалоподібна речовина білого кольору, до правої кишені своїх штанів, чим вчинив незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP без мети збуту, будучи особою, яка засуджена за цією ж статтею.
13.11.2024 приблизно об 11 годині 36 хвилин за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Поповича, 10, ОСОБА_7 був затриманий в порядку ст. 298-2 КПК України працівниками Бориспільського районного управління поліції ГУНП в Київській області. В ході проведення дізнавачем обшуку особистих речей ОСОБА_7 , за участі двох понятих, у правій кишені штанів ОСОБА_7 виявлено та вилучено полімерний пакет із блістерною застібкою в середині якого знаходилась кристалоподібна речовина білого кольору, яку ОСОБА_7 зберігав для власного вживання без мети збуту.
Згідно висновку експерта №СЕ-19/111-24/67368-НЗПРАП від 22.11.2024 надана на дослідження кристалоподібна речовина білого кольору масою 0,840 грам виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою в речовині 0,647 грам.
Згідно «Списку №2 Особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено» в Таблиці 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Кабінетом Міністрів України від 16.05.2000 року № 770» - PVP є особливо небезпечною психотропною речовиною обіг якої заборонено.
Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, протягом року після засудження за цією статтею, тобто за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України.
Не погоджуючись з рішенням суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області змінити. Призначити обвинуваченому ОСОБА_7 за ч.2 ст.309 КК України покарання у виді 1 року обмеження волі. На підставі ч.4 ст.70, ст.72 КК України, шляхом часткового складання, приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03.03.2025 та призначити остаточне покарання у виді 2 років обмеження волі. Штраф у розмірі 13 600 грн на підставі ч.3 ст.72 КК України виконувати самостійно. В іншій частині вирок залишити без змін.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги зазначає про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через суворість. Зауважує, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні ненасильницького злочину. Обвинувачений визнав свою вину у вчиненому злочині, передбаченому ч.2 ст.309 КК України у суді першої інстанції та щиро покаявся.
Звертає увагу на те, що у вироку вказано, що ОСОБА_7 сприяв судовому слідству, обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та захисника, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Судовий розгляд вказаного кримінального провадження проводився в суді першої інстанції в порядку ч.3 ст.349 КПК України, а тому висновки суду щодо фактичних обставин справи, які не оспорювались і стосовно яких докази судом не досліджувались, апеляційним судом не перевіряються.
За встановлених обставин дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.2 ст.309 КК України кваліфіковані правильно, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинені протягом року після засудження за цією статтею.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про суворість призначеного покарання, то колегія суддів вважає їх безпідставними.
Так, відповідно до положень ст.ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують та обтяжують.
На думку колегії суддів, вказаних вимог закону місцевим судом дотримано в повній мірі.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд першої інстанції зважаючи на положення статей 50, 65 КК України, врахував тяжкість вчиненого злочину, який згідно вимог статті 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , зокрема те, що він раніше судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, офіційно не працевлаштований.
Згідно зі ст.66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_7 суд визнав його щире каяття та те, що він своїми послідовними показаннями сприяв судовому слідству. Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Врахувавши зазначені обставини, а також принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
Разом із цим, судом враховано те, що ОСОБА_7 раніше судимий, останній раз 03.03.2025 вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області за ч.1 ст.389 КК України у виді 1 року обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання призначеного за цим вироком, за сукупністю вироків, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.04.2024, який скасовано вироком Київського апеляційного суду від 29.01.2025, і призначено остаточне покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки 3 (три) місяці та штраф у розмірі невиплаченої суми 13600 гривень 00 копійок, який на підставі ч.3 ст.72 КК України, виконувати самостійно, тому визнав за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_7 остаточне покарання на підставі ч. 4 ст. 70, ст.72 КК України, шляхом часткового складання, приєднати невідбуту частину за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03.03.2025 та призначити остаточне покарання у виді 2 (двох) років 6 місяців позбавлення волі та штраф у розмірі 13600 гривень 00 копійок, який на підставі ч. 3 ст. 72 КК України, виконувати самостійно.
Наведені у вироку мотиви призначеного ОСОБА_7 покарання дозволяють зробити висновок про те, що при призначенні обвинуваченому покарання судом першої інстанції були дотримані вимоги закону, передбачені ст.65 КК України, в тому числі про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому, незважаючи на доводи апеляційної скарги захисника, призначене ОСОБА_7 за ч.2 ст.309 КК України покарання, як за своїм видом, так і розміром, слід визнати справедливим та таким, що відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законний та обґрунтований вирок, перевіркою кримінального провадження в апеляційному порядку колегією суддів не виявлено.
Оскільки істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, а призначене покарання узгоджується з вимогами ст.ст. 50, 65 КК України, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, а вирок суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2025 року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той самий строк з моменту вручення копії ухвали.
Судді
_______________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4