про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
13 квітня 2026 року Справа № 480/1495/26
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), в якій просить:
1) визнати протиправними бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошового забезпечення з 30.06.2022 року по 29.03.2023 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року,
2) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) обчислити та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошове забезпечення з 30.06.2022 року по 29.03.2023 року, грошову допомогу на оздоровлення за 2022-2023 роки та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Вимоги вмотивовані тим, що відповідачем протиправно не було нараховано та виплачено грошове забезпечення у повному обсязі, з чим позивач не погодився та звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 11.03.2026 позовну заяву залишено без руху в частині вимог та встановлено позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на звернення з позовом до суду із зазначенням у ній підстав та наданням доказів поважності його пропуску в частині вимог з 19.07.2022 до 29.03.2023.
На виконання вказаної ухвали позивач подав до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, втім ухвалою суду від 24.03.2026 продовжено строк залишення без руху, встановлений ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху від 11.03.2026, на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали, та зобов'язати позивача надати суду заяву про поновлення строку на звернення з позовом до суду із зазначенням в ній інших підстав для поновлення строку з наданням доказів на підтвердження обставин, вказаних у такій заяві, в частині вимог з 19.07.2022 до 29.03.2023.
На виконання вимог цієї ухвали позивач надав суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, вмотивоване тим, що з 30.06.2022 є чинним військовослужбовцем Збройних Сил України та по сьогоднішній день виконує свої обов'язки відповідно до статті 65 Конституції України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України. НА підтвердження вказаного надав суду довідку про проходження військової служби та довідку про перебування позивача на військовій службі.
Перевіривши матеріали позову та клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд вказує наступне.
Спірним періодом у цьому спорі позивач визначає період з 30.06.2022 до 29.03.2023, а з позовом до суду звернувся 02.03.2026 (згідно трекінгу поштового відправлення). Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 - у спірний в цьому позові період) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Натомість, після цієї дати, строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Вказане підтверджується висновками Верховного Суду у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23. Відтак, оскільки спірний за цим позовом період від 29.01.2020 до 18.07.2022 визначався за нормами, чинними у цей період, та не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, а тому у цій частині вимог строк звернення з цим позовом до суду, встановлений частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, позивачем не пропущений.
Щодо спірного за цим позову періоду з 19.07.2022 до 29.03.2023 суд вказує, що відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Також відповідно до частини 1 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Внесенням вказаних змін законодавець запровадив строки звернення до суду у відповідних категоріях спорів, у тому числі й у спорах з приводу перерахунку і виплати всіх сум грошового забезпечення та заробітної плати, а саме тримісячний строк, який в залежності від обставин, обраховується:
з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (частина перша);
з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (частина друга).
Судом згідно довідки про проходження військової служби та довідки Військової частини НОМЕР_4 від 27.03.2055 про перебування позивача на військовій службі, встановлено, що позивач з 30.06.2022 безперервно проходить військову службу, на цей час - у Військовій частині НОМЕР_4 .
При цьому судом враховується, що Рішенням Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року у справі №1-7/2024(337/24) за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 233 КЗпП України (справа щодо строків звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат) визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), ч.1 ст.233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат. Зазначено, що частина перша статті 233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Крім того, суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 29 листопада 2024 року по справі № 120/359/24 дійшов висновку, що проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби: 1) обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду, 2) виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори, 3) фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду, 4) повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку, 5) обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
У зв'язку з наведеним обґрунтуванням пропуску строку звернення з позовом до суду, враховуючи обставини, пов'язані з проходженням позивачем військової служби у спірний період та станом на сьогодні, як вагому підставу для поновлення строку та обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя, враховуючи рішення Конституційного Суду України №1-р/2025 від 11.12.2025 у справі №1-7/2024(337/24), а саме втрату чинності частиною першою ст. 233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, а також з огляду на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29.11.2024 у справі №120/359/24, вбачається можливим визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу такий строк звернення, встановлений ч.2 ст.233 КЗпП України, в частині вимог з 19.07.2022 до 29.03.2023.
Таким чином, позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі Сумським окружним адміністративним судом відсутні.
При цьому у позові позивач просив повідомити його про дату, час та місце розгляду справи. З огляду на зміст цього клопотання, суд дійшов висновку, що позивач заявив клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, щодо якої суд зазначає наступне.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч.2 ст. 12 КАС України).
Відповідно до п.1 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Згідно ч.ч.1,2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
З огляду на зміст вказаних норм КАС України, враховуючи обсяг позовних вимог, предмет спору, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, на підставі п.1 ч.6 ст.12 та ст.ст.257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, вбачається необхідним у задоволенні вказаного клопотання відмовити позивачу та здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Керуючись ст.ст. 171, 256, 257, 260, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Визнати поважною причину пропуску строку для звернення з цим позовом до суду в частині вимог, що стосуються періоду з 19.07.2022 до 29.03.2023, та поновити позивачу цей строк.
2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №480/1495/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії (Номер категорії справи 106020200).
3. Відмовити позивачу у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
4. Встановити відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення проти позову, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
5. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, з наданням документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
6. Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, які повинні відповідати вимогам ст. 162 КАС, з наданням документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до них доказів іншим учасникам справи.
7. Відповідачу надати до суду у 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали належним чином завірені копії:
- особових карток позивача за 2020-2023 роки,
- доказів нарахування та виплати позивачу грошової допомоги, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у спірний період.
8. Попередити відповідача, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішить справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
9. Роз'яснити учасникам справи, що інформацію у справі, що розглядається, можна отримати в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України на веб-сторінці http://adm.su.court.gov.ua/sud1870/.
10. Справа розглядатиметься суддею одноособово.
11. Копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надіслати сторонам.
12. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя І.Г. Шевченко