про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
13 квітня 2026 року Справа № 480/1989/26
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) через представника в систему Електронний суд 24.03.2026 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), в якій просить:
1) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення ОСОБА_1 , грошового забезпечення його рідного батька безвісно відсутнього, ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за весь період, починаючи з 18.06.2024 по 09.01.2026 року,
2) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 , грошового забезпечення його рідного батька безвісно відсутнього, ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за весь період, починаючи з 18.06.2024 по 09.01.2026 року.
Вимоги вмотивовані тим, що відповідачем протиправно не було нараховано та виплачено грошове забезпечення за зниклого безвісти батька, з чим позивач не погодився та звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою від 30.03.2026 позовну заяву було залишено без руху з наданням строку позивачеві для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії такої ухвали. Так, зокрема, позивача було зобов'язано надати суду:
1) належним чином завірені копії:
доказів на підтвердження звернення позивача до Військової частини НОМЕР_1 із заявами щодо виплати грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 ,
доказів на підтвердження звернення представника позивача до Військової частини НОМЕР_1 щодо розгляду заяв позивача,
доказів на підтвердження надіслання з описом вкладення заяви позивача від 05.02.2026 до Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 .
2) належним чином завірені копії доказів звернення позивача чи чого представника до відповідача про надання: 1) інформації про нарахування та виплату грошового забезпечення військовослужбовцю ОСОБА_2 за період з 18.06.2024 по 09.01.2026, 2) довідки про розмір грошового забезпечення (помісячно) із зазначенням усіх складових (посадовий оклад, надбавки, премії, додаткові виплати), 3) інформації щодо фактично здійснених виплат та їх отримувача, 4) відомостей про підстави припинення або ненарахування грошового забезпечення (у разі наявності) або із зазначенням інших заходів, яких позивач вживав для їх отримання, та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів,
3) заяву про поновлення строку на звернення з позовом до суду із зазначенням у ній підстав та наданням доказів поважності його пропуску в частині вимог, що стосуються періоду з 18.06.2024 до 23.09.2025.
У порядку усунення недоліків позовної заяви представник позивача подав до суду копії заяв до Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати позивачу грошового забезпечення, доказів вжиття заходів щодо самостійного отримання додаткових доказів у Військової частини НОМЕР_1 , а також заяву про поновлення строку звернення до суду.
Втім ухвалою суду від 06.04.2026 продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху від 30.03.2026, на 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали, та зобов'язати позивача надати суду заяви про поновлення строку на звернення з цим позовом до суду з значенням дати, коли позивачу стало відомо про порушення його прав з наданням доказів на підтвердження того, коли саме позивач дізнався про його порушені права, та доказів на підтвердження того, що саме перешкоджало позивачу без жодних зволікань звернутися до суду у межах встановленого КАС України строку звернення, в т.ч. після отримання сповіщення про безвісти зниклого батька позивача.
На виконання вимог цієї ухвали представник позивача подав заяву, в якій просив поновити позивачу строк звернення з цим позовом до суду, вмотивований тим, що Після зникнення свого батька, позивач не був обізнаний про своє право на отримання грошового забезпечення як члена сім'ї безвісти зниклого військовослужбовця. Лише згодом, після отримання консультацій та вивчення законодавства, у липні 2025 року позивачу стало відомо про наявність такого права та можливість його судового захисту. Також вказав, що після того як позивачу стало відомо про можливість отримання відповідних виплат, позивач неодноразово звертався до Військової частини НОМЕР_1 із заявами щодо нарахування та виплати грошового забезпечення. Однак звернення позивача залишалися без відповіді та належного реагування. Крім того, позивач також звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою отримання необхідної інформації та документів. Проте заяви позивача систематично втрачалися, а відповіді по суті не надавалися, що істотно ускладнювало можливість з'ясування обставин та підготовки звернення до суду. Лише після тривалих безрезультатних звернень та відсутності будь-якої реакції з боку відповідача, у березні 2026 року позивачу стало очевидно, що його права порушуються шляхом ненарахування та невиплати грошового забезпечення. Саме після цього позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Оцінюючи вказані доводи, суд вказує, що відповідно до ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач, звернувшись до суду з цим позовом через представника 24.03.2026 в системі Електронний суд, заявив позовні вимоги з 18.06.2024 до 09.01.2026. Отже, позовні вимоги можуть бути захищені судом з 24.09.2025 - тобто в межах 6-місячного строку, встановленого положеннями ч.2 ст.122 КАС України.
Щодо спірного періоду в частині вимог з 18.06.2024 до 23.09.2025, суд вказує, що у порядку частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, на підставі статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У той же час, рішенням Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" визначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Суд звертає увагу, що питання доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Так, у рішенні по справі “Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та у рішенні по справі “Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Зазначене визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У зв'язку з наведеним обґрунтуванням пропуску строку звернення з позовом до суду та враховуючи, що предмет спору стосується соціального права позивача, вбачається можливим визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду в частині вимог, що стосуються періоду з 18.06.2024 до 23.09.2025 та поновити позивачу такий строк звернення.
Крім того, у позові представник позивача заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" та ст.133 КАС України, вмотивоване тим, що позивач є сином військовослужбовця ОСОБА_2 , який вважається зниклим безвісти під час проходження військової служби. Позов подано з метою захисту права на отримання грошового забезпечення, яке є єдиним джерелом існування позивача. Позивач був студентом денної форми навчання до 09.01.2026 року, на цей час не має стабільного доходу та перебуває у скрутному матеріальному становищі. З огляду на викладене, а також враховуючи соціальний характер спору та особливий статус позивача як члена сім'ї безвісти зниклого військовослужбовця, просить суд звільнити позивача від сплати судового збору.
Так, згідно ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Згідно ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Перевіривши матеріали позовної заяви та доводи клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, з огляду на наведене правове регулювання підстав звільнення особи від сплати судового збору, а також враховуючи, що предметом захисту у цій справі є соціальні права позивача, вбачається за можливе задовольнити клопотання представника позивача та звільнити позивача від сплати судового збору за подання цього позову.
Таким чином, позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі Сумським окружним адміністративним судом відсутні.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч.2 ст. 12 КАС України).
Враховуючи категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, на підставі, ст.257, ч.5 ст.262 КАС України, вбачається необхідним розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Крім того, представник позивача у позові заявив клопотання про витребування у відповідача додаткових доказів, яке, з огляду на положення ст.79,80 КАС України, вбачається за можливе задовольнити та витребувати такі докази.
Керуючись ст.ст. 171, 256, 257, 260, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Визнати поважною причину пропуску строку для звернення з цим позовом до суду в частині вимог, що стосуються періоду з 18.06.2024 до 23.09.2025, та поновити позивачу цей строк.
2. Клопотання представника позивача про звільнення позивача від сплати судового збору за подання цього позову задовольнити та звільнити позивача від сплати судового збору за подання до суду цього позову.
3. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №480/1989/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії (Номер категорії справи ).
4. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
5. Встановити відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення проти позову, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
6. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, з наданням документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
7. Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, які повинні відповідати вимогам ст. 162 КАС, з наданням документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до них доказів іншим учасникам справи.
8. Відповідачу надати до суду у 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали:
- належним чином завірені копії всіх звернень позивача та його представника, які були отримані відповідачем, та рішення, що були прийняті за результатом розгляду таких заяв позивача/його представника,
- інформацію про нарахування та виплату грошового забезпечення військовослужбовцю ОСОБА_2 за період з 18.06.2024 по 09.01.2026,
- довідку про розмір грошового забезпечення (помісячно) із зазначенням усіх складових (посадовий оклад, надбавки, премії, додаткові виплати),
- інформацію щодо фактично здійснених виплат та їх отримувача,
- відомості про підстави припинення або ненарахування грошового забезпечення (у разі наявності).
9. Попередити відповідача, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішить справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
10. Роз'яснити учасникам справи, що інформацію у справі, що розглядається, можна отримати в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України на веб-сторінці http://adm.su.court.gov.ua/sud1870/.
11. Справа розглядатиметься суддею одноособово.
12. Копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надіслати сторонам.
13. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя І.Г. Шевченко