вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"08" квітня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/183/26
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Н.Церковної за участю секретаря судового засідання С.Оліфер, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Приватного підприємства науково-виробничого об'єднання "Агробіоіноватіка" до Фізичної особи-підприємця Бецько Людмили Василівни про стягнення в сумі 312 923,59 грн.
за участю представників сторін:
Від позивача - Хмарська Я.В., від відповідача - Стасік А.І.
В лютому 2026 року Приватне підприємство науково-виробничого об'єднання "Агробіоіноватіка" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця Бецько Людмили Василівни про стягнення в сумі 312 923,59 грн.
Стислий виклад позиції позивача.
Між ПП «НВО «АГРОБІОІНОВАТІКА» (надалі - Позивач) та ФОП БЕЦЬКО ЛЮДМИЛА ВАСИЛІВНА (надалі - Відповідач) було укладено Договір поставки № 62 від 25.04.2025 року (надалі - Договір).
Відповідач свої зобов'язання в частині повної оплати товару за вказаним договором не виконав у повному обсязі. Сума заборгованості за поставлений товар складає 199 197,60грн. Крім того, позивачем у відповідності до умов договору нараховано компенсаційні втрати та штрафні санкції.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
На підставі п.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч.2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Поряд з цим, присутній в судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт наявності заборгованості перед позивачем та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для мирного врегулювання спору. Присутній в судовому засіданні представник позивача заперечив щодо відкладення та зазначив, що пропозицій (проєктів) щодо мирової угоди позивачу за період розгляду справи не надходило.
Щодо вказаного клопотання суд зазначає наступне.
У справі «Смірнова проти України» зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції. У справі "Union Alimentaria Sanders SA v. Spain" зазначено, що передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Згідно приписів ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі відкрито 17.02.2026 року, розгляд справи судом відкладався, саме за клопотанням відповідача для можливого мирного вирішення спору. За таких, обставин суд вважає, що відповідачу надано достатньо часу внесення пропозиції щодо укладення мирової угоди.
Окрім того, судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Зважаючи на викладене, усне клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.
Ухвалою суду від 17.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №918/183/26, постановлено з здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи призначено на 18 березня 2026 року.
Ухвалою суду від 18.03.2026 року відкладено розгляд справи за клопотанням відповідача за для можливого мирного вреголювання спору на 08.04.2026 року.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Заслухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
Між позивачем та відповідачем 25.04.2025 року укладено Договір поставки № 62.
Згідно п.1.1. Договору Позивач зобов'язувався поставити у власність Відповідача Товар, вказаний в Специфікації (додатку) та/або видатковій накладній, а Відповідач, в свою чергу, прийняти такий товар та своєчасно здійснити його оплату.
Відповідно до п.1.3. Договору поставка Товару здійснюється партіями. Під партією слід розуміти ту кількість Товару, яка зазначена у Специфікації (додатку) та/ або у видатковій накладній. Сторонами було домовлено про здійснення поставки товару без підписання Специфікації (додатку).
Пункт 1.5. Договору, надає Позивачу право здійснення поставки Товару без отримання передоплати, при цьому така партія Товару має бути оплачена Відповідачем протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту поставки партії Товару. Фактичне відвантаження Товару підтверджується видатковими накладними, зокрема:
- Видаткова накладна № 995 від 24.06.2025 на суму 218 281,20грн. (з датою оплати 27.06.2025р.);
- Видаткова накладна №1101 від 02.07.2025 на суму 130 916,40грн. (з датою оплати 07.07.2025р.).
Відповідач частково здійснив оплату поставленого товару, що підтверджується платіжним дорученням № @2PL534921 від 27.06.2025 на суму 150 000,00 грн.
Повний розрахунок за поставлений Товар, відповідач не здійснив. Станом на момент подання позовної заяви сума заборгованості за поставлений товар складає 199 197,60 грн.
Доказів погашення вказаної суми відповідач суду не надав.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отримання відповідачем продукції на загальну суму 349 197,60 грн підтверджується видатковими накладними №995 від 24.06.2025 та №1101 від 02.07.2025, що підтверджує факт здійснення сторонами господарської операції поставки та прийняття продукції саме на виконання договірних зобов'язань за Договором поставки № № 62 від 25.04.2025 року.
Як свідчать матеріали справи, замовник (покупець, відповідач) не відмовився прийняти товар, заперечень щодо ціни, кількості, якості чи комплектності товару не має.
Неоплаченим залишився основний борг у розмірі 199 197,60 грн.
Враховуючи, що відповідач в порушення вимог ЦК України взяті на себе зобов'язання не виконав, за поставлений товар своєчасно не розрахувався, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволеню.
Крім того, позивачем за порушення умов договору поставки нараховано пені - 31 240,59 грн, 48 % річних - 58 087,26грн, 10% штрафу - 19 919,76 грн., збитків від інфляції - 4 478,38 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 6.3. Договору встановлено розмір процентів - 48% з простроченої суми та відшкодування інфляційних втрат. Отже, Позивач скориставшись наданим ч.2 ст. 625 ЦК України правом та керуючись умовами Договору, нарахував Відповідачеві 48 % річних від простроченої суми та інфляційні втрати. Пунктом 6.2. Договору передбачено «у разі прострочення грошового зобов'язання Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання за весь період прострочки. Крім того, при простроченні оплати Товару тривалістю більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів Постачальник додатково нараховує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від неоплаченої в установлений строк вартості Товару.
Встановлені обставини щодо прострочення виконання відповідачем договірних зобов'язань з оплати поставленого товару свідчать про порушення відповідачем прав позивача.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми інфляційних втрат та 48% річних, пені та штрафу вважає його арифметично правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Суд робить висновок, що позовні вимоги про стягнення пені - 31 240,59 грн, 48 % річних - 58 087,26грн, 10% штрафу - 19 919,76 грн., збитків від інфляції - 4 478,38 грн є законними та обґрунтованими, а отже такими, що мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами 1, 3 статті 74 зазначеного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими дослідженими у судовому засіданні доказами та не спростовані відповідачем.
Висновки суду.
За результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку, щодо неналежного виконання відповідачем свого обов'язку щодо оплати поставленого товару, а відтак позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4693,85 грн, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з задоволенням позову.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ БЕЦЬКО ЛЮДМИЛИ ВАСИЛІВНИ (зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "АГРОБІОІНОВАТІКА" (вул. Соборна, 285, Б, м. Немирів, Вінницький р-н, Вінницька обл., 22800, код ЄДРПОУ 41762401) заборгованість у розмірі 312 923,59 грн, що складається з основного боргу 199 197,60 грн, пені - 31 240,59 грн, 48 % річних - 58 087,26грн, 10% штрафу - 19 919,76 грн., збитків від інфляції - 4 478,38 грн та 4 693,85 грн судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 13.04.2026 року.
Суддя Н.Церковна