вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"13" квітня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/278/26
Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради Рівненської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті",
до Комунального підприємства "Рівненський обласний протипухлинний центр" Рівненської обласної ради
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 391 403,70 грн,
за участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача -1: не з'явився,
від відповідача-2: не з'явився,
від прокуратури: І. Немкович, посв. від 01.03.2023 № 0716087,
У березні 2026 року керівник Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради Рівненської області звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті" та Комунального підприємства "Рівненський обласний протипухлинний центр" Рівненської обласної ради, у якому просить визнати недійсними додаткову угоду № 4 від 19.08.2022, додаткову угоду № 5 від 22.08.2022, додаткову угоду № 6 від 15.09.2022, додаткову угоду № 7 від 30.09.2022, додаткову угоду № 8 від 07.10.2022, додаткову угоду № 15 від 14.02.2023 до договору про постачання електричної енергії від 26.01.2022 № 26/01, укладеного між Комунальним підприємством "Рівненський обласний протипухлинний центр" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті", а також стягнути кошти у розмірі 391 403,70 грн.
Стислий виклад позиції прокурора, позивача, заперечень відповідачів.
Згідно із позовною заявою, Рівненською окружною прокуратурою за результатами опрацювання системи публічних закупівель "Prozorro" установлено, що відповідачем-2 проведено закупівлю UA-2021-11-23-013405-а за предметом "Електрична енергія" з очікуваною вартістю 2 892 600,00 грн. За результатами процедури закупівлі переможцем визначено відповідача-1, з яким у подальшому укладено договір № 26/01 на постачання електричної енергії споживачу від 26.01.2022. За період дії договору неодноразово збільшено ціну за електричну енергію: з 4,0175 грн з ПДВ до 5,830296 грн з ПДВ, тобто на 45%. Прокуратура, проаналізувавши підстави внесення змін до договору шляхом підписання додаткових угод № 2 від 03.08.2022, № 4 від 19.08.2022, № 5 від 22.08.2022, № 6 від 15.09.2022, № 6 від 15.09.2022, № 7 від 30.09.2022, № 8 від 07.10.2022 та № 15 від 14.02.2023, якими збільшено ціну електроенергії на 45%, дійшла висновку про укладення вказаних додаткових угод з порушенням вимог Закону України “Про публічні закупівлі», тому вони підлягають визнанню недійсними. Окрім того, відповідачем-1 на виконання умов договору поставлено відповідачу-2 321 304 кВт*год електричної енергії на загальну суму 1 796 841,38 грн, отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання оспорюваних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 391 403,70 грн, які підлягають стягненню в судому порядку.
У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на статті 131-1 Конституції України, статті 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", статті 12, 41 Закону України "Про публічні закупівлі", статті 203, 215, 216, 509, 526, 626, 655, 669, 670, 712, 1212 ЦК України тощо.
01.04.2026 від відповідача -1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким додатковою угодою № 4 від 19.08.2022, ціна одиниці товару електричної енергії збільшилась на 4,25% порівняно з умовами додаткової угоди № 2 від 03.08.2022, додатковою угодою № 5 від 22.08.2022 збільшилась на 7,81%, додатковою угодою № 6 від 15.09.2022 збільшилась на 4,21% порівняно з умовами додаткової угоди № 5 від 22.08.2022, додатковою угодою № 7 від 30.09.2022 збільшилась на 4,59%, додатковою угодою № 8 від 07.10.2022 збільшилась на 8,016% порівняно з умовами додаткової угоди № 7 від 30.09.2022, тобто ціна одиниці товару електричної енергії за оскаржуваними додатковими угодами збільшувалась в рамках дозволеного пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" 10% збільшення ціни одиниці. Окрім того, додаткова угода № 15 від 14.02.2023 укладена у зв'язку із зміною тарифу на послуги передачі електричної енергії, встановленого Регулятором ринку - НКРЕКП, а не у зв'язку із коливанням ціни одиниці товару на ринку, що не може бути порушенням пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі», як помилково зазначає прокурор. Також у відповіді від 21.01.2026 № 09-19/01 Рівненська обласна рада зазначила, що не була головним розпорядником бюджетних коштів для КП “Рівненський обласний протипухлинний центр» Рівненської обласної ради. Отже, прокурором фактично не підтверджено порушення інтересів держави в особі саме Рівненською обласною радою, адже рада не є головним розпорядником бюджетних коштів. Розмір стягнення не доведений належними та допустимими доказами, а арифметична модель, яку поклав в основу прокурор, не випливає ні з договору, ні з закону. Стягнення з відповідача 391 403,70 грн не є нейтральним відновленням стану, а має характер саме майнової відповідальності, оскільки електрична енергія поставлена та спожита, а отже, не підлягає поверненню у натурі. На думку ТОВ "Промгаз Сіті", стаття 11 ГПК України врегульовує принцип верховенства права та міжнародні зобов'язання. Застосовуючи частину четверту статті 236 ГПК України, суд не повинен керуватися виключно практикою Верховного Суду, особливо, коли норма має зовнішнє походження. Закон України "Про публічні закупівлі" є імплементаційним актом Угоди про асоціацію, а тому практика Суду ЄС є нормативно релевантною для правильного тлумачення тощо. Ураховуючи викладене, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.
06.04.2026 від прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача-1, відповідно до якого ініціюючи підписання оскаржуваної додаткової угоди № 4 від 19.08.2022, відповідачем-1 надано цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 02.08.2022 № 456-2/22, де порівняно ціну за 3 декаду липня та за 20 днів липня 2022 року. Проте не надано документального підтвердження коливання рівня цін з 03.08.2022 (дати укладення попередньої додаткової угоди № 2). У подальшому, при підписанні оскаржуваної додаткової угоди № 5 від 22.08.2022, відповідач - 1 надав цінову довідку Харківської торгові - промислової палати від 02.08.2022 № 456-2/22, у якій наведено ціну за 1 декаду серпня у порівнянні з 3 декадою липня 2022 року. Проте, аналогічно, документального підтвердження коливання рівня цін з дати укладення попередньої додаткової угоди № 3, тобто з 19.08.2022, надано не було. Для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку слід керуватися показниками середньозваженої ціни електричної енергії за відповідний календарний місяць, а не періодів (декад) в межах такого місяця, як це відображено у зазначених експертних висновках торгово-промислової палати. За інформацією з сайту АТ “Оператор ринку» щодо середньозважених цін за серпень 2022 року вбачається, що у період укладення додаткових угод № 2, 4, 5 не спостерігалось значного коливання рівня цін. У результаті укладення додаткових угод відбулося безпідставне та непропорційне підвищення вартості електричної енергії: за додатковою угодою № 4 на 13,5 % відносно ціни, що визначеної за умовами договору; за додатковою угодою № 5 - на 22,2 %; за додатковою угодою № 6 - на 27,5 %; за додатковою угодою № 7 - на 33,3 %; за додатковою угодою № 8 - на 44 %; за додатковою угодою № 15 - на 45,1%. При цьому, додаткова угода № 15 укладена з посиланням пункт 7 частини п'ятої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі», у зв'язку зі зміною регульованих тарифів. За умовами додаткової угоди № 15 від 14.02.2023 ціна за одиницю, (грн/ кВт*год) включає: ціну електричної енергії як товару - 4,85858 грн/кВт*год без ПДВ; регульований тариф на послуги з передачі електричної енергії у розмірі, встановленому НКРЕКП, - 0,38028 грн/кВт*год без ПДВ; ПДВ - 0,964788 грн. За умовами додаткової угоди № 15, сторонами застосовано ту ціну електричної енергії (як складову тарифу), яка є вищою ніж та, що визначена за умовами додаткової угоди № 8. Отже, оскільки попередні додаткові угоди укладені з порушенням пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі», підпункту 2 пункту 19 Особливостей № 1178, як наслідок, додаткова угода № 15 також підлягає визнанню судом недійсною. Окрім того, оскільки засновником відповідача-2 та власником його майна є територіальна громада в особі Рівненської обласної ради, яка фінансує і контролює діяльність цього закладу, а також зобов'язана контролювати законність та ефективність використання коштів за договорами про закупівлю товарів, саме обласна рада є уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням комунальних коштів, а тому є належним позивачем у цій справі. Представник відповідача-1 хибно ототожнює різні за своєю правовою природою правовідносини, як то “відповідальність посадових осіб публічного права у сфері публічних закупівель» (що унормовано, зокрема статтею 44 Закону України “Про публічні закупівлі», статтею 164-14 КУпАП) з “наслідками недійсності правочину», вчиненого з недотриманням вимог закону (що урегульовано статями 215, 216 ЦК України). До предмета доказування у цій справі не входить питання відповідальності посадових осіб публічного права (зокрема, замовника) за порушення вимог Закону України “Про публічні закупівлі» у порядку статті 44 вказаного Закону. Правові підстави для застосування до спірних правовідносин положень статті 44 Закону України “Про публічні закупівлі», статтей 164-14 КУпАП відсутні.
13.04.2026 від позивача надійшли письмові пояснення, за якими Рівненська обласна рада не є головним розпорядником коштів по відношенню до відповідача-2, вона не має повноважень здійснювати контроль, передбачений пунктом 9 частини 5 статті 22 БК України, а також контроль у сфері публічних закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно до рішення Рівненської обласної ради від 23.12.2021 №466 «Про обласний бюджет Рівненської області на 2022 рік» (додаток 3) головним розпорядником бюджетних коштів обласного бюджету для фінансування сфери охорони здоров'я є Департамент цивільного захисту та охорони здоров'я населення Рівненської обласної державної адміністрації. Рівненська обласна рада та відповідач-2 є окремими юридичними особами. Пунктами 1.7., 1.8. та 1.9. Статуту відповідача-2, затвердженого рішенням обласної ради від 26.04.2024 №888, визначено, що Центр самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями відповідно до чинного законодавства України. Центр не відповідає за зобов'язаннями власника, а власник не відповідає за зобов'язаннями Центру. Держава, її органи не несуть відповідальності за зобов'язаннями Центру. Центр не відповідає за зобов'язаннями держави, її органів також інших підприємств, установ, організацій. У межах своєї статутної діяльності та положень цього Статуту Центр має право укладати від свого імені угоди, виступати позивачем та відповідачем у судах. Указаний установчий документ лише врегульовує корпоративні відносини між територіальними громадами сіл, селищ, міст Рівненської області в особі Рівненської обласної ради як власником та згаданим комунальним підприємством. Крім того, вважає, що наявність в обласної ради повноважень здійснювати контроль за виконанням обласного бюджету, як зазначено в правових позиціях Верховного Суду, на які керівник Рівненської окружної прокуратури посилається у своєму позові, автоматично не наділяє Рівненську обласну раду повноваженнями головного розпорядника коштів щодо контролю, передбаченого пунктом 9 частини 5 статті 22 БК України, а також повноваженнями контролю у сфері публічних закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».
Процесуальні рішення, заяви і клопотання учасників, результати їх розгляду.
Ухвалою суду від 16.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 13.04.2026.
Заяв та клопотань від сторін не надходило.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд установив таке.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
За результатами опрацювання системи публічних закупівель “Прозорро» КП "Рівненський обласний протипухлинний центр" Рівненської обласної ради 23.11.2021 розміщено оголошення про проведення переговорної процедури закупівлі “Постачання електричної енергії споживачу» очікуваною вартістю 2 892 600,00 грн (номер закупівлі UA-2021-11-23-013405-а).
За результатами проведення відкритих торгів, 26.01.2022 відповідачем - 2 (споживач) з переможцем торгів - відповідачем - 1 (постачальник) укладено договір №26/01 про постачання електричної енергії споживачу, за пунктом 2.1. якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до пункту 2.1. договору загальна кількість електричної енергії за цим договором становить 720 000 кВт*год для забезпечення потреб об'єктів споживання споживача за ЕІС кодами в точках продажу, перелік яких зазначений в додатку № 2 до договору.
Строк (термін ) поставки (передачі) товару: з 01.02.2022 по 31.12.2022 (пункт 3.1. договору).
Пунктом 5.2 договору передбачено, що ціна за одиницю електричної енергії визначається у додатку № 2 до договору "Комерційна пропозиція", споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, яка зазначена у додатку № 2 до договору.
Зокрема, відповідно до пункту 1 додатку № 2 до договору ціна за одиницю товару - за 1 кВт*год електричної енергії становить 4,0175 грн з ПДВ.
Згідно з пунктом 13.1 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
За пунктом 5.1. договору загальна ціна цього договору становить 2 892 600,00 грн, у т. ч. 482 100,00 грн ПДВ.
Додатковою угодою № 2 від 03.08.2022 до договору внесено зміни до пункту 2.2. договору: загальна кількість електричної енергії за цим договором становить 683 491,3843 кВт*год для забезпечення потреб об'єктів споживання споживача за ЕІС кодами в точках продажу, перелік яких зазначений в додатку № 2 до договору.
Пунктом 13.8 договору погоджено, що умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача; 2) збільшення ціни за одиницю товару на 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні “ОЕС України». Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку “на добу на перед» (далі - РДН) та внутрішньодобовому ринку (далі - ВДР), та інші показники, які склалися у відповідному розрахунковому періоді в торговій зоні “ОЕС України» та оприлюднені на офіційному вебсайті ДП “ОПЕРАТОР РИНКУ» за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua - згідно з частиною шостою статті 67 Закону України “Про ринок електричної енергії». У якості документального підтвердження даних сторонами визнаються, зокрема, завірені роздруківки з вебсайту звітів про результати роботи РДН/ВДР та про діяльність ОР за відповідний календарний місяць, які оприлюднюються відповідно до законодавства ДП “ОПЕРАТОР РИНКУ» або інший документи органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати зміни ціни товару на ринку. Нова змінена ціна застосовується з першого числа відповідного розрахункового періоду календарного місяця і залишається незмінною до його завершення; 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Істотні умови договору можуть змінюватися у випадку зміни регульованих цін (тарифів) та нормативів, які застосовуються у договорі, а саме: тарифу на послугу з передачі електроенергії, враховується в структурі остаточної ціни електроенергії, що постачають за договором. У цьому випадку зміну ціни здійснюють у такому порядку: - підставою для зміни ціни є набрання чинності постановою НКРЕКП про зміну відповідного регульованого тарифу, що застосовується у договорі; - нову (змінену) ціну застосовують з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП, якщо інше не встановлено чинним законодавством України (у тому числі відповідними рішеннями НКРЕКП).
Як установлено судом із фактичних обставин справи, у подальшому сторонами підписано ряд додаткових угод, якими збільшено ціну за одиницю товару.
Так, додатковою угодою № 2 від 03.08.2022 збільшено ціну за 1 кВт/год електричної енергії до 4,374168 грн з ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 21.07.2022.
Для обґрунтування необхідності підписання додаткової угоди №2 від 03.08.2022 відповідачем -1 надано цінову довідку Харківської торгово - промислової палати № 434-22 від 27.07.2022.
Додатковою угодою № 4 від 19.08.2022 збільшено ціну за 1 кВт/год електричної енергії до 4,560168 грн з ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 01.08.2022.
Для обґрунтування необхідності підписання додаткової угоди №4 від 19.08.2022 відповідачем -1 надано цінову довідку Харківської торгово - промислової палати № 456-22 від 02.08.2022.
Додатковою угодою № 5 від 22.08.2022 збільшено ціну за 1 кВт/год електричної енергії до 4,916664 грн з ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 11.08.2022.
Для обґрунтування необхідності підписання додаткової угоди № 5 від 22.08.2022 відповідачем -1 надано цінову довідку Харківської торгово - промислової палати № 504/22 від 11.08.2022.
Додатковою угодою № 6 від 05.09.2022 збільшено ціну за 1 кВт/год електричної енергії до 5,123688 грн з ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 01.09.2022.
Для обґрунтування необхідності підписання додаткової угоди № 6 від 05.09.2022 відповідачем -1 надано цінову довідку Харківської торгово - промислової палати № 575/22 від 01.09.2022.
Додатковою угодою № 7 від 30.09.2022 збільшено ціну за 1 кВт/год електричної енергії до 5,359128 грн з ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 11.09.2022.
Для обґрунтування необхідності підписання додаткової угоди № 7 від 30.09.2022 відповідачем-1 надано цінову довідку Харківської торгово - промислової палати № 624-1/22 від 13.09.2022.
Додатковою угодою № 8 від 07.10.2022 збільшено ціну за 1 кВт/год електричної енергії до 5,788728 грн з ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 21.09.2022.
Для обґрунтування необхідності підписання додаткової угоди № 8 від 07.10.2022 відповідачем-1 надано цінову довідку Харківської торгово - промислової палати № 684-1/22 від 26.09.2022.
Додатковою угодою № 15 від 14.02.2023 сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в договорі, внести зміни до пункту 5.1. договору та доповнити його пунктом 5.1.1. у такій редакції: загальна ціна договору на 2023 рік становить 289 357,60 грн, у тому числі 48 226,27 грн ПДВ; збільшити ціну за 1 кВт/год електричної енергії до 5,830296 грн з ПДВ.
Окрім того, додатковою угодою № 15 від 14.02.2023 до договору у пункті 4 зазначено, що додаткова угода набирає чинності з дати її підписання сторонами та розповсюджується на відносини, що виникли з 01.01.2023, на підставі частини третьої статті 631 ЦК України і діє протягом строку дії договору.
Унаслідок підписання додаткової угоди № 2 від 03.08.2022 ціну за електричну енергію за 1 кВт/год збільшено на 8,8%, додаткової угоди № 4 від 19.08.2022 - на 13,5%, додаткової угоди № 5 від 22.08.2022 - на 22,2%, додаткової угоди № 6 від 15.09.2022 - на 27,5%, додаткової угоди № 7 від 30.09.2022 - на 33,3%, додаткової угоди № 8 від 07.10.2022 - на 44%, додаткової угоди № 15 від 14.02.2023 - на 45,1% відносно ціни, визначеної за умовами договору.
Відтак за період дії договору на постачання електричної енергії з ініціативи постачальника 7 разів збільшено ціну на електричну енергію з 4,0175 грн з ПДВ до 5,830296 грн з ПДВ, тобто на 45,1%.
Також, як установлено судом, відповідачем -1 на виконання договору поставлено відповідачу -2 321 304 кВт*год електричної енергії на загальну суму 1 796 841,38 грн, а саме: згідно з актами прийому-передачі електроенергії за серпень 2022 року № 1172 від 19.09.2022 - 46491 кВт*год на суму 222 797,54 грн, за вересень 2022 року № ПГС 00001070 від 21.10.2022 - 28168,663 кВт*год на суму 147 000,00 грн, за вересень 2022 року № ПГС 00001070 від 21.10.2022 - 24006,337 кВт*год на суму 136 190,00 грн, за листопад 2022 року № 1533 від 20.12.2022 - 63715 кВт*год на суму 368 828,81 грн, за грудень 2022 року № ПГС0001381-П від 28.12.2022 - 55406 кВт*год на суму 320 730,26 грн, за січень 2023 року № 61 від 16.02.2023 - 49630 кВт*год на суму 289 357,60 грн.
У свою чергу, відповідач - 2 оплатив вартість спожитої електричної енергії, зокрема за спірний період на суму 1 507 483,79 грн, про що свідчать платіжні доручення № 93 від 22.09.2022 на суму 222 797,54 грн, № 100 від 27.10.2022 на суму 147 000,00 грн, № 103 від 25.10.2022 на суму 136 190,00 грн, № 108 від 11.11.2022 на суму 311 937,18 грн, № 126 від 23.12.2022 на суму 368 828,81 грн, № 131 від 29.12.2022 на суму 320 730,26 грн, № 13 від 22.02.2023 на суму 289 357,60 грн.
З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини, пов'язані із недійсністю додаткових угод, укладених до договору, вчиненого за результатами застосування процедури закупівлі, а також стягненням зайво сплачених грошових коштів за такими додатковими угодами, регулювання яких здійснюється Законом України “Про публічні закупівлі», ЦК України тощо.
Щодо представництва прокурором інтересів держави суді.
Рівненською окружною прокуратурою, відповідно до вимог статті 23 Закону України “Про прокуратуру», скеровано на адресу Рівненської обласної ради лист від 05.01.2026 № 50-56-88вих-26, яким повідомлено про порушення при підписанні додаткових угод до договору постачання електричної енергії та наявність підстав для стягнення коштів.
Рівненська обласна рада листом від 21.01.2026 № 09-19/01 повідомила про те, що заходи із порушеного питання, в тому числі проведення претензійно - позовної роботи, не вживалися.
Згідно з уставленою судовою практикою захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019у справі № 826/13768/16, від 05.03.2020 у справі № 9901/511/19, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21).
У категорії спорів щодо визнання недійсними договорів, укладених у межах публічних закупівель, пред'явлення прокурором позову в інтересах осіб, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, має ґрунтуватися на визначенні того, яка саме особа є суб'єктом, що має безпосередній інтерес у захисті державних фінансових ресурсів та в належному виконанні договірних зобов'язань відповідно до положень Закону № 922-VIII (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2025 у справі № 924/524/24).
Закон не зобов'язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатись з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 923/449/18, від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 25.06.2024 у справі № 918/760/23, від 01.10.2024 у справі № 918/778/23, від 20.02.2025 у справі № 910/16372/21).
У справі, яка розглядається, прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради, зазначив, що укладення додаткових угод до договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора. Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що, в свою чергу, завдає шкоду інтересам держави. Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності тощо. Тобто прокурор обґрунтовує порушення інтересів держави укладенням КП "Рівненський обласний протипухлинний центр" Рівненської обласної ради оспорюваних додаткових угод усупереч вимогам чинного законодавства та інтересам держави, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, зростання ціни за одиницю товару і зменшення обсягу постачання та, відповідно, надмірної сплати бюджетних коштів.
При цьому судом враховано, що відповідно до Статуту КП “Рівненський обласний протипухлинний центр», затвердженого рішенням Рівненської обласної ради від 07.12.2018 № 1223 (Статут), засновником, власником та органом управління майном підприємства є територіальні громади сіл, селищ, міст Рівненської області в особі Рівненської обласної ради. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним засновнику. Майно підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Засновник (власник) здійснює контроль за ефективністю використання майна, що є власністю (територіальної громади Рівненської області) або спільною власністю (територіальних громад) та закріплене за підприємством на праві оперативного управління.
Отже, Рівненська обласна рада як засновник здійснює контроль за ефективністю використання майна, що є власністю територіальної громади і закріплене за підприємством на праві оперативного управління. Ураховуючи наведене, прокурор у цій справі підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави в суді та цілком правильно визначив Рівненську обласну раду позивачем за пред'явленим ним до суду позовом.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених учасниками справи.
Як установлено судом, сторони уклали договір за результатами процедури закупівлі на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 628, статті 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами частинами першою-третьою статті 632 ЦК України унормовано, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За частиною другою статті 189 ГК України (втратив чинність, однак діяв станом на лату виникнення спірних правовідносин) ціна є істотною умовою господарського договору.
Частиною першою статті 651 ЦК України врегульовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (частина перша статті 652 ЦК України).
У силу вимог частин третьої, четвертої статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.
За частиною четвертою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Пунктом другим частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону України Про публічні закупівлі можна дійти висновку, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у разі зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Такий правовий висновок неодноразово був викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.10.2024 у справі № 922/2321/22, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 922/433/22, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23, від 06.02.2025 у справі № 910/5182/24, від 18.02.2025 у справі № 925/889/23 тощо, де інтерпретовано та застосовано положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII як імперативну норму, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.
Визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.
Отже, норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону.
Інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, який передбачає щоразу з кожним внесення змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.
Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі".
Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.
До того ж застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.
Отже, з урахуванням наведеного аналізу нормативного припису пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10 % при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24).
Як установлено судом, оспорювані додаткові угоди до договору укладені з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки за їх умовами ціна за одинцю товару (кВт/год.) перевищила 10 % граничну межу, а ціна договору фактично збільшилась на 45,1% порівняно з погодженою ціною під час закупівлі. З огляду на викладене прокурор просить оспорювані додаткові угоди визнати недійсними та повернути на користь позивача сплачені за цими угодами кошти.
Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
З урахуванням наведеного наявні підстави для визнання оспорюваних додаткових угод до договору недійсними, оскільки ними передбачено підвищення цін на електричну енергію на 45,1 %, тобто з перевищенням максимального ліміту у 10 %, що не відповідає вимогам пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина перша статті 216 ЦК України).
Приписами частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
У справі, яка розглядається, судом установлено, що за результатами проведення оголошеної відповідачем - 2 процедури закупівлі переможцем було визнано відповідача - 1 з остаточною пропозицією за результатами аукціону в розмірі 2 937 600,00 грн з ПДВ за 720 000 кВт/год (4,0175 грн з ПДВ за одиницю товару), з яким 26.01.2022 укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 26/01.
Додатковими угодами № 4 від 19.08.2022, № 5 від 22.08.2022, № 6 від 15.09.2022, № 7 від 30.09.2022, № 8 від 07.10.2022, № 15 від 14.02.2023 до договору ціну електричної енергії за 1 кВт/год збільшено з 4,0175 грн/кВт*год з ПДВ до 5,830296 грн з ПДВ. Здійснюючи розрахунок за поставлену електричну енергію за тарифом, визначеним за умовами додаткової угоди № 2 від від 03.08.2022, відповідач-2 мав сплатити за поставлену в період з серпня 2022 по січень 2023 року електричну енергію в обсязі 321 304 кВт*год. кошти у розмірі 1 405 437,67 грн з ПДВ (321 304 *4,374168).
Оскільки оспорювані додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між сторонами щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором, мали регулюватись умовами договору та додаткової угоди № 2 від 03.08.2022 (4,374168 грн з ПДВ), отже, вартість поставленої відповідачем за спірний період електричної енергії в розмірі 321 304 кВт*год. становить 1 405 437,670 грн. Проте відповідач -2 за вказаний обсяг спожитої електричної енергії сплатив відповідачу 1 796 841,38 грн, відтак грошові кошти в сумі 391 403,70 грн (1 796 841,38 грн - 1 405 437,670 грн) є такими, що були безпідставно одержані відповідачем - 1, підстава їх набуття відпала, а тому останній зобов'язаний їх повернути відповідачу-2, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
Стосовно додаткової угоди № 15 від 14.02.2023, то остання укладена з посиланням пункт 7 частини п'ятої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі», тобто збільшення ціни відбулося у зв'язку зі зміною регульованих тарифів. За умовами додаткової угоди № 15 від 14.02.2023 ціна за одиницю, (грн/кВт*год) включає: ціну електричної енергії як товару - 4,85858 грн/кВт*год без ПДВ; регульований тариф на послуги з передачі електричної енергії у розмірі, встановленому НКРЕКП, - 0,38028 грн/кВт*год без ПДВ; ПДВ - 0,964788 грн. Отже, оскільки попередні додаткові угоди укладені з порушенням пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі», а додаткова угода № 15 включає ціну електричної енергії як товару, яка перевищує 10% граничну межу, відтак також підлягає визнанню недійсною.
Щодо доказів, наданих відповідачем-1 в обґрунтування підстав для підвищення ціни, то суд зазначає таке.
Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі № 910/17520/21).
Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.
При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.
Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2025 у справі № 916/747/24).
Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб'єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб'єктів можна віднести Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон'юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.
Отже, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 926/3244/22).
Для обґрунтування підвищення ціни відповідачем на власний розсуд обирались періоди для порівняння середніх цін на електричну енергію, дослідження яких не відображало їх динаміку, а також не могло бути належним обґрунтуванням для висновків про коливання цін у бік збільшення. Крім того, у наданих відповідачем документах не міститься доказів на підтвердження пропорційного зростання ціни на товар на ринку з урахуванням періоду дії попередньої додаткової угоди.
Надані документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію, пропорційності їх зростання, у них відсутній аналіз вартості ціни електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв'язку із чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами статтями 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави, а відтак - про наявність підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат.
Згідно з частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (частина перша статті 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 20 671,25 грн (з урахуванням вимог частини третьої статті 4 Закону України “Про судовий збір»).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи, що позов задоволено повністю, відтак судовий збір покладається на відповідачів.
Керуючись статтями 73,74,76-79,86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
Позов керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті", Комунального підприємства "Рівненський обласний протипухлинний центр" Рівненської обласної ради про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії та стягнення 391 403,70 грн задовольнити.
Визнати недійсними додаткову угоду № 4 від 19.08.2022, додаткову угоду № 5 від 22.08.2022, додаткову угоду № 6 від 15.09.2022, додаткову угоду № 7 від 30.09.2022, додаткову угоду № 8 від 07.10.2022, додаткову угоду № 15 від 14.02.2023 до договору про постачання електричної енергії від 26.01.2022 № 26/01, укладеного між Комунальним підприємством "Рівненський обласний протипухлинний центр" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті" (вул. П. Сагайдачного, 25-Б, офіс 25Б, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 41559270) на користь Рівненської обласної ради Рівненської області (м-н Просвіти, 1, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 21085816) 391 403,70 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті" (вул. П. Сагайдачного, 25-Б, офіс 25Б, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 41559270) на користь Рівненської обласної прокуратури (вул. 16 Липня, буд. 52, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 02910077) 10 335,63 грн судового збору.
Стягнути з Комунального підприємства "Рівненський обласний протипухлинний центр" Рівненської обласної ради (вул. Олександра Олеся, 12, м. Рівне, 33010, ідентифікаційний код 02000205) на користь Рівненської обласної прокуратури (вул. 16 Липня, буд. 52, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 02910077) 10 335,62 грн судового збору.
Позивач: Рівненська обласна рада Рівненської області (м-н Просвіти, 1, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 21085816).
Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті" (вул. П. Сагайдачного, 25-Б, офіс 25Б, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 41559270).
Відповідач-2: Комунальне підприємство "Рівненський обласний протипухлинний центр" Рівненської обласної ради (вул. Олександра Олеся, 12, м. Рівне, 33010, ідентифікаційний код 02000205).
Стягувач (за судовим збором): Рівненська обласна прокуратура (вул. 16 Липня, буд. 52, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 02910077).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини перша, друга статті 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 256 ГПК України).
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне судове рішення складене та підписане 13.04.2026.
Суддя О. Андрійчук