вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"06" квітня 2026 р. Справа № 918/231/26
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області
до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"
про стягнення коштів у сумі 27 556 грн 67 коп.,
у судовому засіданні приймали участь:
від позивача - Півторак І.В. (самопредставництво);
від відповідача - не з'явився.
Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
У судовому засіданні 6 квітня 2026 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
У лютому 2026 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (далі - відповідач), в якій просить стягнути 27 556 грн 67 коп. різниці між завданою майновою шкодою та виплаченим страховим відшкодуванням.
Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3 328 грн 00 коп. В позовній заяві зазначено, що позивач не очікує нести інші судові витрати у зв'язку із розглядом справи крім судового збору.
До позовної заяви позивачем долучено платіжну інструкцію від 20 лютого 2026 року № 3 про оплату судового збору за подання даної позовної заяви до Господарського суду Рівненської області в розмірі 3 328 грн 00 коп.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25 лютого 2023 року близько 13 год. 00 хв. на автомобільній дорозі М-06 Київ-Чоп, на ділянці дороги км 332 - зафіксованого поліцією (згідно пікетажного положення км 332+785 м) відбулась ДТП за участі ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки "Opel Vivaro" номерний знак НОМЕР_1 , забезпеченого полісом ПрАТ УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" № ЕР-213408587. Внаслідок скоєння ДТП пошкоджено металеве огородження з комплектуючими матеріалами. Служба автомобільних доріг у Рівненській області звернулась до ПрАТ УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" із повідомленням про ДТП від 07.03.2023.
Відповідно до наказу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 31.03.2023 № Н-131 Службу автомобільних доріг у Рівненській області перейменовано на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області.
05.04.2023 внесені відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В результаті ДТП державі, в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області, заподіяно майнову шкоду (збитки) в розмірі 126 195,11 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2023 р. № 36/1 від 08.05.2023 р. та платіжною інструкцією № 168 від 08.05.2023.
Позивач зазначає, що Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області понесено витрати по виконаних будівельних роботах по ремонту бар'єрного огородження після ДТП 25.02.2023 р. на а/д М-06 Київ-Чоп на ділянці дороги км 332+785 м в розмірі 126 195,11 грн. з ПДВ.
Як зазначає позивач, Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області до ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" подано заяву про виплату страхового відшкодування.
13.07.2023 Приватним акціонерним товариством "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області виплачено страхове відшкодування згідно страхового акту № 230000720148 від 13.07.2023 в розмірі 78 998,70 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № ЗР057801 від 13.07.2023 року.
Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області до ПрАТ УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" пред'явлено вимогу від 20.10.2023 № 12/2103 про відшкодування різниці між завданою майновою шкодою та виплаченим страховим відшкодуванням в розмірі 43 996,41 грн.
ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" листом від 02.11.2023 № 230000720148-3 повідомило про те, що вартість матеріального збитку, відповідно до Звіту № 34798 становить - 98 638,44 з ПДВ. Розмір франшизи згідно Полісу № ЕР-213408587 складає 3 200 грн. Попередньо виплачена сума страхового випадку становить 78 998,70 грн. Належна сума доплати страхового відшкодування становить 16 439,74 грн.
02.11.2023 ПрАТ УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" здійснено доплату страхового відшкодування в розмірі 16 439,74 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 3Р095584 від 02.11.2023.
Таким чином, позивач зазначає, що Службі відновлення та розвитку інфраструктури виплачено страхове відшкодування на загальну суму 95 438,44 грн. Однак, сума сплаченої страхової виплати є недостатньою для повного відшкодування шкоди. Різниця між завданою майновою шкодою Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області та страховою виплатою з урахуванням суми франшизи встановленої полісом № ЕР-213408587 становить 27 556,67 грн. (126 195,11 грн. - 95 438,44 грн. - 3 200 грн. = 27 556,67 грн).
Ухвалою суду від 2 березня 2026 року, з урахуванням ухвали суду від 4 березня 2026 року, позовну заяву Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у змішаній (паперовій та електронній) формі, судове засідання для розгляду справи призначено на 6 квітня 2026 року на 10:30 год.
18 березня 2026 року від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що відповідач, з метою визначення розміру матеріального збитку, замовив проведення оцінки. Згідно звіту № 34798 про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків пошкодженого майна - відбійника дорожнього металевого склало 98 638,44 грн. Згідно полісу № ЕР-213408587 розмір франшизи становить - 3 200,00 грн. Розмір страхового відшкодування склав - 95 438,44 грн.
Відповідач вказує, що даний розмір страхового відшкодування був визначений у встановленому Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 1961-IV порядку, тому підстави для доплати відсутні.
Згідно ст. 1194 ЦК України - особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідач вважає, що на страховика (відповідача) не може покладатися відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), оскільки це є обов'язком особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність.
При цьому, як зазначає відповідач, ліміт відповідальності страховика визначається не лише розміром страхової суми, передбаченої полісом страхування, а й умовами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 1961-IV щодо встановленого порядку визначення розміру страхового відшкодування за заподіяну шкоду.
Представник позивача у судовому засіданні 6 квітня 2026 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач у судове засідання 6 квітня 2026 року не з'явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвал суду від 02.03.2026 року та від 04.03.2026 року, до електронного кабінету Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (а.с. 49, 53). В той час у відзиві на позовну заяву просить розгляд справи 06.04.2026 року о 10:30 год. проводити без участі представника ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" у зв'язку з участю в іншому судовому засіданні по справі № 363/7015/25.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Відповідно до п. 1.1. Положення про Службу автомобільних доріг у Рівненській області, затвердженого наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 29.07.2019 р. № 253 (далі - Положення) (чинного станом на дату ДТП - 25.02.2023 р.), Служба автомобільних доріг у Рівненській області (далі - Служба) заснована на державній власності і належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України, яке відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 р. № 456/2011 "Про Положення про Державне агентство автомобільних доріг України" є правонаступником Державної служби автомобільних доріг України.
Відповідно до п. 2.1. Положення, метою діяльності Служби є забезпечення розвитку та функціонування автомобільних доріг загального користування державного значення у Рівненській області (далі - автомобільні дороги) шляхом їх будівництва, реконструкції, ремонтів та утримання (дорожні роботи) в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг.
Пунктами 5.1. - 5.2. Положення передбачено, що майно Служби є державною власністю і закріплюється за нею на праві оперативного управління. Майно Служби становлять виробничі і невиробничі засоби, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Служби.
Відповідно до п. 5.3. та п. 5.4. Положення, на балансі Служби обліковуються автомобільні дороги, та їх складові, передані Службі в оперативне управління, що є складовою єдиної транспортної системи України та належать до сфери управління Уповноваженого органу управління. Автомобільні дороги, та їх складові, знаходяться у державній власності та не підлягають приватизації. Автомобільні дороги, та їх складові, що закріплені за Службою, обліковуються на її балансі, враховуються і відображаються окремо в аналітичному обліку. До складових автомобільної дороги включається проїзна частина, узбіччя, земляне полотно, декоративні озеленення, снігозахисні насадження, резерви, кювети, мости, штучні споруди, автопавільйони, лінійні споруди і комплекси, тунелі, транспортні розв'язки, водопропускні споруди, підпірні стінки, шумові екрани, очисні споруди і розташовані в межах смуг відведення інші дорожні споруди та обладнання, відеокамери, а також інші споруди, що знаходяться за межами смуг відведення, що забезпечують функціонування автомобільних доріг.
Як слідує з постанови Рівненського районного суду Рівненської області від 21 березня 2023 року у справі № 570/1215/23, 25.02.2023 року о 13 год. 00 хв. на а/д М-06 Київ-Чоп 332 км поблизу смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Opel Vivaro д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого допустив наїзд на перешкоду, а саме дорожнє огородження (металевий відбійник), в результаті чого транспортний засіб та металевий відбійник (протяжністю 26 м) отримали механічні пошкодження.
У зв'язку з наведеним, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн 00 коп.
Згідно з полісом № ЕР-213408587 страховиком є Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" зі страховою сумою на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, - 160 000,00 грн.
Служба автомобільних доріг у Рівненській області 07.03.2023 року звернулася до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 25.02.2023 року на а/д М-06 Київ-Чоп, км 332+785 м, за участі забезпеченого в Приватному акціонерному товаристві "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" за полісом № ЕР-213408587 транспортного засобу "Opel Vivaro" з номерним знаком НОМЕР_1 під керування ОСОБА_1 .
Відповідно до наказу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 31.03.2023 року № Н-131, перейменовано Службу автомобільних доріг у Рівненській області на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області.
10.05.2023 року, на підставі Договору № 34 від 19.12.2022 року, укладеного між Службою автомобільних доріг у Рівненській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Автострада", відповідно до платіжної інструкції № 168 від 08.05.2023 року здійснено оплату товариству у розмірі 126 195,11 грн.
Відновлення пошкодженого металевого огородження внаслідок ДТП, скоєного ОСОБА_1 , проводилось Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Автострада", що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2023 року від 08.05.2023 року № 36/1. Роботи виконані за актом на загальну суму 126 195,11 грн.
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області звернулася до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" з листом № 12/1244 від 06.07.2023 року, відповідно до якого службою надіслано заяву про здійснення відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 25.02.2023 року на а/д М-06 Київ-Чоп, км 332+785 м, за участі забезпеченого в Приватному акціонерному товаристві "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" за полісом № ЕР-213408587 транспортного засобу "Opel Vivaro" з номерним знаком НОМЕР_1 під керування ОСОБА_1 .
Відповідно до платіжної інструкції від 13 липня 2023 року № ЗР057801 Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" перераховано Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області 78 998,70 грн. (відш. зг. стр. акту № 230000720148 від 13.07.2023, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області).
Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області пред'явлено Приватному акціонерному товаристві "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" вимогу від 20 жовтня 2023 року № 12/2103 про відшкодування різниці між завданою майновою шкодою та виплаченим страховим відшкодуванням в розмірі 43 996,41 грн.
Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" листом від 2 листопада 2023 року № 230000720148-3 повідомило Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області про те, що вартість матеріального збитку відповідно до Звіту № 34798 становить - 98 638,44 з ПДВ. Розмір франшизи згідно Полісу № ЕР-213408587 складає 3 200,00 грн. Попередньо виплачена сума страхового випадку становить 78 998,70 грн. Належна сума доплати страхового відшкодування становить 16 439,74 грн.
02.11.2023 року Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" здійснено доплату страхового відшкодування в розмірі 16 439,74 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 3Р095584 від 02.11.2023 року.
За твердженням позивача, в результаті ДТП державі, в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області, заподіяно майнову шкоду (збитки) в розмірі 126 195,11 грн. Різниця між завданою майновою шкодою Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області та страховою виплатою з урахуванням суми франшизи встановленої полісом № ЕР-213408587 становить 27 556,67 грн. (126 195,11 грн. - 95 438,44 грн. - 3 200 грн. = 27 556,67 грн).
Доказів сплати Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" Службі відновлення та розвитку інфраструктури різниці між завданою майновою шкодою та страховою виплатою по страховому випадку, який мав місце 25.02.2023 року автомобіля "Opel Vivaro" з номерним знаком НОМЕР_1 під керування ОСОБА_1 у розмірі 27 556,67 грн. матеріали справи не містять.
Згідно з ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі
Згідно частини 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Підпунктом 8 п. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно з ч. 1, п. я. ч. 2 та абз. 1 ч. 3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відтак, за загальним принципом цивільного права, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, регулює Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
За змістом ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції станом на 29.12.2022 року), страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу. Страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування". Потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу. Особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду. Забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована. Страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.
Згідно з абз. 1 пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди (ст. 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Згідно з ст. 31 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір шкоди, пов'язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.
Відповідно до ч. 1 п. 35.1 ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна (абз. 1 та абз. 2 п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно з ч. 1, абз. 1 та абз. 10 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках: визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Звіт про оцінку майна є документом, складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні")
При цьому, звіт про оцінку є лише попереднім оціночним документом, який показує можливу вартість відновлювального ремонту пошкодженого майна, тоді як реальна (фактична) вартість відновлювального ремонту майна визначається, виходячи з реальної вартості ремонту, необхідного для відновлення майна, що вказується у рахунку або акті виконаних робіт.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 року у справі № 147/66/17 викладено правову позицію:
"основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.
Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика (страховика) не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961 IV) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 9 листопада 2021 року у справі № 147/66/17).
Водночас в Законі наголошено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Тобто Закон як спрямований насамперед на захист прав осіб потерпілих внаслідок ДТП, при цьому також забезпечує майнові інтереси винної особи, які полягають у відшкодуванні спричиненої шкоду не нею, а страховиком (страховою компанією) за певні страхові внески (стаття 3 Закону № 1961-IV)".
Постановою Правління Національного банку України № 109 від 30.05.2022 року "Про розміри страхових сум за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", затверджено розміри страхових сум за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеними після набрання чинності цією постановою: за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 160 000 гривень на одного потерпілого.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено, що 25.02.2023 року на автомобільній дорозі М-06 Київ-Чоп, на ділянці км 332+785 м, відбулась ДТП за участі ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки "Opel Vivaro" з номерним знаком НОМЕР_1 , забезпеченого полісом Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" № ЕР-213408587. Внаслідок скоєного ДТП було пошкоджено дорожнє огородження (металевий відбійник), фактична вартість проведеного відновлювального ремонту якого складала 126 195,11 грн. Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 95 438,44 грн. Відповідно, різниця між завданою майновою шкодою Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області та страховою виплатою з урахуванням суми франшизи встановленої полісом № ЕР-213408587 становить 27 556,67 грн. (126 195,11 грн. - 95 438,44 грн. - 3 200 грн. = 27 556,67 грн).
За таких обставин, враховуючи, що зібраними у справі доказами підтверджується факт заподіяння шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участі автомобіля "Opel Vivaro" номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , забезпеченого полісом Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" № ЕР-213408587, у останнього виникло зобов'язання нести відповідальність за шкоду майну (вартість проведеного відновлювального ремонту), заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням зазначеного транспортного засобу.
Доказів оплати різниці понесених Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області фактичних витрат (збитків) на проведення відновлювального ремонту дорожнього огородження (металевого відбійника) та страховою виплатою в розмірі 27 556,67 грн. суду не подано.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" про стягнення 27 556 грн 67 коп. різниці між завданою майновою шкодою та виплаченим страховим відшкодуванням.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3 328 грн 00 коп. Зокрема в позовній заяві зазначено, що позивач не очікує нести інші судові витрати у зв'язку із розглядом справи крім судового збору.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня складає 3 328 грн 00 коп.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру, за яку судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00), та позовну заяву подано через систему "Електронний суд", відповідно останній зобов'язаний був сплатити при поданні позову до суду, судовий збір в розмірі 2 662 грн 40 коп., так як у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (3 328,00*0,8).
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні даного позову Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області було сплачено 3 328 грн 00 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією від 20 лютого 2026 року № 3.
Таким чином, Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом (наразі є переплата судового збору в розмірі 656 грн 60 коп.).
Відтак, судом береться до уваги судовий збір в сумі 2 662 грн 40 коп.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп. покладаються на відповідача у справі.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З урахуванням внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, позивачу підлягає поверненню судовий збір в сумі 656 грн 60 коп.
За таких обставин, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися з відповідним клопотанням про повернення судового збору у зв'язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44, код ЄДРПОУ 24175269) на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Героїв поліції, буд. 19, код ЄДРПОУ 25894919) 27 556 (двадцять сім тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) грн 67 коп. різниці між завданою майновою шкодою та виплаченим страховим відшкодуванням та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. витрат по оплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 13 квітня 2026 року.
Суддя Політика Н.А.