08 квітня 2026 року Справа № 907/1214/25
місто Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі
головуючий суддя:Рим Т. Я.,
судді:Манюк П. Т.,
Прядко О. В.,
за участю секретаря судового засідання Кушти А. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали
апеляційної скарги: Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель",
на рішення:Господарського суду Закарпатської області від 22.01.2026 (повний текст рішення складено 18.02.2026, суддя Мірошниченко Д. Є.),
у справі:№ 907/1214/25,
за позовом:Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (надалі - ДП МОУ "Агенція оборонних закупівель", Позивач або Апелянт),
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "007М" (надалі - ТОВ "007М" або Відповідач),
про:стягнення 6'939'399,60 грн неустойки.
У судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: не з'явився,
відповідача:Басараб Віталій Вікторович.
I. ПРОЦЕДУРИ
Історія розгляду справи
1. Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "007М" про стягнення 6'939'399,60 грн неустойки.
2. Позовні вимоги обґрунтовано недотриманням Відповідачем строків поставки 433 одиниць товару (безпілотного авіаційного комплексу DJI MATRICE 4T), передбачених державним контрактом № 24-609-VDK-25 від 12.06.2025 на закупівлю товарів для потреб безпеки і оборони (надалі - Державний контракт від 12.06.2025). Унаслідок цього Позивачем було нараховано неустойку в загальній сумі 6'939'399,60 гривень.
3. Предметом позову є стягнення 6'939'399,60 грн неустойки, з яких:
3.1. 2'821'635,60 грн пені.
3.2. 4'117'764,00 грн штраф.
4. Підставою позову є порушення Відповідачем встановлених Державним контрактом від 12.06.2025 строків поставки товару.
5. Рішенням від 22.01.2026 місцевий суд позов задовольнив частково:
5.1. Стягнув з Відповідача на користь Позивача 1'410'817,80 грн пені, 2'058'882,00 грн штрафу, а також 83'272,79 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.
5.2. В решті вимог суд відмовив.
6. Рішення мотивовано тим, що Відповідач порушив установлені Державним контрактом від 12.06.2025 строки поставки товару, що підтверджується актами приймання-передачі. Суд відхилив доводи Відповідача про неможливість своєчасної поставки у зв'язку з неповідомленням місця поставки, оскільки листи про готовність здійснити поставку були направлені після закінчення встановленого строку, а доказів його зміни матеріали справи не містять.
7. У зв'язку з цим суд визнав правомірним нарахування пені та штрафу, перевіривши правильність їх розрахунку. Водночас, виходячи із засад справедливості, добросовісності, пропорційності, беручи до уваги інтереси обох сторін, ступінь виконання зобов'язань Відповідачем, враховуючи те, що неустойка є засобом розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання, суд зменшив їх розмір на 50 %, унаслідок чого позов задовольнив частково.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
8. Не погодившись із указаним рішенням, ДП МОУ "Агенція оборонних закупівель" подало апеляційну скаргу до Західного апеляційного господарського суду.
9. Ухвалою від 23.02.2026 Західний апеляційний господарський суд залишив апеляційну скаргу без руху та встановив апелянту строк для усунення недоліків. Апелянт усунув недоліки апеляційної скарги.
10. Ухвалою від 03.03.2026 Західний апеляційний господарський суд в складі головуючого судді Рима Т. Я., суддів Манюка П. Т. та Матущака О. І. відкрив апеляційне провадження, витребував матеріали справи із місцевого суду та встановив Відповідачу строк для подання відзиву.
11. Учасники справи отримали ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі 04.03.2026, про що свідчать долучені до матеріалів справи довідки про доставку електронних листів (том 3, а. с. 32, 33).
12. У зв'язку з перебуванням судді Матущака О. І. на навчанні, апеляційний суд провів автоматизовану заміну складу суду для розгляду апеляційної скарги, за результатами якої суддю Матущака О. І. замінено суддею Прядко О. В.
13. Ухвалою від 17.03.2026 Західний апеляційний господарський суд у новому складі колегії призначив розгляд справи на 08.04.2026 у закритому судовому засіданні.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція Апелянта
14. Суд першої інстанції безпідставно зменшив розмір неустойки, чим порушив норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення в цій частині.
15. Сума пені, що підлягає стягненню з Відповідача, не є надмірною, а спрямована на стимулювання належного виконання зобов'язань боржником, має компенсаційний характер і покликана запобігти порушенням у майбутньому. Зменшення судом першої інстанції неустойки (пені) фактично нівелює мету існування неустойки як виду цивільно-правової відповідальності за порушення зобов'язання, що в свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
16. Суд першої інстанції, зменшуючи неустойку, безпідставно врахував відсутність збитків у Позивача та обставину ненадання авансу, що суперечить частині 1 статті 550 Цивільного кодексу України, згідно з якою право на неустойку не залежить від наявності збитків. Сторони самостійно погодили розмір і підстави її нарахування, що відповідає принципу свободи договору (статті 6 та 627 Цивільного кодексу України).
17. Відповідач не довів, а суд не встановив виняткових обставин, які б виправдовували зменшення правильно розрахованої неустойки.
18. При вирішенні питання про зменшення неустойки суд мав врахувати, що спірні правовідносини виникли у сфері виконання державного контракту в умовах воєнного стану, а порушення строків поставки безпосередньо впливає на обороноздатність держави. Державний контракт від 12.06.2025 укладено не з комерційною метою, а для забезпечення потреб Збройних Сил України, тому зменшення штрафних санкцій є безпідставним, суперечить практиці Верховного Суду та фактично призводить до звільнення Відповідача від відповідальності і порушення балансу інтересів сторін.
19. З огляду на систематичні порушення Відповідачем умов державних контрактів і критичну важливість своєчасного постачання оборонної продукції, штрафні санкції мають застосовуватись у повному обсязі. Відповідно рішення в частині їх зменшення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Відзив
20. Відповідач є приватним підприємством та спеціальним суб'єктом господарювання у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності у сфері експорту/імпорту продукції, послуг військового призначення та подвійного використання. Він безпосередньо бере участь у забезпеченні національної безпеки та обороноздатності в умовах повномасштабної російської збройної агресії проти України. Зокрема, Відповідач здійснює діяльність з імпорту безпілотних літальних апаратів, у зв'язку з чим є критично важливим для забезпечення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань. Стягнення з Відповідача штрафних санкцій у заявленому розмірі може мати негативний вплив на виконання ним інших договірних зобов'язань, що фінансуються за рахунок власних коштів, і, з огляду на їх характер, створити ризики для належного забезпечення інтересів держави у сфері обороноздатності.
21. Вирішуючи питання наявності підстав для зменшення розміру пені, суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що Відповідач у повному обсязі виконав зобов'язання з поставки 450 комплектів безпілотних авіаційних комплексів марки DJI MATRICE 4T, допустивши при цьому незначне прострочення строку у кількості 433 одиниць товару.
22. Відповідач зауважує, що виконання зобов'язань здійснювалося в умовах обмеженого фінансового забезпечення та строків, визначених для їх виконання. Адже специфікацією до Державного контракту від 12.06.2025 встановлено строк поставки до 26.06.2025 (менше ніж місяць), при цьому товар постачався з-за кордону. Згідно з пунктом 2.6 Державного контракту від 12.06.2025 оплата здійснюється після фактичної поставки товару. Таким чином, Відповідач був змушений здійснювати закупівлю товару у іноземних контрагентів за рахунок власних коштів.
23. Стягнення пені в розмірі 6'939'399,60 грн не відповідає меті забезпечення належного виконання господарського зобов'язання та призводить до фактичного застосування до Відповідача каральних санкцій, створюючи при цьому для Позивача необґрунтовану можливість отримання додаткового прибутку.
24. Чистий прибуток ТОВ "007М" за 2024 рік, що співставляється, становить 6'502'459,00 грн, що є 2,69 % валової маржі та 1,25 % чистої маржі від загального обороту. Відповідно, нарахування штрафних санкцій по Державному контракту від 12.06.2025 запланована валова маржа становить лише 2'495'728,20 гривень (тобто 2,69 % від суми контракту), а чиста маржа - 1'159'725,00 грн (1,25 % від ціни контракту). Разом з тим, нараховані по контракту штрафні санкції перевищують такі показники та становлять в цілому 7,5 % від суми контракту.
25. Поставки безпілотних авіаційних комплексів на територію України, зокрема DJI Matrice 4T, здійснюються виключно шляхом імпорту. У зв'язку з цим такі поставки об'єктивно супроводжуються затримками, які мають системний характер і виникають незалежно від умов розрахунків, у тому числі навіть у разі здійснення оплати після фактичного отримання продукції.
26. Відповідач протягом 2024 року добровільно сплатив пеню на користь інших замовників товару згідно з отриманими претензіями, на загальну суму 1'463'978,40 грн, що, у свою чергу, підтверджує його добросовісність як постачальника, в тому числі перед Позивачем.
27. Матеріали справи не містять доказів заподіяння Позивачу фактичних збитків унаслідок неналежного виконання зобов'язання Відповідачем. Нараховані Позивачем штрафні санкції, хоча й відповідають умовам договору поставки, не враховують обставину, що Відповідач не отримував жодних авансових платежів за договором. Відтак розмір штрафних санкцій є необґрунтованим і таким, що не враховує поведінку Відповідача та його майновий стан.
28. Позивач не надав жодних належних та допустимих доказів того, що внаслідок нетривалого прострочення виконання зобов'язань Відповідачем йому було завдано збитків.
29. Зважаючи на зазначені вище обставини справи в їх сукупності, зменшення штрафних санкцій не призведе до порушення принципу рівності сторін та не буде способом уникнення відповідальності Відповідача за порушення зобов'язань за Державним контрактом від 12.06.2025.
30. Апелянт, заперечуючи проти зменшення неустойки, не доводить співмірність неустойки наслідкам порушення, не спростовує виняткові обставини, на які посилався Відповідач, і не обґрунтовує, що її зменшення суперечить принципам справедливості, розумності та добросовісності.
31. Посилання Апелянта на те, що штрафні санкції зараховуються до державного бюджету, не впливає на вирішення питання про їх зменшення. Врахуванню підлягають лише істотні обставини у їх сукупності (у розумінні частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України), а не бюджет, до якого зараховується неустойка.
32. Апелянт не надав доказів на підтвердження наявності обставин систематичної неналежної поведінки Відповідача, що призводить до порушення строків поставки за іншими державними контрактами.
33. З огляду на це, місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно дослідив усі обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам. Тому немає підстав для скасування рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.01.2026 у справі № 907/1214/25.
34. Суд першої інстанції ухвалою від 11.02.2024 розстрочив виконання оспорюваного рішення на 12 місяців. На виконання цієї ухвали Відповідач 25.02.2026 перерахував Позивачу 289'141,65 гривень. Крім того, частково відшкодував витрати зі сплати судового збору у розмірі 83'272,79 гривень. Ця обставина свідчить про добросовісність Відповідача як постачальника.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Укладення та виконання контракту
35. Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
36. Сторони уклали Державний контракт від 12.06.2025 (том 1, а. с. 18-29), відповідно до пункту 1.1 якого виконавець (Відповідач) зобов'язується поставити замовнику (Позивачу) з дотриманням вимог законодавства України, умов і вимог цього контракту товари для потреб безпеки і оборони , найменування, кількість, вартість (ціна) та строки поставки яких зазначені у цьому контракті та в специфікації товарів (додаток 1 до контракту), для подальшого використання Збройними Силами України, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити товар в строки та на умовах, визначених цим контрактом. Комплектність товару наведено в додатку 2 до контракту.
37. Згідно з пунктом 2.4 Державного контракту від 12.06.2025 загальна вартість (ціна) товару становить 92'778'000,00 гривень.
38. Виконавець зобов'язаний поставити товар згідно з умовами цього контракту не пізніше строку, визначеному в специфікації (пункт 4.1 Державного контракту від 12.06.2025).
39. У пункті 4.2 Державного контракту від 12.06.2025 сторони погодили, що в обґрунтованих випадках сторони мають право коригувати строк поставки товару не пізніше ніж за 5 (п'ять) календарних днів до закінчення строку дії Контракту шляхом внесення змін до цього Контракту на підставі письмового звернення Виконавця, яке Виконавець повинен надати не пізніше ніж за 10 (десять) календарних днів до дати поставки товару, зазначеної в Специфікації, з обґрунтуванням та наданням документального підтвердження настання такого випадку відповідно до вимог розділу 13 цього контракту.
40. Сторони підписали специфікацію (том 1, а. с. 29, зворот), в якій визначили строк поставки 470 одиниць безпілотних авіаційних комплексів DJI MATRICE 4T - 26.06.2025 (Т0 + 14 календарних днів. Т0 - дата укладання контракту).
41. Місцевий суд установив, що Відповідач поставив у визначений контрактом та специфікацією строк партію товару у кількості 37 комплектів вартістю 7'303'800,00 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі товарів для потреб безпеки та оборони № 1 від 20.06.2025 (том 1, а. с. 13, зворот - 14).
42. Наступні партії товару у кількості 135 комплектів вартістю 26'649'000,00 грн та 298 комплектів вартістю 58'825'200,00 були поставлені не в строк, що підтверджується актами приймання-передачі товарів для потреб безпеки та оборони № 2 від 19.07.2025 (том 1, а. с. 16) та № 3 від 04.08.2025 (том 1, а. с. 17).
43. Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів коригування терміну поставки в порядку пункту 4.2 Державного контракту від 12.06.2025, суд першої інстанції встановив, що виконавець поставив замовнику 433 комплекти товару не в строк, чим порушив умови контракту.
44. Зважаючи на це, місцевий суд встановив наявність підстав для стягнення з Відповідача неустойки, визначеної пунктом 7.2 Державного контракту від 12.06.2025.
45. Обставини укладення та виконання контракту місцевим судом встановлено правильно та сторонами не оспорюються. Підставою для подання апеляційної скарги є незгода Позивача з рішенням суду в частині зменшення нарахованих ним штрафних санкцій на 50 %.
46. Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги...
Щодо зменшення неустойки
47. Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
48. Застосування неустойки саме з метою забезпечення договірних зобов'язань обумовлено насамперед тим, що неустойка є зручним інструментом спрощеної компенсації втрат кредитора, викликаних невиконанням або неналежаним виконанням боржником своїх зобов'язань. Неустойка як господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань започатковує визначеність у правовідносинах за зобов'язаннями, а саме - відповідальність має настати щонайменше в межах неустойки. Тобто неустойка підсилює дію засобів цивільно-правової відповідальності, робить їх достатньо визначеними, перетворюючи в необхідний, так би мовити, невідворотній наслідок правопорушення (такі висновки сформовано у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22).
49. У пункті 7.2 Державного контракту від 12.06.2025 сторони погодили, що у разі порушення строків поставки товару з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.
50. У зв'язку з порушенням строків поставки товару Позивач нарахував Відповідачу 2'821'635,60 грн пені та 4'117'764,00 штрафу. Суд першої інстанції погодився із визначеними Позивачем сумами. Відповідач їх не заперечує.
51. Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
52. Закріплений законодавцем у статті 3 ЦК України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов'язків у правовідносинах.
53. Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18).
54. З огляду на вказані висновки Верховного Суду, безпідставними є доводи Апелянта про неможливість зменшення неустойки через те, що її розмір погоджений сторонами у договорі (див. пункт 16 цієї постанови). Сам факт погодження сторонами розміру неустойки не виключає повноважень суду перевірити її співмірність наслідкам порушення зобов'язання та, у разі встановлення її надмірності, зменшити до розумного розміру.
55. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, вирішуючи питання щодо зменшення неустойки, акумулювала правові позиції Верховного Суду з питань застосування статті 551 Цивільного кодексу України:
55.1. Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 Цивільного кодексу України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (постанова Верховного Суду від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20)).
55.2. Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18, від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22)
55.3. У вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди беруть до уваги, зокрема, ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання (постанова Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18).
55.4. При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18, від 26.03.2020 у справі № 904/2847/19).
55.5. У вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер. Крім цього категорії "значно" та "надмірно", які використовуються в статті 551 ЦК України та в статті 233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником (висновок сформульований в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).
55.6. У питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням статті 233 ГК України і частині третій статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України (постанови від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16, від 10.08.2023 у справі № 910/8725/22, від 26.09.2023 у справі № 910/22026/21, від 02.11.2023 у справі № 910/13000/22, від 07.11.2023 у справі № 924/215/23, від 09.11.2023 у справі № 902/919/22).
56. Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права (постанова об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22).
57. У цій справі місцевий суд, вирішуючи питання про зменшення неустойки, застосував підходи, сформульовані у практиці Верховного Суду, та належним чином застосував їх до встановлених обставин справи.
58. Зокрема, суд першої інстанції правильно врахував, що заявлений розмір неустойки є непропорційним фінансовим показникам Відповідача. Як убачається з його фінансової звітності (том 1, а. с. 125), чистий прибуток за 2024 рік становив 6'502'500,00 грн, тоді як розмір заявленої неустойки за зобов'язаннями за цей рік складає 6'939'399,60 грн, що свідчить про її надмірність.
59. Крім того, при вирішенні питання про зменшення неустойки суд першої інстанції обґрунтовано зважив на те, що Позивач не довів наявності збитків, спричинених порушенням Відповідачем зобов'язання.
60. У зв'язку з цим колегія суддів не погоджується з аргументами Апелянта, зазначеними у пункті пункт 16 цієї постанови. Доводи про те, що право на неустойку виникає незалежно від збитків не беруться до уваги, адже ґрунтуються на ізольованому тлумаченні частини 1 статті 550 Цивільного кодексу України без урахування її взаємозв'язку з частиною 3 статті 551 цього Кодексу. Зазначена норма встановлює, що право на неустойку виникає незалежно від наявності збитків, однак не регулює питання співмірності її розміру та не обмежує право суду визначати цей розмір з урахуванням обставин справи. Водночас частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає право суду зменшити неустойку з урахуванням істотних обставин, у тому числі її співвідношення з наслідками порушення, що об'єктивно охоплює оцінку наявності або відсутності збитків. Отже, підхід Апелянта не спростовує правомірності висновків місцевого суду.
61. Cуд першої інстанції правильно взяв до уваги при зменшення розміру неустойки ступінь виконання Відповідачем зобов'язання. Як убачається з матеріалів справи, Відповідач частково виконав зобов'язання у встановлений строк (див. пункт 41 цієї постанови), а щодо решти допустив незначне прострочення - до двох місяців (див. пункти 40-42 цієї постанови).
62. Важливим в цьому контексті є й те, що Відповідач на виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.01.2026 у цій справі частково перерахував Відповідачу кошти в сумі 289'141,65 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 689 від 25.02.2026 (том 3, а. с. 59), а також відшкодував витрати із сплати судового збору в сумі 83'272,79 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 654 від 03.02.2026 (том 3, а. с. 60). Крім того, Відповідач у добровільному порядку сплатив пеню за поставками як за іншими договорами з Позивачем, так і перед іншими контрагентами, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними інструкціями (том 1, а. с. 113-121). Ці обставини в сукупності підтверджують добросовісність поведінки Відповідача.
63. Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про необхідність врахування специфіки предмета поставки при вирішенні питання про зменшення розміру неустойки. У цій справі йдеться не про товар, який перебуває у вільному обігу та може бути оперативно придбаний на внутрішньому ринку, а про продукцію спеціального призначення, постачання якої об'єктивно залежить від обмеженого кола виробників, умов міжнародної торгівлі та логістичних можливостей. Відповідач зазначав, що закупівля товару здійснювалася з Китайської Народної Республіки, на підтвердження чого долучено докази щодо припинення продажу відповідної продукції в Україну (том 1, а. с. 137-140).
64. Важливим є й те, що умовами Державного контракту від 12.06.2025 не передбачено перерахування Позивачем авансового платежу, у зв'язку з чим Відповідач був змушений здійснювати закупівлю товару за рахунок власних коштів.
65. У сукупності наведені обставини, з урахуванням стандарту вірогідності доказів, передбаченого статтею 79 Господарського процесуального кодексу України, свідчать про те, що виконання зобов'язання було ускладнене, що обґрунтовано враховано судом першої інстанції при визначенні співмірного розміру неустойки.
66. Колегія суддів погоджується з доводами Апелянта в тій частині, що спірні правовідносини виникли у сфері виконання державного контракту в умовах воєнного стану, відповідно своєчасність поставки товару має значення для забезпечення обороноздатності держави.
67. Водночас наведена обставина підлягає оцінці у сукупності з іншими встановленими у справі фактами. Як убачається з матеріалів справи, Відповідач не ухилився від виконання зобов'язання, а навпаки забезпечив поставку товару у повному обсязі, хоча і з певним простроченням. При цьому зауважень в Позивача щодо якості та кількості товару не було. Постачання Відповідачем продукції для потреб оборони не має разового характеру, а здійснюється систематично, що підтверджується наявністю між сторонами інших укладених договорів. За таких умов діяльність Відповідача у сфері постачання відповідної продукції має значення для забезпечення потреб держави в умовах воєнного стану. Застосування до Відповідача надмірного розміру штрафних санкцій, які є неспівмірними наслідкам порушення, призводить до покладення на нього майнового тягаря. Це, у свою чергу, може ускладнити або негативно вплинути на його можливість надалі виконувати аналогічні зобов'язання у сфері оборонних поставок.
68. Тому колегія суддів відхиляє аргументи Апелянта, зазначені у пунктах 18 та 19 цієї постанови.
69. З урахуванням зазначеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про надмірність заявленого до стягнення розміру неустойки. Беручи до уваги засади справедливості, добросовісності та пропорційності, інтереси обох сторін, а також ступінь виконання Відповідачем своїх зобов'язань, місцевий суд обґрунтовано дійшов висновку про необхідність її зменшення до 1'410'817,80 грн пені, 2'058'882,00 грн штрафу.
IV. ВИСНОВКИ
70. Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
71. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.01.2026 у справі № 907/1214/25 прийнято з дотриманням вимог норм матеріального права, а тому підлягає залишенню без змін.
72. Апелянт не спростував висновки суду першої інстанції, які тягнуть за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення, оскільки не доведено неправильного застосування норм матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
V. СУДОВІ ВИТРАТИ
Розподіл витрат на оплату судового збору
73. Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
74. Оскільки апеляційний суд залишає рішення місцевого суду без змін витрати на оплату судового збору залишаються за Апелянтом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 282, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.01.2026 у справі № 907/1214/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції в порядку та строки, визначені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України. Касаційну скаргу подають безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено та підписано 13.04.2026.
Головуючий суддяРим Т. Я.
СуддіМанюк П. Т.
Прядко О. В.