Справа № 686/11075/26
Провадження № 1-кс/686/3825/26
11 квітня 2026 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника- адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференцзв'язку клопотання старшого слідчого ВРЗ СГСД СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хоняків (колишнього Славутського району) Шепетівського району Хмельницької області, громадянина України, українця, старшого солдата, майстра - акумуляторника 2 відділення обслуговування взводу обслуговування роти безпілотних наземних систем військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, на утримані донька 10 р.,
у кримінальному провадженні № 42026242310000004 від 14.01.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410 КК України,-
встановив:
Старший слідчий ВРЗ СГСД СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із клопотанням, погодженим прокурором Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, посилаючись на те, що існують передбачені ст. 177 КПК України ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального провадження.
В судовому засіданні слідчий і прокурор наполягали на задоволенні клопотання.
Підозрюваний і його захисник заперечили проти задоволення клопотання.
Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Досудовим розслідуванням встановлено, що старший солдат ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді солдата резерву 106 запасної роти військової частини НОМЕР_2 , у березні 2025 року (точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені), перебуваючи на території військової частини НОМЕР_2 звернувся до водія автомобільного взводу роти забезпечення військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_8 , із пропозицією безоплатного ремонту в м. Нетішин Хмельницької області, двох транспортних засобів, а саме транспортного засобу марки FORD моделі MONDEO, номер кузова НОМЕР_3 , якому було присвоєно військовий номер НОМЕР_4 , який поставлений на облік військової частини за первісною (переоціненою) вартістю 104550 грн, та транспортний засіб марки OPEL моделі ASTRA, номер кузова НОМЕР_5 , якому було присвоєно військовий номер НОМЕР_4 , який поставлений на облік військової частини за первісною (переоціненою) вартістю 71247 грн.
В подальшому, з дозволу та за наказом командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_9 транспортні засоби марки FORD моделі MONDEO, номер кузова НОМЕР_3 , військовий номер НОМЕР_4 та марки OPEL моделі ASTRA, номер кузова НОМЕР_5 , військовий номер НОМЕР_4 доставили до м. Нетішин, Хмельницької області, де по вул. Промисловій, їх передали старшому солдату ОСОБА_6 для ремонту.
В період з 01 до 19 квітня 2025 року у ОСОБА_6 виник умисел на привласнення вищевказаних транспортних засобів. З вказаною метою ОСОБА_6 , домовився з ОСОБА_10 про продаж вказаних транспортних засобів.
В подальшому 19 квітня 2025 року у м. Нетішин, Хмельницької області, на базі «Управління механізації» по вул. Промисловій, ОСОБА_6 будучи військовослужбовцем солдатом резерву 106 запасної роти військової частини НОМЕР_2 в умовах воєнного стану привласнив засоби пересування, а саме транспортний засіб марки FORD моделі MONDEO, номер кузова НОМЕР_3 , якому було присвоєно військовий номер НОМЕР_4 , вартістю 104550 грн, та транспортний засіб марки OPEL моделі ASTRA, номер кузова НОМЕР_5 , якому було присвоєно військовий номер НОМЕР_4 , вартістю 71247 грн, які являються військовим майном ЗСУ, та розпорядився привласненим продавши їх ОСОБА_10 за 30000 гривень.
Своїми умисними діями, які виразились у привласненні військовослужбовцем засобів пересування в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 410 КК України.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
09 квітня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення (злочину) підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження: показами свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ; протоколом впізнання зі свідком ОСОБА_10 ; довідками про первісну вартість автомобілів.
Зібрані під час досудового розслідування матеріали кримінального провадження (докази), дають підстави вважати, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.
Таким чином, є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 вчинив особливо тяжкий злочин, за який санкцією ч. 4 ст. 410 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років.
Частиною 1 ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, а тому, відповідно до вимог ст. 183 КПК України, щодо нього може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у разі доведення, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, а тому, зважаючи на покарання, яке загрожує йому у випадку визнання його винуватим, співставляючи можливі негативні для нього наслідки у вигляді засудження його до покарання у виді позбавлення волі, слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є достатньо високим.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження слідчого, що підозрюваний ОСОБА_6 може впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, досудове розслідування триває, не встановлено та не відшукано всі докази, не допитано осіб, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.
Тому з метою нівелювання такого ризику, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
Слідчий суддя вважає, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків також слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Досудовим розслідуванням встановлено, що особи, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження (свідки) ще не допитані, відтак у разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою це дозволить підозрюваному, шляхом умовлянь, чиненням тиску та/або будь-яким іншим чином вплинути на цих осіб з метою серед іншого зміни показань про обставини провадження, як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду.
Оскільки, ОСОБА_6 на даний час є військовослужбовцем, підозрюється у вчиненні злочину пов'язаному з заволодінням військовим майном, має доступ до військового майна і розуміючи, що йому загрожує реальне покарання у вигляді від 10 до 15 років позбавлення волі може як ухилятися від слідства і суду так і вчинити аналогічні злочини пов'язані з заволодінням військовим майном.
При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, соціальні зв'язки підозрюваного, вік, майновий та сімейний стан, наявність місця проживання, слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено, що запобіжний захід лише у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.
На переконання слідчого судді, прокурор у судовому засіданні довів, а слідчий суддя переконався у тому, що існує обґрунтована підозра вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, що є підставою для застосування найбільш тяжкого запобіжного заходу - тримання під вартою.
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який йдеться у клопотанні слідчого.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Враховуючи обставини та тяжкість злочину, суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 слідчий суддя вважає за необхідне клопотання в частині визначення застави задовольнити частково та визначити заставу у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить (з урахуванням одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить 3328 грн.) - 499 200 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з урахуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України. Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2026 року становить 3328 гривень, його встановлено відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", який затверджено Кабінетом Міністрів України, базуючись на розрахунках, що визначають вартість споживчого кошика.
А тому саме такий розмір застави зможе забезпечити належну процесуальну поведінку та не буде завідомо непомірним для нього.
Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 слід встановити в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 196, 197 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 07 червня 2026 року включно.
Визначити заставу в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 499 200 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора, суду з населеного пункту за місцем проживання;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з свідками у вказаному кримінальному провадженні.У разі невиконання даних обов'язків, застава звертається в дохід держави.
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, у разі їх наявності.
Ухвала діє по 07 червня 2026 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Хмельницького міськрайонного суду ОСОБА_1