Справа №606/2062/25
Провадження № 2/439/482/26
01 квітня 2026 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області
у складі:
головуючого-судді: Петейчука Б.М.,
за участі: секретаря
судового засідання: Ковальчук Н.І.,
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, ухвалив таке рішення.
Позивачка: ОСОБА_1 звернулася до Бродівського районного суду Львівської області зі позовними вимогами до відповідача: ОСОБА_3 , в яких просить суд стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей, а саме: сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень на утримання трьох дітей, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивачка зазначає, що 13 липня 2012 року уклала шлюб з відповідачем.
Від даного шлюбу мають троє дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочку: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Проте з часом подружнє життя погіршилось після народження третьої дитини. ОСОБА_2 часто не було вдома, на зауваження дружини повернутись у сім'ю не реагував, як не реагував і на прохання допомогти коштами на утримання дітей, оскільки її самій важко було їх утримувати. Допомогу надавали батьки позивачки.
Оскільки відповідач у справі належним чином матеріально не забезпечує спільних малолітніх дітей, які перебувають на утриманні позивачки. Усі витрати на утримання малолітніх дітей сторін, які перебувають на її утриманні, фактично виконує лише вона одна.
Позивачка акцентує увагу, що договірної згоди про розмір та порядок надання матеріальної допомоги на утримання спільних малолітніх дітей, які перебуваються на утриманні позивачки, між сторонами не досягнуто, а тому аліменти з відповідача потрібно стягувати на підставі судового рішення.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
09 лютого 2026 року відкрито провадження у справі.
Відповідачу запропоновано протягом п'ятнадцяти днів, із момент отримання ухвали про відкриття провадження у справі, надіслати відзив на позовну заяву.
Позивачка у судове засідання не з'явилася. Від неї надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд задовольнити останні. Також, не заперечила щодо проведення заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Однак належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Від нього не надходило жодних клопотань про відкладення розгляду справи та не подавався відзив.
Суд, зі згоди позивачки, ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 Цивільного процесуального кодексу України.
За змістом нормативних положень частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Доказами у справі встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є чоловіком та дружиною, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 13 липня 2012 року (а.с.4).
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками трьох дітей, а саме: сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 06 вересня 2013 року; свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 04 лютого 2016 року; свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 14 червня 2019 року, відповідно (а.с. 5-7).
Малолітні діти сторін, а саме: син: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за № 2033 від 14 листопада 2025 року (а.с. 8).
Малолітні діти сторін, а саме: син: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають без реєстрації разом із матір'ю: ОСОБА_1 та перебувають на її повному утриманні, що підтверджується довідкою про склад сім'ї виданою виконкомом Золотниківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області за № 240 від 21 листопада 2025 року.
Відповідно до довідки виданої Вишнівчицької ЗОШ І-ІІІ ступенів Золотниківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, малолітні діти подружжя навчаються ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , навчаються в даному навчальному закладі, про що надано довідку №71 від 28 листопада 2025 року (а.с.10).
Мотиви суду.
За змістом норми статті 142 Сімейного Кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбачених Законом.
Правилами частини 4 статті 155 Сімейного Кодексу України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 Сімейного Кодексу України).
Виходячи з вимог норми частини 3 статті 181 Сімейного Кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Нормою частини 1 статті 182 Сімейного кодексу України закріплено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1)стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2)стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3)наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4)наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
5)доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
6)інші обставини, що мають істотне значення.
Приписами частини 2 статті 182 Сімейного кодексу України визначено, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
При вирішення питання щодо визначення розміру аліментів на утримання малолітніх дітей та їх стягнення, суд враховує матеріальне становище позивачки, а також обставину понесення постійних витрат ОСОБА_1 на утримання малолітніх дітей сторін, які перебувають на її утриманні. Відтак, суд вважає, що спільні малолітні діти сторін, які перебуваються на утриманні позивачки, а саме: син: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , потребують матеріальної допомоги.
На переконання суду, є достатні правові підстави для стягнення аліментів із батька малолітніх дітей на утримання останніх. Суд вважає, що відповідач може надавати матеріальну допомогу. Позаяк фізично здоровий, обмежень щодо зайняття трудовою діяльністю за станом здоров'я не має.
За таких обставин, врахувавши матеріальне становище матері та батька малолітніх дітей сторін, а також стан здоров'я відповідача, зважаючи на складну економічну ситуацію на території України, яка пов'язана зі збройною агресією російської федерації проти України, враховуючи застереження частини 2 статті 182 Сімейного кодексу України, суд приходить до переконання, що для забезпечення всіх необхідних потреб спільних малолітніх дітей сторін, які перебувають на утриманні позивачки, буде достатнім стягнення аліментів з відповідача у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 (п'ять тисячі) гривень на кожну дитину. Саме такий розмір аліментів, на переконання суду, дасть змогу в достатній мірі забезпечити потреби малолітніх дітей сторін, які перебувають на утриманні позивачки.
Щодо розподілу судового збору.
Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас відповідно до частини 6 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої чистини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі підпункту 3 пункту 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
За таких обставин, суд вважає, що з відповідача: ОСОБА_2 необхідно стягнути понесені судові витрати за сплачений судовий збір за подання позовної заяви на користь держави, що буде відповідати вимогам чинного цивільного процесуального законодавства України.
На підставі статей 182, 183, Сімейного Кодексу України керуючись статтями 10, 81, 89, 206, 258-259, 263-265, 282-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей, а саме: сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень на кожну дитину, а всього на трьох дітей 15 000 гривень, щомісячно, починаючи з 03 грудня 2025 року і до досягнення дітьми повноліття.
Звернути до негайного виконання судове рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави суму судового збору, що становить 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 .
Суддя Б.М. Петейчук