Житомирський апеляційний суд
Справа №274/1869/26 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/232/26
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
02 квітня 2026 року. Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у письмовому проваджені в залі суду в м.Житомирі матеріали судового провадження №274/1869/26 за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20.03.2026,
зазначеною ухвалою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20.03.2026 та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що прокурор був зобов'язаний впродовж 24 годин внести до ЄРДР відомості про злочин та надати заявнику витяг про злочин з ЄРДР, але до цього часу та в порушення ч.1 ст.214 КПК України прокурор не виконав вимоги ст.214 КПК України. Жодних дій, спрямованих на внесення наданих скаржником відомостей до ЄРДР та здійснення досудового слідства даним органом досудового слідства не вчинялось. Тому, 12.03.2026 року було направлено скаргу до слідчого судді на бездіяльність прокуратури, що виражається у невнесенні відомостей до ЄРДР згідно повідомлення про злочин, також було додано саме повідомлення про злочин від 10.03.2026. Слідчий суддя ухвалою від 20.03.2026 року відмовив у задоволені скарги, обґрунтовуючи це тим, що повідомлення долучено не було, крім того слідчий суддя помилково вважає, що не додано доказів про направлення повідомлення до прокуратури. Таким чином ухвала слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20.03.2026 є необґрунтованою, винесена без дослідження суті справи, та така, що створює перешкоду у судовому захисті та відновлення прав громадянина, а також перешкоджає розслідуванню злочину.
В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_5 просив судовий розгляд провести без його участі. В свою чергу, прокурор Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_6 подав заяву про розгляд провадження також без його участі та просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.
З огляду на вище зазначене, виходячи з положень ч.4 ст.107, ст.406 КПК України апеляційний суд вважає за можливе розглянути вказане судове провадження в письмовому порядку.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали судового провадження, доводи апеляційної скарги, а також ухвалу слідчого судді в межах, передбачених статтею 404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, відповідно до п.18 ч.1 ст.3, ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя здійснює у порядку, передбаченому цим Кодексом, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні шляхом вирішення питань, винесених на його розгляд сторонами та віднесених до його повноважень цим Кодексом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Приписами ч.2 ст.214 КПК України зазначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Згідно з ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Внесення відомостей до ЄРДР урегульовано «Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженим Наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року №298.
Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
В свою чергу, в межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, прокурор або інша службова особа, дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
При цьому, зміст ч.1 ст.214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати, що в заяві (повідомленні) містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Як убачається з матеріалів судового провадження, в тому числі додатково доданих ОСОБА_5 до апеляційної скарги, останній 17.01.2026 року звернувся до Бердичівського міськвиконкому Бердичівської міської ради із запитом на отримання інформації про надання роз'яснення щодо законності будівництва триповерхового приміщення за певною адресою та надання йому копії відповідних дозвільних документів на таке будівництво. 24.02.2026 ОСОБА_5 , не отримавши відповідь на свій запит, звернувся із скаргою до Бердичівського міського голови щодо бездіяльності заступника міського голови. В подальшому, 10.03.2026 ОСОБА_5 в порядку ст.214 КПК України подав до керівника Бердичівської окружної прокуратури повідомлення про вчинення кримінального правопорушення по факту порушення посадовими особами міськвиконкому ст.40 Конституції України та іншого законодавства, що стосується звернення, запитів громадян, а в послідуючому 12.03.2026 заявник звернувся із скаргою в порядку ст.303 КПК України до Бердичівського міськрайонного суду на бездіяльність прокурора, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Слідчим суддею за результатами розгляду скарги було встановлено, що жодних доказів ОСОБА_5 на підтвердження скарги не було надано, зокрема і про направлення повідомлення від 10.03.2026 до Бердичівської окружної прокуратури про вчинення кримінального правопорушення та постановлено рішення про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_5 .
На переконання апеляційного суду, оскаржена ухвала слідчого судді по суті прийнятого рішення - є законною.
Разом з тим, апеляційним судом додатково встановлено, що у змісті повідомлення (заяви) ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення від 10.03.2026 адресованої до керівника Бердичівської окружної прокуратури, не наведено жодних фактичних даних та обставин, які могли б свідчити про кримінально-карні діяння, в тому числі й передбачені ст.364, ст.367 КК України.
Апеляційний суд звертає увагу, що заявником ОСОБА_5 не наведено конкретні факти події та наявність в діях відповідної особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.364, ст.367 КК України. Формальне посилання заявником лише на обставини не надання органом місцевого самоврядування відповіді на його запит, безсумнівно не є тим необхідним свідченням про наявність ознак кримінального правопорушення, що зобов'язувало б орган прокуратури внести відомості до ЄРДР.
В зв'язку з викладеним, апеляційний суд вважає необґрунтованими як апеляційні посилання ОСОБА_5 , так і його вимоги зазначені в скарзі до Бердичівського міськрайонного суду на бездіяльність слідчого, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Отже, істотних порушень вимог положень КПК України, які були б безумовною підставою для скасування оскарженої ухвали слідчого судді, судом апеляційної інстанції не встановлено. З урахуванням вищевикладеного, апеляційна скарга ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями ст.ст.404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20.03.2026, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, - без змін.
Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :