10 квітня 2026 року
м. Київ
справа №160/17082/25
адміністративне провадження №К/990/4217/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів - Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у справі №160/17082/25 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
У червні 2025 року ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, у якому просила:
- визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в оформленні та видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХII.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року, адміністративний позов ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 задоволено.
Визнано протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в оформленні та видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII.
Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХII.
28 січня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у справі №160/17082/25. Заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , відмовити повністю.
Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2026 року касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у справі №160/17082/25 залишено без руху. Надано заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме для надання до суду уточної касаційної скарги та документу про сплату судового збору. Роз'яснено, що у разі не усунення недоліків вказаних недоліків, касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2026 року продовжено Головному управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 06 лютого 2026 року, а саме щодо надання до суду уточненої касаційної скарги, терміном десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
На виконання вимог ухвали Суду від відповідачем до Верховного Суду надіслано уточнену касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у справі №160/17082/25 .
Перевіривши доводи уточненої касаційної скарги колегією суддів установлено, що відповідачем не виконано вимоги ухвали Верховного Суду в частині надання уточненої касаційної скарги щодо зазначення конкретної норми права (пункт, частина, стаття), яку на думку скаржника, застосовано судами попередніх інстанцій всупереч висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, при оскарженні судового рішення за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Суд повторно зауважує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі цього пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Так, відповідачем в уточненій касаційній скарзі зазначено, що судами не було враховано актуальну практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, зокрема, висновки, викладені у постановах від 08 червня 2023 року у справі №380/5977/21, від 22 березня 2024 року у справі №540/4500/21, а також від 28 листопада 2024 року у справі №420/3552/24, де зазначено, якщо особа раніше вже надавала згоду на обробку персональних даних та її дані внесено до ЄДДР та присвоєно УНЗР (при оформленні закордонного паспорта), то право на відмову від отримання ID-картки з мотивів захисту персональних даних та релігійних переконань не може бути реалізоване шляхом видачі паспорта зразка 1994 року, оскільки мета саме не внесення даних до реєстру вже не може бути досягнута оскільки такі відомості вже містяться в Реєстрі.
Тобто, заявником зазначено про постанови Верховного Суду, проте не зазначено конкретну норму права (пункт, частина, стаття), яку на його думку, застосовано судами попередніх інстанцій всупереч висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах.
Верховний Суду зауважує, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була вчинена у первісно встановлений строк.
Враховуючи вищенаведене, Суд вважає за необхідне продовжити Головному управлінню Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області процесуальний строк, встановлений для усунення недоліків касаційної скарги, для надання уточненої касаційної скарги щодо зазначення конкретної норми права (пункт, частина, стаття) при оскарженні судового рішення за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 121, 243, 248, 332 КАС України,
Продовжити Головному управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 06 лютого 2026 року, а саме щодо надання до суду уточненої касаційної скарги, терміном десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
І.В. Желєзний
В.Е. Мацедонська