10 квітня 2026 року
м. Київ
справа №120/10024/25
адміністративне провадження №К/990/9313/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів - Мельник-Томенко Ж.М., Жука А.В.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року
у справі № 120/10024/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії щодо не обчислення та виплати грошового забезпечення з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року, 20.05.2023 по 03.07.2025 одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2025, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань за 2020-2024 роки, основної щорічної відпустки за 2022-2025 роки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки як учаснику бойових дій за період з 2018 по 2025 роки та усіх інших одноразових додаткових видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 року;
- зобов??язати здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року, 20.05.2023 року по 03.07.2025 року, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2025, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань за 2020-2024 роки, основної щорічної відпустки за 2022-2025 роки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки як учаснику бойових дій за період з 2018 по 2025 роки та усіх інших одноразових додаткових видів грошового забезпечення із врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 року.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати грошового забезпечення та одноразових видів грошового забезпечення виплачених за період з 29.01.2020 р. по 19.05.2023 р.,на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 р.
Зобов'язано військову частини НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення та одноразові види грошового забезпечення виплачені за період з 29.01.2020 р. по 19.05.2023 р. на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" , виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 р.
В решті вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року залишено без руху.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії повернуто особі, яка її подала.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року залишено без руху.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 05 лютого 2026 року, відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2026 року касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), документу про сплату судового збору.
Вищезазначена ухвала доставлена до Електронного кабінету скаржника 17 березня 2026 року о 20:59.
27 березня 2026 року до Верховного Суду надійшла заява про продовження процесуального строку разом з уточненою касаційною скаргою. Підставою для подання даного клопотання є неможливість сплати судового збору у визначений судом строк, у зв'язку з відсутністю необхідного обсягу бюджетних призначень.
В обґрунтування скаржник зазначає, що станом на 27.03.2026 року військова частина НОМЕР_1 чекає на надходження коштів на рахунки задля того, щоб оплатити судовий збір за подання касаційної скарги. Також скаржник вказує, що можливість сплати судового збору не залежить від волевиявлення останнього, оскільки військова частина НОМЕР_1 є бюджетною установою і повністю фінансується за рахунок державного бюджету. Власних коштів від господарської діяльності військова частина НОМЕР_1 не має та не отримує. Кошти на рахунки військова частина НОМЕР_1 отримує безпосередньо від ІНФОРМАЦІЯ_1 . Військовою частиною НОМЕР_1 було направлено заявку на кошти для сплати судового збору до довольчого органу у найкоротший термін. Так заявник вважає, що вказане є об'єктивно непереборною силою та такою, що не залежить від волевиявлення військової частини НОМЕР_1 .
З метою усунення недоліків касаційної скарги в повному обсязі, Військова частина НОМЕР_1 просить суд продовжити процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.
Згідно частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.
Враховуючи наведені скаржником обставини, колегія суддів вважає, що заява про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 121, 332 КАС України, Верховний Суд
Заяву Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі № 120/10024/25 задовольнити.
Продовжити Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги на десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху в установлений судом строк касаційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді Ж. М. Мельник-Томенко
А. В. Жук