10 квітня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/1929/26
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі №440/1929/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, -
23 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України, відповідно до якої просить визнати наказ Міністерства юстиції України №1667/7 від 20.08.2025 "Про залишення скарги без розгляду по суті" протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №1667/7 від 20.08.2025 "Про залишення скарги без розгляду по суті".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволено, звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання даного позову. Прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у даній справі - залишено без задоволення. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
18 березня 2026 року до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, вмотивоване ухиленням відповідача від надання прямих пояснень (порушення ч. 5 ст. 44 КАС України), складністю фактичних обставин та необхідність дослідження доказів, Конфліктом формальних процедур із нормами прямої дії Конституції України та ЄКПЛ), а також забезпеченням права на ефективний засіб захисту.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду залишено без задоволення клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у справі №440/1929/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу.
23 березня 2026 року до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, вмотивоване складністю справи, недобросовісною поведінкою відповідача, обсягом доказів та суспільним інтересом.
Вирішуючи клопотання позивача, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, які не вимагають проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення її обставин, суд дійшов висновку, що зазначена справа є справою незначної складності, не підпадає під винятки, передбачені частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відповідно до частини 6 статті 12, з урахуванням положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Статтею 262 КАС України визначено особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, суд зазначає, що ч. 6 ст. 262 КАС України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України), з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України.
Крім того, учасники справи не обмежені у своєму праві подавати відзив, відповідь на відзив, заперечення, письмові пояснення по суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи. Зокрема, позивач не позбавлена можливості у порядку та спосіб, визначенні Кодексом адміністративного судочинства України надати до матеріалів справи свої письмові пояснення, які вона вважає за необхідне висловити усно, а всі свої доводи викласти в письмових заявах по суті справи.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо ознайомлюватися з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Суд зазначає, що предметом спору у цій справі є вимоги немайнового характеру; рішення, яке оскаржується, не стосується нарахування грошових зобов'язань.
У клопотанні позивач зазначає, що дана справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для утвердження верховенства права та захисту конституційних гарантій непорушності власності та становить значний суспільний інтерес.
Суд зазначає, що питання права, які мають фундаментальне значення, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права, які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.
Проте, позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин та не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме цієї справи для утвердження верховенства права та захисту конституційних гарантій непорушності власності із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Щодо посилання на суспільний інтерес, то суд звертає увагу позивача, що вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
За таких обставин, зважаючи на те, що дана справа відноситься до справ незначної складності, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження чи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Таким чином, дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі №440/1929/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу підлягає залишенню без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 229, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Залишити без задоволення клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі №440/1929/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.Г. Ясиновський