Справа № 523/15863/25
08 квітня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Білостоцького О.В.
При секретарі: Пудової В.Г.
За участю сторін:
Представника позивача: не з'явився
Представника відповідача: Івлевої Ю.С.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради про визнання недійсним висновку, -
До Пересипського районного суду міста Одеси надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради, в якому позивач просить суд визнати недійсним висновок медичного огляду від 03.07.2025 року №001524, складений лікарем ОСОБА_2 у КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я».
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що 03.07.2025 року, рухаючись на електричному самокаті, позивача було затримано уповноваженими особами Національної поліції України та змушено пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння.
У той же день був проведений медичний огляд позивача в комунальному некомерційному підприємстві «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради, внаслідок чого лікарем було оформлено висновок медичного огляду від 03.07.2025 року №001524, яким визнано позивача таким, який перебував у стані наркотичного сп'яніння.
Не погоджуючись із порядком проведення медичного огляду і вважаючи необґрунтованим висновок лікаря комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради від 03.07.2025 року №001524, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Ухвалою Пересипського районного суду міста Одеси від 08.08.2025 року матеріали адміністративного позову у справі №523/15863/25 було передано за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду у справі №523/15863/25 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.
Від представника Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради надійшов відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що дії Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради, в особі лікаря в цілодобовому кабінеті по проведенню медичних оглядів на стан сп'яніння цілком відповідають нормам чинного на час забору зразків біоматеріалів та подальшого проведення лабораторних аналізів, а сам висновок є фактичним підтвердженням клінічної картини перебування позивача в стані наркотичного сп'яніння. При цьому висновок виданий з урахуванням всіх норм законодавства, у зв'язку з чим не може бути визнаний недійсним.
Ухвалою суду від 09.03.2026 року було вирішено подальший розгляд справи №523/15863/25 здійснювати в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.
Згідно положень частини 2 ст. 173 КАС України завданням підготовчого провадження, зокрема, є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (ч. 1 ст. 179 КАС України).
Згідно частини 1 ст. 181 КАС України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Згідно приписів частини 2 ст. 180 КАС України суд, зокрема, у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, заміну позивача, залучення співвідповідача; з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом, чи причини їх неподання; пропонує учасникам справи надати суду додаткові докази або пояснення; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення; а також здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
24.03.2026 року підготовче судове засідання було відкладено на 08.04.2026 року задля повторного виклику сторін по справі.
08.04.2026 року було проведено підготовче судове засідання по справі, в якому приймала участь представник Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради Івлева Ю.С., яка надавала пояснення щодо предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та заперечень проти. Представник відповідача окремо зазначила, що за результатами дослідження сечі ОСОБА_1 імунохроматографічним методом (CITO TEST) на 10 видів наркотиків №1011 від 03.07.2025 року та за результатом токсикологічного дослідження сечі Мацанюка Є.В. №750 від 04.07.2025 року було виявлено канабіноїди, а тому висновок є фактичним підтвердженням клінічної картини, виданий з урахуванням всіх норм законодавства, у зв'язку з чим не може бути визнаний недійсним. Крім того, представник відповідача зазначила, що висновку від 03.07.2025 року №001524, як доказу, має надаватися оцінка в межах провадження про адміністративне правопорушення.
Сторона позивача до підготовчого судового засідання не з'явилась, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно частини 2 ст. 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Дослідивши адміністративний позов, відзив та інші письмові докази, заслухавши в підготовчому судовому засіданні пояснення представника відповідача, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства та судову практику, суд доходить висновку, що провадження в адміністративній справі №523/15863/25 підлягає закриттю з огляду на наступне.
За твердженням ОСОБА_1 в адміністративному позові 03.07.2025 року, рухаючись на електричному самокаті, він був затриманий уповноваженими особами Національної поліції України, які зобов'язали його пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння.
У той же день, 03.07.2025 року о 19 год. 10 хв. був проведений медичний огляд позивача у комунальному некомерційному підприємстві «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради, в результаті якого лікарем комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради Смаєвою Т.Т. було оформлено висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції від 03.07.2025 року №001524, яким визнано позивача таким, який перебував у стані наркотичного сп'яніння.
На підставі вищевказаного висновку було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1/387111 від 10.07.2025 року.
При цьому, у вказаному протоколі зазначено, що водій ОСОБА_1 03.07.2025 року керував низько-швидкісним транспортним засобом електросамокатом марки Xiaomi, по вул. Агрономічна в м. Одесі в стані наркотичного сп'яніння, згідно висновку лікаря нарколога КНП «ООМЦПЗ» ООР № 001524 від 08.07.2025 року, чим порушив п.2.9 Правил дорожнього руху, а тому його дії було кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою судді Пересипського районного суду міста Одеси від 09.09.2025 року по справі №523/14641/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Не погоджуючись із вищевказаною постановою, ОСОБА_1 оскаржив її до Одеського апеляційного суду.
Постановою Одеського апеляційного суду від 24.10.2025 року по справі №523/14641/25 апеляційну скаргу захисника Мацанюка Є.В. задоволено частково. Постанову судді Пересипського районного суду міста Одеси від 09.09.2025 року скасовано та провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито на підставі пункту першого частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Позивач обґрунтовує звернення до адміністративного суду тим, що він не погоджується із порядком проведення медичного огляду та вважає необґрунтованим висновок лікаря комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради від 03.07.2025 року №001524, який став підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Судом у справі встановлено, що фактично спірні правовідносини у справі №523/15863/25 виникли у зв'язку із незгодою позивача із складеним лікарем комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради висновком від 03.07.2025 року №001524 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції, відповідно до якого позивача визнано таким, що перебував у стані наркотичного сп'яніння.
При цьому, сторонами по справі не оспорюється, що саме вищевказаний висновок став підставою складення протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1/387111 від 10.07.2025 року, в якому зазначено, що позивач 03.07.2025 року керував низько-швидкісним транспортним засобом електросамокатом марки Xiaomi в стані наркотичного сп'яніння, чим порушив п.2.9 Правил дорожнього руху, а тому його дії було кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.
Справа про адміністративне правопорушення - впорядкована сукупність матеріалів, які документують обставини адміністративного правопорушення та містять відомості про результати розгляду питання про притягнення особи до відповідальності за адміністративне правопорушення (проступок) та оскарження нею результатів такого розгляду.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення має декілька стадій, зокрема, порушення справи про адміністративне правопорушення, розгляд справи та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, оскарження рішення по справі і його перегляд, виконання постанови у справі - і кожній з цих стадій відповідає окремий процесуальний документ (протокол про адміністративне правопорушення, постанова у справі про адміністративне правопорушення), що є частиною справи про адміністративне правопорушення.
Порядок формування та проходження (руху, розгляду) матеріалів у справах про адміністративні правопорушення визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та відомчими інструкціями (порядками, положеннями), затвердженими органами, уповноваженими розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Згідно ст.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) завданням Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення (ч. 3 ст. 8 КУпАП).
За ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 251 КУпАП закріплено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п.1 ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати органи Національної поліції, зокрема, стосовно адміністративного правопорушення, передбаченого статею 130 КУпАП.
Згідно ст.221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, але не виключно, статею 130 КУпАП.
Тобто, уповноважені особи Національної поліція України при здійсненні провадження у справах про адміністративні правопорушення, повинні збирати докази для встановлення наявності події і складу конкретного адміністративного правопорушення. Отримувати такі докази органи поліції можуть шляхом отримання висновків від інших державних установ (в даному випадку - медичного закладу), що прямо передбачено приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд звертає увагу на те, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина перша статті 2 КАС України).
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 4 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Таким чином, підставами для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов'язковою умовою для визнання таких дій/ бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Визначальним для розуміння спору як адміністративно-правового є не тільки участь суб'єкта владних повноважень, але й характер відповідного спору та його наслідки для суб'єкта спірних правовідносин. Спір набуває ознак публічно-правового за умов здійснення органом публічної влади та /або їх посадовими особами у цих відносинах владних управлінських функцій.
Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність суб'єкта владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.
Конституційний Суд України у Рішенні 14 грудня 2011 року у справі № 1-29/2011 визначив підґрунтя розмежування публічно-правових спорів між судами адміністративної та кримінальної юрисдикцій. У п. 4.2 цього Рішення Конституційний Суд України дійшов висновку, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
Право на звернення до суду не є абсолютним, а здійснюється на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур, та осіб, котрі вправі ініціювати їх вирішення. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу та самі по собі не є порушенням прав на справедливий судовий розгляд та ефективний засіб юридичного захисту, гарантованих ст. 6, 13 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis п. 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», п. 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України»).
Відтак з метою належного звернення за судовим захистом особа на момент звернення до суду повинна обґрунтувати існування його порушеного права або законного інтересу.
Як вже було встановлено судом вище, предметом спору у цій справі є правомірність висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.07.2025 року №001524, яким позивача визнано таким, що перебував у стані наркотичного сп'яніння.
Верховний Суд у постанові від 11.11.2020 року по справі № 732/833/17, переглядаючи спір в аналогічних правовідносинах сформував правовий висновок, згідно якого зазначено, що сам по собі висновок медичного огляду про визнання якого протиправним заявлено вимогу, не породжує для позивача будь-яких прав чи обов'язків. Такий висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на думку колегії суддів, підлягає врахуванню як доказ саме у справі про притягнення особи до відповідальності.
Беручи до уваги наведене, суд вважає, що оскаржуваний у цій справі висновок не породжує для позивача права на захист, тобто права на звернення до адміністративного суду з цим позовом.
За ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з тим, згідно п.3 ч.2 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Аналізуючи вищевказане можна дійти до висновку, що оцінка обґрунтованості та правомірності висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.07.2025 року №001524 як доказу, на підставі якого було складено протокол про адміністративне правопорушення, належить лише до повноважень суддів тих судів, які за ст.221 КУпАП розглядають справи про адміністративне правопорушення, що кваліфіковані за ст.130 КУпАП.
За таких умов у підготовчому судовому засіданні 08.04.2026 року судом, з урахуванням досліджених доказів та встановлених обставин, було поставлено на обговорення питання щодо закриття провадження у справі №523/15863/25.
Представник відповідача проти закриття провадження по справі №523/15863/25 не заперечувала. Сторона позивача до підготовчого судового засідання не з'явилась.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку про необхідність закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.
Тому, з урахуванням вищевикладених підстав для закриття провадження в цій справі, суд роз'яснює, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Суд наголошує, що вищевказаному висновку від 03.07.2025 року №001524 як доказу вже було надано оцінку судами під час розгляду справи №523/15863/25 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водночас, зважаючи на вимоги ч.1 статті 239 КАС України треба додати, що «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду, оскільки в даному випадку позивач оскаржує доказ в окремому провадженні, на підставі якого було складено протокол про адміністративне правопорушення, та з урахуванням оцінки якого вже було винесено відповідні постанови судів, що, у свою чергу, свідчить про те, що окреме оскарження вищевказаного доказу не призведе до відновлення прав та законних інтересів позивача.
Керуючись приписами ст.ст. 2, 4, 5, 6-11, 19, 132, 173, 179, 180, 181, 238, 241, 243, 248, 256, 293-295 КАС України, суд, -
Провадження в адміністративній справі №523/15863/25 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради про визнання недійсним висновку - закрити.
Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження в адміністративній справі повторне звернення до адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.
Ухвалу суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп. 15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний суддею 10 квітня 2026 року.
Суддя О.В. Білостоцький
.