09 квітня 2026 року 320/45943/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., здійснюючи розгляд в порядку письмового провадження заяви про ухвалення додаткового рішення
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТоталЕнерджіс Маркетинг Україна»
доКиївської митниці
провизнання протиправними та скасування рішень,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТоталЕнерджіс Маркетинг Україна» (позивач) до Київської митниці (відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень задоволено повністю.
23 березня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від адвоката Тасліцького Германа Ігоровича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ТоталЕнерджіс Маркетинг Україна», надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правничу допомогу, в якій заявник просить суд: ухвалити додаткове рішення у справі № 320/45943/24 про стягнення з Київської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТоталЕнерджіс Маркетинг Україна» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 78 238,62 грн. (Сімдесят вісім тисяч двісті тридцять вісім гривень 62 копійки).
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначену складу суду від 25.03.2026 заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
06 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника Київської митниці надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.
Відповідач просить суд зменшити розмір заявлених позивачем судових витрат, оскільки заявлені до відшкодування витрати на оплату послуг адвоката не є співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а окремі витрати не є витратами на правову допомогу клієнту.
07 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТоталЕнерджіс Маркетинг Україна» надійшли додаткові пояснення на заперечення про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Позивач заперечує щодо зменшення розміру судових витрат, зокрема звертає увагу на те, що кожна справа є індивідуальною, оскільки інформація, що міститься у кожному документі, має суттєве значення для формування правової позиції. Під час підготовки позову визначальним є не лише формальний обсяг матеріалів, а насамперед - зміст позовної заяви, якість правового аналізу доказів і результативність сформованої позиції.
Розглянувши подану заяву про ухвалення додаткового рішення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується заява та подані сторонами документи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви і вирішення її по суті, суд дійшов висновку про наступне.
Положеннями частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною третьою цієї ж статті регламентовано, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною третьою статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з вимогами частини першої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Пунктом 1 частини третьої статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з вимогами пункту 2 частини третьої статті 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до положень частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною шостою статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Верховний Суд у додатковій постанові від 12.09.2018 (справа №810/4749/15) зазначив, що з аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 (справа №826/856/18) зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 (далі також - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону №5076).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076).
Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно з пунктом 2 частини дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Так, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду надано копії наступних документів: договір про надання правничої допомоги №1 від 24.01.2024; заключну виписку; акт надання послуг № 39 від 22.11.2024; додаток до Акту наданих послуг № 39 від 22.11.2024; рахунок на оплату № 45 від 22.11.2024.
Відповідно до договору про надання правничої допомоги №1 від 24.01.2024 адвокатське об'єднання виконує доручення Клієнта шляхом надання усних та письмових консультацій, правових висновків, рекомендацій, складення проектів листів, заяв, адвокатських запитів, процесуальних документів тощо, безпосередньої участі адвокатів в судових засіданнях, а також розгляді питання, порушеного в дорученні в державних органах, та інших дій, які необхідно вчинити на виконання наданого доручення.
Пунктами 4.1., 4.2., 4.3. цього договору передбачено, що за Договором Клієнт сплачує Адвокатському об'єднанню Гонорар та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються АДВОКАТСЬКИМ ОБ'ЄДНАННЯМ, транспортні витрати, оплата послуг з перекладу та нотаріального посвідчення документів, витрати на відрядження адвокатів тощо).
Гонорар за цим Договором встановлюється у фіксованому і погодинному розмірі, якщо інше не зазначено у відповідному Додатку та складає:
надання правничої допомоги помічником адвоката/юриста - 60 (шістдесят) евро за годину його роботи;
надання правничої допомоги адвокатом - 75 (сімдесят п'ять) євро за годину його роботи;
надання правничої допомоги адвокатом - партнером - 120 (сто двадцять) євро за годину його роботи.
Фактичні витрати Адвокатського об'єднання, які мали місце при виконанні ним доручення, оплачуються Клієнтом на підставі відповідних документів, які їх підтверджують.
Згідно з актом надання послуг № 39 від 22.11.2024 представництво в суді першої інстанції згідно п. 3.1.1. Додатку №1 до Договору №01 від 24.01.2024 року. Справа №320/45943/24 становить 78 238,62 гривні.
Як відображено в додатку до Акту наданих послуг № 39 від 22.11.2024 адвокатом Тасліцьким Германом Ігоровичем було надано Товариству з обмеженою відповідальністю «ТоталЕнерджіс Маркетинг Україна» наступні послуги з професійної правничої допомоги:
1) Ознайомлення з матеріалами від Клієнта, зустріч з Клієнтом щодо майбутнього позову, узгодження правової позиції (загальна кількість 2 години).
2) Ознайомлення з матеріалами Клієнта, напрацювання аргументів на зауваження відповідача, опрацювання нормативно-правових актів на які посилається відповідач в рішенні про коригування митної вартості і листі-відповіді в межах статті 55 МКУ (загальна кількість 3 години).
3) Аналіз правових позицій ВС та підбір рішень апеляційної та касаційної інстанції з подібними правовідношеннями для позову (загальна кількість 1 години).
4) Підготовка позову, упорядкування документів, що додаються до позову, розрахунок судового збору (загальна кількість 13 години).
5) Формування позову в кабінеті Електронного суду, підпис КЕП, направлення в суд (загальна кількість 0,5 години).
6) Отримання відзиву на позов від відповідача через Електронний суд.
7) Підготовка та подання відповіді на відзив через Електронний суд (загальна кількість 3,5 години).
8) Підготовка та направлення до суду заяви про надання доказів судових витрат (загальна кількість 1 години).
Всього витрачено - 24 години.
Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правничу професійну допомогу, суд звертає увагу, що ознайомлення з матеріалами від Клієнта, зустріч з Клієнтом щодо майбутнього позову, узгодження правової позиції, напрацювання аргументів на зауваження відповідача, опрацювання нормативно-правових актів на які посилається відповідач в рішенні про коригування митної вартості і листі-відповіді в межах статті 55 МКУ, Аналіз правових позицій ВС та підбір рішень апеляційної та касаційної інстанції з подібними правовідношеннями для позову охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.
Тому, такі дії вчинені адвокатом в межах однієї правничої послуги з підготовки позовної заяви і не є окремими видами правничих послуг.
Відтак, повно та всебічно дослідивши виконанні адвокатом роботи відповідно до акту наданих послуг, інші надані документи на підтвердження витрат понесених зі сплатою професійної правничої допомоги, беручи до уваги предмет спору, наявність судової практики в подібних правовідносинах та, враховуючи, що розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників, суд дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в цьому випадку, не є співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) та ціною позову.
Варто зазначити, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Викладене узгоджується із правовими висновками в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 по справі №810/3806/18.
Підсумовуючи зазначене та проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт відповідно до наданих документів, суд вважає, що сума 78 238,62 грн. не є співмірною, а відтак дійшов до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 16 000,00 грн, що буде, за даних обставин справи, справедливим і співмірним відшкодуванням витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 134, 139, 241-252 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
1. Заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №320/45943/24 задовольнити частково.
2. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТоталЕнерджіс Маркетинг Україна» (ЄДРПОУ: 37269229; місцезнаходження юридичної особи: 03150, місто Київ, вул.Антоновича, будинок 172, офіс 1115) понесені витрати на правову допомогу в розмірі 16 000,00 (шістнадцять тисяч гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (ЄДРПОУ: 43997555; місцезнаходження юридичної особи: 03124, місто Київ, б.Гавела Вацлава, будинок 8А).
3. В задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини додаткового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.
Суддя Жукова Є.О.