Справа №757/19509/24-к Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/5245/2025 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2
18 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 на вирок Печерського районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року, яким:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківськ, громадянина України, офіційно не працюючого, не одруженого, що має середню освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживав до затримання за адресою: АДРЕСА_2 , на момент вчинення правопорушення засуджений вироком Дарницького районного суду м. Києва від 22.03.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки,-
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи обізнаним, що на території України оголошений воєнний стан, 12 квітня 2024 року, приблизно о 15 годині 20 хвилин, прибув до центральної частини міста Києва, де зайшов до закладу швидкого харчування «KFC», що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Еспланадна, буд. 2-А.
Перебуваючи у закладі, ОСОБА_7 помітив, що потерпілий ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заснув за столом, та біля нього заряджається мобільний телефон марки «Motorola», темно синього кольору. В цей момент у ОСОБА_7 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна - вищевказаного мобільного телефону, який належить ОСОБА_9 , вчинене в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , діючи умисно, таємно, протиправно, з корисливих мотивів, під час дії воєнного стану, з метою власного збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, а потерпілий ОСОБА_9 спить, приблизно о 15 годині 22 хвилини, підійшов до столу, де спить потерпілий, взяв мобільний телефон марки «Motorola», темно синього кольору, та попрямував на вихід з закладу швидкого харчування «KFC», що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Еспланадна, буд. 2-А.
У цей час потерпілий ОСОБА_9 прокинувся і намагався завадити ОСОБА_7 викрасти телефон: кричав, піднявся з-за столу, намагався наздогнати останнього. Проте ОСОБА_7 , побачивши, що потерпілий прокинувся та його дії викрито, продовжив викрадення чужого майна, яке перейшло у відкрите, та з корисливих спонукань, з метою особистого збагачення, під час дії на території України воєнного стану, усвідомлюючи протиправність своїх дій, вибіг з закладу та втік в напрямку вулиці Хрещатик в місті Києві разом із викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши потерпілому матеріального збитку у розмірі 3966 (три тисячі дев'ятсот шістдесят шість) грн. 67 (шістдесят сім) коп.
Вироком Печерського районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року ОСОБА_7 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
Строк відбування ОСОБА_7 покарання ухвалено рахувати з моменту його фактичного затримання - з 12.04.2024. Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком суду законної сили - залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта на стадії досудового розслідування за проведення судово-товарознавчої експертизи у сумі 1 514,56 грн. Цивільний позов не заявлявся. Вирішено питання стосовно речових доказів.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційні скарги, в яких просить переглянути справу.
В обґрунтування апеляційних скарг зазначає, що вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнає та щиро кається. Звертає увагу на те, що місцевий суд не взяв до уваги тяжке становище обвинуваченого та щире каяття, а також не заслухав потерпілого.
В свою чергу, не погоджуючись з вироком суду першої інстанції захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуваний вирок та закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із невстановленням достатніх докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що висновки зазначені у оскаржуваному рішенні не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а відтак є незаконними та необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Так, обвинувачений ОСОБА_7 належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду. Будь-яких клопотань про розгляд апеляційної скарги за його участі до суду не надходило. Захисник обвинуваченого, належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явився. Будь-яких клопотань до суду не надходило. Колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності вказаних учасників кримінального провадження, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіряючи законність та обґрунтованість вироку суду в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , колегія суддів вважає, що, всупереч тверджень апелянта, висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та наведеними у вироку доказами в їх сукупності, які оцінені судом першої інстанції відповідно до положень ст. 94 КПК України.
Так, під час допиту в суді першої інстанцїі обвинувачений ОСОБА_7 показав, що в той день зайшов у заклад «KFC», де вже сидів потерпілий ОСОБА_9 . Телефон перебував на столі поруч із потерпілим та був включений на зарядку, проте потерпілий телефон не тримав. Сам потерпілий перебував у навушниках та спав, через що ОСОБА_7 не передбачав, що його дії будуть помічені потерпілим. Він взяв телефон і втік за секунду, не обертався та не бачив, що потерпілий прокинувся, не чув, що йому щось кричать, можливо, оскільки був наляканий та діяв на адреналіні. Не бачив, що потерпілий за ним гнався. Кримінальні правопорушення почав вчиняти, бо, коли приїхав до м. Києва з м. Івано-Франківська, перебував у скрутному матеріальному становищі. До скоєного ставиться негативно, розуміє, що зламав собі життя, зараз не має зв'язку із мамою, з бабусею, за рік перебування у СІЗО зробив для себе висновки. Обвинувачений заперечував показання свідків, зазначаючи, що в тій кімнаті, де знаходився він і потерпілий, інших людей не було, свідки знаходились в іншій залі та не могли нічого бачити. Вважав, що його дії мають бути кваліфіковані як крадіжка.
Таким чином, суд першої інстанції констатував, що обвинувачений протягом всього судового розгляду фактично винуватість визнавав частково: визнавав факт протиправного заволодіння чужим майно, проте заперечував, що таке заволодіння було відкритим, стверджуючи, що вчинив таємне викрадення майна потерпілого, тобто крадіжку, не помітивши, що його дії викриті потерпілим.
Разом з тим, вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України підтверджується наявними у справі та дослідженими судом першої інстанції доказами.
Так, визнаючи доведеним вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, судом в основу обвинувального вироку було покладено, зокрема, показання допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Свідок ОСОБА_10 суду показав, що 12.04.2024 він був на роботі у закладі «KFC», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 2А. Оскільки подія відбувалася давно, точно не пам'ятає, на якій робочій станції перебував, наскільки пригадує, перебував у той день на касі, що розташована перед входом. Він почув крик, розвернувся і побачив, як вибіг чоловік, а інша особа (потерпілий) кричав, що в нього вкрали телефон. З місця, де розташована каса, не було видно сам столик, за яким сидів потерпілий, проте в той момент, коли він почув крик потерпілого, ОСОБА_7 перебував ще в закладі, на сходах, та відповідно мав чути крик потерпілого. Точно не пригадує, в який одяг була вдягнена особа, що вибігала, але може зазначити, що це був обвинувачений ОСОБА_7 . Перед тим він бачив, як потерпілий спав, сидячи за столиком, а за сусіднім столом сидів ОСОБА_7 , далі, як розвивалися події ОСОБА_10 не бачив, помітив лише, як ОСОБА_7 вибігав із закладу та чув крики потерпілого. На думку свідка, потерпілий ОСОБА_9 , поки спав, не бачив, що в нього вкрали телефон, але, коли прокинувся, то помітив, як обвинувачений вибігає із телефоном, почав кричати, коли обвинувачений ще був в закладі, та обвинувачений чув, як кричить потерпілий.
Свідок ОСОБА_11 суду показав, що працює та на час події викрадення телефону в квітні 2024 року працював менеджером в закладі «KFC» за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 2А. Безпосередньо події викрадення телефону він не бачив, бачив лише з відеозаписів, оскільки не перебував біля обвинуваченого та потерпілого, але перебував у приміщенні ресторану, біля кімнати для менеджерів, яка до потерпілого знаходиться в метрах 30-40. Двері усюди були відкриті, та він, перебуваючи в іншому приміщенні, чув крик потерпілого. Судячи із відеозапису, ОСОБА_7 вже перебував у ресторані (сидів у великій залі), потім прийшов чоловік, в якого вкрали, сів далі у кутку (він там зазвичай сидить) та задрімав. Потім обвинувачений помітив, що потерпілий відволікся чи заснув, підійшов, забрав телефон та вибіг з ресторану. На думку свідка, потерпілий побачив, як в нього вкрали телефон, оскільки він одразу побіг за обвинуваченим. Також потерпілий сильно кричав: «Стій! Куди біжиш?!», і свідок помітив, як потерпілий побіг до заднього виходу ресторану - там шукав обвинуваченого. На думку свідка, обвинувачений чув те, як потерпілий кричав йому, оскільки обвинувачений в той момент ще не вибіг із ресторану (лише добігав до дверей). Також свідок зазначив, що від потерпілого (від місця, де він сидів) до виходу, куди вибігав обвинувачений, по прямій приблизно 5-7 метрів.
Свідок ОСОБА_12 суду показав, що 12.04.2024 приблизно об 19-20 годині він сидів на лавці на бульварі ОСОБА_13 , чекав на свого сина. Підійшли два працівники поліції, представилися та сказали, що необхідно бути понятим, оскільки затримали чоловіка, який вчинив крадіжку. Вони підійшли до місця, де був затриманий, та свідок спостерігав, як слідчий на камеру знімав чоловіка, який стояв без кайданок, самостійно повідомляв, що він вкрав телефон, оскільки в нього не було грошей, щоб його продати та доїхати додому. Свідок зазначив, що тією особою, яка повідомляла, що вкрала телефон, є обвинувачений. Після цього свідок дав свої контактні дані, поставив свій підпис, що він був понятим під час того, як особа зізнавалася, що вчинила крадіжку. Також свідок зазначив, що він не пам'ятає, чи в обвинуваченого щось вилучалось. Сам телефон свідок не бачив і не може згадати, який саме телефон. Події відбувалися таким чином, що обвинувачений стояв, поруч було дві машини поліцейських, та він пояснював, що він зробив, як, навіщо, що він хоче доїхати додому, але не має коштів. Свідком обшуку особи він не був. На думку свідка, жодних порушень з боку поліцейських не було, обвинувачений самостійно все розповідав. Також під час вказаної дії був присутній другий понятий. Після слідчої дії свідка ознайомили із протоколом, але самостійно він не міг його прочитати, оскільки було темно та він був без окулярів.
Крім того, як було встановлено судом першої інстанції, вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується письмовими матеріалами провадження, дослідженими судом, а саме:
- з протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 12.04.2024 вбачається, що слідчий слідчого відділу Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_14 прийняв заяву від ОСОБА_9 , який зазначив, що 12.04.2024 приблизно о 15 год. 30 хв. невстановлена особа, перебуваючи в приміщенні закладу «KFC», що за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 2А, відкрито заволоділа мобільним телефоном «Motorola», який знаходився на столі та який належить ОСОБА_9 . Таким чином, ОСОБА_9 завдано матеріальну шкоду на суму 8 000 грн;
- протоколом огляду місяця події від 12.04.2024 зафіксовано проведення з 17 год. 05 хв. по 17 год. 30 хв., із застосуванням технічних засобів фіксації: фотоапарату «Sony», огляду приміщення закладу харчування «KFC», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 2А. Згідно протоколу, вхід до вказаного приміщення здійснюється через металопластикові двері зі скляною вставкою, пройшовши які, потрапляємо до зали, в якій розміщені столи та стільчики. В дальньому правому куті указаної зали біля столу в стіні наявні дві розетки. В приміщенні наявні камери відеоспостереження, указане приміщення освітлюється лампами розкалювання. Огляд проводився за штучного освітлення. У якості додатків до протоколу огляду місця події від 12.04.2024 долучена Ілюстративна таблиця;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_9 від 12.04.2024 зафіксовано, що потерпілий впізнав особу на фотознімку № 4 / ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /, як невідомого йому раніше молодого чоловіка, який 12.04.2024 близько 15-30 год. відкрито заволодів мобільним телефоном потерпілого в приміщенні закладу «KFC» за адресою м. Київ, вул. Еспланадна, 2А, після чого почав втікати, не дивлячись на дії потерпілого;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_10 від 12.04.2024 зафіксовано, що свідок ОСОБА_10 впізнав особу на фотознімку № 1 / ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /, як такого, кого особисто бачив 12.04.2024 у приміщенні закладу «KFC», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 2А, приблизно о 15:00 год. - 15:45 год;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_11 , відповідно до якого останній впізнав особу на фотознімку № 2 / ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /, як такого, кого бачив на відеозаписах: чоловік близько 15 год. 45 хв., 12.04.2024 в приміщенні закладу «KFC», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 2А, заволодів мобільним телефоном та вибіг із закладу;
- відповідно до Висновку експерта № СЕ-19/111-24/23738-ТВ від 18.04.2024, за результатом проведення судової товарознавчої експертизи, встановлено, що експерту на дослідження доставлено об?єкти із СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві, упакованим у спецпакет Національної поліції України WAR0035113, виготовлений з полімерного матеріалу, на якому нанесені пояснювальні написи. Цілісність пакування не порушено. При відкритті упакування встановлено, що в ньому знаходиться мобільний телефон «Motorola G50 4/64gb». Висновком встановлено, що ринкова вартість мобільного телефону «Motorola G50 4/64gb» станом на 12.04.2024 могла становити 3966,67 грн;
- відповідно до протоколу пред'явлення речей для впізнання потерпілому від 23.04.2024, ОСОБА_9 серед 4-х наданих для впізнання мобільних телефонів впевнено впізнав свій мобільний телефон під № 4. Під № 4 був мобільний телефон «Motorola», який належить ОСОБА_9 ;
- відповідно до протоколу огляду від 23.04.2024; огляд розпочато о 15-30 год., огляд закінчено о 15-50 год.; об'єктом огляду є спеціальний пакет № 5326430 із написом «Експертна проба». Зовні спец-пакет пошкоджень немає, цілісність пакету не порушена. Порушивши цілісність пакету, виявлено мобільний телефон марки «Мotorola» синього кольору телефон без пошкоджень. Вказаний мобільний телефон не має паролю для входу. Зайшовши до головного меню й далі до Налаштувань мобільного телефону, виявлено модель - Moto G(50). Відкривши клавіатуру і набравши комбінацію *#06# виявлено номер ІМЕІ телефону - НОМЕР_1 . При відкритті інформації про мобільні телефонні номери, виявлено помер телефону НОМЕР_2 . На питання слідчого «Чи впізнаєте ви вказаний мобільний телефон?», ОСОБА_9 відповів : «Питання мені зрозуміле. Так, я впізнаю свій мобільний телефон»;
- згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12.04.2024; розпочато о 19 год. 53 хв.; закінчено о 20 год. 01 хв. в м. Києві; під час слідчої дії застосовувались технічні засоби: відеокамера «Panasonic» з карткою пам'яті «Goodram», об'ємом пам'яті 32 Gb; затримано особу, підозрювану у вчиненні злочину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підстава затримання: якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; 12.04.2024 приблизно о 15-30 год., перебуваючи в приміщенні закладу харчування «KFC», що за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 2-А, ОСОБА_7 відкрито заволодів мобільним телефоном «Motorolla», вартістю приблизно 8000 грн.; затриманому ОСОБА_7 повідомлено зрозумілою для нього (неї) мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він (вона) підозрюється, а також роз'яснено, що він (вона) має право: отримувати медичну допомогу, негайно повідомити близьких родичів, членів сім'ї чи інших осіб (за вибором) про своє затримання і місце перебування відповідно до положень ст. 213 КПК України та інші процесуальні права, передбачені КПК України; крім того, згідно з ч.ч. 3, 7 ст. 42 КПК України затриманому ОСОБА_7 роз'яснено його права та обов'язки, що засвідчено підписами останнього; під час затримання ОСОБА_7 пояснив, що викрав вказаний мобільний телефон у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем; під час затримання було здійснено обшук затриманого ОСОБА_7 та було виявлено та вилучено мобільний телефон «Motorolla» синього кольору imei: НОМЕР_3 , який поміщено до сейф-пакета № WAR0035070; слідча дія проводилася у присутності понятих ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Додаток до протоколу - Ілюстративна таблиця;
- відеозаписи з камер відеоспостереження у приміщенні в РШХ «KFC», за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 2-а, за період часу з 15:00 год. до 17:00 год. 12.04.2024. Відеозаписами, які узгоджуються із даними, зазначеними в протоколах огляду відеозаписів від 13.04.2024 зафіксовано наступне.
Так, на відеозаписі з назвою «Camera 11_Gulliver_New Group1_20240412152900_20240412153259_832837.mp4» зафіксовано як в залі ресторану «KFC» перебуває особа чоловічої статті, яка одягнута в чорні штани, чорну куртку та чорну футболку (кофту) та взута у взуття червоного кольору із чорною підошвою та шнурками. На початку відео вказана особа стояла посеред залу та дивилася у частину залу, що розташована праворуч на відео. Також на відео зафіксовано, що вказаний чоловік нічого не мав у своїх руках. В подальшому, вказаний чоловік підійшов до столу, що стояв праворуч у куті та почав дивитися на нього. О 15 год. 29 хв. 20 с. вказаний чоловік сів на стілець, що стояв біля столу, що розташований у кінці зали. О 15 год. 30 хв. 15 с. видно, як чоловік встав зі стільця, підійшов до столу, що стоїть у кутку та швидко від нього відходить (швидка хода поступово перетворюється у біг), та прямує до виходу ресторану. Також на відео зафіксовано, що чоловік, після того, як відійшов від столу, в руках тримає предмет, який ззовні схожий на мобільний телефон. О 15 год. 30 хв. 17 с. видно, як чоловік, що взяв телефон, оглядається на стіл, що стояв у кутку (з якого він забрав телефон). В подальшому, чоловік, що був одягнутий у чорний одяг та червоне взуття, у 15 год. 30 хв. 18 с. ще знаходиться на сходах ресторану біля виходу та в цей самий момент вбачається, як із-за столу, що стояв у кутку (у правій частині відео), від якого відбігав чоловік у чорному одязі, встає інша особа чоловічої статті та починає бігти за ним до виходу. В 15 год. 30 хв. 55 с., чоловік, що сидів за столом, повертається у ресторан, забирає свої речі та через деякий час йде з ресторану.
На відеозаписі з камер відеоспостереження, яка знаходиться на фасаді будинку за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 1, у період часу 12.04.2024 з 15 год. 30 хв. 31 с. по 15 год. 30 хв. 37 с. На відеозаписі від назвою «IMG_2865.MP4» зафіксовано, як особа чоловічої статті, що одягнута у чорні штани та чорну куртку біжить. Вказані події відбуваються, по відношенню до відеозапису, у правій частині відео та вказана особа біжить з верхнього краю відео у нижній.
Досліджені судом першої інстанції докази взаємопов'язані між собою та у своїй сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені у ст. 91 КПК України, вказані докази зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України.
Дослідивши докази та надавши їм належну юридичну оцінку суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильності кваліфікації його дій за ч. 4 ст. 186 КК України.
Апеляційна скарга захисника не містить будь-яких доводів, які би указували на незаконність ухваленого судом першої інстанції рішення та, зокрема, підстав для закрити кримінального провадження за п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із невстановленням достатніх докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання.
Окрім цього, колегія суддів зазначає, що посилаючись на неповноту судового розгляду, невірну оцінку судом першої інстанції наявних у провадженні доказів, захисник в апеляційній скарзі не ставив питання про повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, за умов, передбачених ч. 3 ст. 404 КПК України, а саме якщо ці обставини були досліджені судом першої інстанції неповністю або з порушеннями та не заявляли з цього приводу будь-яких клопотань.
Наведене указує на необґрунтованість поданої апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Доводи обвинуваченого про те, що судом першої інстанції не заслухано потерпілого, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та законність ухваленого судового рішення.
Щодо доводів апеляційних скарг обвинуваченого, зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_7 повністю визнає вину у скоєному та щиро розкаюється, зазначаючи лише про те, щомісцевий суд не взяв до уваги тяжке становище обвинуваченого та щире каяття, тобто в частині призначеного покарання, колегія суддів знаходить їх необгрунтованими.
Так при призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд першої інстанції, як прямо зазначено у вироку, відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України, врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який на обліку нарколога, психіатра не перебуває, має середню освіту, не працює, не одружений, утриманців не має, на момент затримання не мав постійного місця проживання, з його слів, - проживав у хостелі.
Окрім того, суд не врахував в якості обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого, його щире каяття, оскільки в даному ж випадку ОСОБА_7 вину в обвинуваченні, визнаному судом доведеним, визнав частково, заперечував обставини, що ставляться йому в провину - а саме відкритий спосіб викрадення чужого майна. При цьому обвинувачений також зазначав про повне визнання власної винуватості, проте в подальшому заперечував пред'явлене обвинувачення у вказаній частині. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначення обвинуваченим про повне визнання ним винуватості та його щире каяття не є дійсним та відвертим, а направлене на мінімізацію покарання за вчинене правопорушення.
Також, судом першої інстанції не враховано як пом'якшуючу обставину те, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин, оскільки ОСОБА_7 є особою молодого віку (на момент вчинення злочину йому було 29 років), на обліку нарколога, психіатра не перебуває, утриманців не має, підтверджених проблем зі здоров'ям не має, що фактично підтверджує можливість обвинуваченого заробляти кошти не в кримінально протиправний спосіб.
На противагу доводам апеляційних скарг обвинуваченого про неврахування судом першої інстанції його щирого каяття у вчиненому та перебування у тяжких життєвих обставинах, то колегія суддів в повній мірі погоджується з вказаним висновком місцевого суду та вважає його законним і обгрунтованим та таким, що стверджується матеріалами провадження.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , судом не встановлено.
З урахуванням вищенаведеного та відповідно до принципу індивідуалізації покарання, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_7 покарання у мінімальних межах санкції ч. 4 ст. 186 КК України - у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Саме такий вид покарання та його розмір, на думку колегії суддів, з урахуванням вчиненого, слід вважати необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів, та відповідатиме меті покарання.
На підставі наведеного, за наслідками апеляційного розгляду, колегія суддів вважає необхідним прийняти рішення, яким апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 слід залишити без задоволення, а вирок Печерського районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року, ухвалений щодо ОСОБА_7 - без змін.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 -залишити без задоволення.
Вирок Печерського районного суду міста Києва від 24 квітня 2025 року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим в той самий строк з моменту отримання судового рішення.
Судді ____________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4