Справа № 304/2980/24 Провадження № 1-кс/304/70/2026
09 квітня 2026 рокум. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12024078130000130 від 21 листопада 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, про арешт майна,
прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12024078130000130 від 21 листопада 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, в якому просить накласти арешт на вантажний автомобіль марки «Scania», р/н НОМЕР_1 , та тягач з цистерною, р/н НОМЕР_2 , що перебувають у користуванні працівника фірми «Etil-Cargo KFT», громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , що були 20 листопада 2024 року оглянуті, вилучені та визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12024078130000130 від 21 листопада 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
У судове засідання ініціатор клопотання не з'явився, однак подав слідчому судді заяву, в якій вказує, що у ході досудового розслідування відпала необхідність у накладенні арешту на майно, а відтак просить залишити клопотання без розгляду.
Власник майна у судове засідання також не з'явився, про місце, дату та час розгляду клопотання повідомлявся у встановленому законом порядку.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.
Слідчий суддя, вивчивши надані ініціатором клопотання матеріали, а також подану прокурором заяву, прийшов до такого висновку.
Відповідно до ст. 7 КПК України до загальних засад кримінального провадження відносяться, зокрема, диспозитивність; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами 1, 3 статті 26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Детальний аналіз наведених норм права, які передбачають загальні засади кримінального провадження, вказує, що діючим законодавством на слідчого суддю покладено обов'язок розглядати клопотання лише у випадках передбачених Законом та за наявності на це ініціативи особи, яка має право на подання такого клопотання.
Враховуючи наведене та те, що ініціатор клопотання просить залишити таке без розгляду і що це його волевиявлення не є примусовим, тому слідчий суддя, згідно з принципом диспозитивності, вважає, що заява прокурора не суперечить вимогам закону, а відтак підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 22, 26, 369-372 КПК України, слідчий суддя
клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12024078130000130 від 21 листопада 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, про арешт майна - залишити без розгляду.
Ухвала слідчого судді не може бути оскаржена і набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя:ОСОБА_1