Справа № 304/776/24 Провадження № 1-кс/304/35/2026
09 квітня 2026 рокум. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12024071130000104 від 01 квітня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, про арешт майна,
прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12024071130000104 від 01 квітня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, в якому просить накласти арешт на чотири банкноти - одна номіналом 500 грн ВЖ 8103200, 2006 року випуску, дві номіналом 50 грн АА 5833665, 2019 року випуску, та ЕБ 3249627, 2021 року випуску, та одна номіналом 100 грн ЄИ 0468977, 2021 року випуску, що належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаними грошовими коштами.
У судове засідання ініціатор клопотання не з'явився, однак прокурор у провадженні ОСОБА_5 подав слідчому судді заяву, в якій вказує, що 22 квітня 2024 року слідчим було прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі ч. 1 ст. 284 КПК, а відтак просить залишити клопотання без розгляду.
Власник майна у судове засідання також не з'явився, про місце, дату та час розгляду клопотання повідомлявся у встановленому законом порядку.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.
Слідчий суддя, вивчивши надані ініціатором клопотання матеріали, а також подану прокурором заяву, прийшов до такого висновку.
Відповідно до ст. 7 КПК України до загальних засад кримінального провадження відносяться, зокрема, диспозитивність; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами 1, 3 статті 26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Детальний аналіз наведених норм права, які передбачають загальні засади кримінального провадження, вказує, що діючим законодавством на слідчого суддю покладено обов'язок розглядати клопотання лише у випадках передбачених Законом та за наявності на це ініціативи особи, яка має право на подання такого клопотання.
Враховуючи наведене та те, що ініціатор клопотання просить залишити таке без розгляду і що це його волевиявлення не є примусовим, тому слідчий суддя, згідно з принципом диспозитивності, вважає, що заява прокурора не суперечить вимогам закону, а відтак підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 22, 26, 369-372 КПК України, слідчий суддя
клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12024071130000104 від 01 квітня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, про арешт майна - залишити без розгляду.
Ухвала слідчого судді не може бути оскаржена і набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя:ОСОБА_1