Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/114/26 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 398/1814/22 Доповідач в колегії апеляційного суду
Категорія 187 (86, 86-1, 142) Л . Я .
25.03.2026 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинувачено ОСОБА_8 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 листопада 2025 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Пантаївка, Олександрійського району Кіровоградська область, українця, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, не працюючого, одруженого, маючого двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 02.03.2021 року вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік;
- 05.07.2021 року вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області за ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст.186, ч.1, ч. 4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці, звільненого від відбування покарання на підставі ст.ст. 75,76 КК України з іспитовим строком на 2 роки, судимості у встановленому законом порядку не знято та не погашено;
визнано винним та призначено покарання за ч.4 ст.187 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.07.2021 року, та остаточно визначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років 2 місяці із конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з дати набрання вироком законної сили.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання ОСОБА_8 зараховано строк попереднього ув'язнення з моменту його затримання 16.05.2022 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою залишено без змін до набрання вироком законної сили.
Долю речових доказів вирішено відповідно ст.100 КПК України.
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винним у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений в умовах воєнного стану, за таких обставин.
Так, 15 травня 2022 року, близько 20 годині 00 хвилин, тобто в період дії воєнного стану, ОСОБА_8 , перебуваючи разом із ОСОБА_9 , з яким ОСОБА_8 познайомився в той самий день, знаходились на асфальтованій дорозі, розташованій навпроти Куколівського шосе в м. Олександрія Кіровоградської області. В цей же час у ОСОБА_8 раптово виник злочинний умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, розуміючи, що його дії є очевидними для сторонніх осіб, в тому числі, для ОСОБА_9 , наніс останньому не менше двох ударів кулаком правої руки в обличчя, від чого останній впав на землю. У подальшому, ОСОБА_8 продовжив наносити чисельні удари по обличчю та тулубу ОСОБА_9 , та в цей же час, використовуючи фізичну силу, зняв з середнього пальця лівої руки потерпілого золотий перстень вагою 5,5 грама, 583 проби, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1247 від 01.06.2022 становить 7158,03 гривень, витягнув з правої передньої кишені одягнених на потерпілому штанів мобільний телефон марки «Blackwiev 7000 Pro», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1247 від 01.06.2022 становить 1599,5 гривень, та зірвав з шиї потерпілого срібний ланцюг вагою близько 50 грама, 925 проби, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1247 від 01.06.2022 становить 3 461,5 гривень, на якому знаходився срібний хрест, вагою близько 10 грамм, 925 проби, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1247 від 01.06.2022 становить 572,1 гривень. У той же час ОСОБА_8 на зауваження потерпілого, спрямовані на припинення протиправних дій, не реагував.
У результаті вищевказаних протиправних дій ОСОБА_8 спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження у виді: черепно-мозкової травми, синців та саден обличчя, волосистої частини голови, струсу головного мозку в комплексі з переломами кісток носа та правої гілки нижньої щелепи, які відповідно до висновку експерта №90 від 17.06.2022 відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, та крововиливу шиї, грудної клітки, саден верхніх кінцівок, які відповідно до висновку експерта №90 від 17.06.2022 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Після цього ОСОБА_8 з місця вчинення кримінального правопорушення зник разом з майном ОСОБА_9 та розпорядився ним на власний розсуд, завдавши тим самим потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 12 791,13 гривень.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_7 просить вирок скасувати. Ухвалити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначити покарання у мінімальних межах санкції, яка передбачена ч.4 ст. 186 КК України. На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково, у мінімальних межах приєднати невідбуте покарання за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.07.2021 року. Свої вимоги обґрунтував тим, що визнаючи доведеним факт того, що ОСОБА_8 вчинив відносно ОСОБА_9 саме кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст.187 КК України, а не передбачене ч.4 ст.186 КК України, на чому наполягає сторона захисту, суд першої інстанції послався лише на показання потерпілого та на протокол слідчого експерименту за його участі. Відповідно до показань ОСОБА_8 в його діях вбачається інший склад злочину, ніж той, що йому інкримінувався стороною обвинувачення та, за який він був засуджений оскаржуваним вироком суду. ОСОБА_8 пояснив суду, що він не нападав на потерпілого з ціллю заволодіння його майном, а тілесні ушкодження заподіяв потерпілому, захищаючись від його протиправних дій, оскільки останній напав на нього з ножем, створивши небезпеку для життя і здоров'я обвинуваченого. Зокрема, ОСОБА_8 в судовому засіданні під час додаткових показань зазначив, що він вину визнає частково, а саме у тому, що він не вчиняв розбійний напад на потерпілого. ОСОБА_8 пояснив, що в нього було багато часу, щоб усвідомити свій вчинок, тому він щиро розкаявся у скоєному та вирішив зізнатися у тому, що все ж таки відкрито заволодів майном потерпілого, однак він не вчиняв на нього розбійний напад. Навпаки, це потерпілий безпричинно напав на нього з ножем і він захищався від цих дій потерпілого. Тож ОСОБА_8 вважає, що в той момент для нього була реальна загроза, оскільки потерпілий біг на нього з ножем із скляними очима, а до цього він також вів себе неадекватно.
Вказує, що показання ОСОБА_8 не можуть викликати сумнівів, оскільки з першого його допиту на досудовому розслідуванні та під час проведених з ним слідчих експериментів 18.05.2022, 21.06.2022 він надавав такі ж покази, як і в судовому засіданні, що свідчить про щирість та правдивість показань ОСОБА_8 . Він постійно і стало пояснював, що потерпілий вів себе неадекватно та по дорозі за наркотиками напав на нього з ножем. Крім того, правдивість показів ОСОБА_8 підтверджується зізнанням самого потерпілого, що в той день в нього дійсно при собі був ніж, та як вбачається із протоколу слідчого експерименту проведеного за участі ОСОБА_9 21.06.2022. потерпілий підтвердив, що в нього дійсно був при собі ніж, який він постійно носить із собою в рюкзаку. Таким чином, обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні розбійного нападу на потерпілого грунтується фактично на показах самого потерпілого ОСОБА_9 , який пояснив у судовому засіданні, що він все підтверджує як говорив під час проведеного з ним слідчого експерименту, зазначив, що це обвинувачений на нього напав, побив, хотів його вбити та висунув версію, що мабуть обвинуваченому сподобався його ланцюг. Зазначав, що за пропозицією саме обвинуваченого вони пішли за залізничне дорогу, до товариша обвинуваченого за грошима на цигарки та пиво. Однак, на переконання сторони захисту, суд першої інстанції мав критично оцінювати показання потерпілого, оскільки вони є очевидно нещирими, мають ціль приховати дійсні фактичні обставини у даному кримінальному провадженні, а також направлені на обмову ОСОБА_8 .
Крім того, вказує, що ОСОБА_8 пояснив, що по дорозі потерпілий поводив себе неадекватно, чіплявся до перехожих, а потім коли ОСОБА_8 нахилився зав'язати шнурки, потерпілий зі скляними очима напав на нього з ножем. Таким чином, ОСОБА_8 спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження середньої тяжкості під час самозахисту від протиправних дій самого потерпілого, і лише у подальшому у ОСОБА_8 виник умисел на відкрите заволодіння майном ОСОБА_9 . Виходячи із встановлених фактичних обставин у даному кримінальному провадженні, які підтверджуються відповідними доказами, перевіреними судом та у своїй сукупності свідчать про те, що дії ОСОБА_8 неправильно кваліфіковані за ч.4 ст.187 КК України. Отже, визначаючи кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_8 , необхідно виходити із того, на що був направлений його умисел у момент заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень. У свою чергу ОСОБА_8 пояснив, що удари потерпілому наносив з метою відвернення протиправних дій останнього, який накинувся на обвинуваченого з ножем. ОСОБА_8 пояснив, що він захищався, захищав своє здоров'я, а можливо і життя, тобто був у стані самозахисту, оскільки ніж у таких випадках є реальною зброєю. У подальшому, коли обвинувачений відвернув від себе небезпечне протиправне посягання потерпілого, в нього раптово виник умисел на відкрите заволодіння майном потерпілого, а саме перстнем із металу золота та телефоном. При цьому, під час відкритого заволодіння майном потерпілого, обвинувачений вже не завдавав йому жодних тілесних ушкоджень. Тому, вважає, дії ОСОБА_8 необхідно кваліфікувати саме за ч. 4 ст. 186 КК України, як грабіж, вчинений в умовах воєнного стану.
Зазначає, що при призначенні покарання необхідно врахувати, що ОСОБА_8 визнав вину повністю у відкритому заволодінні майном потерпілого, щиро кається у скоєному, неодноразово просив пробачення у потерпілого ОСОБА_9 , а також добровільно відшкодував йому шкоду, що підтверджується розписками батька потерпілого від 27.05.2022 та 30.05.2022, копії яких є в матеріалах кримінального провадження. Цивільний позов по справі потерпілим не заявлявся. Дані обставини узгоджуються із п.п.1,2 ч.1 ст. 66 КК, як такі що пом'якшують покарання. Крім того, при призначенні покарання ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 186 КК України, мають бути враховані дані про особу його підзахисного, що він одружений, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, має стійкі соціальні зв'язки, адже постійно проживає і зареєстрований за вказаною адресою з мамою і бабусею. За місцем проживання характеризується позитивно. Також дії ОСОБА_10 отримали кваліфікацію як тяжкий злочин тільки за ознакою вчинення такого в умовах воєнного стану, при цьому обстановка, в якій він вчинив злочин, не характеризувалась як така, що пов'язана з воєнними діями та/або він не використав умови воєнного стану при його вчиненні. За умови відсутності воєнного стану його дії охоплювалися б ч. 1 ст. 186 КК України та кваліфікувались би як нетяжкий злочин, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 4 років, що є найбільш суворим видом покарання, передбачених санкцією ч. 1 ст. 186 КК України.
Таким чином, на підставі викладеного, просить суд апеляційної інстанції, за наслідками апеляційного перегляду, перекваліфікувати дії ОСОБА_8 з ч.4 ст.187 КК України на ч.4 ст. 186 КК України та призначити покарання у мінімальних межах санкції, яка передбачена ч.4 ст. 186 КК України.
Також, вказаний вирок оскаржений прокурором, який до початку апеляційного розгляду відмовився від поданої апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, яка заперечила проти задоволення апеляційних вимог сторони захисту, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги захисника, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до приписів ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Дослідивши докази у кримінальному провадженні з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України за обставин, наведених у вироку.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину не визнав та пояснив, що 15 травня 2022 року він знаходився в кафе Айзберг, замовив каву. До нього підійшов раніше незнайомий йому чоловік, який назвався ОСОБА_11 , він вже був напідпитку, та ще замовив собі пиво. Як наразі йому відомо це ОСОБА_12 . Поспілкувавшись на різні теми ОСОБА_11 запропонував піти до нього додому. Оскільки йому нічим було зайнятись, він погодився. Коли прийшли, він пив каву, а ОСОБА_11 перевдягнувся, а також на балконі покурив «траву». Пропонував йому, проте він відмовився. Потім ОСОБА_11 запропонував йому прогулятися, він погодився. Вони пішли до підвального приміщення БДЮТ, яке знаходилось неподалік від дома ОСОБА_11 , та слугувало укриттям. В укритті був співробітник ОСОБА_11 , з яким вони чергували в укритті, та якийсь військовий. ОСОБА_11 ще там випив вина, яку кількість він не пам'ятає. Якийсь час вони перебували в цьому приміщенні, після цього ОСОБА_11 сказав, що хоче ще покурити та замовив на телеграм каналі «закладку». Вони вийшли і пішли в сторону ринку - залізничного вокзалу, потім в сторону колишнього м'ясокомбінату. Шли довго, тому він запитав у ОСОБА_11 , чи довго ще йти. Після чого ОСОБА_11 підійшов до кущів, полазив під камінням, та мабуть знайшов наркотики. Однак, почав поводити себе неадекватно, зняв рюкзак, дістав з рюкзака ніж та намагався його ударити, проте він відбив ніж та ударив його в голову, від чого останній впав на коліна. ОСОБА_11 знову намагався дістати ніж, тому він його знову ударив. ОСОБА_11 йому не встиг завдати будь-яких тілесних ушкоджень, а він ОСОБА_11 завдав два удари в голову, куди саме не пам'ятає. Після цього ОСОБА_11 кричав йому, щоб він забирав у нього телефон, золото, для вирішення цього конфлікту, проте він пішов додому. Будь-яке майно він у потерпілого ані добровільно, ані примусово не забирав. Всі ці події відбувались в проміжок часу з 13-14 год. до 18-19 год. Особисто він, тобто обвинувачений, алкогольні напої в цей день не вживав. Чому директор ломбарду в заставному квитку вказав саме його прізвище, йому не відомо. Він вважає, що директор ломбарду перебуває у зговорі з працівниками поліції та прокуратури. Зауважував, що згідно пояснень свідка ОСОБА_13 , яка працювала експертом-оцінювачем в ломбарді, для того щоб заставити майно, потрібен паспорт, проте на той час його паспорт був втрачений. Послугами цього ломбарду він раніше користувався. Телефон, що видала мама працівникам поліції, належить йому, а не потерпілому.
У судовому засіданні 23.09.2025 року на стадії доповнень та клопотань обвинувачений ОСОБА_8 доповнив надані ним раніше покази, пояснив, що він довго думав і вирішив розповісти все як було насправді. Свою вину визнає частково. Додатково пояснив, що коли вони перебували в підвальному приміщенні БДЮТ ОСОБА_14 в телеграм каналі замовив наркотичні засоби у вигляді «закладки». За наданими ОСОБА_15 координатами вони пішли їх забирати. Коли шли, ОСОБА_14 , після вживання алкогольних напоїв, став поводите себе неадекватно, чіплятися до людей. Він навіть вже хотів піти, однак, будучи на той час наркозалежною особою переслідував власний інтерес, тому продовжував йти разом з ним. Потім він помітив, що в нього розв'язався шнурок, присів зав'язати, як в цей час побачив, що ОСОБА_14 біжить на нього з ножем. У нього, як у нормальної людини, виникла захисна реакція і він ударив потерпілого два рази в голову, від чого останній впав. Він побачив, що з кішені потерпілого виглядає телефон, він забрав телефон і зняв з потерпілого перстень, який потім дійсно здав в ломбард, а телефон знаходився у нього вдома. Він це зробив тому, що був злий на потерпілого і хотів його покарати. Телефон, який видала його мама працівникам поліції, дійсно належав потерпілому. Визнав факт заволодіння майном, а саме перснем і телефоном. Ланцюжок і хрестик він не брав, хоча в той день бачив на потерпілому срібний ланцюжок. Також визнав, що наніс потерпілому два удари в обличчя/голову (точно не пам'ятає куди саме), але вважає це самозахистом. Ножі, якими потерпілий на нього нападав, знаходились у потерпілого в рюкзаку. Другий удар наніс тому, що після першого удару потерпілий впав, а потім, прийшовши до тями, знову потягнувся за ножем, тому він наніс ще один удар в голову. Наразі він шкодує, навіть готовий попросити у потерпілого вибачення. Вважає дії батьків щодо відшкодування потерпілому шкоди правильними. Того дня в кафе він випив безалкогольний напій, а в приміщенні БДЮТ разом з ОСОБА_9 випив трохи вина. В стані алкогольного сп'яніння не перебував.
Ретельно перевіривши та проаналізувавши такі показання обвинуваченого ОСОБА_8 , суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку про те, що вони не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та спростовуються сукупністю взаємоузгоджених між собою доказів у кримінальному провадженні.
Потерпілий ОСОБА_9 суду пояснив, що він вже неодноразово давав свої покази. Свої попередні пояснення, які ним надані в попередньому судовому засіданні підтримує. Вже пройшло три роки, він отримав декілька контузій, тому так детально вже не пам'ятає. Обвинуваченого впізнає як особу, яка здійснила відносно нього напад і спричинила йому тілесні ушкодження. Ці події відбулись 15 травня 2022 року, обвинувачений на нього напав та відібрав ланцюжок, телефон, перстень. Після нанесення ударів він втрачав свідомість, вся голова було в крові, очі взагалі не відкривались. Він в калюжі умився від крові, і навіть не пам'ятає як дістався дому. Пояснив, що протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення з його слів записала слідча, і йому оголосила, оскільки за станом здоров'я він його не міг прочитати. Викладене в протоколі відповідає обставинам, які відбулися. Викрадений телефон був сенсорний, темного кольору, мабуть чорний, йому було приблизно два роки.
Допитана місцевим судом свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що потерпілий її син. Обвинуваченого бачить вдруге в суді. 16 травня 2022 року вона повернулася із-за кордону. Її зустрів чоловік і повідомив, що з сином відбулась біда. Коли вона приїхали до квартири сина, останній лежав непізнаваний, голова була в три рази більше, очі були залиті кров'ю, зламаний ніс, крововиливі шиї (шия була чорна). Вони відразу відвезли його в лікарню і повідомили в поліцію. З шиї сина був зірваний ланцюжок з хрестиком, з пальця руки була «здерта» печатка, бо палець був весь поранений. Печатку вони шукали самостійно по всім ломбардам, та знайшовши, самостійно викупили. Про те що печатка, яку викрали, знаходиться в ломбарді дізнались від працівників поліції. Потім їм подзвонили батьки ОСОБА_8 , призначили зустріч. Під час зустрічі батьки ОСОБА_17 вибачались, пояснили, що ОСОБА_18 вживає наркотичні речовини, раніше притягувався до відповідальності. Відшкодували витрати на лікування та викуплений з ломбарду перстень. Її син не вживає ані алкогольні напої, ані наркотичні засоби. На той час працював вчителем в мультипрофільному ліцеї, який є одним із найкращих закладів освіти в Олександрії, наразі військовий.
Свідок ОСОБА_19 в суді першої інстанції пояснив, потерпілий по справі є його сином. Обвинуваченого не знає. Точної дати вчинення злочину вже назвати не може, бо пройшло багато часу, пам'ятає, що це 2022 рік. Йому зателефонував друг його сина ОСОБА_20 і повідомив, що його сина побили. Він прийшов до пункту незламності де перебував його син. Він був побитий до непізнаваності: запухлі очі, обличчя, розбитий ніс. Він хотів відвести його до лікарні, але син відмовився, сказав, що поїдемо зранку. Наступного дня повернулась його дружина та вже відвезла сина до лікарні, де викликали поліцію. В цей день вони на своїй машині разом з працівниками поліції возили сина на місце події, але він погано бачив і не міг впізнати/назвати точно місце. В подальшому, від працівників поліції вони дізнались, що печатка, яку викрали, знаходиться в ломбарді. Вони її викупили та передали поліції. Батьки ОСОБА_8 їм зателефонували і запропонували компенсувати витрати на лікування сина і за викуп печатки з ломбарду.
Свідок ОСОБА_21 надав покази про те, що ОСОБА_9 знає, разом працювали. Обвинуваченого бачив один раз. І в суді вже два рази. Точно всі подіє не пам'ятає, бо пройшло багато часу. Був робочий день. В БДЮТ працював разом з ОСОБА_9 . Під час повітряної тривоги відчиняли двері в приміщенні БДЮТ, яке слугувала укриттям. Близько 17:00 год ОСОБА_9 разом з обвинуваченим прийшли до приміщення БДЮТ, деякий час посиділи і пішли. У нього склалося враження, що вони давні знайомі. Чи перебували вони в стані алкогольного сп'яніння він не помітив. Через дві - три години ОСОБА_14 повернувся, коли було вже темно. Він впізнав його лише по одягу, бо він був весь брудний і побитий. Він нічого не говорив, бо не міг, лише щось «мичав». Він приходив до слідчого для впізнання обвинуваченого за фотознімками. Під час цієї дії в кабінеті були поліцейські в форменому одязі, та інші особи, які були в неформеному поліцейському одязі. Чи є вони поліцейськими або цивільними особами йому не відомо, і точно про це казати не може.
Допитаний місцевим судом свідок ОСОБА_22 пояснила, що обвинуваченого не знає. Потерпілий ОСОБА_9 є батьком її дитини. Вона з ним не проживають вже 7 років. Всі обставини того дня (дату, пору року) не пам'ятає, бо пройшло 2 роки. Але десь в обід, або по обіду йшла з дитиною додому від мами. По дорозі зустріла свого колишнього чоловіка, проте вона його впізнала лише по одягу та рюкзаку. Він був дуже побитий. Кров йшла з носа, вух, рота, на шиї була синя борозна. Він нічого не говорив, бо не міг, так сильно він був побитий. Навіть рідна дитина не впізнала та злякалася свого батька. Вона забрала його до себе додому, обтерла його мокрим рушником. Після чого він пішов додому. Вона знає, що з нього зняли ланцюжок, перстень, телефон. Вона це зрозуміла, бо з ним жила тривалий час і на ньому завжди були ці речі: каблучка, об'ємний ланцюжок. Окрім того, ланцюжок мав незручну застібку, і зняти його було практично неможливо. На вказаному персні є візерунок у вигляді його знаку зодіаку Водолій. Однак цих речей на ньому не було.
Свідок ОСОБА_23 суду першої інстанції пояснила, що в 2022 році працювала в Олександрійському РВП ГУНП в Кіровоградській області. Зранку на лінії 102 надійшло повідомлення про злочин, від матері потерпілого. Одразу після того як заступила на добове чергування вона виїхала на вказаний виклик в складі слідчо-оперативної групи. Особисто приймала заяву про кримінальне правопорушення та іншу подію, складала та підписала протокол. Протокол зачитувався в глос, оскільки у потерпілого були проблеми з очима. Після того як було зачитано протокол, будь-яких зауважень не надійшло. Підписував протокол особисто потерпілий. Також була присутня мати потерпілого, яка чула і бачила зміст проколу і показувала сину де саме він має поставити підпис. Під час вчинення цієї процесуальної дії вона використала бланк свого колеги, тому здійснила виправлення прізвища та посади на свої. Виправлення вона здійснила білим коректором саме в посаді і прізвищі слідчого, який приймає заяву. Коли саме пред'являли потерпілому фотографічні зображення осіб, які могли вчинити відносно нього злочин, вона вже точно сказати не може. Поняті при цій слідчій процесуальній дії були присутні.
Допитаний місцевим судом свідок ОСОБА_24 суду пояснив, обвинуваченого бачив, потерпілого ОСОБА_25 не бачив і не знає. В травні 2022 року працював директором ломбарду Спас. В його підпорядкуванні ще був касир - оцінювач ОСОБА_13 . Для того щоб закласти майно в ломбард потрібен паспорт. Обвинувачений надавав свій паспорт, саме оригінал. На той час по іншим документам майно не приймалось. Обвинувачений приніс в ломбард каблучку із золота у вигляді печатки 583 або 585 проби. Більш детально він не пам'ятає. Саме він приймав цю печатку. Заставний білет також складав він. ОСОБА_13 цю каблучку не приймала. Чи була викуплена ця золота каблучка в подальшому, він точно не пам'ятає, однак скоріше за все ні. На закладному білеті стоїть прізвище ОСОБА_13 , однак каблучку приймав саме він. Заборони працювати під логіном та паролем касира - оцінювача ОСОБА_13 у нього не було. Він дійсно працював під логіном та паролем ОСОБА_13 , однак всі дії щодо прийняття цієї каблучки вчинялися саме ним. Працівники поліції вилучали відео з камер відеоспостереження в цей день або на наступний. Саме він зробив скріншоти з робочого комп'ютера, які надав слідчому.
Свідок ОСОБА_26 місцевому суду пояснила, що обвинувачений її син. Потерпілого ОСОБА_9 вона жодного разу не бачила. 16.05.2022 року голова ОСББ ОСОБА_27 повідомила, що до неї приходили працівники поліції і шукали її сина. Вона відразу почала збиратися додому. Через 10 хв. їй зателефонував працівник поліції і сказав, що їй потрібно приїхати додому. О 16:00год. вона вже була вдома, і одразу за нею приїхали працівники поліції. Сказали її сину збиратися, при цьому нічого не пояснюючи. ОСОБА_18 забрали. Через декілька днів їй знову зателефонував працівник поліції і сказав, що йому потрібно вилучити телефон, який знаходився у квартирі ОСОБА_18 . В квартирі сина на дивані вона взяла телефон і спустилась до поліцейського, який чекав її на вулиці біля вхідних дверей. Кому належить цей телефон вона не знає. Чи належав цей телефон її сину вона не знає, бо він їх часто міняв, але цей телефон в користуванні свого сина вона раніше не бачила. Це був сенсорний телефон з тріщиною на екрані. Через декілька днів їй зателефонувала слідча ОСОБА_28 і сказала прийти до неї щоб підписати протокол вилучення вказаного телефону. Окрім того, слідча ОСОБА_28 сказала, що якщо вона хоче виправити ситуацію, може сплатити кошти потерпілому, і тоді ОСОБА_18 відпустять. Слідча ОСОБА_28 дала номер телефону мами потерпілого. Вона їй зателефонувала, і остання погодилась на зустріч. При особистій зустрічі батьки потерпілого ОСОБА_29 їй повідомили, що вони викупили з ломбарду перстень за 3 500 грн, який здав до ломбарду їх син. Вона маючи при собі ці кошти, одразу віддала їх батькам потерпілого, про що вони написали відповідну розписку. Також вони їй повідомили, що на лікування сина вони витратили 15 000 грн. Вона таких коштів при собі не мала, проте порадившись вдома з чоловіком, вирішили сплатити і ці кошти, про що батьками ОСОБА_29 також була написана розписка.
Свідок ОСОБА_30 суду першої інстанції пояснила, що є головою ОСББ, в якому знаходяться квартира ОСОБА_8 ОСОБА_8 знає, це мешканець будинку яким вона управляє. 16.05.2022 року до неї в кабінет прийшли поліцейські. Запитали, чи проживає вказаному будинку ОСОБА_31 , на що вона їй повідомила, що так, і назвала номер кімнати, бо це гуртожиток. Про це вона одразу повідомила маму ОСОБА_32 . В подальшому вона побачила, що ОСОБА_18 разом з працівниками поліції та мамою ОСОБА_18 вийшли з ліфта, це було близько 16:00 год., бо в цей час у неї закінчується робота в кабінеті і розпочинається робота по території.
Крім того, суд першої інстанції безпосередньо дослідив письмові докази у даному кримінальному провадженні, якими також підтверджується доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 в інкримінованому йому діянні, зокрема:
- витягом з реєстру досудових розслідувань №12022121060000593 від 16.05.2022 (т.1 а.с.158);
- рапортом чергового Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області від 16.05.2022, відповідно до якого цього дня о 08 год. 28 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_16 про те, що 15.05.2022 о 20 год. 30 хв. неподалік залізниці (конкретно заявниця не знає) візуально відомі особи побили її сина ОСОБА_9 та зняли з нього золотий перстень з гравіюванням, срібний ланцюжок зі срібним хрестиком та забрали мобільний телефон марки «Blackwiev», номер СІМ-картки НОМЕР_1 . Син знаходиться у травмпункті. Сину слухавку не давала, тому що в нього сильно побите обличчя та він не може добре говорити. Виїздом на місце події було встановлено, що 15.05.2022 близько 20 год. 00 хв. зі слів потерпілого ОСОБА_9 в районі заводу «НВО «Етал» (точне місце вказати не може), після розпивання спиртних напоїв з невідомою особою чоловічої статті, з яким познайомився в той же день, без будь-якого попереднього конфлікту, останній спричинив йому тілесні ушкодження у виді: ЗЧМТ, СГМ, закритий перелом нижньої щелепи зліва, закритий перелом носа, гематоми обох очей, та відкрито з застосуванням сили заволодів його речами, а саме, золотим перснем, срібним ланцюжком, срібним хрестом та мобільним телефоном «Blackwiev 7000 Pro» чорного кольору. Прикмети злочинця: зріст близько 190 см, вік близько 35-40 років, коротке волосся ( т.1 а.с.161);
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 від 16.05.2022 року, який просить вжити заходів стосовно невідомої особи, яка 15.05.2022 року близько 20 год. 00 хв. відкрито, з застосуванням стосовно нього насильства, заволоділа його майном, а саме: золотим перснем вагою 5г, срібним ланцюжком вагою 50г, срібним хрестиком вагою 10г, мобільним телефоном марки «Blackwiev 7000 Pro», чорного кольору, спричинивши йому матеріальну шкоду на загальну суму 20 000,00грн (т.2, а.с.209);
- протоколом огляду місця події від 16.05.2022, проведеного на відкритій ділянці місцевості, яка розташована навпроти Куколівського шосе в м.Олександрія, за координатами 48.671238, 33.145774, під час якого на асфальтованій частині дороги було виявлено дві плями від речовини бурого кольору, які розташовані на відстані 10 м. від правого узбіччя, розміром 0,5 на 0,5 см. та 1х1 см. Відстань між плямами складає 0,5 см. З плями розміром 1х1 см. зроблено два змиви РБК, які поміщено до двох паперових пакетів НПУ; на відстані 50 м. від вказаних плям на узбіччі з правої сторони асфальтованої дороги, в траві, було виявлено куртку чорного кольору марки «Adidas», яку поміщено до сейф-пакету НПУ KIV 5104314, та зв'язку ключів, які поміщено до сейф-пакету НПУ KIV 2148681. Фототаблиці до протоколу огляду місця події від 16.05.2022 (т.1 а.с.164-169);
- постановою слідчого від 16.05.2022 про визнання речовими доказами і долучення до кримінального провадження: 2 змивів РБК, куртки чорного кольору марки «Adidas» та зв'язки ключів та передачу їх на зберігання в кімнаті речових доказів Олександрійського РВП (т.1 а.с.170);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.05.2022, проведеного з 17:20 год. до 17:30 год. за участі потерпілого ОСОБА_9 , який на фотознімку під №4 впізнав чоловіка, який 15.05.2022 року наніс йому тілесні ушкодження та відкрито заволодів його майном. У відповідності до довідки до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.05.2022 року, на фото №4 зображений ОСОБА_8 (т.1 а.с.172-174);
- запитом слідчого Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_23 від 16.05.2022 року б/н до директора 17 відокремленого підрозділу ломбард «Спас» про надання інформації чи закладався до установи в період з 15.05.2022 до 16.05.2022 року золотий перстень, якщо так, то ким саме ( т.1 а.с.175);
- відповіддю 17 відокремленого підрозділу ломбарду «Спас», згідно якої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16.05.2022 закладав до вказаного ломбарду золоту каблучку вагою 5,5 г. До відповіді додано фотознімки з камери спостереження (т.1 а.с.176-178);
- протоколом огляду речей від 23.05.2022 проведеного з 16:00 год. до 17:00 год., відповідно до якого було оглянуто чотири фотознімки з камери спостереження, надані на запит 17 відокремленим підрозділом ломбарду «Спас», на яких зображено приміщення ломбарду, біля стійки продавця стоїть особа схожа на ОСОБА_8 , який одягнутий у кофту чорного кольору з червоними смужками на рукавах та написом посередині кофти «JEANS». В правому верхньому куті двох фотознімків є дата та час: 16.05.2022, 10 год. 33хв. (т.1 а.с.179);
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинення злочину від 16.05.2022 року, згідно якого 16.05.2022 о 18 год. 00 хв. (фактичне затримання) було затримано ОСОБА_8 та в присутності понятих проведено обшук останнього. Під час обшуку ОСОБА_8 у останнього було виявлено та вилучено кофту чорного кольору з написом латинськими літерами «The fashion week», «JEANS», «Original Brand», «ZAZZONI» з переду та рукавами червоно-чорного кольору з написом «THE FASHION ZAZZONI». Вилучену кофту поміщено до спецпакету KIV 5104346 (т.1 а.с.180-183);
- постановою слідчого від 16.05.2022 про визнання речовим доказом і долучення до кримінального провадження кофти чорного кольору марки «ZAZZONI» та передачу її на зберігання в камеру схову речових доказів Олександрійського РВП (т.1 а.с.187);
- довідкою №2321 відповідно до якої 16.05.2022 о 08 год. 25 хв. до закладу звернувся ОСОБА_9 , якого 15.05.2022 о 20 год. 00 хв. побили невідомі на вулиці. Йому було встановлено діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, закритий перелом нижньої щелепи зліва, закритий перелом кісток носа, забій, гематоми обох очей, забій м/т волосистої частини голови та обличчя (т.1 а.с.189);
- протоколом слідчого експерименту проведеного з використання технічних засобів фіксації за участі ОСОБА_8 18.05.2022, який було проведено на відкритій ділянці місцевості біля будинку №128 по вул Луначарського в м.Олександрія, де останній пояснив та продемонстрував на місці обставини знайомства з потерпілим, та на відкритій ділянці навпроти Куколівського шосе в м.Олександрія, де ОСОБА_8 пояснив та продемонстрував на місці обставини спричинення потерпілому тілесних ушкоджень та отримання ним золотого персня потерпілого. Пояснив, що потерпілий раптово почав поводитись неадекватно, дістав з рюкзака ніж і хотів завдати йому удар, проте він відбив ніж і наніс йому два удари рукою в область обличчя. Тоді потерпілий добровільно запропонував йому золоту печатку задля вирішення виниклого між ними конфлікту. Золотий перстень, 16.05.2022, тобто наступного дня, здав в ломбард. В судовому засіданні досліджено DVD-диски з відеофайлами, на яких записаний слідчий експеримент за участі ОСОБА_8 (т.1 а.с.195-206);
- висновком судово-медичного експерта №73 від 18.05.2022, відповідно до якого на момент огляду ОСОБА_8 у останнього тілесних ушкоджень не виявлено (т.1 а.с.214-215;
- заявою ОСОБА_19 , який є батьком потерпілого ОСОБА_9 , який добровільно надав працівникам поліції для огляду та подальшого вилучення золотий перстень вагою 5,5 гр., який він самостійно викупив в ломбарді «Спас» 18.05.2022 року. (т.1 а.с. 216);
- протоколом огляду місця події від 20.05.20225, проведеного на відкритій ділянці місцевості, яка розташована навпроти входу в адміністративну будівлю Олександрійського РВП за адресою: м.Олександрія, вул.6-го Грудня,49, де ОСОБА_19 в присутності понятих добровільно видав працівникам поліції перстень чоловічий, виконаний з дорогоцінного металу - золота, на якому з обох боків наявний візерунок, який розташований на зовнішній та внутрішній сторонах персня. Крім того, на верхній частині персня наявний візерунок - відтиск у вигляді двох чоловіків, які з'єднані між собою. На вказаному персні наявні пошкодження у вигляді тріщин, розташованих з обох боків виробу на зовнішній поверхні, на виробі також наявний злам в його нижній частині, який розташований вертикально та проходить по всій поверхні. Вказаний перстень вилучено та поміщено до паперового пакету НПУ. До протоколу огляду долучена ілюстративна таблиця. (т.1 а.с.217-220);
- постановою слідчого від 20.05.2022 про визнання речовим доказом і долучення до кримінального провадження перстня виконаного з металу - золото, чоловічого, вагою 5,5г, та передачу його на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_9 (т.1 а.с.221);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.05.2022, проведеного за участі свідка ОСОБА_21 , який на фотознімку під №1 впізнав чоловіка, з яким він спілкувався 15.05.2022 з 17.15 год. до 18.10 год. в приміщенні БДЮТ. Довідка до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.05.2022 року, відповідно до якої на фото №1 зображений ОСОБА_8 (т.1 а.с.222-224);
- протоколом огляду місця події від 23.05.2022, проведеного на відкритій ділянці місцевості, яка розташована навпроти входу в адміністративну будівлю Олександрійського РВП за адресою: м.Олександрія, вул.6-го Грудня, 49, де ОСОБА_26 в присутності двох понятих добровільно видала працівникам поліції мобільний телефон марки «Blackwiev», в корпусі чорного кольору: ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , в якому знаходиться сім-картка мобільного оператора Київстар з номером: НОМЕР_4 . На екрані телефону наявні пошкодження у вигляді чисельних тріщин, які розташовані по верхній частині екрану, та на лівій стороні екрану. Вказаний мобільний телефон разом з сім-карткою вилучено та поміщено до паперового конверту НПУ. До протоколу долучено ілюстративну таблицю (т.1 а.с.225-227);
- постановою слідчого від 23.05.2022 про визнання речовим доказом і долучення до кримінального провадження мобільного телефону марки «Blackwiev 7000 Pro», ІМЕІ НОМЕР_2 , та передачу його на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_9 (т.1 а.с.228);
- зберігальною розпискою від 11.06.2022, відповідно до якої ОСОБА_9 отримав від працівників поліції мобільний телефон «Blackwiev 7000 Pro», ІМЕІ НОМЕР_2 та золотий перстень вагою 5,5 гр., які зобов'язується зберігати до вирішення питання по суті (т.1 а.с.229);
- висновком експерта судово-товарознавчої експертизи №1247 від 01.06.2022, згідно якого ринкова вартість, з урахуванням зносу, станом на 15.05.2022: мобільного телефону марки «Blackwiev 7000 Pro», з чисельними пошкодженнями на екрані у вигляді тріщин, викрадений без комплектуючих, який був придбаний бувшим у використанні в січня 2022 року, складає 1599,50 грн; перстня виконаного з металу - золото, чоловічого, вагою 5,5г, 583 проби, який на момент викрадення знаходився в гарному технічно-справному стані, не пошкоджений, був придбаний 15 років тому, складає 7 158,03грн; не представленого на експертизу срібного ланцюга вагою 50 г, 925 проби, який на момент викрадення знаходився в гарному технічно-справному стані, не пошкоджений, придбаний близько 10 років тому, складає 3461,50 грн; не представленого на експертизу срібного хреста вагою 10 г, 925 проби, який на момент викрадення знаходився в гарному технічно-справному стані, не пошкоджений, придбаний близько 10 років тому, складає 572,10грн (т.1 а.с.230-236);
- розписками від 27.05.2022 та 30.05.2022 року. які виконані ОСОБА_19 про отримання від ОСОБА_26 грошових коштів в сумі три тисячі шістсот гривень за викуплений ним золотий перстень в ломбарді «Спас» та п'ятнадцять тисяч гривень за лікування сина ОСОБА_9 . Претензій матеріального характеру до ОСОБА_8 не має (т.1 а.с. 238,239);
- постановою слідчого від 11.06.2022 про визнання речовим доказом і долучення до кримінального провадження наліпки з написами ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , та зберігання її в матеріалах кримінального провадження (т.1 а.с.242-243);
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 16.06.2022 та описом документів, які були вилучені, відповідно до яких з КНП «Олександрійська центральна міська лікарня Олександрійської міської ради», розташованої за адресою: м.Олександрія, вул. Ярмаркова,15, вилучено оригінал медичної картки стаціонарного хворого №2890 на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 16 аркушах (т.1 а.с.246-248);
- висновком експерта №90 від 17.06.2022, згідно якого в медичних документах на ім'я ОСОБА_9 маються дані про тілесні ушкодження у вигляді: а) крововиливів шиї, грудної клітини, саден верхніх кінцівок. Вказані ушкодження могли виникнути від дії тупих твердих предметів (предмету) та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень; б) черепно-мозкової травми, синців та саден обличчя, волосистої частини голови, струсу головного мозку в комплексі з переломами кісток носа, правої гілки нижньої щелепи. Вказаний комплекс ушкоджень міг утворитись від дії тупих твердих предметів (предмету) та в своїй сукупності відноситься до категорії середнього степеня тяжкості тілесних ушкоджень, як викликаючи тривалий розлад здоров'я на термін понад 21 добу. В наданих медичних документах недостатньо судово-медичних даних, за якими можна було б судити категорично про кількість та давність ушкоджень (т.2 а.с.1-3);
- протоколом слідчого експерименту, проведеного 21.06.2022 з використання технічних засобів фіксації за участі потерпілого ОСОБА_9 на відкритій ділянці навпроти Куколівського шосе в м.Олександрія, де останній пояснив та продемонстрував на місці обставини спричинення йому тілесних ушкоджень та відібрання золотого персня. Пояснив, що познайомились з ОСОБА_33 15.06.2022 в кафе Айсберг. Під час спільної бесіди ОСОБА_18 повідомив, що має намір виїжджати з міста Олександрії і у нього на продаж є побутова техніка. Тоді потерпілий спросив про стан цієї техніки, на що ОСОБА_18 запропонував піти і сфотографувати її. Обвинувачений зробив фото на його телефон, оскільки в нього на телефоні не було камери. До квартири обвинуваченого він не заходив, стояв на вулиці біля під'їзду будинку. Від продажу техніки обвинувачений запропонував йому 20%. Після цього вони пішли до потерпілого додому, а потім до «Проміня». В них закінчились цигарки, і не було грошей. Тоді ОСОБА_31 запропонував піти до його товариша, який дасть їм гроші на цигарки і пиво. Вони довго йшли, а потім обвинувачений раптово/не очікувано для нього, вдарив його в щелепу. Потерпілий запитав, що він робить, проте обвинувачений продовжив наносити удари по голові і обличчю. Він намагався втекти, але ОСОБА_31 наздогнав його та продовжив наносити удари в область щелепи, очниць, носу, від чого він впав і втратив свідомість. Точну кількість ударів сказати не може, можливо він і під час перебування його без свідомості також наносив йому удари. Коли він отямився обвинувачений сидів зверхи на ньому і скручував з пальця перстень, тоді він зажав пальці руки, але той знову вдарив його по обличчю. Коли він прийшов до тями його очі не бачили, з носа та роту текла кров. Він умився в калюжі, бо напередодні шов дощ. Перевірив що відсутні перстень, срібні ланцюжок, хрестика та телефон. В судовому засіданні досліджено DVD-диски з відеофайлами, на яких записаний слідчий експеримент за участі ОСОБА_9 (т.2 а.с.4-13);
- протоколом слідчого експерименту проведеного 21.06.2022, з використання технічних засобів фіксації за участі ОСОБА_8 на відкритій ділянці навпроти Куколівського шосе в м.Олександрія, де останній пояснив та продемонстрував на місці обставини спричинення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_9 . В судовому засіданні досліджено DVD- диски з відеофайлами, на яких записаний слідчий експеримент за участі ОСОБА_8 (т.2 а.с.14-20);
- висновком експерта №99 від 23.06.2022, згідно з яким взаєморозташування потерпілого та нападника могло бути різноманітним, яке б дозволяло утворення ушкоджень виявленої локалізації. Виявлені у потерпілого ОСОБА_9 тілесні ушкодження могли утворитися і від впливів кулаків рук, взутих ніг, тощо. Судово-медичних даних для відповіді на питання про те чи всі тілесні ушкодження заподіяні потерпілому одночасно чи був розрив в часі при їх спричинення в наданих документах не міститься. Враховуючи недостатній опис кількості та локалізації зовнішніх ушкоджень в наданих медичних документах, експерт не мав можливості відповісти на питання про те в результаті скількох травматичних дій потерпілому були спричиненні виявлені на його тілі тілесні ушкодження. В протоколі слідчого експерименту за участі потерпілого маються дані, які б пояснювали ушкодження в області його голови та шиї, а в протоколі слідчого експерименту за участі ОСОБА_8 маються дані, які б також пояснювали утворення ушкоджень в області голови потерпілого (т.2 а.с.25-30);
- висновком експерта №100 від 23.06.2022, згідно з яким відповідь на питання стосовно отримання виявлених тілесних ушкоджень у потерпілого за тих обставин, на які вказав обвинувачений ОСОБА_8 , під час слідчого експерименту за його участі, викладено у висновку експерта №99 від 23.06.2022, а судити категорично про кількість травматичних впливів, що були здійснені потерпілому ОСОБА_9 неможливо через недостатній опис кількості та локалізації зовнішніх ушкоджень в наданих медичних документах (т.2 а.с.33-37);
- актом медичного огляду спеціальною медичною комісією комунального некомерційного підприємства «Олександрійський наркодиспансер КОР» №14 від 23.06.2022, відповідно до якого ОСОБА_8 страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності. Потребує протинаркоманійного лікування. Протипоказань до такого лікування не знайдено ( том 2 а.с. 44);
- копією заставного білету №000000540/01 від 16.05.2022, згідно якого ОСОБА_8 , паспорт НОМЕР_5 , виданий Олександрійським МВ УДМС України в Кіровоградській області, в ломбарді «Спас», розташованому за адресою: м.Олександрія, проспект Соборний, 122в, взяв під заставу у виді печатки вагою 5,5г (золото 500) кредит в сумі 3600 грн. (т.3 а.с.14);
- відповіддю директора ВП №17 ПТ «Ломбард» Спас» ТОВ «Благо +» і компанія на ухвалу суду про витребування з Відокремленого підрозділу № 17 повного товариства "ЛОМБАРД "СПАС" ТОВ "БЛАГО+" І КОМПАНІЯ", що розташований за адресою: Кіровоградська область, місто Олександрія, проспект Соборний, будинок 122-В флеш-носіїв з камер відеоспостереження, розташованих у приміщенні 17 відокремленого підрозділу ломбарду «Спас», з відеозаписами за 16.05.2022 з метою дослідження у якості доказу у кримінальному провадженні №12022121060000593, відповідно до якої ломбард не може надати відеозапис з відеореєстратора за 16.05.2022 року, у зв'язку з відсутністю можливостей відеореєстратору, період запису (технічна можливість) обмежено періодом устрою (т.4 а.с. 196).
Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що пред'явлене ОСОБА_8 обвинувачення доведене та він обґрунтовано визнаний винуватим та засуджений за ч. 4 ст. 187 КК України.
На думку апеляційного суду, зазначені та проаналізовані місцевим судом письмові докази у справі зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, є допустимими і належними та такими, що безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 діяння, інкримінованого йому стороною обвинувачення, відповідають показанням потерпілого, свідків, частково самого обвинуваченого ОСОБА_8 та узгоджуються і підтверджуються письмовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Суд у вироку дав детальну оцінку зазначеним доказам та навів достатнє обґрунтування для їх прийняття. Висновки суду підтверджуються матеріалами кримінального провадження, у зв'язку з чим підстав визнати їх неправильними як і доказів недопустимими не встановлено.
Під час вивчення матеріалів кримінального провадження також не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що свідки з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинуваченого у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, апеляційний суд дійшов висновку про те, що письмові докази у кримінальному провадженні, разом з показаннями свідків, потерпілого та частково обвинуваченого свідчать про неможливість формування штучних доказів чи однобічність проведення досудового розслідування.
Тобто, сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, на думку суду апеляційної інстанції, свідчить про достатність законних підстав для прийняття відповідного процесуального рішення про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.ю 187 КК України повністю доведена.
Аналізуючи версію сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_8 складу інкримінованого злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України та необхідність кваліфікації його дій за ч. 4 ст. 186 КК України, апеляційний суд вважає, що вказані доводи були ретельно перевірені місцевим судом.
При цьому, колегія суддів визнає неспроможними доводи обвинуваченого про те, що в нього не було умислу на викрадення грошових коштів, а майно потерпілого було вилучене у нього з метою помсти за його неправомірні на думку обвинуваченого дії.
З об'єктивної сторони розбій вчинюється у формі нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом та корисливим мотивом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони розбою є мета, з якою здійснюється напад, - заволодіння чужим майном.
Під нападом у складі розбою слід розуміти раптову, несподівану для потерпілого, короткочасну, агресивну, насильницьку дію, спрямовану на протиправне заволодіння чужим майном. Напад може бути як відкритим, так і таємним (наприклад, нанесення удару потерпілому з-за спини). За цією ознакою розбій відрізняється, з одного боку, від крадіжки, з іншого, - від грабежу.
Напад органічно пов'язаний із фізичним або психічним насильством, яке при розбої має так званий інструментальний характер - виступає способом заволодіння майном або його утримання. При цьому фізичне насильство може полягати у протиправному впливі не лише на зовнішні частини тіла потерпілого (механічне їх травмування), а й внутрішні (отруєння), а також в інших діях насильницького характеру, які створюють небезпеку для життя чи здоров'я потерпілого (скажімо, насильницьке тримання його в небезпечних для життя та здоров'я умовах). У разі, якщо застосування чи погроза застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, здійснювались з метою ухилитись від затримання після закінченого нападу, вчинене не може розглядатися як розбій. Такі дії винного залежно від обставин справи можуть бути кваліфіковані як крадіжка або грабіж і як відповідний злочин проти життя та здоров'я особи або злочин проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян (наприклад, умисне легке тілесне ушкодження (ч. 2 ст. 125), погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок (ст. 350) тощо).
Насильство при розбої застосовується до особи, яка зазнала нападу. Під такою особою слід розуміти власника майна, особу, у володінні чи під охороною якої перебуває майно, на яке здійснюється посягання, а так само інших осіб, які перебувають на місці вчинення розбою і можуть, на думку винного, перешкодити йому у заволодінні чужим майном.
Слід також зазначити, що погроза має місце тоді, коли винна особа, висловлюючи її в будь-якій формі (словами, жестами, демонстрацією зброї тощо), бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що, якщо він протидіятиме нападаючому або не виконає його вимог, ця погроза буде реалізована, а у потерпілого дійсно таке враження склалося. Це стосується і випадків, коли винна особа погрожує застосуванням предметів (зіпсованої зброї або її макета тощо), які завідомо для неї не можуть бути використані для реалізації погрози, якщо потерпілий сприймає ці предмети як такі, що являють собою небезпеку для життя чи здоров'я. Таким чином, головним критерієм реальності погрози при розбої є суб'єктивне сприйняття її потерпілим. Для кваліфікації діяння за ст. 187 не має значення, чи мав винний намір приводити погрозу насильством, небезпечним для життя або здоров'я, до виконання.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим судом, дії ОСОБА_8 були об'єднані спільним умислом на заволодіння чужим майном. Для його реалізації він скоїв агресивні, раптові, насильницькі дії з метою заволодіння його майном, та в результаті таких дій заволодів ним. У справі не встановлено наявності в обвинуваченого іншого мотиву заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, ніж корисливий, обумовлений наміром подавити його волю до супротиву при заволодінні майном потерпілого.
Версія обвинуваченого про те, що потерпілий напав на нього не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження та під час судового розгляду свого пітвердження не знайшла. Між тим суд першої інстанції надав правильну оцінку тим обставинам, що потерпілий не має кримінального минулого, на час вчинення відносно нього злочину працював вчителем, наразі є військовослужбовцем. Доказів перебування його на обліках у лікаря-нарколога та/або психіатра судовим розглядом не здобуто. Отже, підстав для існування будь-яких розумних припущень про те, що потерпілий, за обставин, на які вказує обвинувачений, міг раптово, без жодних на те причин, вчинити на обвинуваченого напад з ножем, що змушувало останнього захищатись, шляхом нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, у суду відсутні.
При цьому відповідно до висновку судово-медичного експерта №73 від 18.05.2022, встановлено, що на момент огляду ОСОБА_8 у останнього тілесних ушкоджень не виявлено.
Згідно із п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 06.11.2009 у справах про судову практику у злочинах проти власності небезпечне для життя чи здоров'я насильство (стаття 187 ККУ) це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх вчинення. До них слід відносити, зокрема, і насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, придушення за шию, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо.
При цьому, апеляційний суд враховує, що насильство відносно потерпілого виразилось у нанесенні ударів по обличчю та тулубу, від яких потерпілий втрачав свідомість, використовуючи фізичну силу, викрутив (як зазначив потерпілий) з пальця лівої руки золотий перстень, тобто спрямованість ударів та його дії свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_8 розумів, що вони направлені на подолання супротиву потерпілого, хоча могли бути небезпечними для життя чи здоров'я потерпілого саме в момент його вчинення.
Таким чином, у даній справі доводи захисника про відсутність вини в діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.187 КК України та необхідність кваліфікації його дій за ч.4 ст. 186 КК України є такими, що не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому є безпідставними.
Необґрунтованими є також доводи захисника про відсутність такої кваліфікуючої обставини, як вчинення в умовах воєнного стану, оскільки обстановка, в якій він вчинив злочин, не характеризувалась як така, що пов'язана з воєнними діями та/або він не використав умови воєнного стану при його вчиненні.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб був введений воєнний стан, який неодноразово був продовжений.
Станом на 15.05.2022, тобто на момент вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 кримінально караного діяння, діяв воєнний стан в Україні, а тому кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 4 ст. 187 КК України) є вчинення його в умовах воєнного стану.
Такий висновок узгоджується з послідовною правозастосовною практикою Верховного суду викладеною зокрема у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 січня 2024 року (справа № 722/594/22), де Суд зазначив, що кримінальна відповідальність передбачена за вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану на території, на якій він введений.
При цьому колегія суддів зауважує, що захисник в апеляційній скарзі за наслідком апеляційного розгляду просила ухвалити рішення, яким визнати винним ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, що суперечить доводам викладених в апеляційній скарзі (наявність кваліфікуючої ознаки - вчинення злочину в умовах воєнного стану).
Підсумовуючи наведе, апеляційний суд зазначає, що у цьому кримінальному провадженні суд першої інстанції дослідив і з'ясував усі обставини, передбачені у ст. 91 КПК України, та дійшов обґрунтованого висновку, що зібрані докази в їх сукупності та взаємозв'язку безсумнівно доводять вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Переконливих та достатніх доводів, які би ставили під сумнів додержання судом приписів ст. ст. 84, 91 та 94 КПК України та правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність при кваліфікації діяння, в апеляційній скарзі не наведено, належних та допустимих доказів цього суду апеляційної інстанції не надано та перевіркою матеріалів провадження не встановлено.
Оцінюючи правильність та справедливість призначеного ОСОБА_8 покарання, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції відповідно до приписів ст. 65 КК України врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини справи, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, судом прийнято до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, його характеристику, тому, керуючись вимогами виваженості та справедливості, з метою виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, суд вважав, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_8 можливо лише в умовах ізоляції від суспільства з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі.
При цьому місцевий суд встановивши, що ОСОБА_8 має невідбуте покарання за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.07.2021 року, обґрунтовано визначив остаточно покарання із застосуванням ч.1 ст. 71 КК України.
Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Таким чином, враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини даного кримінального провадження, надавши їм оцінку, беручи до уваги особу обвинуваченого, тяжкість скоєного ним злочину, керуючись вимогами кримінального закону та передбачених цим законом санкцій, суд першої інстанції прийшов обґрунтованого висновку, що виправлення та перевиховування обвинуваченого ОСОБА_8 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і у суду є підстави застосувати до обвинуваченого покарання пов'язане з позбавленням волі. І апеляційний суд погоджується із таким висновком міськрайонного суду.
З огляду на викладене, підстав вважати покарання, призначене обвинуваченому, несправедливим внаслідок суворості, колегія суддів не вбачає, оскільки виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 можливе лише в умовах ізоляція від суспільства, тому підстави для пом'якшення призначеного йому покарання відсутні.
Крім того колегія суддів зауважує, що захисник в апеляційній скарзі просила вирок щодо ОСОБА_8 скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати його винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначити покарання у мінімальних межах санкції.
Проте, такі вимоги захисника суперечать приписам ч. 1 ст. 407 КПК України, відповідно до яких, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити вирок без змін; змінити вирок; скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок; скасувати вирок і закрити кримінальне провадження; скасувати вирок і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
При цьому відповідно до ст. 420 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі: 1) необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення; 2) необхідності застосування більш суворого покарання; 3) скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції; 4) неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
Між тим, обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, збільшити суми, які підлягають стягненню, або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.
Таким чином, оскільки за змістом вищевказаних норм кримінального процесуального закону суд апеляційної інстанції не ухвалює вирок у зв'язку з пом'якшенням призначеного покарання та в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, то апеляційна скарга захисника не містить належного прохання особи, яка її подала, з урахуванням тих рішень, які вправі прийняти апеляційний суд, відповідно до ст. 407 КПК України.
Відповідно до приписів п. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити вирок або ухвалу без змін.
Разом з тим, ретельно перевіривши всі доводи апеляційної скарги сторони захисту, апеляційний суд вважає їх такими, що не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки суд першої інстанції дослідив обставини справи в повному обсязі, обґрунтування у вироку основані на досліджених матеріалах кримінального провадження, тому підстави для зміни або скасування вироку відсутні.
Керуючись ст.ст. 376 ч.2, 403, 404, 405, 407, 418, 419, 424 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора - закрити.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4