08 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 439/2013/23
провадження № 51-1270ск26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Бродівського районного суду Львівської області від 21 травня 2025 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 17 лютого 2026 року,
встановив:
Захисник ОСОБА_4 звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій порушив питання про скасування оскаржених судових рішень.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 Кримінальногопроцесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог п. 4 ч. 2 та частин 3, 6 цієї статті.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Згідно вимог ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень
при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого
(ст. 414 КПК).
Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа,
яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону,
що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами обох інстанцій при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи
в обґрунтування кожної позиції.
Водночас слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону, захисник у касаційній скарзі не наводить конкретних порушень закону, допущених судом першої інстанції
при постановленні оскарженого вироку, які б відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК
із урахуванням положень статей 412-414 цього Кодексу були б підставами для його скасування.
Крім того, касаційна скарга на виконання вимог п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК не містить доводів
на обґрунтування незаконності чи необґрунтованості рішення апеляційного суду
з підстав, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК із урахуванням статей 412-414 цього Кодексу.
Натомість захисник, обґрунтовуючи незаконність оскаржених вироку та ухвали, фактично просить надати доказам у кримінальному провадженні іншу оцінку, ніж
її дали суд першої та апеляційної інстанцій, що в силу статей 433, 438 КПК не входить
до повноважень касаційного суду.
Крім цього, у касаційній скарзі захисника не наведено обґрунтування вимоги
про закриття кримінального провадження з огляду на положення статей 284, 440 КПК
у їх взаємозв'язку із зазначенням передбачених для того підстав.
Також у касаційній скарзі захисника не міститься обґрунтування вимоги про необхідність зупинення виконання оскарженого вироку.
Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участь у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Однак подана скарга не містить жодних застережень щодо цієї обставини.
Крім того, захиснику слід звернути увагу на те, що копії судових рішень, як доданих
до касаційної скарги додатків, на виконання вимог ч. 6 ст. 427 КПК він має додати
у кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження й усім учасникам судового провадження.
Наявність цих недоліків, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття
касаційного провадження.
Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим
ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити касаційну скаргу захисника без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків,
що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою,
яка подала касаційну скаргу.
Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК не додано усіх документів, які мають подаватися разом
з касаційною скаргою.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Бродівського районного суду Львівської області від 21 травня 2025 року та ухвалу Львівського апеляційного суду
від 17 лютого 2026 року щодо засудженого ОСОБА_5 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом десяти днів із дня отримання копії ухвали.
У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3