Справа № 373/2839/25
Провадження № 2/373/214/26
08 квітня 2026 року Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої судді Хасанової В.В.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ»в особі директора Гедзь О.В. звернулось з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики № 75237668 від 23.06.2021 в загальному розмірі 10993,08 грн, судових витрат у розмірі сплаченого судового збору 2422,4 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.
В обґрунтування позову зазначила,що 23.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 75237668 (Ануїтет). Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
За умовами Договору позики позикодавець надав відповідачу грошові кошти в сумі 4970,00 грн на строк 64 дні зі сплатою процентів у розмірі 1,6 % в день (базова процентна ставка фіксована).
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання за договором виконало та за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК Фінекспрес» надало відповідачу грошові кошти шляхом їх перерахування на картковий рахунок, який він зазначив при оформленні позики.
Разом з тим пунктом 6.7 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на умовах ануїтету у редакції, що діяла на час укладення договору позики, передбачено право Товариства у разі невнесення чергового ануїтетного платежу, до складу якого входить частина позики, нараховувати на таку частину позики, визначені договором позики проценти за кожен день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем сплати такого ануїтетного платежу, але не більше 90 днів по кожному подібному ануїтетному платежу.
21.12.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було укладено Договір факторингу № 2112, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» право грошової вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором позики № 75237668 від 23.06.2021.
31.03.2023 між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було укладено Договір факторингу № 310323-ФМ, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики № 75237668 від 23.06.2021.
Відповідачем умови договору не виконувалися належним чином що призвело до утворення заборгованості.
Представник позивача стверджує, що відповідно до Реєстру прав вимог від 31.03.2023 до договору факторингу № 310323-ФМ від 31.03.2023 до позивача перейшло право вимоги за вищезазначеним договором позики. Вважає, що відповідач має заборгованість за договором позики № 75237668 від 23.06.2021 в загальному розмірі 10993,08 грн, з яких: 4970,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 6023,08 грн - заборгованість за відсотками. Розмір заборгованості представник позивача підтвердив розрахунками заборгованості позикодавця за період з 23.06.2021 по 21.12.2021 та позивача за період з 21.12.2021 по 01.04.2025.
Ухвалою суду від 12.11.2025 справу прийнято до провадження та постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін; запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення йому даної ухвали подати відзив на позовну заяву, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, заперечення проти позову.
Ухвалу суду про відкриття провадження у справі направлено відповідачу за зареєстрованою адресою місця проживання. Поштове відправлення повернулось до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відзив на позов відповідач не надав, інших заяв та клопотань від нього також не надходило.
Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
За приписами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 23.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики (Ануїтет) № 75237668 у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, який підписаний позикодавцем електронним підписом, а зі сторони відповідача електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора 5fmN5iAOoV.
Відповідно до п. 1 Договору позики позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджений строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю позику та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики протягом строку позики згідно графіка платежів або достроково.
У пункті 2 Договору позики викладені умови надання позики: сума позики ? 4970,00 грн; строк позики (строк договору) ? 64 дні; процентна ставка (базова) - 1,6 % в день, фіксована; дата надання позики - 23.06.2021; дата повернення позики (останній день) - 25.08.2021.
У таблиці, що міститься у п. 2 Договору наведений розрахунок орієнтовної вартості позики - 8508,08 грн за процентною ставкою (1,6 % в день).
Реквізити картки позичальника НОМЕР_1 , на яку перераховується позика, зазначені у відомостях про позичальника у п. 18 договору позики «Юридичні адреси та реквізити сторін».
За змістом пунктів 5.1, 5.2 Договору позики, позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/uа/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги. Позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику на умовах ануїтету, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі.
До позовної заяви долучено Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позика на умовах ануїтету), затверджені наказом директора Товариства № 14/05/2021 від 14.05.2021.
Згідно з п. 6.5 Правил надання грошових коштів у позику на умовах ануїтету,повернення суми позики і процентів за користування нею здійснюється позичальником шляхом внесення чергового ануїтетного платежу в розмірі та в строки, передбачені Графіком платежів. Ануїтетний платіж включає в себе частину суми позики та проценти за користування позикою.
Відповідно до п. 6.7 зазначених Правилу разі невнесення чергового ануїтетного платежу, до складу якого входить частина позики, позичальнику на таку частину позики нараховується процентна ставка у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем сплати такого ануїтетного платежу, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів по кожному подібному ануїтетному платежу. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.
За змістом довідки ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» № КД-000017886/ТНПП від 13.03.2025 на підставі договору про грошові перекази № 23-01-18/5 від 23.01.2018 ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» прийняло до виконання від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершило платіжну операцію 23.06.2021 проведено платіж №bd068f5e-9d5e-4845-8800-e3216b2e4946 на суму 4970,00 грн, отримувач ОСОБА_1 - ЕПЗ номер НОМЕР_1 .
Довідкою про ідентифікацію, виданою ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з яким укладено договір № 75237668 від 23.06.2021, ідентифікований Товариством. Акцепт договору позичальником підписано аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора: 5fmN5iAOoV, відправленого позичальнику 23.06.2021 23:38:41 на електронна пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2.
21.12.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було укладено Договір факторингу № 2112, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за плату, а ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступає ТОВ «Фінансова компанія управління активами» права вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі заборгованостей, в розмірі портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитними договорами.
Відповідно до п. 5.2 Договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання актів прийому-передачі реєстру заборгованостей, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно портфеля заборгованості та набуває відповідні права вимоги. Підписані сторонами акти прийому-передачі реєстру заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підтверджують факт переходу від клієнта до фактора відповідних прав вимоги та є невід'ємними частинами цього договору.
За змістом Акту прийому-передачі від 21.12.2021 на виконання п. 5.2 Договору факторингу № 2112 від 21.12.2021 Клієнт передав, а Фактор прийняв інформацію в електронному вигляді. Інформація передана повністю відповідно до умов Договору факторингу.
Згідно Реєстру прав вимог № 4 від 21.12.2021 до Договору факторингу № 2112 під № 1109 значиться ОСОБА_1 , його заборгованість за Договором позики № 75237668 від 23.06.2021, складає 10993,08 грн, з яких: 4970,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 6023,08 грн - заборгованість за процентами.
З розрахунку заборгованості складеного первісним кредитором за договором позики № 75237668 від 23.06.2021 у відношенні позичальника ОСОБА_1 встановлено, що 23.06.2021 відповідачу надано позику в сумі 4970,00 грн. Протягом строку позики 64 дні нараховані відсотки за базовою процентною ставкою 1,6 % по 79,52 грн в день. Відповідні проценти з 23.06.2021 по 25.08.2021 склали 5089,28 грн.
У зв'язку з неповерненням позики та процентів у визначений договором термін 25.08.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на суму неповернутої позики нараховано відповідачу відсотки за понадстрокове користування позикою за період з 26.08.2021 по 05.09.2021 (11 днів) за процентною ставкою 1,6 %, в день та 06.09.2021 відсотки у розмірі 59,08 грн.
З розрахунку заборгованості встановлено, що відповідачем не було внесено жодного платежу на погашення заборгованості за кредитом.
У підсумковому значенні розрахунку заборгованості вказано, що заборгованість станом на 21.12.2021 складає 10993,08 грн, з яких: 4970,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням; 6023,08 грн - заборгованість за процентами за 76 днів (64 дні + 12 днів).
31.03.2023 між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було укладено Договір факторингу № 310323-ФМ, за умовами якого ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження ТОВ «Фінансова компанія управління активами» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступає ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» права вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі заборгованостей, в розмірі портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитними договорами.
За змістом Актів прийому-передачі Реєстру заборгованостей та прийому-передачі інформації згідно Реєстру заборгованості в електронному вигляді від 31.03.2023 за Договором факторингу № 310323-ФМ на виконання Договору факторингу Клієнт передав, а Фактор прийняв оригінал Реєстру заборгованостей від 31.03.2023 та інформацію в електронному вигляді.
Відповідно до Реєстру боржників від 31.03.2023 до Договору факторингу № 310323-ФМ значиться ОСОБА_1 , його заборгованість за Договором позики № 75237668 від 23.06.2021, складає 10993,08 грн, з яких: 4970,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 6023,08 грн - заборгованість за процентами.
Представником позивача додано розрахунок заборгованість відповідача за договором позики за період з 20.12.2021 по 01.04.2025, що містить аналогічні відомості щодо розміру заборгованості відповідача, які відображені у Реєстрі боржників від 31.03.2023 до Договору факторингу № 310323-ФМ. Розрахунок заборгованості не містить даних щодо оплати відповідачем будь-яких платежів за користування позикою за договором.
Надаючи оцінку зібраним по справі доказам, суд виходить з наступного.
Між сторонами існує спір, що виник з договірних правовідносин, які регулюються нормами цивільного права про зобов'язання та договір, а також спеціальним Законом України «Про споживче кредитування».
Пункт 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини.
Згідно вимог ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 628, 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За правилом ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно із статтею 3 якого електронний договір ? це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»; 2) електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 6 ст. 3 цього Закону підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За правилом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Наведені вище положення цивільного законодавства у своєму взаємозв'язку дають підстави для висновку, що істотними (необхідними) умовами кредитного договору є предмет - грошові кошти (кредит), проценти за користування кредитом та строк, на який надається кредит. Умови щодо суми кредиту та розміру процентів становлять основне грошове зобов'язання у кредитному договорі, яке має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Кредитний договір може містити й інші умови, які випливають з його змісту та не суперечать закону, зокрема умови щодо відповідальності сторін, зміни процентної ставки під час строку кредитування, надання кредитодавцем додаткових та супутніх послуг, припинення кредитування, розірвання договору тощо.
Аналізуючи положення ч. 1 ст. 638, ст. 1046, ст. 1048, 1049 ЦК України та інші норми цивільного закону можна зробити висновок, що істотними (основними) умовами договору позики є предмет - грошові кошти (позика), проценти за користування позикою та строк, на який надається позика. Умови щодо суми позики та розміру процентів становлять основне грошове зобов'язання у договорі позики, яке має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Договір позики може містити й інші (додаткові) умови, які випливають з його змісту та не суперечать закону, зокрема умови щодо відповідальності сторін, зміни процентної ставки під час строку позики, надання позикодавцем додаткових та супутніх послуг тощо.
Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
У ч. 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 23.06.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи товариства договір позики (Ануїтет) № 75237668.
Встановлено, що кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, який був надісланий на електронну пошту, що була вказана ним при укладенні договору.
Без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19. Відтак, між відповідачем та первісним кредитором було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору) та підписано договір відповідачем одноразовим ідентифікатором, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладення між сторонами правочину.
З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що кредитний договір був укладений та підписаний в електронній формі і такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Товариство належним чином виконало свої договірні зобов'язання, перерахувавши 23.06.2021 грошові кошти у розмірі 4970,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 за договором позики № 75237668 від 23.06.2021.
Таким чином, позивачем доведено належними та допустимими доказами у контексті вище перелічених норм законодавства щодо виникнення між позивачем та відповідачем зобов'язальних правовідносин на умовах, зазначених позивачем, надано докази щодо відсоткової ставки за користування кредитними коштами, строків їх повернення.
Представником позивача також долучено належні та допустимі докази, які підтверджують, що у відповідності до вимог закону, товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_1 за договором позики № 75237668 від 23.06.2021.
Судом встановлено, що заборгованість відповідача визначена первісним кредитором за договором позики за період з 23.06.2021 по 06.09.2021 у загальному розмірі 10993,08 грн, що складається із суми заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 4970,00 грн; процентів, як плата за користування кредитом за період з 23.06.2021 по 25.08.2021 у розмірі 5089,28 грн; процентів за понадстрокове користування позикою за період з 26.08.2021 по 06.09.2021 у розмірі 933,8 грн.
Обґрунтовуючи стягнення по відсоткам у сумі 6023,08 грн, представник позивача зазначив, що вони нараховані у відповідності до умов п. 2 договору позики за ставкою 1,6 % в день у період строку, на який надавалась позика, та за межами цього строку, у відповідності до п. 6.7 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на умовах ануїтету.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 (справа №444/9519/12, провадження №14-10цс18) роз'яснила наступне. Проценти за користування кредитом - проценти, які нараховуються в межах строку, на який надано кредит (позику). Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Порядок виплати цих процентів врегульований ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв'язку з чим вони можуть бути нараховані та стягнуті після спливу визначеного договором строку кредитування.
Згідно правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 (справа №444/9519/), від 04.07.2018 (провадження №14-154цс18) та від 31.10.2018 (провадження №14-318цс18) право кредитодавця нараховувати, передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Після закінчення строку, на який надавався кредит, або у разі пред'явлення банком вимоги до позичальника про дострокове повернення грошових коштів змінюється правова природа зобов'язання. У такому випадку нарахування кредитором процентів на суму невиконаного (простроченого) грошового зобов'язання має юридичну природу відповідальності, що передбачена статтею 625 ЦК України.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Таким чином, положення п. 6.7 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на умовах ануїтету має юридичну природу відповідальності за прострочення грошового зобов'язання. Нарахування таких відсотків за понадстрокове користування позикою пунктом 6.7 Правил визначено правом позикодавця. Проте, позикодавець та позивач надають цьому положенню вигляду основного зобов'язання позичальника.
Відповідно до Договору № 75237668 від 23.06.2021, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 строк надання позики 64 дні сплив 25.08.2021. Тому подальше нарахування процентів на підставі п. 6.7 Правил надання грошових коштів у позику за кожний день понадстрокового користування позикою, суперечить юридичній природі відсотків, як плати за користування позикою, які нараховуються протягом, визначеного у договорі строку надання позики, адже саме протягом строку договору сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК).
На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що проценти за понадстрокове користування позикою за період з 26.08.2021 по 06.09.2021 у розмірі 933,8 грн, що нараховані первісним кредитором після спливу визначеного договором строку кредитування, мають юридичну природу відповідальності, що передбачена статтею 625 ЦК України
Таким чином, суд доходить висновку про відмову в задоволенні вимог в частині стягнення з відповідача процентів за понадстрокове користування позикою за період з 26.08.2021 по 06.09.2021 у розмірі 933,8 грн.
З огляду на вищевикладене загальна сума заборгованості за договором позики № 75237668 від 23.06.2021, яка стягується судом з відповідача на користь позивача, складає 10059,28 грн, що складається із заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 4970,00 грн; процентів за користування кредитом за період з 23.06.2021 по 25.08.2021 у розмірі 5089,28 грн.
За правилами ч. 1 та ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать у тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судовий збір 2422,4 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500,00 грн.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір 2422,4 грн, у розмірі визначеному Законом «Про судовий збір», що підтверджується платіжною інструкцією та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету. Ціна позову визначена позивачем 10993,08 грн. Оскільки суд задовольняє позовні вимоги частково на суму 10059,028 грн, що становить 91,51 % від ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2216,74 грн судового збору (2422,4 грн х 91,51 %).
Понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн позивач підтверджує: Договором № 01-11/2024 про надання правничої допомоги від 01.11.2024, укладеним ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» з адвокатом Ткаченко Ю.О.; актом приймання-передачі справ на надання правничої допомоги до Договору № 01-11/2024 про надання правничої допомоги від 01.11.2024 у питанні примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ; витягом з акту № 7-Пприймання-передачі наданої правничої допомоги від 30.01.2025, відповідно до якого замовнику ТОВ «Фінпром Маркет» були надані наступні послуги: вивчення документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів для формування позовної заяви - 500,00 грн; підготовка/складання позовної заяви у малозначній справі - 3 000,00 грн, а всього 3500,00 грн; копією платіжної інструкції № 579932570.1 від 30.01.2025 про оплату ТОВ «Фінпром Маркет» адвокату Ткаченко Ю.О. згідно акту № 17-П приймання-передачі наданої правничої допомоги від 30.01.2025; копією ордера про надання правничої допомоги від 01.11.2024; копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2099 від 03.04.2018 на ім'я Ткаченко Ю.О.; копією довіреності від 12.12.2024.
Оскільки суд частково задовольняє позовні вимоги на суму 10059,28 грн, що становить 91,51 % від ціни позову, то з відповідача підлягають стягненню 3202,85 грн витрат на правничу допомогу (3500,00 грн х 91,51 %).
Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором позики № 75237668 від 23.06.2021 у загальному розмірі 10059 (десять тисяч п'ятдесят дев'ять) грн 28 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судовий збір в розмірі 2216 (дві тисячі двісті шістнадцять) грн 74 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3202 (три тисячі двісті дві) грн 85 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повні найменування сторін та інших учасників справи:
позивач: ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», адреса місцезнаходження: вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204, м. Ірпінь, 08200; код ЄДРПОУ 43311346;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя В.В.Хасанова