07 квітня 2026 року справа № 380/448/26
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язання вчинити дії,
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі нових (оновлених) довідок №27/13/4-2481 від 13.10.2025 та №27/13/4-2482 від 13.10.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та 01.01.2023, виготовлених Головним управлінням Національної гвардії України на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 у справі №380/10970/25;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, ОСОБА_1 , з 01.02.2022 та з 01.02.2023 згідно нових (оновлених) довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 за №27/13/4-2481 від 13.10.2025 та станом на 01.01.2023 за № 27/13/4-2482 від 13.10.2025, виготовлених Головним управлінням Національної гвардії України відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 у справі № 380/10970/25, у відсотковому значенні 65% від сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації 2022, 2023, 2024, 2025 років, щомісячної доплати 2000.00 та з врахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначає, що у червні 2019 року вона була звільнена з військової служби у Національній гвардії України за станом здоров'я (захворювання, пов'язане з проходженням військової служби). Позивач має законодавчо закріплений статус особи з інвалідністю внаслідок війни II групи та наразі отримує довічну пенсію по інвалідності, обчислену в розмірі пенсії за вислугу років згідно з нормами спеціального Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII). Відповідно до матеріалів пенсійної справи, основний розмір її пенсії визначено на рівні 65% відповідних сум грошового забезпечення.
Позивач звертає увагу суду на те, що з метою належної реалізації свого права на пенсійне забезпечення у повному обсязі, вона раніше була змушена звернутися за судовим захистом з позовом безпосередньо до Головного управління Національної гвардії України. За наслідками розгляду вказаного спору ухвалено рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 у справі № 380/10970/25, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання.
Цим судовим рішенням уповноважений орган (Національну гвардію України) зобов'язано скласти та подати до територіального органу Пенсійного фонду України оновлені довідки про розмір грошового забезпечення Позивача станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023. Суд у справі № 380/10970/25 вказав, що ці довідки мають бути обчислені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом саме на 1 січня відповідного календарного року (2022 та 2023), на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов'язковим включенням усіх додаткових видів грошового забезпечення та премій.
На виконання вказаного судового рішення Головним управлінням Національної гвардії України складено та направлено до Пенсійного фонду відповідні оновлені довідки, а саме: довідку № 27/13/4-2481 від 13.10.2025 (про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022) та довідку № 27/13/4-2482 від 13.10.2025 (про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023).
Позивач 04.12.2025 звернулася до Відповідача із письмовою заявою, у якій просила невідкладно провести перерахунок та виплату їй пенсії на їх підставі з відповідних дат. Проте, листом від 19.12.2025 Відповідач відмовив Позивачу у здійсненні запитуваного перерахунку. Свою відмову пенсійний орган мотивував виключно тим, що після скасування окремих пунктів Постанови № 103 Урядом України не приймалося жодних нових рішень щодо підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, а відтак правові підстави для здійснення перерахунку відсутні.
Позивач вважає такі дії Відповідача відверто протиправними та такими, що порушують її конституційне право на соціальний захист. Вона наголошує, що наявність належним чином оформлених оновлених довідок, виданих уповноваженим державним органом на безпосереднє виконання рішення суду, є безумовною, самостійною та достатньою підставою для перерахунку пенсії. При цьому Позивач окремо та категорично наголошує на необхідності збереження за нею гарантованого права на отримання щомісячної доплати у розмірі 2000 грн (встановленої постановою КМУ № 713) та сум щорічних індексацій (передбачених постановами КМУ № 118, № 168 та іншими) під час та після здійснення цього нового перерахунку.
Ухвалою від 12.01.2026 відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у ній матеріалами
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Відповідач мотивує свою правову позицію тим, що підставою для перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям є виключно рішення Кабінету Міністрів України про підвищення грошового забезпечення. Оскільки таке рішення після скасування окремих пунктів Постанови КМУ № 103 Урядом не приймалося, то й проведення перерахунку є неможливим. Також Відповідач звертає увагу суду на те, що сама по собі зміна розрахункової величини (зокрема, зростання прожиткового мінімуму) не є самостійною підставою для перерахунку в розумінні статті 63 Закону № 2262-XII.
Позивач подала до суду відповідь на відзив, в якій не погодилася з аргументами Відповідача. Позивач зазначила, що доводи Пенсійного фонду є суперечливими, маніпулятивними та такими, що зводяться до незаконної ревізії рішення суду у справі №. 380/10970/25, яке вже набрало законної сили. Вона підкреслила, що відмова Пенсійного фонду приймати та враховувати довідки, офіційно видані уповноваженим державним органом на виконання судового рішення, є проявом надмірного формалізму та грубим порушенням вимог Конституції України.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги Позивача та заперечення Відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення публічно-правового спору по суті, суд
ОСОБА_1 (Позивач), після звільнення у червні 2019 року з військової служби у Національній гвардії України за станом здоров'я, перебуває на відповідному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області.
Згідно з матеріалами пенсійної справи (Протокол за пенсійною справою № 1314020130 від 21.06.2019), Позивачу призначено довічну пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за вислугу років відповідно до норм спеціального Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII. Основний розмір її пенсії обчислений як стала величина, виходячи з 65% відповідних сум грошового забезпечення.
Головним управлінням Національної гвардії України складено та супровідним листом від 25.11.2025 (№ 27/13/4-46440-2025) направлено Відповідачу довідки:
- довідку № 27/13/4-2481 від 13.10.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 (де загальна сума грошового забезпечення визначена у розмірі 18 695,25 грн);
- довідку № 27/13/4-2482 від 13.10.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 (де загальна сума грошового забезпечення визначена у розмірі 23 638,50 грн).
Позивач 04.12.2025 звернулася до Відповідача із письмовою заявою, у якій просила невідкладно провести перерахунок та виплату їй пенсії з 01.02.2022 та з 01.02.2023 на підставі вказаних оновлених документів.
Листом від 19.12.2025 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовило Позивачу у проведенні запитуваного перерахунку. Свою відмову пенсійний орган мотивував тим, що після скасування судом пунктів 1, 2 Постанови КМУ № 103 Уряд не приймав інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсії, а судове рішення у справі № 380/10970/25 стосувалося виключно обов'язків Національної гвардії України і не покладало жодних прямих зобов'язань на органи Пенсійного фонду.
Вважаючи таку відмову суб'єкта владних повноважень необґрунтованою та такою, що грубо порушує її право на належне пенсійне забезпечення, Позивач звернулася до адміністративного суду.
Надаючи вичерпну правову оцінку спірним правовідносинам та обґрунтованості дій Відповідача у частині права Позивача на перерахунок пенсії на підставі оновлених довідок, суд виходить із загальних засад адміністративного судочинства та спеціального законодавства, що регулює сферу пенсійного забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який детально регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Зокрема, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають безумовному перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Частина друга статті 51 Закону № 2262-ХІІ імперативно встановлює, що перерахунок пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Детальний алгоритм дій державних органів під час здійснення перерахунку визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45).
Згідно з пунктами 2, 3 Порядку № 45, на уповноважені органи силових відомств покладено безпосередні функції зі складання довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій та подання їх до головних управлінь Пенсійного фонду України.
Абзацом першим пункту 5 Порядку № 45 (у редакції, що відновила дію після скасування у судовому порядку змін, внесених Постановою КМУ № 103) передбачено, що до такої довідки включаються всі складові грошового забезпечення, зокрема оклади, надбавки, доплати та премії.
Відповідно практики Верховного Суду належним чином оформлена довідка про розмір грошового забезпечення, яка видана уповноваженим державним органом (у тому числі на виконання рішення суду), є підставою для здійснення перерахунку пенсії територіальними органами Пенсійного фонду України.
Суд наголошує, що органи Пенсійного фонду України наділені виключно повноваженнями щодо перевірки правильності складання довідок з точки зору їх формального змісту. Однак Пенсійний фонд не наділений жодною компетенцією чи дискреційним правом самостійно визначати складові та розміри грошового забезпечення військовослужбовців, піддавати сумніву правильність розрахунків, наведених у довідці, або тим більше - ігнорувати чинні та не скасовані довідки уповноважених органів, складені на виконання рішення суду, що набрало законної сили.
Отже, отримавши довідки № 27/13/4-2481 та № 27/13/4-2482 від 13.10.2025, які є чинними та містять оновлені показники грошового забезпечення Позивача, Відповідач мав обов'язок здійснити перерахунок пенсії з 1 числа місяця, наступного за тим, у якому настали відповідні обставини для перерахунку (тобто з 01.02.2022 та з 01.02.2023 відповідно).
Відмова Відповідача здійснити такий перерахунок під формальними приводами є протиправною бездіяльністю та втручанням у майнові права Позивача, а отже, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню. Збереженню при здійсненні нового перерахунку також підлягає основний відсотковий розмір пенсії Позивача - 65% від сум грошового забезпечення, оскільки відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ цей відсоток є незмінною сталою величиною, визначеною на момент первинного призначення пенсії, і не може бути звужений чи зменшений пенсійним органом.
Водночас, переходячи до надання правової оцінки наступним позовним вимогам, а саме в частині зобов'язання Відповідача здійснити перерахунок пенсії з обов'язковим збереженням (урахуванням) тимчасової щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн (яка була встановлена Постановою КМУ № 713) та щорічних індексацій за 2022, 2023, 2024, 2025 роки, суд зазначає наступне.
При вирішенні цього публічно-правового спору суд зобов'язаний застосувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка була викладена у постанові від 13 березня 2025 року, прийнятій за результатами розгляду зразкової справи № 400/6254/24.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 у зразковій справі № 400/6254/24, вказала, що Кабінет Міністрів України 14 липня 2021 року прийняв Постанову № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» виключно з метою поетапного зменшення існуючих диспропорцій у розмірах пенсій колишніх силовиків. Пунктом 1 цієї Постанови було передбачено встановлення з 01.07.2021 спеціальної доплати в сумі 2000 грн особам, пенсія яким була призначена до 1 березня 2018 року.
Велика Палата акцентувала увагу на тому, що абзац третій пункту 1 Постанови № 713 містить застереження: особам, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 року, вказана щомісячна доплата у 2000 грн не виплачується (за винятком випадків, коли розмір реального збільшення пенсії становить менше 2000 грн, тоді доплачується лише відповідна різниця, якої не вистачає).
У своїй постанові від 13.03.2025 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок щодо природи перерахунку на підставі збільшеного прожиткового мінімуму: перерахунок пенсії військовослужбовця, здійснений (навіть на підставі рішення суду) з урахуванням нових розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, які визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на 1 січня відповідного року (2021, 2022, 2023), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Постановою КМУ № 704, є повноцінним перерахунком пенсії з підвищенням.
Такий перерахунок відповідно до абзацу третього пункту 1 Постанови КМУ № 713 є абсолютно правомірною та достатньою підставою для припинення виплати (невиплати) доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн.
Велика Палата детально обґрунтувала свою позицію тим, що доплати до пенсій, передбачені Постановою № 713, здійснювалися державою виключно як тимчасовий компенсаторний захід - і діяли вони лише до моменту повноцінного перерахунку відповідних пенсій у зв'язку з реальним підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців (зокрема, через об'єктивне підвищення показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який є розрахунковою базою).
Зростання прожиткового мінімуму, закріпленого у Законі про Державний бюджет на відповідний рік, автоматично призводить до зміни (збільшення) загального розміру грошового забезпечення військовослужбовців. Це і є тим самим «підвищенням» в розумінні статті 63 Закону № 2262-ХІІ, з настанням якого Постанова КМУ № 713 прямо пов'язує скасування (припинення) виплати доплати у 2000 грн.
При цьому Велика Палата підкреслила: для застосування цього обмеження абсолютно не має жодного правового значення, яким саме чином було ініційовано цей перерахунок - чи він був здійснений добровільно пенсійним органом, чи на підставі відповідного рішення суду, ухваленого з метою відновлення порушеного права особи (як у випадку з Позивачем у справі № 380/10970/25). Сам факт перерахунку на більшу суму нівелює підстави для виплати тимчасової доплати.
Аналогічний, системний підхід Велика Палата Верховного Суду застосувала і до вирішення питання щодо збереження щорічних індексацій, які були передбачені постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 (індексація за 2022 рік) та від 24.02.2023 № 168 (індексація за 2023 рік).
Згідно з правовими висновками Великої Палати (деталізованими у пунктах 108-112 постанови від 13.03.2025 у справі № 400/6254/24), імперативні положення абзацу другого пункту 2 Постанови № 118 та абзацу третього пункту 2 Постанови № 168 містять чіткі вказівки на те, що індексація (а саме підвищення пенсії на коефіцієнт збільшення) застосовується до раніше призначених пенсій, крім тих випадків, коли здійснюється перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Оскільки перерахунок пенсії у зв'язку зі зростанням прожиткового мінімуму (що і є базою нових довідок Позивача) Велика Палата визнала повноцінним перерахунком через підвищення грошового забезпечення, то такий факт є прямою, безумовною та законодавчо визначеною підставою для припинення виплати сум індексації в розмірах, передбачених постановами КМУ № 118 та № 168.
Узагальнені висновки Великої Палати Верховного Суду, а саме Пунктом 112, зазначили: Перерахунок пенсії військовослужбовця на підставі рішення суду з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до абзацу третього пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» є правомірною підставою для невиплати доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн та індексації за 2022, 2023 роки.
Переносячи ці обов'язкові правові позиції касаційної інстанції на обставини цієї справи, суд констатує наступне. Позивач у своїй позовній заяві просить суд одночасно зобов'язати Відповідача здійснити перерахунок основного розміру пенсії на підставі нових, збільшених довідок (базою для яких став актуальний прожитковий мінімум станом на 01.01.2022 та 01.01.2023) і при цьому зберегти (продовжити виплачувати) їй доплату 2000 грн та всі попередні індексації (2022, 2023, 2024, 2025 років), нараховуючи їх поверх нового збільшеного розміру.
Оцінюючи заявлені позовні вимоги у їх сукупності, суд зазначає, що вимоги Позивача в частині одночасного проведення перерахунку на підставі збільшеного прожиткового мінімуму та безумовного збереження виплати доплати у розмірі 2000 грн і сум індексацій є взаємовиключними. Такі вимоги прямо суперечать актуальній і обов'язковій до застосування правозастосовній практиці Великої Палати Верховного Суду. Здійснення нового перерахунку пенсії Позивача з 01.02.2022 та з 01.02.2023 на підставі збільшеного грошового забезпечення (згідно з оновленими довідками від 13.10.2025) об'єктивно та в силу закону поглинає підстави для подальшої виплати їй «тимчасової» доплати за Постановою № 713 (якщо сума нового збільшення пенсії перевищить 2000 грн) та повністю зупиняє (скасовує) нарахування і виплату попередніх щорічних індексацій, визначених Постановами КМУ № 118, № 168 та наступними.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на імперативну обов'язковість висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у зразковій справі № 400/6254/24, для всіх судів нижчих інстанцій, суд констатує відсутність правових підстав для задоволення позову в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити Позивачу щомісячну доплату у розмірі 2000 грн та суми індексацій поверх перерахованого основного розміру пенсії за новими довідками. Новий перерахунок має бути здійснений виключно у суворій відповідності до чинних норм законодавства, які чітко передбачають відповідні скасувальні обмеження.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Водночас, відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (відповідно до вимог статті 90 КАС України), суд доходить висновку, що Відповідач не довів правомірності своєї відмови у здійсненні самого перерахунку пенсії на підставі нових довідок уповноваженого органу (№ 27/13/4-2481 та № 27/13/4-2482). Отже, в цій частині бездіяльність пенсійного органу визнається протиправною. Застосовуючи повноваження щодо обрання належного способу захисту порушеного права, надані суду статтею 245 КАС України, суд зобов'язує Головне управління ПФУ у Львівській області здійснити такий перерахунок виходячи із збереженого базового розміру 65% від сум грошового забезпечення.
Проте, у задоволенні позовних вимог у тій частині, що стосується зобов'язання Відповідача додатково, поверх нового перерахованого розміру, нарахувати та виплатити Позивачу щомісячну доплату 2000 грн (згідно з постановою КМУ № 713) та зберегти виплату індексацій за 2022, 2023 належить відмовити повністю.
Щодо індексації за 2024, 2025 роки то такі вимоги задоволенню не підлягають як передчасні, оскільки відповідач не провів перерахунок і не відмовляв в індексації за 2024 та 2025 рік.
Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у цій адміністративній справі, суд виходить із загальних правил, передбачених статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що відповідно до імперативних приписів пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», Позивач (яка має статус особи з інвалідністю внаслідок війни II групи) в силу закону повністю звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Оскільки матеріали адміністративної справи не містять жодних доказів чи квитанцій про понесення Позивачем інших судових витрат (зокрема, на професійну правничу допомогу чи інших витрат, пов'язаних з розглядом справи), їх розподіл чи стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача судом не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 12, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок № 27/13/4-2481 від 13.10.2025 та № 27/13/4-2482 від 13.10.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та 01.01.2023, виготовлених Головним управлінням Національної гвардії України.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з 01 лютого 2022 року згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 за № 27/13/4-2481 від 13.10.2025 та з 01 лютого 2023 року згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 за № 27/13/4-2482 від 13.10.2025, виготовленими Головним управлінням Національної гвардії України, виходячи з відсоткового значення 65% від сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
4. У задоволенні інших позовних вимог в частині зобов'язання здійснити перерахунок з обов'язковим урахуванням індексацій за 2022, 2023, 2024, 2025 роки та щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн) - відмовити.
5. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 07 квітня 2026 року.
Суддя Коморний О.І.