09 квітня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/1252/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 360/1252/23 за позовом адвоката Марини Аліни Олексіївни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 360/1252/23 за позовом адвоката Марини Аліни Олексіївни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заяви зазначено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження номер 75767088 з примусового виконання виконавчого листа № 360/1252/23 від 05.04.2024, виданого Луганським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 09 травня 2022 року по 02 травня 2023 року, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року та 01 січня 2023 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.
09.08.2024 державним виконавцем Відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 днів з моменту отримання постанови. Копії відповідної постанови направлено сторонам виконавчого провадження.
09.08.2024 державним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2023 № 512/5.
09.08.2024 керуючись статтями 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору.
За невиконання рішення суду у повному обсязі без поважних причин 22.07.2025 на боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. та зобов'язано виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
Листом Військової частини НОМЕР_1 , державного виконавця повідомлено про наступне: «Фінансово - економічна служба військової частини НОМЕР_2 , в межах компетенції, опрацювала Постанову про відкриття провадження ВП№ 75767088 від 09.08.2024. В зв'язку з новим регламентом особливості організації позовної роботи, здійснення представництва інтересів в судах, виконання рішень судів щодо виплати за фондом грошового забезпечення № 32/97 від 19.05.2022 виплати згідно судових рішень здійснюються після перевірки повного пакету документів, виявлення потреби в коштах на виконання судових рішень відображених в заявці-розрахунку на виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800, Міністерство оборони України здійснює розподіл коштів.
На даний час фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_2 було надіслано заявку-розрахунок на виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800, подано повний пакет документів по справі № 360/1252/23 від 10.01.2024 за позовом ОСОБА_1 . У разі надходження коштів на КЕКВ 2800 за позовом ОСОБА_1 , фінансово-економічна служба в/ч НОМЕР_1 здійснить виплату на його картковий рахунок, за умови надання реквізитів».
Повторним листом Військової частини НОМЕР_1 , державного виконавця повідомлено, що на сьогоднішній день, асигнувань для виконання вищевказаного рішення суду не надходило. В разі їх надходження, кошти невідкладно буде перераховано на карткові рахунки військовослужбовців».
Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження структури та штатної чисельності» від 07.11.2025 № 3038/5, затверджено структуру та штатну чисельність Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
До складу Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України як структурний підрозділ входить відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
12.01.2026 винесено постанову про передачу виконавчого провадження, на підставі якої дане виконавче провадження передане до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
13.01.2026 керуючись ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про прийняття виконавчого провадження.
15.01.2026, керуючись ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника в подвійному розмірі 10200 грн.
На підставі вищевикладеного представник Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України просив вирішити питання про зміну способу та порядку виконання рішення по справі № 360/1252/23 шляхом стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 нарахованого але не виплаченого грошового забезпечення у розмірі 69 365,30 грн.
Ухвалою від 30 березня 2026 року заяву Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 360/1252/23 за позовом адвоката Марини Аліни Олексіївни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, призначено до розгляду без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від військової частини НОМЕР_1 до суду 03 квітня 2026 року надійшли письмові пояснення із запереченнями проти зміни способу і порядку виконання рішення суду з таких підстав.
Згідно довідки-розрахунку №1 від 16 липня 2025 року №4033/ФЕС грошового забезпечення, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік», станом на 01 січня 2022 року (2481,00 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт за період 01.01.2022 по 31.12.2022 року сума до виплат за рішенням суду складає 29912,19 грн.
Згідно довідки-розрахунку №2 від 16 липня 2025 року №4035/ФЕС грошового забезпечення, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік», станом на 01 січня 2023 року (2684,00 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт за період 01.02.2023 по 02.05.2023 року сума до виплат за рішенням суду складає 39453,11 грн.
Військовою частиною НОМЕР_1 подано відповідні розрахунки потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення до начальника забезпечувального органу за серпень 2025 року, за вересень 2025 року, за жовтень 2025 року, за листопад 2025 року, за грудень 2025 року, за січень 2026 року, за лютий 2026 року, за березень 2026 року, до яких включено й суму належну до виплати ОСОБА_1 .
Разом з цим, у зв'язку з відсутністю фінансування у Військовій частині НОМЕР_1 кошти ОСОБА_1 ще не надходили, тому виплати йому ще не здійснені. У зв'язку із тим, що Військова частина НОМЕР_1 перебуває на фінансовому забезпеченні у Фінансовому економічному управлінні Командування сухопутних сил і не є розпорядником коштів, то у неї не має можливості самостійно здійснювати такі виплати.
Станом на 03 квітня 2026 року інформації щодо виділення додаткових асигнувань з цього приводу на адресу Військової частини НОМЕР_1 не надходило.
Розглянувши заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення, дослідивши матеріали судової справи, суд встановив таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з висновком Конституційного Суду України, складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
У Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Суд зауважує, що поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено КАС України. Натомість порядок виконання судового рішення означає визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановлені раніше порядок і спосіб. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
Водночас, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті, торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду, а також змінювати обраний судом при ухваленні цього рішення спосіб відновлення порушеного права позивача.
Мета зміни способу та порядку виконання рішення суду полягає у тому, щоб усунути обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання такого судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 21 серпня 2018 року у справі №803/3805/15 зазначив, що системний аналіз наведеної правової норми дає підстави дійти до висновку про те, що підставою для встановлення порядку і способу виконання судового рішення є обставини, що перешкоджають належному його виконанню: ускладнюють його виконання або роблять неможливим, при цьому судове рішення не може бути змінено по суті.
Тобто зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені в постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 826/8279/16.
З матеріалів справи судом установлено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі № 360/1252/23, позов адвоката Марини Аліни Олексіївни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) ОСОБА_1 за період з 09 травня 2022 року по 02 травня 2023 року, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 09 травня 2022 року по 02 травня 2023 року, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року та 01 січня 2023 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.
Позивачем 05 квітня 2024 року отримано виконавчий лист у справі про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 09 травня 2022 року по 02 травня 2023 року, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року та 01 січня 2023 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.
Представник позивача в інтересах ОСОБА_1 30 липня 2024 року звернувся до органів виконавчої служби з заявою про примусове виконання вищевказаного виконавчого листа.
Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 09 серпня 2024 року відкрито виконавче провадження № 75767088 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 360/1252/23, виданого 05 квітня 2024 року Луганським окружним адміністративним судом про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 Військової частини НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 09 травня 2022 року по 02 травня 2023 року, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року та 01 січня 2023 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.
Постановою начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 22.07.2025 на боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн, у зв'язку з невиконанням рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі № 360/1252/23 та зобов'язано виконати рішення протягом десяти робочих днів.
Листом від 14 серпня 2024 року Військова частина НОМЕР_1 повідомила відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що на даний час фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_2 було надіслано заявку-розрахунок на виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800, подано повний пакет документів по справі № 360/1252/23 від 10.01.2024 за позовом ОСОБА_1 . У разі надходження коштів на КЕКВ 2800 за позовом ОСОБА_1 , фінансово-економічна служба в/ч НОМЕР_1 здійснить виплату на його картковий рахунок, за умови надання реквізитів.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції» від 06.05.2025 № 517, утворене як юридичну особу публічного права Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України.
Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження структури та штатної чисельності» від 07.11.2025 № 3038/5, затверджено структуру та штатну чисельність Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
До складу Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України як структурний підрозділ входить відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 15.01.2026 на боржника накладено штраф у розмірі 10200,00 грн, у зв'язку з невиконанням боржником рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі № 360/1252/23 та зобов'язано виконати рішення протягом десяти робочих днів.
Відповідач перебуває на повному фінансово-господарському забезпеченні у Фінансовому економічному управлінні Командування сухопутних сил, та є підпорядкованим підрозділом, визначеним Міністерством оборони України, відтак не є розпорядником коштів.
Виплата коштів позивачу на виконання рішення суду залежить від належного фінансування Військової частини НОМЕР_1 розпорядником коштів.
Водночас, відповідачем до матеріалів справи надано заявку-розрахунок від 01 серпня 2025 року № 11, направлену до Начальнику забезпечувального фінансового органу (відповідальному за бюджетну підпрограму), на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення Військової частини НОМЕР_1 на серпень 2025 року із розрахунком потреби у коштах, дослідженням якої установлено, що до неї відповідачем включено заборгованість за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі № 360/1252/23 в сумі 69366,00 грн.
Такі ж заявки-розрахунки подано відповідачем від 01 вересня 2025 року за № 13, від 02 жовтня 2025 року № 15, від 04 листопада 2025 року № 17, від 02 грудня 2025 року № 19, від 06 січня 2026 року № 1, від 01 лютого 2026 року № 3, від 02 березня 2026 року № 5.
Однак, на час розгляду заяви, відповідні кошти відповідачу не виділені, що позбавляє його можливості наразі виконати рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 грошових коштів, нарахованих на виконання рішення суду в сумі 69 365,30 грн.
Наведені обставини свідчать, що відповідачем вжито конкретних заходів з метою виконання вказаного рішення суду.
Відповідач не заперечує проти виплати коштів ОСОБА_1 і зазначає, що така виплата можлива лише у випадку надходження коштів з Фінансово-економічного управління Командування сухопутних сил.
Суд погоджується з твердженнями відповідача, що стягнення з відповідача коштів, які відсутні на його рахунках для виплати заборгованості за рішенням суду, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта.
Судом установлено, що виконання рішення суду у даній справі залежить виключно від бюджетного фінансування відповідача, а не від визначеного судом способу виконання рішення, тому така зміна не вплине на його фактичне виконання. Така процесуальна дія у жодному разі не призведе до більш скорішого фінансування державою (Командування сухопутних сил) виплати позивачу перерахованого грошового забезпечення, у сумі 69 365,30 грн.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що у даному випадку відсутні підстави для зміни способу та порядку виконання рішення суду.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 360/1252/23 за позовом адвоката Марини Аліни Олексіївни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Захарова