Іменем України
09 квітня 2026 рокум. ДніпроСправа № 640/8230/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Декор-Сіті» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Декор-Сіті» (далі - позивач, ТОВ «Декор-Сіті») до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач-1, ГУ ДПС у м. Києві), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2, ДПС України), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним, скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04 січня 2022 року № 3613147/41235777 та зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 04 січня 2021 року № 1 (№ 9004518263 в ЄРПН ), подану ТОВ «Декор-Сіті», датою її першого подання - 22 січня 2021 року;
- визнати протиправним, скасувати рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 13 вересня 2021 року № 109731 та зобов'язати ГУ ДПС у місті Києві виключити ТОВ «Декор-Сіті» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Позовні вимоги ТОВ «Декор-Сіті» мотивовані тим, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04 січня 2022 року №3613147/41235777, та рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 13 вересня 2021 року №109731 протиправними і такими, що винесені без належної правової підстави та підлягають скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2022 року визнані поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено такий строк, відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що справа буде розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог ТОВ «Декор-Сіті», ГУ ДПС у м. Києві у серпні 2022 року подало відзив на позовну заяву, вказуючи на те, що позивачем не надано документів щодо підтвердження фінансово-господарської діяльності з контрагентом-покупцем, а тому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки оскаржуване рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
У серпні 2022 року ДПС України також подала відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачем не надано обґрунтованих доводів щодо порушений його прав та законних інтересів зі сторони органів податкової служби та неправомірності дій останніх, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог. Так, у квитанції вказано конкретні підстави не прийняття податкових накладних, проте позивачем ні до податкового органу ні до суду не надано доказів, котрі б підтвердили реальність здійснення господарських операцій.
На виконання положень Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року справу прийнято до провадження, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Замінено відповідача у справі - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267), на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44116011).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року зобов'язано позивача (представника позивача) протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали надати суду письмові пояснення щодо клопотання ГУ ДПС у м. Києві про закриття провадження у справі провадження в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 13 вересня 2021 року № 109731 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року задоволено клопотання ГУ ДПС у м. Києві та закрито провадження у цій справі в частині визнання протиправним і скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 13 вересня 2021 року № 109731.
Дослідивши матеріали судової справи в електронній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
ТОВ «Декор-Сіті» з 11 серпня 2017 року є платником податку на додану вартість та здійснює господарську діяльність за: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний) Штукатурні роботи, Покриття підлоги й облицювання стін, Малярні роботи та скління, Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля килимами, килимовими виробами, покриттям для стін і підлоги в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет, Спеціалізована діяльність із дизайну, Будівництво житлових і нежитлових будівель, Оброблення металів та нанесення покриття на метали.
З 2017 року позивач здійснював свою господарську діяльність у нежилому приміщенні загальною площею майже 100 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 3/7, офіс 471, згідно з договорами суборенди від 11 серпня 2017 року № 137 і від 02 вересня 2019 року № 234, що підтверджується актами приймання-передачі об'єкту суборенди, додатковою угодою та актами наданих послуг.
Відповідно до договору № 0108/17 на виконання робіт з бухгалтерського обслуговування від 10 серпня 2017 року і додатками до нього ТОВ «Золота акція» виконує для ТОВ «Декор-Сіті» роботи з ведення бухгалтерського обслуговування, що полягають у веденні бухгалтерського обліку на підприємстві, складанні та поданні звітності, контролі обов'язкових платежів, консультуванні щодо податкового та бухгалтерського законодавства.
Згідно з договором поставки від 18 серпня 2017 року № 17/0648, укладеного між позивачем і Дочірнім підприємством «Капарол Україна», позивачу поставляється товар відповідно до прайс-листа.
22 серпня 2017 року позивачем укладено договір № 10062-ВООП з ТОВ «Венбест-Охорона». Факт надання послуг за цим договором підтверджується актами здачі-приймання робіт.
Відповідно до договору поставки від 01 лютого 2018 року № М-18/0831, укладеного між позивачем і Дочірнім підприємством «Капарол Україна», позивачу поставляється товар відповідно до прайс-листа.
Додатком № 1/2018 до договору поставки від 01 лютого 2018 року № М-18/0831 затверджено порядок та умови підписання документів.
Додатковою угодою від 06 вересня 2018 року до договору поставки від 01 лютого 2018 року № М-18/0831 затверджено знижки на товари.
Додатковою угодою № 2/2020 до договору поставки від 28 грудня 2019 року № М-18/0831, укладеною між позивачем і Дочірнім підприємством «Капарол Україна», визначено умови сплати за товар.
Видатковими накладними за 2018-2020 роки підтверджено ведення господарської діяльності позивача з поставки контрагентам товарів, а саме з: ПП «Центр комплектації будівельних об'єктів № 1», ТОВ «ТПК Промінвест», ТОВ «Ешадо», ТОВ «Беріте Профешнл».
Рахунками-фактурами і видатковими накладними за 2020 рік підтверджено ведення господарської діяльності позивача з придбання товарів у ДП «Капарол Україна».
Рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02 липня 2020 року № 78902 позивач відповідає критеріям ризиковості за пунктом 8.
Позивачем подана податкова накладна від 04 січня 2021 року № 1 щодо постачання ДП «Капарол Україна» товару на суму 279580,67 грн, у тому числі ПДВ 46596,78 грн.
Згідно з актом приймання-передачі послуг від 04 січня 2021 року за договором поставки від 01 лютого 2021 року № М-18/0831 позивачем поставлено ДП «Капарол Україна» послуги з рекламування і стимулювання збуту товарів.
Платіжним дорученням від 18 січня 2021 року № 137 ДП «Капарол Україна» позивачу сплатило кошти у розмірі 279580,67 грн.
Відповідно до Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 22 січня 2021 року зупинено реєстрацію податкової накладної від 04 січня 2021 року № 1 з підстав: «Відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 04 січня 2021 року № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D»=6.4463%, «Р»=0».
02 вересня 2021 року позивачем подано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку надавши відповідні документи довільного формату.
Рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 13 вересня 2021 року № 109731 визначено, що позивач відповідає критеріям ризиковості за пунктом 8.
29 грудня 2021 року позивачем сформовано і подано повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрації яких зупинено. До вказаного повідомлення долучено документи у 35 додатках.
Рішенням про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04 січня 2022 року № 3613147/41235777 відмовлено у реєстрації податкової накладної через не надання платником податку копій первинних документів.
Рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 394689 від 11 листопада 2025 року позивача виключено із платників податку з критеріями ризиковості.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.
Згідно з пунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Згідно з пунктом 201.2 статті 201 Податкового кодексу України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок № 1246) податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування: реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов'язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.
Відповідно до приписів пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).
Згідно з пунктами 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктом 25 Порядку № 1165 встановлено, що Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Зі змісту Квитанції вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Положеннями пункту 5 Порядку № 1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).
Додатком 1 до Порядку № 1165 у пункті 8 встановлено наступний Критерій ризиковості платника податку на додану вартість: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Суд зазначає, що належної мотивації підстав та причин віднесення поданої позивачем податкових накладних до категорії ризиковості здійснення операцій 1 відповідачем ані у спірному рішенні, ані до суду не надано.
Також, наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520 в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктами 2-7 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з пунктами 9-11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Разом з тим, у пункті 6 Порядку № 1165 зазначено, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Вказане свідчить, що комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку.
Пунктом 13 Порядку № 520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
З системного аналізу викладених положень слідує, що умовою для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі, які за результатами автоматизованого моніторингу були визнані такими, що відповідають критеріям ризиковості платника податку, є подання платником податків документів, перелік яких визначений у пункті 5 Порядку № 520.
Отже, можливість надання платником податків письмових пояснень та копій документів на підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку, а також необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі прямо залежить від чіткого зазначення/розшифрування контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та рішенні про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку податкової інформації, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Із матеріалів справи вбачається, що в оскаржуваному рішенні підставами для відмови у реєстрації податкових накладних вказано ненадання платником податку копій первинних документів, при цьому не наведено конкретизованого переліку документів, яких не достатньо для реєстрації податкових накладних.
Оскаржуване рішення не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття таких рішень, а лише містять загальну фразу.
Судом установлено, що позивач у передбачений законодавством спосіб надав відповідачу разом із письмовими поясненнями до податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, належні документи на підтвердження правомірності складання, що відповідачами не спростовано.
Позивач скористався правом на надання таких пояснень і документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, та надав контролюючому органу копії документів, що підтверджують реальність здійснення господарської операції із контрагентом.
Водночас треба зазначити, що у цій справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, на підставі яких складено спірні накладні, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог Податкового кодексу України, а тому не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.
Отже, позиція відповідача-2 щодо ненадання платником податку копій документів згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядками № 1165 і № 520, є необґрунтованою, а в оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації податкової накладної, складених позивачем.
Суд зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12 березня 2025 року у справі № 420/35189/23.
Можливість же надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.
У постанові від 21 лютого 2023 року у справі № 240/3271/18 Верховний Суд зазначив, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов'язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.
Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року у справі № 460/8040/20, у якій суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
Як підтверджено доказами в матеріалах справи на виконання вимоги податкового органу у цій справі позивачем надано відповідні пояснення, до яких додано ті первинні документи, які на його переконання є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарської операції, оскільки відповідачем в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено які саме конкретно документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати. Обов'язок податкового органу для цілей визначення наявності підстав для реєстрації податкової накладеної зводиться до встановлення належного та достатнього підтвердження поданими документами даних податкової накладної. При цьому за відсутності чіткого переліку документів, достатніх у розумінні контролюючого органу для реєстрації податкової накладної, стверджувати щодо неналежного обсягу поданих платником податків документів для реєстрації податкової накладної, недостатньо.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12 лютого 2025 року у справі №140/5463/23.
Приймаючи до уваги викладене у сукупності, суд вважає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, безпідставним і такими, що підлягає скасуванню.
За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 04 січня 2021 року № 1 виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у цьому випадку не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Задоволення позовної вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Водночас, варто зазначити про наслідки відсутності реєстрації у ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, або реєстрації їх із порушенням встановленого Податкового кодексу України строку.
Так, у разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 120-1 Податкового кодексу України, а згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 1246 внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
З огляду на вказане, а також з метою ефективного, повного та належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом зобов'язання ДПС України зареєструвати вказану вище податкову накладну в ЄРПН датою її фактичного подання.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд, враховуючи факт закриття провадження в частині позовних вимог, дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, суд зазначає, що вимога позивача про зобов'язання ГУ ДПС у місті Києві виключити ТОВ «Декор-Сіті» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку є похідною від вимоги про визнання протиправним і скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 13 вересня 2021 року № 109731, провадження щодо якою закрито ухвалою від 24 березня 2026 року, а тому підстав для задоволення цієї вимоги окремо від означеної немає.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем заявлено три вимоги до двох відповідачів немайнового характеру, одна з яких має похідний характер.
За подання позову позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 4962,00 грн (2481,00 грн х 2).
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 4962,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 27 травня 2022 року № 288.
У частині однієї самостійної вимоги, судом закрито провадження у справі.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, як суб'єкта владних повноважень, яким допущено прийняття протиправного рішення.
Стосовно заявленого у позові клопотання про вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої вказаної статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат до позову додано договір № 06/12-1 про надання правової допомоги від 06 грудня 2021 року, додаткову угоду до вказаного договору про встановлення вартості години правової допомоги, платіжне доручення на загальну суму 22692,00 грн, та рахунок-акт на оплату від 22 вересня 2022 року № 22/09.
Відповідно до рахунку-акту на оплату від 22 вересня 2022 року № 22/09 адвокатом були надані наступні послуги:
- аналіз документів, надання правової інформації, консультування Клієнта з приводу оскарження до суду Рішення від 4 січня 2022 року № 3613147/41235777 про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості від 13 вересня 2021 року № 109731 - 4000,00 грн;
- підготовка проекту позовної заяви до суду про визнання протиправним та скасування Рішення від 4 січня 2022 року № 3613147/41235777 про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов'язання ДПС України зареєструвати нп № 1 від 4 січня 2021 року датою її першого подання та визнання протиправним і скасування рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості від 13 вересня 2021 року № 109731 та зобов'язання виключити з реєстру 14000,00 грн;
- відшкодування витрат на сплату судового збору - 4692,00 грн
Загальна сума витрат становить 22692,00 грн.
Відповідач-1 подав заперечення на заяву про компенсацію витрат на правничу допомогу через відсутність доказів витрати 18 годин часу на правову допомогу позивачу.
У частині дев'ятій статті 139 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Вказане свідчить, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:
- договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1);
- гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30).
Суд зазначає, що компенсація судових та інших витрат можлива, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Водночас, враховуючи зміст позовної заяви та обсяг наданих документів, обставини справи та протиправність рішення відповідача-1, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними і допустимими доказами понесенні судові витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн у цій справі, які підлягають компенсації за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, як суб'єкта владних повноважень, яким допущено прийняття протиправного рішення.
В іншій частині стягнення судових витрат відмовити.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 291 КАС України, суд
Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Декор-Сіті» (місцезнаходження: вул. Академіка Вільямса, 3/7, приміщення 471, м. Київ, 03189, ідентифікаційний код 41235777) до Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44116011) до Державної податкової служби України (місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04 січня 2022 року № 3613147/41235777 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04 січня 2021 року № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 04 січня 2021 року № 1 складену ТОВ «Декор-Сіті», днем їх направлення електронними засобами зв'язку.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Декор-Сіті» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Києві понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Декор-Сіті» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн (шість тисяч гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Кисіль