про прийняття звіту про виконання судового рішення
09 квітня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/503/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В. розглянувши звіт Військової частини НОМЕР_1 від 30.03.2026 про виконання судового рішення у справі № 360/503/24 за позовом адвоката Щасливого Олексія Романовича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
09 грудня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява від представника позивача адвоката Щасливого Олексія Романовича про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 360/503/24, в якій заявник просить зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень - військову частину НОМЕР_1 подати до суду у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 у справі № 360/503/24.
Ухвалою від 24.01.2025 заяву адвоката Щасливого Олексія Романовича про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 360/503/24 за позовом адвоката Щасливого Олексія Романовича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 подати до Луганського окружного адміністративного суду у тридцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення звіт про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 у справі №360/503/24.
Ухвалою від 28.02.2025 витребувано від Військової частини НОМЕР_1 відомості про керівника Військової частини НОМЕР_1 - суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення по даній справі, зокрема прізвище, ім'я, по батькові; дату народження; місце реєстрації; РНОКПП.
Ухвалою суду від 07.03.2025 визнано поданий Військовою частиною НОМЕР_1 звіт від 05.03.2025 таким, що не підтверджує виконання рішення суду від 06.08.2024 у справі № 360/503/24, в частині виплати позивачу утриманої з нього суми. Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 06.08.2024 у справі № 360/503/24, в частині здійснення виплати ОСОБА_1 утримані з нього грошові кошти - протягом 60 днів, а саме з дня отримання даної ухвали.
Ухвалою суду від 13.05.2025 встановлено Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 06.08.2024 у справі № 360/503/24, в частині здійснення виплати ОСОБА_1 утриманих з нього грошових коштів - протягом 30 днів, а саме з дня отримання даної ухвали.
Ухвалою суду від 23.06.2025 прийнято звіт Військової частини НОМЕР_1 від 11.06.2025 про часткове виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 у справі № 360/503/24. Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 новий строк на подання звіту про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 у справі № 360/503/24 на три місяці з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою суду від 29.09.2025 прийнято звіт Військової частини НОМЕР_1 від 22.09.2025 про часткове виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 у справі № 360/503/24. Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 новий строк на подання звіту про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 у справі № 360/503/24 на три місяці з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою суду від 05.01.2026 прийнято звіт Військової частини НОМЕР_1 від 25.12.2025 про часткове виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 у справі № 360/503/24. Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 новий строк на подання звіту про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 у справі № 360/503/24 на три місяці з дня отримання копії цієї ухвали.
30.03.2026 від Військової частини НОМЕР_1 надійшов звіт про виконання судового рішення у справі № 360/503/24, в обґрунтування якого зазначено.
Представником юридичної служби подано рапорт на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року справа №360/503/24 за позовом ОСОБА_1 .
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 24.01.2025 року №259 скасовано пункти наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 31.12.2023 року №7951 «Про результати службового розслідування за фактом втрати майна служби ракетно-артилерійського озброєння закріпленого за інформаційно-телекомунікаційним вузлом», а саме Пункт 5. За порушення вимог статей 1,3,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 11,12,14,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, розділу І п.4 інструкції «Про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України», затверджено Наказом Міністра оборони України від 29.06.2005 року № 359 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 20.10.2015 року № 569), згідно вимог статті 92 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, капітана ОСОБА_1 , заступника командира роти зв'язку командного пункту з озброєння польового вузла зв'язку військової частини НОМЕР_1 , накласти дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідальність»; Пункт 7.1. Взяти до уваги накладене дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідальність» на капітана ОСОБА_1 , заступника командира роти зв'язку командного пункту з озброєння польового вузла зв'язку військової частини НОМЕР_1 ; Пункт 7.2.За завдану державі шкоду відповідно статті 6 розділу 3 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» та Постанови Кабінету Міністрів від 15 липня 2020 року № 604 «Про затвердження переліку озброєння, зброї та боєприпасів до неї, нестача або розкрадання яких відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до їх вартості» стягнути з капітана ОСОБА_1 , заступника командира роти зв'язку командного пункту з озброєння польового вузла зв'язку військової частини НОМЕР_1 , з розрахунку підвищеної кратності суму в розмірі 446749 гривень 30 копійок (чотириста сорок шість тисяч сімсот сорок дев'ять гривень 30 копійок).
Військова частина НОМЕР_1 (командир військової частини НОМЕР_1 ) подала відповідний розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення до начальника забезпечувального органу за червень 2025 року наявне прізвище позивача ОСОБА_1 у сумі 220 638 (двісті двадцять тисяч шістсот тридцять вісім) грн.
Військова частина НОМЕР_1 (командир військової частини НОМЕР_1 ) подала відповідний розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення до начальника забезпечувального органу за липень 2025 року наявне прізвище позивача ОСОБА_1 у сумі 220 638 (двісті двадцять тисяч шістсот тридцять вісім) грн.
Військова частина НОМЕР_1 (командир військової частини НОМЕР_1 ) подала відповідний розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення до начальника забезпечувального органу за серпень 2025 року наявне прізвище позивача ОСОБА_1 у сумі 220 638 (двісті двадцять тисяч шістсот тридцять вісім) грн.
Військова частина НОМЕР_1 (командир військової частини НОМЕР_1 ) подала відповідний розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення до начальника забезпечувального органу за вересень 2025 року наявне прізвище позивача ОСОБА_1 у сумі 220 638 (двісті двадцять тисяч шістсот тридцять вісім) грн.
Військова частина НОМЕР_1 (командир військової частини НОМЕР_1 ) подала відповідний розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення до начальника забезпечувального органу за жовтень 2025 року наявне прізвище позивача ОСОБА_1 у сумі 220 638 (двісті двадцять тисяч шістсот тридцять вісім) грн.
Військова частина НОМЕР_1 (командир військової частини НОМЕР_1 ) подала відповідний розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення до начальника забезпечувального органу за листопад 2025 року наявне прізвище позивача ОСОБА_1 у сумі 220 638 (двісті двадцять тисяч шістсот тридцять вісім) грн.
Військова частина НОМЕР_1 (командир військової частини НОМЕР_1 ) подала відповідний розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення до начальника забезпечувального органу за грудень 2025 року наявне прізвище позивача ОСОБА_1 у сумі 220 638 (двісті двадцять тисяч шістсот тридцять вісім) грн.
Військова частина НОМЕР_1 (командир військової частини НОМЕР_1 ) подала відповідний розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення до начальника забезпечувального органу за січень 2026 року наявне прізвище позивача ОСОБА_1 у сумі 220 638 (двісті двадцять тисяч шістсот тридцять вісім) грн.
Військова частина НОМЕР_1 (командир військової частини НОМЕР_1 ) подала відповідний розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення до начальника забезпечувального органу за лютий 2026 року наявне прізвище позивача ОСОБА_1 у сумі 220 638 (двісті двадцять тисяч шістсот тридцять вісім) грн.
Військова частина НОМЕР_1 (командир військової частини НОМЕР_1 ) подала відповідний розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення до начальника забезпечувального органу за березень 2026 року наявне прізвище позивача ОСОБА_1 у сумі 220 638 (двісті двадцять тисяч шістсот тридцять вісім) грн.
На сьогоднішній день, асигнувань для виконання вищевказаного рішення суду не надходило. В разі їх надходження, кошти невідкладно буде перераховано на карткові рахунки військовослужбовців.
Разом з цим, у зв'язку з відсутністю фінансування у Військовій частині НОМЕР_1 кошти ОСОБА_1 ще не надходили, тому виплати йому ще не здійснені.
У зв'язку із тим, що Військова частина НОМЕР_1 перебуває на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_1 і не є розпорядником коштів, то у неї не має можливості самостійно здійснювати такі виплати. Станом на 30 березня 2026 року інформації щодо виділення додаткових асигнувань з цього приводу на адресу Військової частини НОМЕР_1 не надходило.
Військова частина НОМЕР_1 не включена до Єдиного реєстру підприємств та організацій України, а є структурним підрозділом у Збройних Силах України.
Згідно реєстраційної картки розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) в п.3 зазначено найменування розпорядника бюджетних коштів вищого рівня - військова частина НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 )
Військова частина НОМЕР_1 не має впливу на вищий орган, який відповідає за кінцевий результат щодо всіх питань по здійсненню саме виплат грошових коштів, оскільки саме з державного бюджету вкотре не поступають кошти для виконання рішень судів.
Військова частина НОМЕР_1 не може підпадати до кола осіб - суб'єктів владних повноважень для практичного виконання судового рішення в частині здійснення грошових виплат військовослужбовцям, оскільки Військова частина НОМЕР_1 не має своїх фінансових окремих рахунків, не включена до Єдиного реєстру підприємств та організацій України, а є структурним підрозділом у Збройних Силах України.
Міністерством оборони України триває робота щодо пошуку додаткового фінансового ресурсу для забезпечення виконання судових рішень по КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки», оскільки виділені асигнування на 2024 рік вичерпано.
Міністерством оборони України, з метою своєчасного забезпечення належних виплат військовослужбовцям Збройних Сил України, порушено питання перед Міністерством фінансів України, зокрема, щодо збільшення видатків на виконання судових рішень. Міністерство фінансів України листами від 19.06.2024 № 10010-27-5/18577 та від 18.07.2024 № 10010-27-5/21266 повідомило, що Кабінет Міністрів України доручив органам сектору безпеки і оборони вжити заходів, зокрема стосовно призупинення внесення пропозицій щодо перерозподілу асигнувань за рахунок скорочення видатків на грошове забезпечення військовослужбовців (доручення від 10.07.2024 № 16515/0/2-24).
Генеральним штабом Збройних Сил України, за пропозиціями Центрального управління оборонних ресурсів Генерального штабу Збройних Сил України та Департаменту, поінформовано Міністра оборони України щодо зазначених проблемних питань (вих. № 300/1/С/30031 від 08.10.2024) та відповідно до доручення Міністра оборони України від 08.10.2024 № 34679/з в Міноборони вживаються заходи щодо пошуку додаткового фінансового ресурсу для забезпечення вищезгаданої потреби.
Враховуючи наведене, боржник вважає, що відсутність бюджетного та іншого фінансування, коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат, а тому не здійснення виплати, у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування, нарахованої заборгованості не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Позивач та представник позивача своїм правом на подання письмових пояснень щодо поданого звіту не скористалися.
При розгляді звіту військової частини НОМЕР_1 , суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно із частиною другою статті 382-2 КАС України звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;
5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання (частина перша статті 382-3 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України (частини третя - четверта статті 382-3 КАС України).
Згідно із частиною дев'ятою статті 382-3 КАС України суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.
Частиною десятою статті 382-3 КАС України передбачено, що у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу (частина одинадцята статті 382-3 КАС України).
Судом установлено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 яке набрало законної сили 06.09.2024, частково задоволено позовні вимоги адвоката Щасливого Олексія Романовича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 31.12.2023 №7951 «Про результати службового розслідування» в частині:
Пункт 5. За порушення вимог статей 1,3,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 11,12,14,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, розділу І п.4 інструкції «Про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України», затверджено Наказом Міністра оборони України від 29.06.2005 року № 359 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 20.10.2015 року № 569), згідно вимог статті 92 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, капітана ОСОБА_1 , заступника командира роти зв'язку командного пункту з озброєння польового вузла зв'язку військової частини НОМЕР_1 , накласти дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідальність»;
Пункт 7.1. Взяти до уваги накладене дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідальність» на капітана ОСОБА_1 , заступника командира роти зв'язку командного пункту з озброєння польового вузла зв'язку військової частини НОМЕР_1 ;
Пункт 7.2. За завдану державі шкоду відповідно статті 6 розділу 3 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» та Постанови Кабінету Міністрів від 15 липня 2020 року № 604 «Про затвердження переліку озброєння, зброї та боєприпасів до неї, нестача або розкрадання яких відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до їх вартості» стягнути з капітана ОСОБА_1 , заступника командира роти зв'язку командного пункту з озброєння польового вузла зв'язку військової частини НОМЕР_1 , з розрахунку підвищеної кратності суму в розмірі 446749 гривень 30 копійок (чотириста сорок шість тисяч сімсот сорок дев'ять гривень 30 копійок).
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 утримані з нього на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.12.2023 №7951 «Про результати службового розслідування» грошові кошти та нарахувати види виплат та доплат до грошового забезпечення, на отримання яких він втратив право у зв'язку із виданням оскаржуваного наказу.
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 24.01.2025 року №259 скасовано вищевказані пункти наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 31.12.2023 року №7951 «Про результати службового розслідування за фактом втрати майна служби ракетно-артилерійського озброєння закріпленого за інформаційно-телекомунікаційним вузлом».
На виконання виплати ОСОБА_1 утриманих коштів Військовою частиною НОМЕР_1 складались та направлялись розрахунки потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення до начальника забезпечувального органу, на червень 2025 року - березень 2026 року.
У цих розрахунках наявне прізвище позивача ОСОБА_1 за порядковим номером 4, потреба в коштах на суму 220 638 (двісті двадцять тисяч шістсот тридцять вісім) грн.
Пунктом 8 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетна система України ґрунтується на принципі цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.
Згідно із абзацом третім частини третьої статті 10 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру.
Відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
У пункті 1 частини другої статті 22 Бюджетного кодексу України Державна судова адміністрація України визначена як головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України.
Відповідно до частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Абзацом першим частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років; […].
Відповідно до частини четвертої статті 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважається бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку.
Згідно із частиною п'ятою статті 48 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми.
Частиною першою статті 51 Бюджетного кодексу України визначено, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.
Відповідно до абзацу другого пункту 4-1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня у системі Державної судової адміністрації України у межах загального обсягу бюджетних призначень за відповідною бюджетною програмою окремо за загальним та спеціальним фондами державного бюджету здійснюється Державною судової адміністрацією України.
Відповідно до Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, само представництва, представництва інтересів Міністерства оборони України, Збройних Сил України у судах та інших державних органах, затвердженої наказом Міністерства Оборони України від 30.12.2016 №744, Положення про фінансове господарство розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня (другого ступеня) за кошторисом Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 05.11.2009 № 550, Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, доведених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017р. № 280, якщо рішення суду набрало законної сили після вжиття заходів щодо його оскарження відповідно до якого фінансово-економічна служба військової частини НОМЕР_1 зобов'язана здійснити відповідні видатки за КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки», начальником фінансово-економічної служби - головним бухгалтером складається розрахунок коштів, необхідних для виконання рішення суду відповідно до чинного законодавства, який разом з копією рішення суду, та заявкою (додатковою заявкою), в якій враховані відповідні кошти надсилається до фінансово-економічного підрозділу вищого органу для його перевірки стосовно відповідності нормам чинного законодавства та рішенню суду. У разі надходження асигнувань за КЕКВ 2800 “Інші видатки» для виконання рішення суду, кошти невідкладно перераховуються на карткові рахунки військовослужбовців відповідно до складених розрахунків.
Військова частина НОМЕР_1 не включена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а є структурним підрозділом у Збройних Силах України, перебуває на фінансовому забезпеченні у Фінансовому економічному управлінні Командування сухопутних сил і не є розпорядником коштів.
Згідно із абзацом восьмим пункту 1.2 глави 1 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2012 року № 1407 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 січня 2013 року за № 130/22662 (далі - Порядок № 1407), мережа розпорядника коштів державного бюджету - згрупована відповідно до законодавства головним розпорядником коштів державного бюджету (розпорядником коштів державного бюджету нижчого рівня, що має власну мережу) інформація щодо розпорядників нижчого рівня, які у своїй діяльності підпорядковані цьому розпоряднику та/або діяльність яких координується ним, а також отримують від нього бюджетні асигнування, та одержувачів коштів державного бюджету.
Головні розпорядники до початку бюджетного періоду визначають мережу за територіями (обласний рівень) із зазначенням статусу кожної установи (розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), яка обслуговується у відповідному органі Казначейства (абзац перший пункту 2.1 розділу 2 Порядку № 1407).
До мережі включаються головний розпорядник, розпорядники нижчого рівня, які у своїй діяльності підпорядковані відповідному головному розпоряднику та/або діяльність яких координується через нього, та одержувачі бюджетних коштів, які уповноважені головним розпорядником на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримують на їх виконання кошти з державного бюджету (абзац другий пункту 2.1 розділ 2 Порядку № 1407).
Згідно з пунктом 3.6 Порядку № 1407 доведені обсяги бюджетних асигнувань є підставою для взяття розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов'язань.
Абзацом першим пункту 1.1 глави 1 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 (у редакції наказу від 21.06.2012 № 754) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за № 456/20769 (далі - Інструкція № 333), визначено, що економічна класифікація видатків бюджету призначена для розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування.
Відповідно до підпункту 6 пункту 2.6 глави 2 Інструкції № 333 виконання судових рішень (як у безспірному, так і добровільному порядку незалежно від економічної суті платежу), крім виплат, передбачених підпунктами 24 та 28 підпункту 2.5.3 пункту 2.5 цієї глави цієї Інструкції, щодо: відшкодування збитків, майнової (матеріальної) та моральної (немайнової) шкоди юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду; інші виплати юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду. Перерахування (сплата) податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також інших податків і зборів, які у встановлених законодавством випадках підлягають нарахуванню/утриманню на/з сум виплат за рішеннями суду, здійснюються за цим кодом; відшкодування судових витрат віднесені до виконання за Кодом 2800 «Інші поточні видатки».
Розпорядники бюджетних коштів можуть брати на себе зобов'язання, у тому числі й щодо виконання рішень судів, тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Міністерством фінансів України в Інструкції № 333 розпорядникам бюджетних коштів визначено здійснювати виконання судових рішень (як у безспірному, так і добровільному порядку незалежно від економічної суті платежу) за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».
За пунктом 8 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система України ґрунтується на принципі цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.
Згідно із абзацом третім частини третьої статті 10 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру.
Відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
За частиною першою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років; […].
За частиною четвертою статті 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважається бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку.
Відповідно до частини п'ятої статті 48 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми.
За частиною першою статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.
За змістом Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, самопредставництва, представництва інтересів Міністерства оборони України, Збройних Сил України у судах та інших державних органах, затвердженої наказом Міністерства Оборони України від 30.12.2016 № 744, Положення про фінансове господарство розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня (другого ступеня) за кошторисом Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 05.11.2009 № 550, Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, доведених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 № 280 (зі змінами), якщо рішення суду набрало законної сили після вжиття заходів щодо його оскарження відповідно до якого фінансово-економічна служба військової частини НОМЕР_1 зобов'язана здійснити відповідні видатки за КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки», начальником фінансово-економічної служби - головним бухгалтером складається розрахунок коштів, необхідних для виконання рішення суду відповідно до чинного законодавства, який разом з копією рішення суду, та заявкою (додатковою заявкою), в якій враховані відповідні кошти надсилається до фінансово-економічного підрозділу вищого органу для його перевірки стосовно відповідності нормам чинного законодавства та рішенню суду. У разі надходження асигнувань за КЕКВ 2800 “Інші видатки» для виконання рішення суду, кошти невідкладно перераховуються на карткові рахунки військовослужбовців відповідно до складених розрахунків.
Військова частина НОМЕР_1 є структурним підрозділом у Збройних Силах України, перебуває на фінансовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_3 як розпорядника бюджетних коштів вищого рівня, що підтверджено копією Реєстраційної картки розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів).
За абзацом восьмим пункту 1.2 глави 1 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2012 року № 1407 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 січня 2013 року за № 130/22662 (далі - Порядок № 1407), мережа розпорядника коштів державного бюджету - згрупована відповідно до законодавства головним розпорядником коштів державного бюджету (розпорядником коштів державного бюджету нижчого рівня, що має власну мережу) інформація щодо розпорядників нижчого рівня, які у своїй діяльності підпорядковані цьому розпоряднику та/або діяльність яких координується ним, а також отримують від нього бюджетні асигнування, та одержувачів коштів державного бюджету.
Головні розпорядники до початку бюджетного періоду визначають мережу за територіями (обласний рівень) із зазначенням статусу кожної установи (розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), яка обслуговується у відповідному органі Казначейства (абзац перший пункту 2.1 розділу 2 Порядку № 1407).
До мережі включаються головний розпорядник, розпорядники нижчого рівня, які у своїй діяльності підпорядковані відповідному головному розпоряднику та/або діяльність яких координується через нього, та одержувачі бюджетних коштів, які уповноважені головним розпорядником на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримують на їх виконання кошти з державного бюджету (абзац другий пункту 2.1 розділ 2 Порядку № 1407).
За пунктом 3.6 Порядку № 1407 доведені обсяги бюджетних асигнувань є підставою для взяття розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов'язань.
За абз. 1 п. 1.1 глави 1 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 (у редакції наказу від 21.06.2012 № 754) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за № 456/20769 (далі - Інструкція № 333), визначено, що економічна класифікація видатків бюджету призначена для розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування.
Згідно з підпунктом 6 пункту 2.6 глави 2 Інструкції № 333 виконання судових рішень (як у безспірному, так і добровільному порядку незалежно від економічної суті платежу), крім виплат, передбачених підпунктами 24 та 28 підпункту 2.5.3 пункту 2.5 цієї глави цієї Інструкції, щодо: відшкодування збитків, майнової (матеріальної) та моральної (немайнової) шкоди юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду; інші виплати юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду. Перерахування (сплата) податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також інших податків і зборів, які у встановлених законодавством випадках підлягають нарахуванню/утриманню на/з сум виплат за рішеннями суду, здійснюються за цим кодом; відшкодування судових витрат віднесені до виконання за Кодом 2800 “Інші поточні видатки».
Розпорядники бюджетних коштів можуть брати на себе зобов'язання, у тому числі й щодо виконання рішень судів, тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Дослідженням основної заявки - розрахунку на фінансування для виплати забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішення судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямком грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 за червень-грудень 2025 року, січень-березень 2026 року, встановлено, що боржником внесено запит на отримання коштів для виплати зобов'язань за рішеннями суду, в тому числі й стосовно ОСОБА_1 потреба за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення (з к. ПДФО та ЄСВ) складає 220 638,00 грн.
Вказані обставини свідчать, що, як на час набрання законної сили рішенням суду від 06.08.2024 у справі № 360/503/24, так і на час розгляду звіту про виконання судового рішення, у Військової частини НОМЕР_1 відсутні кошти на виконання рішення суду.
При цьому, вище описаними доказами підтверджено, що боржником постійно вживаються залежні від нього заходи з метою виконання рішення суду.
Однак вжиті заходи не призвели до фактичного виконання рішення суду від 06.08.2024 у справі № 360/503/24, оскільки, як встановлено судом, виплата належних стягувачу сум грошового забезпечення залежить не тільки від дій Військової частини НОМЕР_1 та вжитих ним заходів, а й від здійснення відповідного фінансування (надходження до нього коштів від головного розпорядника бюджетних коштів) присуджених за судовим рішенням виплат.
Отже, боржник не ухиляється від виконання рішення суду та вчиняє всіх залежних від нього заходів з метою виплати ОСОБА_1 нарахованих на виконання рішення суду коштів, а рішення суду в цій частині не виконано боржником з поважних та незалежних від нього причин.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про недобросовісність дій боржника саме під час виконання цього рішення суду, його умисне невиконання або ухилення від його виконання.
Невиплата позивачу коштів на виконання судового рішення в цій справі обумовлена відсутністю належного фінансування Військової частини НОМЕР_1 , яка є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, яка вчиняє залежні від неї дії для виконання судових рішень (спрямовує до Міністерства оборони України запити на отримання додаткового фінансування).
Суд вважає, що надані у матеріали справи докази сукупно підтверджують виконання боржником покладеного на нього рішенням суду обов'язку щодо здійснення нарахування ОСОБА_1 утриманих коштів на отримання яких він втратив право у зв'язку із виданням оскаржуваного наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.12.2023 №7951 «Про результати службового розслідування».
Оскільки виконання рішення суду по цій справі ускладнено відсутністю у відповідача коштів на його виконання, а також те, що відповідачем вживаються у межах наданих йому повноважень заходи з метою виконання рішення суду, суд дійшов висновку про відсутність визначених у частині другій статті 382-3 КАС України підстав для відмови в прийнятті цього звіту та про прийняття звіту військової частини НОМЕР_1 .
Також суд зауважує, що в межах судового контролю за виконанням судового рішення суд може вчинити такі процесуальні дії:
1) застосувати єдиний захід впливу на відповідача - з метою спонукання відповідача до виконання рішення може за наявності вини суб'єкта владних повноважень накласти на керівника боржника штраф;
2) змінити спосіб і порядок виконання судового рішення.
Заходи примусового виконання судового рішення, визначені статтею 10 Закону України “Про виконавче провадження», можуть вживатися в межах відкритого за виконавчим листом, виданим судом, виконавчого провадження, виключно органами та особами, які здійснюють примусове виконання рішень, до яких суд не належить.
Інших заходів примусу, крім накладення на керівника боржника (відповідача у справі) штрафу за невиконання судового рішення, у разі такого невиконання без поважних причин, статті 382-1 - 382-3 КАС України не передбачають.
При цьому умовою накладення такого штрафу є обов'язкове встановлення вини керівника відповідача в ухиленні від виконання судового рішення.
В межах правовідносин, що склалися, питання наявності вини відповідача досліджено, і зроблено висновки, що така вина відсутня, і повне виконання рішення залежить від наявності фінансування на здійснення виплати грошового забезпечення, при цьому Військова частина НОМЕР_1 є структурним підрозділом у Збройних Силах України, перебуває на фінансовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_3 як розпорядника бюджетних коштів вищого рівня, що підтверджено копією Реєстраційної картки розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів).
Норми КАС України, які регламентують порядок здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, не передбачено процесуальної можливості вжиття заходів процесуального примусу до суб'єкта владних повноважень, який не є стороною у справі, зокрема, до Військової частини НОМЕР_2 .
За наслідками розгляду звіту суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до командира військової частини НОМЕР_1 штрафу, оскільки неповне виконання судового рішення обумовлене причинами, які не залежать від волевиявлення відповідача.
Підсумовуючи вище викладене, оскільки судом встановлено, що боржником на час розгляду цієї заяви вжито всіх можливих та залежних від нього заходів щодо виконання рішення суду від 06.08.2024 у справі № 360/503/24, а причиною тривалого невиконання є відсутність бюджетних коштів у межах передбаченого обсягу видатків якої й має бути виконане рішення суду, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для подальшого здійснення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі.
Подальше виконання рішення суду здійснюється розпорядником бюджетних коштів вищого рівня та не залежить від відповідача.
За встановлених обставин, відсутні підстави для встановлення нового строку для подання боржником до суду звіту про виконання рішення суду, оскільки подальше встановлення такого виду контролю жодним чином не сприятиме досягненню його мети - спонукання боржника до належного та добросовісного виконання рішення суду.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для прийняття поданого Військовою частиною НОМЕР_1 звіту про виконання судового рішення та припинення судового контролю за його виконанням.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. “Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, судом надано оцінку основним (суттєвим) аргументам сторін.
Керуючись статтями 248, 256, 295, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 від 30.03.2026 №358 про виконання судового рішення у справі № 360/503/24 за позовом адвоката Щасливого Олексія Романовича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тихонов