09 квітня 2026 року Справа № 280/1160/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії за віком позивачу відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», із зарахуванням до страхового стажу та врахуванням при обчисленні розміру пенсії періоду роботи з 26.11.2018 по 28.02.2025 у подвійному розмірі з урахуванням наданої довідки;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», із зарахуванням до страхового стажу та врахуванням при обчисленні розміру пенсії періоду роботи з 26.11.2018 по 28.02.2025 у подвійному розмірі, починаючи з 01.10.2025 з урахуванням уточненої архівної довідки про отримання заробітної плати від 01.12.2025 № 04-23/285.
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком. Під час призначення пенсії відповідачем протиправно не було зараховано до її стажу у подвійному розмірі періоди роботи з 26.11.2018 по 28.02.2025, оскільки позивач має право на зарахування зазначеного періоду у подвійному розмірі в силу положень ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» оскільки вона працювала в клінічному закладі з наданням психіатричної допомоги. Вказана норми надає підстави для зарахування такого стажу у подвійному розмірі. Вважаю неправомірною відмову ГУ ПФУ в Запорізькій області для перерахунку його пенсії з урахуванням уточненої архівної довідки про отримання заробітної плати від 01.12.2025 № 04-23/285, а тому позивач змушена звернутись до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою судді від 13.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав, 03.03.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» направив відзив на позовну заяву (вх. №11198), у якому наголошує, що правом на пільгове обчислення страхового стажу користуються особи, які працювали у вищезазначених закладах до 01.01.2004. З 01.01.2004 стаж обчислюється в одинарному розмірі - за даними системи персоніфікованого обліку. Вказує, що під час призначення пенсії період роботи ОСОБА_1 у закладі з надання психіатричної допомоги з 26.11.2018 по 28.02.2025 зараховано до загального страхового стажу в одинарному розмірі, оскільки згідно зі ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначений період обчислюється за даними персоніфікованого обліку. При цьому, підкреслює, що прийнято рішення № 083950016393 від 06.11.2025 відмовити в перерахунку пенсії ОСОБА_1 за заявою № 7031 від 30.10.2025. Після надходження акту перевірки довідки про заробітну плату необхідно повернутися до розгляду звернення. Враховуючи наведене, вважає, що для задоволення позовних вимог позивача про перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», із зарахуванням до страхового стажу та врахуванням при обчисленні розміру пенсії періоду роботи з 26.11.2018 по 28.02.2025 у подвійному розмірі, починаючи з 01.10.2025 з урахуванням уточненої архівної довідки про отримання заробітної плати від 01.12.2025 №04-23/285 не існує законних підстав.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Запорізькій області та з 26.01.2024 отримує пенсію за віком.
Позивач зазначає, що після призначення пенсії виявив, що її розмір є значно меншим, ніж очікувалося, та не відповідає проведеним ним розрахункам, у зв'язку з чим він звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії, зокрема шляхом подвоєння періоду роботи з 26.11.2018 по 28.02.2025, а також врахування архівної довідки від 01.12.2025 № 04-23/285про заробітну плату, виданої Архівним управлінням Запорізької міської ради, про нарахування заробітної плати за 1986-1990 роки на ФБТ «Дніпро», для проведення перерахунку його пенсії.
Листом від 02.01.2026 №239-29138/к-02/8-0800/26 ГУ ПФУ в Запорізькій області повідомлено позивача про те, що статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено зарахування до стажу роботи у подвійному розмірі періодів роботи, зокрема в психіатричних закладах охорони здоров'я. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Враховуючи норми чинного законодавства періоди роботи позивача в КУ «Обласна психіатрична лікарня» відповідно до записів трудової книжки з 26.11.2018 по 30.09.2025 обчислено за даними Реєстру застрахованих осіб в одинарному розмірі згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 07.01.2026 №0800-0205-8/1548 позивача повідомлено про те, що недоцільність перерахунку згідно з наданою архівною довідкою, оскільки оновлена довідка №04-23/285 від 01.12.2025 містить розбіжності актом перевірки, провести перерахунок середньомісячного заробітку з урахуванням зазначеної довідки згідно зі ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове держав пенсійне страхування» немає законних підстав.
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати її пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу та врахуванням при обчисленні розміру пенсії періоду роботи з 26.11.2018 по 28.02.2025 у подвійному розмірі з урахуванням наданої архівної довідки, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
01.01.2004 набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Матеріалами справи підтверджується, що протягом періоду з 26.11.2018 по 28.02.2025 позивач працював у КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької міської ради, до перейменування КУ «Обласна психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради, на посаді сестри медичної палатної у психіатричному відділенні.
В свою чергу, за правилами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи у закладах з надання психіатричної допомоги підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04.12.2019 у справі №689/872/17 та від 20.04.2022 у справі №214/3705/17, від 27.04.2023 у справі №160/14078/22, у яких зобов'язано відповідачів зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01.01.2004, тобто після дати набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ в Запорізькій області протиправно було відмовлено позивачу у зарахуванні періоду його роботи з 26.11.2018 по 28.02.2025 у КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької міської ради, як закладі з надання психіатричної допомоги, у подвійному розмірі.
Постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування2, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1)
Відповідно до пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Згідно з абзацом 1 пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Таким чином, обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.
При цьому, визначальним критерієм для включення відповідного заробітку до суми доходу, з якого обчислюється пенсія, є нарахування внесків на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
З аналізу наведених положень законодавства слідує, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період до 1 липня 2000 року є не лише наявність відповідної довідки про заробітну плату (дохід), але й підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 527/1655/17; від 31.08.2022 у справі № 280/8521/20.
При цьому, пунктом 4.2 Порядку №22-1 визначено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, який призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Так, відмовляючи у перерахунку пенсії позивача з урахуванням уточненої архівної довідки про отримання заробітної плати від 01.12.2025 № 04-23/285, відповідач посилався на те, що довідки про заробітну плату не підтверджені первинними документами та відсутній оновлена довідка № 04-23/285 від 01.12.2025 містить розбіжності з актом перевірки, а тому провести перерахунок середньомісячного заробітку з урахуванням зазначеної довідки згідно статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» немає законних підстав.
За результатами перевірки встановлено, що суми заробітної плати для обчислення пенсії позивачки за вказаний період відповідають сумам, вказаним в особових рахунках зазначеної особи наданим архівним управлінням для перевірки. Проте, до довідки зайво включено суми, на які не нараховано страхові внески. Суми лікарняних та відпусток, період яких складає більше одного місяця були зазначені у довідках у тому місяці, в якому вони нараховані. При перевірці такі суми включені у заробіток у тій частині, яка припадає на місяць, за який вони нараховані.
Саме на ці розбіжності посилається відповідач, аргументуючи відсутність підстав для врахування довідки про заробітну плату за період з 1985 по 1990 роки при здійсненні перерахунку пенсії позивачки.
Поряд з цим, суд бере до уваги, що уточнену довідку від 01.12.2025 № 04-23/285 про отримання заробітної плати, видану Архівним управлінням Запорізької міської ради, тому така довідки могли не містити розподілу суми нарахувань за час відпусток пропорційно часу, що припадає на дні відпусток у відповідному місяці.
На думку суду, реалізовуючи обов'язок держави щодо забезпечення права особи на соціальний захист, територіальний орган пенсійного фонду, в межах наданих йому повноважень та відповідно до чинного законодавства, повинен сприяти такій особі у реалізації права на призначення їй пенсії, зокрема, шляхом перевірки правильності оформлення заяви, відповідності викладених у ній відомостей, змісту і належності оформлення, а у випадку їх невідповідності - роз'яснити такій особі її права, а також надати строк для усунення виявлених недоліків.
Також у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих позивачем документів, відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності, а також зобов'язаний письмово повідомляти заявника про надання додаткових документів.
Так, маючи право вимагати від Архівного управління Запорізької міської ради дооформлення раніше виданих довідок, відповідач не скористався передбаченими законодавством повноваженнями, тим самим перекладаючи дії з виправлення недоліків на позивача.
Відповідно до Порядку виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.03.2015 №295/5, архівна довідка про заробітну плату оформлюється на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату; дані зазначаються окремо за кожен місяць конкретного року.
Таким чином, Архівне управління Запорізької міської ради не має повноважень щодо виокремлення із даних про отриману особою заробітну плату тих сум, з яких було сплачено соціальні внески та які включаються до розрахунку заробітної плати при обчисленні розміру пенсії.
Натомість такі дії може здійснити відповідач маючи спірну довідку та первинні документи, на підставі яких її було надано, у такому разі його дії будуть відповідати принципу належного урядування та верховенства права.
Так, у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17 зазначено, що відсутність посилання чи наявність неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Так, право особи на пенсійне забезпечення не може ставитись в залежність від існування конкретного документу, оскільки збереження таких відомостей не може контролюватись пенсіонером, а значить на нього не може покладатись відповідальність за їх відсутність.
Отже, відповідачем протиправно відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку його пенсії з урахуванням поданої ним архівної довідки від 01.12.2025 № 04-23/285 про заробітну плату, виданої Архівним управлінням Запорізької міської ради, про нарахування заробітної плати за 1986-1990 роки на ФБТ «Дніпро».
Щодо обраного способу захисту порушеного права.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Як наслідок, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту прав позивача буде зобов'язання ГУ ПФУ в Запорізькій області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 у закладі з надання психіатричної допомоги з 26.11.2018 по 28.02.2025 до його загального стажу у подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку із чим перерахувати розмір його пенсії за віком з урахуванням уточненої архівної довідки про отримання заробітної плати від 01.12.2025 № 04-23/285, починаючи з 01.10.2025.
За приписами частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
У силу вимог частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати його пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу роботи у закладі з надання психіатричної допомоги з 26.11.2018 по 28.02.2025 у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також з урахуванням архівної довідки від 01.12.2025 № 04-23/285 про заробітну плату, виданої Архівним управлінням Запорізької міської ради, про нарахування заробітної плати за 1986-1990 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати період роботи ОСОБА_1 у закладі з надання психіатричної допомоги з 26.11.2018 по 28.02.2025 до його страхового стажу у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку із чим перерахувати розмір його пенсії за віком з урахуванням архівної довідки від 01.12.2025 №04-23/285 про заробітну плату, виданої Архівним управлінням Запорізької міської ради, починаючи з 01.10.2025.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1064,96 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак