Справа № 303/7878/24
Іменем України
01 квітня 2026 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: Собослоя Г.Г.,
суддів - Джуги С.Д., Кожух О.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження, без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 січня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (далі - ТОВ «Алекскредит», Товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що 21 жовтня 2023 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту № 6739163. Відповідно до п. 5.1. та п. 5.2. Правил надання кредиту ТОВ “Алекскредит» сторони домовились, що договір укладається в електронній формі шляхом використання електронного цифрового підпису з одноразовим ідентифікатором. На підставі укладеного договору ТОВ «Алекскредит» 21.10.2023 перерахував на картковий рахунок відповідача кредитні кошти в розмірі 11 500 грн., а позивальник зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним до 08.05.2024 (включно). ТОВ «Алекскредит» належним чином у повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором і надав кредит відповідачу шляхом перерахування грошових коштів на його картковий рахунок, а відповідач у порушення умов договору не виконав своїх зобов'язань перед позивачем. Відповідач станом на 30.08.2024 має заборгованість в загальному розмірі 75 169 грн., яка складається із 11 450 грн.- заборгованість за сумою кредиту; 63 719 коп.- заборгованість по процентам за користування кредитом.
На підставі вищевикладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за Договором про надання кредиту № 6739163 від 21 жовтня 2023 року в розмірі 75 169 грн та суму сплаченого судового збору.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що не був ознайомлений з усіма умовами договору кредиту, бо на веб-сайті позивача зміг відкрити лише першу сторінку договору. Стверджував, що кредитний договір, паспорт споживчого кредиту та правила відкриття кредитної лінії не містять його підпису. Вважав, що позивач не довів укладення з ним кредитного договору на зазначених у ньому умовах. При цьому повідомив про згоду відшкодування кредитору 15 000 грн.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 січня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованість у розмірі 75 169 гривень. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
На це рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та, посилаючись на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що сума заборгованості, яку останній просить стягнути, відповідає вимогам чинного законодавства та належним обставинам справи, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким позов ТОВ «Алекскредит» задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 15 000 грн та 3 028 грн судового збору.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що між сторонами був укладений кредитний договір, шляхом використання цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, за яким позивачем на кредитну картку апелянта було перераховано 11 500 грн. При цьому апелянт не визнає, що був ознайомлений із усіма умовами кредитного договору, що додані позивачем до позовної заяви, оскільки при укладанні кредитного договору на Веб-сайті позивача для огляду відкрилася лише перша сторінка договору та під час підписання договору саме 3% місячних було вказано, а не 3 % в день. Заперечує той факт, що після підписання договору, в автоматичному режимі йому було направлено на електронну адресу копію кредитного договору, що долучено до матеріалів позовної заяви, оскільки договір про відкриття кредитної лінії № 6739163 від 21.10.2023, паспорт споживчого кредиту та правила відкриття кредитної лінії не містять підпису відповідача, доказів цього позивач не надав. Відтак позивачем не доведено факт укладання з апелянтом договору № 6739163 від 21.10.2023 на умовах, зазначених позивачем, оскільки не надано належних, допустимих та достатніх доказів щодо виникнення з апелянтом зобов'язальних правовідносин, зокрема, щодо відсоткової ставки за користування кредитними коштами, строків їх повернення.
Посилається на те, що умови кредитного договору в частині визначення розміру процентів є несправедливими у розумінні ст. ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», а нараховані проценти, на думку скаржника, підлягають списанню на підставі пункту 6 розділу IV Закону України № 3498-ІХ від 22.11.2023. Крім того, апелянт просить врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.10.2020 у справі № 132/1006/19, щодо недопустимості встановлення непропорційно великої суми компенсації за кредитним договором.
У відзиві на апеляційну скаргу, позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, через те, що обставини якими апелянт обґрунтовував свої апеляційні вимоги не підтверджені в результаті розгляду цього спору та доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно пункту 1 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апелянтом не заперечується факт укладення між сторонами договору про надання кредиту № 6739163 від 21.10.2023 та отримання ним коштів, ним заперечуються умови кредитного договору, з якими він був ознайомлений під час підписання договору, зокрема, щодо відсоткової ставки за користування кредитними коштами та строків їх повернення.
Перевіряючи правильність нарахування процентів, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Матеріалами справи встановлено, що 21 жовтня 2023 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 6739163 в електронній формі шляхом використання електронного цифрового підпису з одноразовим ідентифікатором /а.с.6-13/.
Відповідно до 1.1 договору визначення понять і термінів, які містяться в цьому договорі, тлумачяться відповідно до цього договору та розділу 2 Правил надання кредиту ТОВ «Алекскредит» (далі - Правила), що розміщені на сайті кредитодавця https://alexcredit.ua та які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.4., 1.5. Правил).
За договором кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом (пункт 2.38 Правил) та інші платежі у відповідності до умов договору. Кредит надається в національній одиниці України - гривні (пункт 1.2 договору).
Сума кредиту складає 11 500,00 гривень (пункт 1.3 договору).
Кредит надається позичальнику в сумі, що зазначена в пункті 1.3 цього договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на банківський рахунок позичальника, уключаючи з використанням реквізитів електронного платіжного засобу останнього (пункт 1.4 договору).
За цим договором позичальник сплачує кредитодавцю суму кредиту та проценти за користування кредитом, неустойку (пеню, штраф) (пункт 2.26 Правил), яка може нараховуватися у випадку порушення позичальником умов цього договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує позичальник (пункт 1.5 договору).
Відповідно до підпункту 1.7.2 пункту 1.7 договору при використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають:
- в базовий період протягом 20 календарних днів з 21.10.2023 до 10.11.2023 (включно) у розмірі 0,82 % за один день користування кредитом (Акційна процентна ставка - пункт 2.1. Правил);
- в спеціальний період (пункт 2.44. Правил) протягом 180 календарних днів з 11.11.2023 до 08.05.2024 (включно) у розмірі 3 % за один день користування кредитом (спеціальна процентна ставка - пункт 2.44 Правил).
Орієнтовна реальна річна процентна ставка при виконанні Загальних умов кредитування складає 1 500,00%. Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні загальних умов кредитування складає 13 3914,40 грн.
Згідно підпункту 1.7.3 пункту 1.7 договору у випадку подовження позичальником Базового періоду, Строку дії Договору та зміни Кінцевої дати виконання Договору (п. 2.25. Правил), Проценти за користування кредитом нараховуються протягом подовженого Базового періоду у розмірі 1,49 % за один день користування кредитом (Базова процентна ставка (п. 2.3. Правил)). При подовженні позичальником Базового періоду, Строку дії Договору та зміни Кінцевої дати виконання Договору розмір процентної ставки збільшується/погіршується для позичальника.
В спеціальний період, з дати закінчення подовженого Базового періоду та до спливу Кінцевої дати виконання Договору (включно), Проценти за користування кредитом нараховуються у розмірі 3% за один день користування кредитом (спеціальна процентна ставка).
Проценти за користування кредитом, відповідно до п. 1.7.2. та 1.7.3. договору нараховуються протягом усього строку дії договору (з дати укладення договору до кінцевої дати виконання (включно) на основну суму кредиту за кожен день користування кредитом за фіксованою процентною ставкою відповідно для кожного періоду, для якого вона встановлювалася. Нарахування процентів за користування кредитом є правом кредитодавця, а не його обов'язком. Кредитодавець, без погодження з позичальником, може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених договором процентів за користування кредитом (пп. 1.7.4. п. 1.7. договору).
У пункті 3.1 договору сторони погодили, що строк дії договору (пункт 2.45 Правил) встановлюється з дати укладення договору 21.10.2023 (дата надання кредиту (пункт 2.10 Правил) до кінцевої дати виконання договору 08.05.2024 (включно). Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати заборгованості. Якщо позичальник виконає зобов'язання/сплатить заборгованість за договором до кінцевої дати виконання договору, договір припиняє дію у дату повернення/погашення кредиту (пункт 2.11Правил). строк, на який дається кредит дорівнює строку дії договору, але погашення має бути відповідно до графіку платежів та іншим умовам договору.
У додатку № 1 до договору про надання кредиту № 6739163 від 21.10.2023 - графік платежів, сторони узгодили періодичність та розміри платежів позичальника з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом (а.с. 14).
Відповідно до паспорта споживчого кредиту, який було підписано сторонами 21.10.2023 та підпис на якому вчинено ОСОБА_1 із застосовуванням одноразового ідентифікатора, клієнту запропоновані умови: тип кредиту кредит; сума кредиту 11 500 грн.; строк кредитування 200 днів; спосіб та строк надання кредиту перерахування суми кредиту на картковий рахунок позичальника; з процентною ставкою за умовами кредитування до 08.05.2024 1 500,00 % річних; фіксованою процентною ставкою для кожного періоду (до 11.11.2023 - 0,82%; до 08.05.2024 - 3%) (а.с.20-22).
Щодо доводів апелянта про те, що ним не підписувалися умови договору у редакції, наданій позивачем, колегія суддів зазначає наступне.
У пропозиції укласти кредитний договір зазначено, що позичальник підтверджує, що ознайомлений з порядком обрання умов кредитування, та в повному обсязі їх розуміє і погоджується з ними. Усвідомлює наслідки неналежного виконання умов договору, виникнення заборгованості та настання умови дострокового виконання зобов'язань за договором (а.с. 15-19).
Підписуючи заявку про укладення кредитного договору, позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним.
У наданому суду примірнику кредитного договору наявне факсимільне відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки кредитодавця; у реквізитах споживача ОСОБА_1 зазначено, що договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором PS6739163, із зазначенням своїх особистих даних, зокрема, РНОКПП, адреси реєстрації та фактичного місця проживання, реквізитів карткового рахунку, номеру телефону та електронну пошту.
Використання відповідачем зазначеного ідентифікатора у поєднанні з наданням вичерпної персональної інформації свідчить про свідоме прийняття ним умов кредитування. Згідно із Законом України «Про електронну комерцію», такий спосіб підписання прирівнюється до власноручного підпису. Оскільки апелянт не скористався своїм правом на оскарження договору чи його частин у судовому порядку, цей правочин є чинним та обов'язковим до виконання в силу презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України), а доводи про незгодність із його умовами є безпідставними.
Щодо доводів апеляційної скарги про порушення норм ст. ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону № 3498-ІХ при нарахуванні процентів, колегія суддів зазначає наступне.
З наданого ТОВ «Алекскредит» детального (щоденного) розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту № 6739163 від 21.10.2023 вбачається, що станом на 30.08.2024, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить 11 450 грн- заборгованість за сумою кредиту; 63 719 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, яка утворилася станом на 08.05.2024 дата закінчення строку дії договору (а.с. 43-45).
Також згідно наданого розрахунку та довідки ТОВ «Алекскредит» від 30.08.2024 № 276-08-2024-С 13-11-2023 товариством за договором № 6739163 від 21.10.2023 було отримано та зараховано на рахунок платіж у сумі 50 гривень.
Слід зазначити, що після спливу визначеного договором про надання кредиту № 6739163 від 21.10.2023 строку кредитування (після 08.05.2024) проценти не нараховувались.
Апелянт помилково обґрунтовує свої вимоги пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», оскільки зазначена норма стосується звільнення споживача від сплати неустойки (штрафу, пені). Разом з тим, предметом даного спору є правомірність нарахування саме процентів за користування кредитом.
З огляду на це, колегія суддів вважає за необхідне застосувати приписи цього ж Закону, але в частині обмеження денної процентної ставки.
Так, з 24.12.2023 набрав чинності Закон № 3498-ІХ, яким розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17, згідно якого, тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5% в день, з 22.04.2024 - не більше 1,5% в день, а з 20.08.2024 - не більше 1% в день.
З деталізованого розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту № 6739163 від 21.10.2023 вбачається, що заборгованість за відсотками нараховано кредитором загалом за період із 21.10.2023 по 10.11.2023 за ставкою 0,82% в день у розмірі 1 886,00 грн, за період із 11.11.2023 по 08.05.2024 за ставкою 3% нараховано 61 833 грн заборгованості за відсотками.
Разом з цим, заборгованість за відсотками, з урахуванням законодавчих обмежень максимальної ставки, повинна була нараховуватися за ставкою 2,5% з 24.12.2023 по 21.04.2024 та 1,5% з 22.04.2024 по 08.05.2024.
З проведеного судом апеляційної інстанції розрахунку вбачається, що загальна сума боргу за відсотками за період з 21.10.2023 по 08.05.2024 становить 52 211,25 грн., виходячи з розрахунку в період:
з 21.10.2023 по 10.11.2023 - 1 886 грн;
з 11.11.2023 по 23.12.2023 з урахуванням частково погашеної суми 4 468,5 грн.;
в період з 24.12.2023 року по 21.04.2024 року 42 937,50 грн. ((11 450 грн. х 2,5% = 286,25 грн. в день) х 150 днів));
в період з 22.04.2024 року по 08.05.2024 року 2 919,75 грн. ((11 450 грн. х 1,5% в день=171,75) х 17 днів)).
Відповідно до ст. ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Колегія суддів звертає увагу, що включення у договори із споживачем умов, які є несправедливими, є підставою для визнання таких умов недійсними.
Щодо посилання апелянта на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19, колегія суддів зазначає наступне. У наведеній справі предметом розгляду був зустрічний позов позичальника про визнання пункту договору позики недійсним, за результатами розгляду якого суд надав правову оцінку несправедливості умов договору.
Натомість у справі, що розглядається, відповідач (апелянт) кредитний договір не оспорював, із зустрічним позовом про визнання його (або його частин) недійсним до суду не звертався. Оскільки кредитний договір є чинним і не оспореним, у суду відсутні процесуальні підстави для оцінки його умов на предмет недійсності (несправедливості) у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
За таких обставин, у суду відсутні процесуальні підстави для застосування висновків щодо недійсності умов договору, оскільки в межах даної справи перевіряється лише правильність нарахування процентів за договором, який є чинним та не оспореним.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає зміні в частині розміру стягнутої заборгованості за процентами.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
Позовні вимоги задоволено судом на 84,69 %, тому з відповідача на користь товариства підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 564,41 грн. У той же час, вимоги апеляційної скарги фактично задоволено на 15,31 %, тому з позивача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 681,30 грн.
З метою звільнення сторін від обов'язку зі сплати одна одній судового збору, колегія суддів вважає за доцільне застосувати положення частини 10 статті 141 ЦПК України, та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» судовий збір у розмірі 1 883,11 грн.
Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Мукачівського міськрайоннного суду Закарпатської області від 21 січня 2025 року змінити, зменшивши розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованості за договором про надання кредиту № 6739163 від 21 жовтня 2023 року з 75 169 грн. до 63 661,25 грн.
Здійснити перерозподіл судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» судовий збір у розмірі 1 883,11 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 01 квітня 2026 року.
Головуючий:
Судді: