Номер провадження: 22-ц/813/739/26
Справа № 522/20007/24
Головуючий у першій інстанції Чорнуха Ю. В.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
02.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Карташова О.Ю., Лозко Ю.П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 серпня 2025 року, ухвалене судом у складі судді Чорнухи Ю.В., за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди,
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, в обґрунтування зазначивши, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 . 17.09.2024 відповідач, яка мешкає в квартирі АДРЕСА_2 здійснила затоплення квартири позивача. Комісія здійснила вихід на адресу, провела огляд та склала Акт про залиття від 23.09.2024, за змістом якого члени комісії встановили, що в побутовому приміщенні площею приблизно 5 кв.м на скляній стелі та на стінах з кахельною плиткою спостерігаються місця протікання води. На момент обстеження в даному приміщенні відсутнє електропостачання. Причиною залиття є виникнення аварійної ситуації в кв. АДРЕСА_2 , яка розташована вище, а саме вийшов із ладу відвід від стояку холодного водопостачання на кв. АДРЕСА_2 . Судовий експерт Мазурова І.С. виготовила висновок експерта №035/2024 від 24.10.2024 року, згідно з яким експерт встановила наявність пошкоджень в приміщенні кухні, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 . Вартість ремонтно-будівельних робіт (розмір заподіяної матеріальної шкоди), які необхідно виконати для усунення виявлених пошкоджень, становить з урахуванням ПДВ 58 384,12 гривень. За виготовлення висновку експерта позивач сплатив 6 000,00 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі висновку та платіжною інструкцією. Таким чином, внаслідок залиття відповідачем квартири позивача, позивачу завдано матеріальну шкоду, розмір якої оцінено експертом у 58 384,12 грн, і яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на підставі ст. ст. 22, 386, 1166 ЦК України.
З урахуванням наведеного позивач просив суд позов задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_2 майнову шкоду, завдану залиттям квартири у розмірі 58 384,12 грн, витрати за виготовлення висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічного експертного дослідження у розмірі 6 000,00 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211,20 грн та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 12 500,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 15 серпня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди відмовив.
Суд першої інстанції виходив із того, що акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 23.09.2024 не відповідає вимогам, викладених у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, оскільки в ньому не зазначені особи, які допустили залиття квартири, відсутні відомості про завдану матеріальну шкоду (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість), висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття. Крім того, акт не містить відомостей про присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної, під час його складення, що є обов'язковою умовою. Окрім того, позивач не надав суду докази на підтвердження права власності відповідача на зазначену квартиру. Суд роз'яснював представнику позивача право заявити клопотання про витребування доказів, однак представник позивача клопотань про витребування доказів суду не заявляв.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Боднар М. О. просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15.08.2025 року по справі №522/20007/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно акту про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 23.09.2024, складеного комісією у складі: І. Кушніренко, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , затверджений начальником виробничої дільниці №4 КП «ЖКС «Порто-Франківський» І. Кушніренко, причиною залиття, аварії, що трапилася в квартирі АДРЕСА_4 є те, що в квартирі АДРЕСА_2 (власник квартири ОСОБА_6 ), яка розташована поверхом вище виникла аварійна ситуація, вийшов із ладу відвід від стояку холодного водопостачання на квартиру АДРЕСА_2 . Мешканка квартири АДРЕСА_2 обіцяла в короткий термін виконати ремонтні роботи по заміні труби холодного водопостачання. Власниця квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 відмовилася від підпису. Скаржник категорично не погоджується з висновком суду, адже наданий позивачем акт про залиття, який наявний в матеріалах справи, не містить істотних порушень, які б могли свідчити про його неправомірність або нечинність. В акті про залиття комісією чітко зазначено причину залиття, а саме: аварія трапилася в квартирі АДРЕСА_2 (власник квартири ОСОБА_6 ), яка розташована поверхом вище виникла аварійна ситуація, вийшов із ладу відвід від стояку холодного водопостачання на квартиру АДРЕСА_2 ; мешканка квартири АДРЕСА_2 обіцяла в короткий термін виконати ремонтні роботи по заміні труби холодного водопостачання; власниця квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 відмовилася від підпису. Тобто, висновки суду першої інстанції про те, що акт не містить причину залиття, винної особи, присутності зацікавлених осіб від винної особи та потерпілої сторони та відомості про матеріальну шкоду є помилковими.
Щодо висновку суду про відсутність відомостей про власника квартири АДРЕСА_2 , то суд першої інстанції зазначив неповні відомості, про які повідомила сторона позивача у клопотанні про долучення письмових доказів, а саме те, що до листа від КП «ЖКС «Порто-Франківський» від 29.04.2025 додано виписку з особового рахунку № НОМЕР_1 , адреса: квартира АДРЕСА_5 , квартиронаймач ОСОБА_2 , загальна площа 55,0 кв.м., квартира самостійна, приватизована (по даним бухгалтерії). Звернувшись до Департаменту надання адміністративних послуг ОМР із адвокатським запитом про надання відомостей стосовно права власності за відповідачем, представнику надійшов лист, в якому повідомлено, що за обліковими даними Департаменту станом на 01.05.2025 року до Департаменту за отриманням адміністративних послуг щодо реєстрації місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_6 , жодна особа не зверталась, а отже для надання вказаних послуг до Департаменту запитувані документи, що підтверджують право власності на зазначене житлове приміщення не надавались. Зазначений лист представник позивача не міг надати разом із клопотанням про долучення письмових доказів, оскільки він прийшов засобами поштового зв'язку та враховуючи, що у справі відкрито спрощене позовне провадження, вказане унеможливило надати доказ. З урахуванням наведеного, просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
(2) Позиція інших учасників справи
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16.09.2025 року відкрито апеляційне провадження та ОСОБА_2 роз'яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у відповідності до положень ст. 360 ЦПК України.
Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження отримано представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Боднаром М. О. 19.09.2025 о 08:40:02 в електронному кабінеті Електронного Суду, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття провадження від 16.09.2025 року та копію апеляційної скарги отримала у відповідності до положень п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України.
Колегія суддів не приймає та не надає оцінку новому доказу, доданому до апеляційної скарги, а саме листу Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради №655ел/01-09 від 02.05.2025 року, зважаючи на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
Повноваження суду апеляційної інстанції визначені частиною 1 статтею 367 ЦПК України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Частиною 3 статті 367 ЦПК України встановлено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Сторони мають усвідомлювати, що інститути апеляційного та касаційного перегляду впроваджені для усунення можливих помилок судового розгляду справ у першій інстанції, а не для усунення помилок сторони, допущених нею під час розгляду справи судом першої інстанції, у формулюванні стороною своїх позовних вимог, аргументів та формуванні їх доказової бази. Це відповідає і практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права відповідно до Закону України від 23 лютого 2006 року 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Наприклад, ЄСПЛ у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine, заява № 3236/03, пункт 40) зазначив, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції участь приймав представник позивача, подавав клопотання про доручення до матеріалів справи доказів.
Зазначені вище обставини свідчать про те, що позивач не був позбавлений можливості заявляти клопотання, подавати докази та користуватися іншими процесуальними правами, передбаченими ЦПК України. Колегія суддів зауважує, що лист Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради №655ел/01-09 датований 02.05.2025 року, оскаржуване рішення суду ухвалено 15 серпня 2025 року,
Ураховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не містить клопотання про приєднання доданих доданого до апеляційної скарги доказу, а посилання на причини не можливості подати доказ до суду першої інстанції є необґрунтованими з викладених вище обставин, отже, та не надано доказів неможливості подання доказів до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від позивача.
Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно частини 9 статті 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення
Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 58 384,12 грн, тобто ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн х 30 = 90840 грн), тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України.
Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 23.09.2024 не відповідає вимогам, викладених у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, оскільки в ньому не зазначені особи, які допустили залиття квартири, відсутні відомості про завдану матеріальну шкоду (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість), висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття. Крім того, акт не містить відомостей про присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної, під час його складення, що є обов'язковою умовою. Окрім того, позивач не надав суду докази на підтвердження права власності відповідача на зазначену квартиру. Суд роз'яснював представнику позивача право заявити клопотання про витребування доказів, однак представник позивача клопотань про витребування доказів суду не заявляв.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 та частина перша статті 16 ЦК України).
У пункті 8 частини другої статті 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
Зобов'язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв'язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 липня 2022 року в справі №753/15095/17).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2020 року у справі №369/8038/17 вказано: «доводи касаційної скарги, що акт від 05 травня 2017 року не є належним та допустимим доказом у справі, зводяться до незгоди із письмовими доказами, оцінка яким надана судами першої та апеляційної інстанцій. Разом з цим слід вважати, що акт є первинним документом, що засвідчує факт певної події, а тому не може ґрунтуватися на інших документах. Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Виходячи із визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу. За таких обставин, встановивши, що позивач довела розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв'язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, врахувавши акт про залиття квартири та висновок експерта, обставини та тривалість часу, протягом якого позивач вживає заходи для відновлення своїх порушених прав, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову. Відповідач не спростував належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема, на предмет визначення причин залиття квартири позивача, не заявив та не надав інших доказів щодо розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, хоча це є його процесуальним обов'язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 грудня 2019 року у справі №686/11256/16-ц зроблено висновок про те, що: «факт залиття квартири, власником якої є позивач, з вини відповідачів підтверджується актом залиття від 04 квітня 2016 року, затвердженого начальником ЖЕК № 1 ОСОБА_5 Актом встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_1 відбулось внаслідок витоку теплоносія на крані випуску повітря опалення (батареї), що у квартирі АДРЕСА_3 за цією ж адресою, власниками якої є відповідачі. Зазначений акт у силу статей 58, 59 ЦПК України 2004 року є належним і допустимим доказом, яким спростовуються відповідні посилання касаційної скарги. Разом з цим вину у завданні шкоди позивачу відповідачами не спростовано. Доводи касаційної скарги, що акт від 04 квітня 2016 року не є належним та допустимим доказом у справі, оскільки складений зі слів невідомих осіб та на підставі незрозумілих документів, зводяться до незгоди із письмовими доказами, оцінка яким надана судами першої та апеляційної інстанцій».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023 року у справі № 263/14437/19 вказано, що «суди не врахували, що за встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв'язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину. Доказів на спростування відсутності протиправності та вини, а також розміру завданої позивачу майнової шкоди ККП «Маріупольтепломережа» не надало, правом на призначення у справі судових будівельно-технічної та оціночної експертизи не скористалося; помилковим є висновки суду першої інстанції, що надані позивачем акти не відповідають Додатку 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76, а тому є недопустимими доказами, оскільки наявність шкоди та причинний зв'язок позивач може доводити будь-якими засобами доказування. Зазначені Правила не передбачають можливість встановлення вказаних обставин виключно актом, складеним за формою Додатку 4, а в пункті 2.3.6. Правил передбачено лише можливість складення такого акту у разі залиття, аварії квартир».
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя статті 12, частини перша, п'ята, шоста статті 81 ЦПК України).
Згідно зі статями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують, і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 26.01.1999, посвідченого державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за №2-205.
З наданої копії технічного паспорту на кв. АДРЕСА_8 вбачається, що зазначена квартира розміщена на першому поверсі 3-х поверхового житлового будинку, що складається з 2 жилих кімнат, загальною площею 59.1 кв.м, у тому числі житловою - 43,0 кв.м.
Відповідно до листа Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» від 24.09.2024 за №Н-1860, наданого у відповідь на звернення ОСОБА_7 , виходом на місце за адресою: АДРЕСА_9 КП «ЖКС «Порто-Франківський» проведено комісійне обстеження квартири АДРЕСА_4 а на предмет залиття, про що складено відповідний акт.
Згідно з Актом про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 23.09.2024 року, затвердженого начальником виробничої дільниці №4 КП «ЖКС «Порто-Франківський» І. Кушніренко, складеного комісією у складі: голови комісії, начальника виробничої дільниці №4 Інни Кушніренко, ст. майстра виробничої дільниці № 4 Володимира Чернухи, майстра виробничої дільниці АДРЕСА_10 , 17.09.2024 в буд. АДРЕСА_3 , відбулось залиття квартири АДРЕСА_4 , яка розташована у лівоворотньому флігелі на 1-му поверсі 3-х поверхового житлового будинку. Дане приміщення належить мешканцю ОСОБА_1 . В процесі візуального обстеження було встановлено, що в побутовому приміщенні площею приблизно 5 кв.м. на скляній стелі та на стінах з кахельною плиткою спостерігаються місця протікання води. На момент обстеження в даному приміщенні відсутнє електропостачання. Причина залиття, аварії, що трапилась в квартирі АДРЕСА_11 (власник квартири ОСОБА_6 ), яка розташована поверхом вище, виникла аварійна ситуація, вийшов із ладу відвід від стояку холодного водопостачання на квартиру АДРЕСА_2 . Висновки та рекомендації: мешканка квартири АДРЕСА_2 обіцяла в короткий термін виконати ремонтні роботи по заміні труби холодного водопостачання. Акт підписано головою та членами комісії, також в акті міститься запис про те, що власниця квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 відмовилася від підпису.
Колегія суддів вважає, що вищевказаний акт є належним та допустимим доказом по справі, у вказаному акті зазначені всі обов'язкові відомості, а саме: дата та місце складання; члени комісії, що складають акт; місце, де трапилося залиття; подія, що трапилася; наслідки залиття, а також причини залиття. Отже, даний акт відповідає вимогам Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, і є належним доказом по справі. Крім того, акт є первинним документом, що засвідчує факт певної події. Акт складений комісійно, у належній формі, істотних порушень, які б могли свідчити про його неправомірність чи нечинність колегією суддів не виявлено, тож підстави для неприйняття вказаного доказу з огляду на його неналежність та/або недопустимість відсутні.
Відповідно до висновку експерта №035/2024 за результатами проведення будівельно-технічного експертного дослідження, складеного 24.10.2024 експертом ОСОБА_8 , виходячи з результатів проведеного огляду приміщень обстежуваної квартири АДРЕСА_4 , а також інформації, наявної в наданій замовником документації, а саме в копії акту про залиття від 23.09.2024 року, експертом встановлено, що дійсно є пошкодження в приміщенні кухні, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , яке постраждало внаслідок залиття від 17.09.2024. Причина залиття, що трапилась в квартирі АДРЕСА_11 (власник квартири ОСОБА_6 ), яка розташована поверхом вище, виникла аварійна ситуація, вийшов із ладу відвід від стояку холодного водопостачання на квартиру АДРЕСА_2 . Вартість ремонтно-будівельних робіт (розмір заподіяної матеріальної шкоди), які необхідно виконати для усунення виявлених пошкоджень в приміщенні квартири АДРЕСА_7 , яке постраждало внаслідок залиття від 17.09.2024, визначена відповідно до вимог КНУ, з урахуванням фактично визначених в натурі об'ємів робіт, становить (з урахуванням ПДВ) 58 384,12 грн.
У вказаному висновку міститься розділ - «Опис технічного стану внутрішнього оздоблення приміщення обстежуваної квартири АДРЕСА_4 , які постраждали внаслідок залиття», відповідно до якого при обстеженні стелі виявлена наявність слідів від залиття у вигляді жовто-коричневих плям, корозія металу каркасу, враження фанери гнилизною, вогкість балок та штукатурки за підвісною стелею; при обстеженні стін виявлена наявність слідів від залиття у вигляді патьоків коричневого кольору, при простукуванні місцями глухий звук. При обстеженні електричних приладів, встановлених на стіні в приміщенні №3 обстежуваної квартири АДРЕСА_4 , а саме: 1 шт. бра, 3 шт. розеток та 1 шт. вимикачу 1-клавішного утопленого типу при прихованій проводці, виявлена їх несправність та відсутність електропостачання. Таким чином, були зроблені обміри пошкоджень, виявлені в приміщенні обстежуваної квартири АДРЕСА_7 , яка постраждала внаслідок залиття від 17.09.2024 згідно наданої копії акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 23.09.2024, в результаті чого визначені їх об'ємні показники, які вказані в кошторисному розрахунку.
Вищевказаний висновок складений судовим експертом Мазуровою Інгою Станіславівною, що діє на підставі свідоцтва Міністерства юстиції України №1790 від 27.05.2016 року, та яка попереджена про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку судової експертизи.
Отже, з урахуванням наведених доказів колегія суддів вважає встановленим факт, що 17.09.2024 в буд. АДРЕСА_3 , відбулось залиття квартири АДРЕСА_4 , яка належить позивачу ОСОБА_1 . При цьому, причиною залиття, аварії, що трапилась в квартирі АДРЕСА_4 є те, що в квартирі АДРЕСА_2 , яка розташована поверхом вище, виникла аварійна ситуація, а саме вийшов із ладу відвід від стояку холодного водопостачання на квартиру АДРЕСА_2 .
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції не врахував, що за встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв'язок, а відповідач доводить відсутність протиправності та вину. Доказів на спростування відсутності протиправності та вини, а також розміру завданої позивачу майнової шкоди, яка відповідно до висновку експерта №035/2024 за результатами проведення будівельно-технічного експертного дослідження від 24.10.2024 становить 58 384,12 грн. ОСОБА_2 не надала, правом на призначення у справі судових будівельно-технічної та оціночної експертизи не скористалася, відзиву, тобто заперечень проти позову з посиланням на обставини як на підставу таких заперечень, до суду також не подала, а тому помилковим є висновок суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення, зокрема те, що наданий стороною позивача акт не відповідає Правилам, а тому є недопустимими доказами, оскільки наявність шкоди та причинний зв'язок позивач може доводити будь-якими засобами доказування. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для покладення на ОСОБА_2 відповідальності за завдану позивачу шкоду внаслідок залиття квартири.
Щодо висновків суду першої інстанції про ненадання позивачем доказів на підтвердження права власності відповідача на зазначену квартиру, колегія суддів зазначає наступне.
Матеріали справи містять відповідь Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» від 29.04.2025 за №812/11 на адвокатський запит представника ОСОБА_1 - адвоката Боднара М. О., з якої вбачається, що 22.09.2019 комунальним підприємством була передана картотека та всі відомості щодо зареєстрованих осіб у житлових будинках Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, тому з вказаної дати інформація щодо зареєстрованих осіб у житловому приміщенні/будинку, інша інформація щодо проживання осіб за певною адресою надається Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради за запитами органі державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного законодавства для виконання покладених на них завдань мають право запитувати відповідну інформацію.
Водночас, Комунальним підприємством «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» надано наявну інформацію, а саме виписку з особового рахунку № НОМЕР_1 , що відкритий по квартирі АДРЕСА_5 .
Так, із вказаної виписки з особового рахунку № НОМЕР_1 від 29.04.2025 за вих. №46 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_6 , кількість кімнат - 2, житлова площа 41,00 кв.м., загальна площа 55,00 кв.м., квартира самостійна, приватизована (по даним бухгалтерії), квартиронаймачем є ОСОБА_2 .
Матеріали справи також містять долучені до суду першої інстанції досудове повідомлення адміністрації КП «ЖКС «Порто-Франківський» на ім'я ОСОБА_9 , в якому зазначено адресу: АДРЕСА_6 , а також рахунок за спожитий газ на ім'я ОСОБА_2 , в якому теж зазначено адресу: АДРЕСА_6 , борг за газ по особовому рахунку № НОМЕР_2 становить 2 554,32 грн.
В акті про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 23.09.2024 вказано, що в квартирі АДРЕСА_2 (власник квартири ОСОБА_6 ), яка розташована поверхом вище, виникла аварійна ситуація, вийшов із ладу відвід від стояку холодного водопостачання на квартиру АДРЕСА_2 . Також в акті міститься запис про те, що власниця квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 відмовилася від підпису.
Крім того, матеріали справи містять довідку відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 29.11.2024, відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно даних Одеської ТГ зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 .
За вказаною адресою ОСОБА_2 отримувала поштову кореспонденцію яка направлялась судом першої інстанції про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Тобто, у матеріалах справи достатньо доказів того, що ОСОБА_2 є належним відповідачем у справі.
Щодо суті апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
Проаналізувавши зазначені обставини по справі у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майновушкоду, завдану залиттям квартири у розмірі 58384,12 грн.
Щодо судових витрат
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 1 211,20 грн, що підтверджується квитанцією ID 8795-1595-2655-3739 від 12.11.2024 року.
При поданні апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 816,80 грн, що підтверджується квитанцією ID 6845-7911-2373-6894 від 12.09.2025 року.
Отже, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 3 028 грн (1 211,20 грн + 1 816,80 грн).
Окрім того, як вбачається з п. 3.1. договору №027 від 03.10.2024, укладеного між судовим експертом Мазуровою І. С. та ОСОБА_1 , за виконану роботу по даному договору замовник зобов'язується провести оплату в розмірі 6 000,00 грн.
Згідно акту прийому-передачі висновку №035-2024 за результатами проведення будівельно-технічного експертного дослідження, вартість робіт складає згідно рахунку №36 від 03.10.2024 року 6 000,00 грн.
Платіжною інструкцією підтверджено перерахування стороною позивача на рахунок ОСОБА_8 грошових коштів у розмірі 6 000,00 грн, призначення платежу - рахунок №36 від 03.10.2024 року.
Оскільки витрати, пов'язані із проведенням експертизи відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню вартість проведеного будівельно-технічного експертного дослідження №035/2024 від 24.10.2024 року у розмірі 6 000,00 грн.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч. 3 ст. 141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно положень пунктів 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно з частинами третьою та п'ятою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правничої допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на правову допомогу до суду першої інстанції позивачем надано копію договору №НПД/Б-11011 про надання правової допомоги від 11.11.2024, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Боднар М. О., акт приймання-передачі наданих послуг від 11.11.2024 та квитанцію до прибуткового касового ордера №4 від 11.11.2024, з якої вбачається, що від фізичної особи ОСОБА_1 прийнято 12 500,00 грн, підстава: договір №НПД/Б-11011 від 11.11.2024 та акт приймання-передачі наданих послуг від 11.11.2024.
Згідно п. 4.3 договору вартість правової допомоги за цим договором визначається у сумі 12 500,00 грн, які клієнт сплачує адвокату під час підписання договору. Оплата правової допомоги здійснюється клієнтом готівкою або на рахунок адвоката. Після надання послуг, які бажав отримати клієнт, між сторонами підписується акт приймання-передачі наданих послуг з правової допомоги.
Так, згідно вказаного акту про приймання-передачі наданих послуг від 11.11.2024 адвокат надав клієнту юридичні послуги відповідно до договору №НПД/Б-11011 про надання правової допомоги від 11.11.2024, а клієнт прийняв надані послуги по підготуванню позовної заяви про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири з подачею до Приморського районного суду міста Одеси з подальшим супроводженням справи в суді. Зокрема були надані такі послуги: одноразовий фіксований платіж за первинну консультацію розмірі 3 000,00 грн, одноразовий фіксований платіж за складання позовної заяви та подача до суду у розмірі 5 000,00 грн, фіксований платіж за участь адвоката у кожному судовому засіданні у суді першої інстанції становить 2 000,00 грн за кожне засідання, у якому брав участь адвокат (незалежно від його тривалості/мінімальна кількість засідань - два) - всього 4 000,00 грн, фіксований платіж за всіма іншими видами допомоги, яка надається поза судовими засіданнями - 500,00 грн. (перевірка майнового стану відповідача).
Із матеріалів справи вбачається, що адвокат Боднар М. О. представляв інтереси ОСОБА_1 шляхом складання позовної заяви, процесуальних документів та участі у судовому засіданні в Приморському районному суді м. Одеси, зокрема 16.04.2025. В судовому засіданні, яке відбулось 05.08.2025, інтереси позивача ОСОБА_1 представляла адвокат Рупець Н. О.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виокремити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №357/380/20, провадження №14-20цс22).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, предмет позову, ціну позову, яка становить 58384,12 грн, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, не прийняття участі представником в судовому засіданні 16.04.2025 року, не зазначення допомоги, яка надається поза судовими засіданнями, час, необхідний на виконання робіт, враховуючи критерії реальності, необхідності, виправданості, співмірними зі складністю даної справи, колегія суддів вважає, що заява сторони позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції підлягає задоволенню частково у сумі 8000 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 серпня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_6 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_12 ) матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири у розмірі 58384,12 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_6 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_12 ) судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 3028 грн, вартість проведеного будівельно-технічного експертного дослідження №035/2024 від 24.10.2024 року у розмірі 6 000,00 грн, а також витрати на правову допомогу у суді першої інстанції у розмірі 8 000,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді О.Ю. Карташов
Ю.П. Лозко