Номер провадження: 22-ц/813/4327/26
Справа № 498/588/25
Головуючий у першій інстанції Чернецька Н. С.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
02.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Карташова О.Ю., Лозко Ю.П.,
за участю секретаря судового засідання Юцикова Д.Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Цебриківська селищна рада Роздільнянського району Одеської області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 ,
на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 15 липня 2025 року,
за позовом ОСОБА_1 до Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2024 року ОСОБА_1 до суду з позовом до Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в обґрунтування зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Цебрикове Роздільнянського району Одеської області помер брат позивача ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина, яка складалась із права власності спадкодавця на земельну ділянку площею 6,18 га з кадастровим номером 5121681900:01:002:0128 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Кіровської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області. Спадкодавець заповіт щодо свого майна не залишав, спадкоємці за законом першої черги відсутні, а із спадкоємців за законом другої черги є тільки позивач, як його сестра. Листом №144/01-16 від 15.02.2024 нотаріус Великомихайлівської державної нотаріальної контори Одеської області Трофімова С.О. повідомила позивача про неможливість прийняти її заяву про прийняття спадщини після смерті спадкодавця, оскільки позивачкою пропущено шестимісячний термін для прийняття спадщини. Рекомендовано надати на підтвердження факту прийняття нею спадщини рішення суду про продовження терміну для прийняття спадщини. Виходячи з того, що позивач на день смерті спадкодавця не проживала разом з ним, то вона не може вважатися такою, що прийняла спадщину, а також відсутні інші спадкоємці, які прийняли спадщину, і можуть подати письмову згоду на подання позивачем заяви про прийняття спадщини. Вважає, що строк для прийняття нею вказаної спадщини був пропущений з поважних причин. Для спадкоємців за законом другої черги строк для прийняття спадщини встановлюється у три місяці з моменту його неприйняття, тобто з 31.01 по 30.04.2022. У вказаний період існували причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача, які були викликані здійсненням догляду за важкохворим чоловіком. Також, позивач як на поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини наводить військову агресію рф проти України та введений воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався та який діє по теперішній час. З урахуванням наведеного, просила суд визначити ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці з моменту набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Великомихайлівський районний суд Одеської області рішенням від 15.07.2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовив.
Суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не наведено обґрунтованих підстав, які б об'єктивно перешкоджали їй звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини. Суд врахував, що позивач ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса лише в лютому 2024 року, тобто майже через 2 роки з дня відкриття спадщини. Твердження позивача про відсутність можливості своєчасно вчинити дії щодо прийняття спадщини через широкомасштабну військову агресії рф проти України та воєнні (бойові) дії у Миколаївському районі Миколаївської області жодними належними доказами не підтверджується. Позивач не обґрунтував як саме зазначені обставини стали на перешкоді поданню нею заяви про прийняття спадщини, не надано доказів того, що дійсно в місцевості, де вона проживає, не працювали державні та приватні нотаріуси, відсутні докази того, що протягом строку на прийняття спадщини позивач не мала можливості прибути до нотаріуса для подачі заяви про прийняття спадщини через військовий стан та обстріли. Також суд вказав, що брат позивача ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто у позивача було достатньо часу для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в межах шестимісячного строку до початку широкомасштабної військової агресії рф проти України. Наведені позивачем причини неподання заяви про прийняття спадщини вчасно не є непереборними, істотними труднощами для спадкоємця для вчинення цих дій. Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивач могла у встановлений шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , просить скасувати рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 15 липня 2025 року з огляду на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, відсутність оцінки доводів, викладених у позовній заяві, відсутність позиції суду щодо наявності чи відсутності порушення прав позивача у зв'язку з прийняттям неуповноваженим у вирішенні цього питання Кабінетом Міністрів України норм законодавства щодо строку прийняття спадщини, які не були чітко сформульованими і надалі стали непередбачуваними у своєму застосуванні. Просить ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що за приписами ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. В даному випадку слід враховувати висновки щодо застосування ч. 2 ст. 1270, викладені у постанові Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №554/356/21. В матеріалах справи наявна інформаційна довідка зі спадкового реєстру №80836700 від 15.04.2025, з якої вбачається, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Великомихайлівскою державною нотаріальною конторою спадкових справ не заводилось та свідоцтв про право на спадщину не видавалось. Спадкоємець до дня своєї смерті проживав у будинку АДРЕСА_1 , в якому крім спадкодавця на день його смерті та до цього часу немає постійно проживаючих та зареєстрованих громадян, він проживав один. Вказане свідчить про те, що спадкоємці за законом першої черги померлого брата позивача ОСОБА_3 не прийняли його спадщину протягом шести місяців з часу її відкриття, тобто з 30.07.2021 по 30.01.2022, а тому для позивача як спадкоємця за законом другої черги встановлюється спеціальний тримісячний строк для прийняття цієї спадщини, який починає перебіг з наступного дня після спливу загального строку у шість місяців, тобто з 31 січня по 30 квітня 2022 року. Судом не взято до уваги, що визначений законом спеціальний тримісячний термін для прийняття спадщини позивач була зайнята доглядом за онкохворим чоловіком, який цей час перебував на лікуванні у Миколаївському обласному онкологічному диспансері та мав обмеження до спілкування і трудової діяльності з необхідністю протезування трахеостомічною трубкою, а помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Крім того, загальновідомими є обставини щодо повномасштабної агресії росії проти України та ведення бойових дій на території Миколаївської області в період лютого-квітня 2022, а тому суду в цій частині є необґрунтованими. Пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» встановлював, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. В подальшому вказаний пункт був виключений на підставі постанови Кабінету Міністрів України №469 від 09.05.2023 та набув чинності 23.05.2023. Введення воєнного стану на всій території України з 24.02.2022 є тією обставиною, що беззаперечно впиває на права громадян. Пересічний громадянин не може нести негативних наслідків в частині пропуску ним строку подання заяви про прийняття спадщини, принаймні якщо такий пропуск припав на період нормативної нестабільності в державі щодо врегулювання строку подання заяви про прийняття спадщини з лютого 2022 до травня 2023.
Позивач є єдиним спадкоємцем померлого брата, а відповідач Цебриківська селищна рада Роздільнянського району Одеської області проти задоволення позову не заперечувала. Даних обставин суд першої інстанції не врахував та прийшов помилкового висновку про відсутність підстав для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини.
(2) Позиція інших учасників справи
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19.08.2025 року відкрито апеляційне провадження та Цебриківській селищній раді Роздільнянського району Одеської області роз'яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу відповідності до положень ст. 360 ЦПК України.
Цебриківська селищна рада Роздільнянського району Одеської області копію ухвали про відкриття провадження від 19.08.2025 року та апеляційну скаргу, отримала 21.08.2025 року о 00:36:25 та 15.08.2025 року о 20:23:47 відповідно в електронному кабінеті Електронного Суду, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.
Правом на подання відзиву відповідач не скористався.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Корой І.Д. копію ухвали про відкриття провадження від 19.08.2025 року отримав 21.08.2025 року о 00:36:39 в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
Цебриківська селищна рада Роздільнянського району Одеської області та представник ОСОБА_1 - адвокат Корой І.Д. про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, шляхом отримання судової повістки-повідомлення 28.01.2026 року, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.
ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином у відповідності до ч. 5 ст. 130 ЦПК України.
З огляду на положення частини другої статті 372 ЦПК України, згідно якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, та зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає можливим розгляд справи проводити за відсутності тих учасників справи, які не з'явилися в судове засідання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не наведено обґрунтованих підстав, які б об'єктивно перешкоджали їй звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини. Позивач ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса лише в лютому 2024 року, тобто майже через 2 роки з дня відкриття спадщини. Твердження позивача про відсутність можливості своєчасно вчинити дії щодо прийняття спадщини через широкомасштабну військову агресії рф проти України та воєнні (бойові) дії у Миколаївському районі Миколаївської області жодними належними доказами не підтверджується. Позивач не обґрунтував як саме зазначені обставини стали на перешкоді поданню нею заяви про прийняття спадщини, не надано доказів того, що дійсно в місцевості, де вона проживає, не працювали державні та приватні нотаріуси, відсутні докази того, що протягом строку на прийняття спадщини позивач не мала можливості прибути до нотаріуса для подачі заяви про прийняття спадщини через військовий стан та обстріли. Також суд вказав, що ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто у позивача було достатньо часу для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в межах шестимісячного строку до початку широкомасштабної військової агресії рф проти України. Наведені позивачем причини неподання заяви про прийняття спадщини вчасно не є непереборними, істотними труднощами для спадкоємця для вчинення цих дій. Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивач могла у встановлений шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в селищі міського типу Цебрикове, Великомихайлівський район, Одеська область, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 03.08.2021 року Великомихайлівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, що складається з земельної ділянки площею 6,18 га, яка розташована на території Кіровської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №155301.
Позивачем надано до суду докази на підтвердження родинних відносин з померлим ОСОБА_3 , з яких вбачається наступне.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Кіровською сільською радою Великомихайлівського району Одеської області, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , в графі батько стоїть прочерк, в графі мати - ОСОБА_4 .
Відповідна до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Кіровською сільською радою Великомихайлівського району Одеської області, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , в графі батько стоїть прочерк, в графі мати - ОСОБА_4 .
Отже спадкоємцями за законом другої черги після смерті ОСОБА_3 є сестра ОСОБА_1
Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово.
Статтею 1262 ЦК України передбачено, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Початок перебіг строку для прийняття спадщини починається з наступного дня після відповідної календарної дати, тобто строк для прийняття спадщини має обчислюватись з наступного дня після дня смерті особи або оголошення її померлою. При визначенні кінцевого дня строку слід ураховувати, що правила частини п'ятої статті 254 ЦК України поширюються на будь-які сфери цивільно-правового регулювання і стосуються будь-яких суб'єктів цивільних правовідносин. Тому коли останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19 (провадження № 61-7013св20).
Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців (частина друга статті 1270 ЦК України).
Тлумачення вказаної норми свідчить, що у частині другій статті 1270 ЦК України законодавець встановив спеціальний строк для прийняття спадщини у три місяці; спеціальний строк для прийняття спадщини у три місяці пов'язується з двома обставини, що залежать від волі інших спадкоємців: неприйняття спадщини; відмова від прийняття спадщини; спадкоємець вважається таким, що не прийняв спадщину, тільки у разі, якщо він протягом шести місяців, тобто строку, встановленого для прийняття спадщини, не подав заяву про її прийняття. В ЦК України не вимагається від спадкоємця вчинення якихось дій та подання заяв, щоб визнати його таким, що не прийняв спадщину; у разі неприйняття спадщини спеціальний тримісячний строк починає перебіг з наступного дня після спливу загального строку у шість місяців; не є порушенням приватного закону і подання заяви про прийняття спадщини від спадкоємця наступної черги до початку перебігу спеціального тримісячного строку.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував своє право на прийняття спадщини через, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
При цьому, оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі №6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі №6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі №487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі №450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі №626/274/22, від 10 липня 2024 року у справі №522/13476/23.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються індивідуально в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи (постанова Верховного Суду від 07 грудня 2023 року у справі № 548/2415/21).
Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини (постанова Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі №706/275/22 (провадження №61-12010св23).
За конкретних фактичних обставин кожної справи суд має оцінювати тривалість пропуску строку для прийняття спадщини, що має важливе правове значення (постанови Верховного Суду від 03 квітня 2024 року у справі №639/8197/21 (провадження №61-14773св23).
Зокрема, не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини: незнання про смерть спадкодавця; юридична необізнаність спадкоємця про порядок прийняття спадщини, похилий вік; непрацездатність; встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, установлення факту проживання однією сім'єю); невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину; відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини; несприятливі погодні умови; перебування в депресії у зв'язку зі смертю спадкодавця, оскільки глибокі душевні страждання через смерть близької чи знайомої людини відчуває переважна більшість людей.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Згідно листа Великомихайлівської державної нотаріальної контори від 15.02.2024 за вих. №144/01-16 ОСОБА_1 повідомлено, що на підставі поданих нею документів прийняти заяву про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 (30.07.2021) ОСОБА_3 неможливо, так як нею пропущено термін для прийняття спадщини, встановлений ст. 1270 ЦК України, тобто протягом шести місяців ід дня смерті, також справжність підпису заявника не засвідчено уповноваженою особою, тобто нотаріусом чи органом місцевого самоврядування. Для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 потрібно подати письмову заяву про згоду на прийняття спадщини, спадкоємців, які вчасно прийняли спадщину (за наявності таких). На підтвердження факту прийняття спадщини необхідно подати до нотаріальної контори докази постійного проживання разом зі спадкодавцем на день його смерті або документи, що підтверджують недієздатність, або рішення суду про продовження терміну для прийняття спадщини, яке набрало законної сили.
Із довідки №12 від 04.02.2025, виданої Цебриківською селищною радою Роздільнянського району Одеської області вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживав до дня смерті в будинку АДРЕСА_1 . У житловому будинку, що розташований за вказаною адресою, крім ОСОБА_3 на день його смерті немає постійно проживаючих та зареєстрованих громадян.
Крім того, в матеріалах справи наявна інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №80836700 від 15.04.2025 року відносно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавця ОСОБА_3 , з якої вбачається, що у спадковому реєстрі відсутня інформація.
З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №80836717 від 15.04.2025 року відносно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавця ОСОБА_3 , вбачається, що у Спадковому реєстрі відсутня інформація.
З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що початок перебігу строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 розпочався ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому, за встановлених судом обставин для позивача ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 1270 ЦК України спеціальний тримісячний строк почав свій перебіг з наступного дня після спливу загального строку у шість місяців, тобто з 01.02.2022 року та тривав до 30.04.2022 року.
Тобто, у цей період (01.02.2022 року - 30.04.2022 року) ОСОБА_1 як спадкоємець другої черги після смерті ОСОБА_3 могла реалізувати право на подання заяви про прийняття спадщини після спадкодавця та в такому разі вважалась би такою, що не допустила порушення передбаченого законом строку для цього.
Судом першої інстанції встановлено, що звернення ОСОБА_1 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини відбулося в лютому 2024 року, та державний нотаріус Великомихайлівської державної нотаріальної контори Трофімова С. О. надала відповідь про неможливість прийняття заяви ОСОБА_1 15.02.2024 у листі за вих. №144/01-16, тобто після спливу майже 2 (двох) років від встановленого законом строку.
Надаючи оцінку причинам, що унеможливлювали своєчасне звернення позивача із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, та є, на її думку поважними, колегія суддів зазначає наступне.
Позивач ОСОБА_1 у пред'явленій позовній заяві наголошувала, що існували причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї, які були викликані здійсненням догляду за важкохворим чоловіком.
Так, згідно довідки №41 від 05.03.2025, виданої виконавчим комітетом Сухоєланецької сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, за даними сільської ради ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з 1995 року проживала в цивільному шлюбі із ОСОБА_5 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . Проживали однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_2 . Вели спільний побут та спільне господарство.
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади Сухоєланської територіальної громади №2024/013103079 від 30.10.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , був зареєстрований з 08.05.1996 по 10.10.2022 за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно витягу з реєстру територіальної громади Сухоєланської територіальної громади №2024/013099646 від 30.10.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована з 08.05.1996 за адресою: АДРЕСА_2 .
Матеріали справи містять висновок для МСЕК Комунального некомерційного підприємства «Миколаївський обласний центр онкології» Миколаївської обласної ради від 19.01.2021, де зазначено про отримане ОСОБА_5 лікування.
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 448902, дата огляду 18.02-22.02.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , встановлено ІІІ групу інвалідності, причина інвалідності - загальне захворювання, інвалідність встановлена безстроково.
В матеріалах справи наявний анамнез захворювання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з заключним діагнозом: клінічний діагноз - злоякісне новоутворення глотки гортанна частина, карцинома плоскоклітинна, дата встановлення діагнозу 11/2019.
Згідно довідки б/н від 12.03.2025, виданої Комунальним некомерційним підприємством «Миколаївський обласний центр онкології», ОСОБА_5 , 1966 року народження, був на обліку та лікуванні в МОЦО з 30.07.2021 по 30.04.2022, отримав комбіноване лікування (операція, променева терапія, курси хіміотерапії). Під час лікування хворий отримував догляд дружини.
Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Новоодеським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , помер ІНФОРМАЦІЯ_10 в м. Миколаїв.
Факт захворювання та лікування ОСОБА_5 в МОЦО не може вважатися підставою для визначення додаткового строку. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема тривала хвороба спадкоємців.
Позивачем не доведено того, що під час здійснення догляду за ОСОБА_5 не мала можливість звернутися до нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини, або надіслати заяву поштовою кореспонденцією до нотаріуса за місцем відкриття спадщини або до органів місцевого самоврядування.
У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року в справі № 332/3796/19 (провадження № 61-10896св21) вказано, що позивач не була позбавлена можливості подати заяву про прийняття спадщини шляхом направлення її поштою до нотаріальної контори або до органів місцевого самоврядування.
Крім того, колегія суддів зауважує, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 ,із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 позивачка звернулась в лютому 2024 року.
Також позивач в якості поважної причини пропуску строку для прийняття спадщини посилається на військову агресію рф проти України та введений воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався та який діє по теперішній час.
Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про відхилення вказаних доводів позивача, адже дійсно сам по собі запроваджений в Україні правовий режим воєнного стану не може вважатися автоматично тією обставиною, що об'єктивно перешкоджала позивачу звернутися до нотаріуса у передбачений законом строк із заявою про прийняття спадщини. Більш того, позивач не була позбавлена можливості протягом такого тривалого проміжку часу (з 30.07.2021 року по лютий 2024 року) вирішити вказане питання в інший спосіб, зокрема шляхом направлення заяви нотаріусу поштовим засобом зв'язку.
Так, позивачем в позовній заяві зазначалося, що спадкоємці за законом першої черги відсутні, а із спадкоємців за законом другої черги є тільки позивач, як його сестра.
Позивачем до Одеського апеляційного суду подано пояснення, в яких наголошено про загальновідомі обставини щодо широкомасштабної військової агресії рф проти України та воєнні (бойові) дії у Миколаївської області, які перешкоджали позивачу за місцем її проживання вчинити дії щодо прийняття спадщини свого брата.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються ЦПК України або судом у передбачених ЦПК України випадках.
На стадії перегляду судових рішень в апеляційній інстанції відповідно до змісту Глави 1 Розділу п'ятого «Перегляд судових рішень» учасники справи мають право подавати наступні заяви по суті справи: апеляційні скарги, відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив, заперечення.
Аналіз наведеного свідчить про те, що законодавцем передбачено викладення письмово своїх вимог, заперечень, тощо виключного у заявах по суті справи, якими письмові пояснення не є.
Вказане повністю узгоджується із правовою позицією, сформованою Великою Палатою Верховного Суду у справі №638/13683/15, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених ЦПК України (стаття 126 ЦПК України).
З огляду на викладене, пояснення сторони позивача підлягають залишенню без розгляду.
Посилання суду першої інстанції на необхідність звернення позивачем до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в межах шестимісячного строку з часу відкриття спадщини не призвели до неправильного вирішення справи по суті.
Посилання в апеляційній скарзі про неврахування судом положень постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», колегією суддів відхиляються, з огляду на таке.
У пункті 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент відкриття спадщини станом на 07 січня 2023 року) було зазначено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 09 травня 2023 року № 469 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану» виключено пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».
Вирішуючи питання поважності причин пропуску позивачем шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що брат позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та у позивача було достатньо часу для звернення до нотаріуса до початку широкомасштабної військової агресії рф проти України.
Позивачу було відомо про відсутність спадкоємців першої черги, про що зазначено в позовній заяві.
Верховний Суд неодноразово викладав свій висновок про застосування статей 1270, 1272 ЦК України в умовах воєнного стану, зокрема в постановах Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі №676/47/21 (провадження № 61 -8014 св21), від 21 червня 2023 року у справі №175/1404/19 (провадження № 61-5707св23), від 16 серпня 2023 року у справі №520/15620/17 (провадження № 61-8414 св23), від 20 березня 2024 року у справі №545/1231/23 (провадження № 61-16142св23), від 08 квітня 2024 року у справі №334/2358/23 (провадження № 61-434св24) та інших.
У наведених вище постановах Верховний Суд виснував, що строк на прийняття спадщини є присічним (статті 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України); законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини.
З урахуванням наведеного, за конкретних фактичних обставин, встановлених у цій справі, з огляду на тривалість пропуску строку, значний проміжок часу між закінченням строку прийняття спадщини та звернення позивача до нотаріуса, та загальні засади цивільного законодавства, такі як розумність, добросовісність та справедливість, колегія суддів приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 за відсутності для того перешкод, що мають характер об'єктивних, непереборних та істотних, не реалізувала свої спадкові права, зокрема право на прийняття спадщини, а тому правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини та відповідно задоволення її апеляційної скарги відсутні. Позивач не довела, що пропустила строк прийняття спадщини з поважних причин, які б були об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї як спадкоємця на вчинення цих дій, а безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.
Щодо суті апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
За встановлених обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не дають колегії суддів підстав для його скасування, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Щодо судових витрат
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, а саме витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 816,80 грн. згідно платіжної інструкції №0.0.4495110142.1 від 12.08.2025 покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 15 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді О.Ю. Карташов
Ю.П. Лозко