Номер провадження: 22-ц/813/4292/26
Справа № 523/1081/25
Головуючий у першій інстанції Бузовський В. В.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
02.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Лозко Ю. П., Карташова О. Ю.
учасники справи:
позивач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27»,
відповідач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 22 липня 2025 року, ухвалене судом у складі судді Бузовського В. В., за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати внесків та обов'язкових платежів на утримання багатоквартирного будинку,
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2025 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати внесків та обов'язкових платежів на утримання багатоквартирного будинку, в обґрунтування зазначивши, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками по 1/3 частці квартири під АДРЕСА_1 . Управління житловим будинком за вказаною адресою здійснює Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27». Відповідачами порушено взяті на себе зобов'язання зі сплати послуг УББ (утримання багатоквартирного будинку), технічне обслуговування ліфтів та вивіз сміття (твердих побутових відходів), внаслідок чого за вказаний період утворилась заборгованість, яка станом на 01.01.2025 року складає 14 225,96 грн за період з 01.10.2017 року по 23.02.2022 рік, інфляційне збільшення становить 3378,18 грн, 3% річних - 1114,16 грн.
Позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» заборгованість зі сплати внесків та обов'язкових платежів на утримання багатоквартирного будинку (що включає інфляційні нарахування та 3% річних) у розмірі 18 718,30 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 4 200,00 грн.
Відповідач ОСОБА_1 вимоги позову не визнав з огляду на їх необґрунтованість, посилаючись на те, що неодноразово повідомляв керівника ОСББ «Комфорт-27» про одноособове проживання у квартирі, в той час як заборгованість розраховувалась на трьох осіб. Мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та проживає на території Старостинського округу з 04.04.2006 року. Сестра ОСОБА_1 - ОСОБА_3 проживає на території Мигаївського Старостинського округу Роздільнянського району Одеської області і зареєстрована з 28.02.2014 за адресою: АДРЕСА_3 і проживає з 1999 року. З жовтня 2017 до теперішнього часу заборгованості немає і своєчасно розраховується за послуги за одного мешканця, який проживає у квартирі по АДРЕСА_1 . Про незаконно заявлену заборгованість він дізнався тільки недавно, договір із стягувачем не укладав. Починаючи з 2017 року жодних комунальних послуг позивач та інші мешканці квартир під'їзду не отримували, неодноразово зверталися до стягувача щодо вирішення цього питання. Відповідач не отримував рахунки за послуги, які постійно підвищувалися, про що доведено не було. Крім того, загальний строк позовної давності становить 3 роки. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву, в якій зазначила, що не укладала жодного договору на послуги від «Комфорт-27», за адресою: АДРЕСА_1 , не проживає. Надавач послуг немає законних прав та підстав вимагати оплату. Просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_3 подала до суду заяву, в якій зазначила, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 . З надавачем послуг не укладала жодного договору. За адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстрована та не проживає, а тому надавач послуг немає законних прав та підстав вимагати оплату. Просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Пересипський районний суд м. Одеси рішенням від 22 липня 2025 року позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» задовольнив. Стягнув солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» заборгованість зі сплати внесків та обов'язкових платежів на утримання багатоквартирного будинку (що включає інфляційні нарахування та 3% річних) у розмірі 18718,30 грн, стягнув у рівних частинах з відповідачів судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 4 200,00 грн.
Суд першої інстанції виходив із того, що ОСББ «КОМФОРТ-27» сприяє у наданні відповідачам послуг УБПТ (утримання будинку та прибудинкової території), технічне обслуговування ліфтів та вивіз сміття (побутових відходів) як власнику квартири, а відповідач, споживаючи ці послуги, зобов'язаний щомісяця в повному обсязі та вчасно сплачувати за це кошти. Проте, відповідачами порушено взяті на себе зобов'язання зі сплати послуг УББ (утримання багатоквартирного будинку), технічне обслуговування ліфтів та вивіз сміття (твердих побутових відходів), внаслідок чого у відповідачів утворилась заборгованість. Кожен співвласник квартири зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Співвласники квартири є солідарними боржниками, а тому позивач має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 22.07.2025 року по справі №523/1081/25 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, ухваленого з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції вказав, що відповідачі є співвласниками квартири та не своєчасно і не в повному обсязі сплачують кошти за надані послуги, що стало підставою звернення до суду. 27.12.2024 Суворовський районний суд м. Одеси, розглянувши заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого за заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» про стягнення заборгованості, задовольнив її.
Суд першої інстанції не прийняв до уваги, якщо керуюча компанія не надає комунальні послуги, то за них платити не потрібно. З рішення суду не вбачається, чому судом встановлено факт надання послуг позивачем у спірний період, не з'ясовано правових підстав для здійснення відповідачем оплати за надання житлово-комунальних послуг. Скаржник надавав докази, що його мати та сестра не проживали за адресою: АДРЕСА_1 ; до 2021 року позивачу нараховували за одну людину, а з 2021 голова ОСББ «Комфорт-27» почав нараховувати уже за трьох людей, не надали ключі від ліфта. Також судом не встановлено фактичного нарахування товариством за адресою мешканців за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території з метою проведення відповідних розрахунків. Вважає, що позивач повинен довести факт надання послуг, їх вартість, а також те, що у відповідача настав строк виконання грошових зобов'язань по сплаті таких послуг. Вимоги щодо стягнення заборгованості є необґрунтованими, ОСОБА_1 неодноразово повідомляв керівника ОСББ, що він мешкає один, а нарахування проводиться за трьох осіб. Мати апелянта ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_2 та проживає на території Старостинського округу з 04.04.2006 і там платить комунальні послуги. Сестра скажника ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 на території Мигаївського Старостинського округу та проживає з 1999 року і там платить за комунальні послуги.
Скаржник наголошує, що з жовтня 2017 до теперішнього часу заборгованості не має і своєчасно розраховувався за послуги за одного мешканця, належний розрахунок заявленої заборгованості позивачем не надано. Починаючи з 2017 року жодних комунальних послуг позивач та інші мешканці квартир під'їзду не отримували, неодноразово зверталися до стягувача щодо вирішення цього питання. Між скаржником і позивачем не укладено жодного договору про надання послуг. Зазначає, що загальний строк позовної давності становить 3 роки.
(2) Позиція інших учасників справи
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19.08.2025 року Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 роз'яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у відповідності до положень ст. 360 ЦПК України.
Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та апеляційну скаргу отримано Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» 22.08.2025 20:32:03 год в електронному кабінеті Електронного Суду, що підтверджується довідкою про доставку електронного кабінету.
Колегія суддів зазначає, що поданий Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» відзив на апеляційну скаргу, в якому заявлено клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, підлягає поверненню заявнику без розгляду, з огляду на таке.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено, - він встановлюється судом (частина третя статті 182 ЦПК України).
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені у статті 183 ЦПК України.
Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення) (пункт 6 частини першої статті 183 ЦПК України).
За правилами частини другої статті 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Подібні за змістом висновки викладено у постанові Верховного Суду від 17 травня 2023 року у справі № 463/12950/21 (провадження № 61-403 св 23), постанові від 17 квітня 2024 року у справі № 523/15909/18
Частина 1 статті 42 ЦПК України визначає, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ч. 1 ст. 48 ЦПК України).
У частинах 5-6 статті 43 ЦПК України визначено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частиною 7 статті 43 ЦПК України передбачено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Відповідно до ч. 4 ст. 360 ЦПК України до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Позивач не додав доказів направлення (надання) всім учасникам справи, а саме відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 копії відзиву на апеляційну скаргу в якому міститься клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Так, до відзиву на апеляційну скаргу Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» додало скріншот відправлення на електронну пошту еsi.moni.manis@cloud.com.
Отже, Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» не дотримані як вимоги ч. 4 ст. 360 ЦПК України, так і вимоги статті 183 ЦПК України при поданні відзиву на апеляційну скаргу в якому міститься клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, не надано доказів направлення копії відзиву на апеляційну скаргу відповідачfv.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 копію ухвали про відкриття апеляційного провадження отримали 09.01.2026, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового переказу, повернуті на адресу суду, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення заборгованості зі сплати внесків та обов'язкових платежів на утримання багатоквартирного будинку (що включає інфляційні нарахування та 3% річних) у розмірі 18 718,30 грн, тобто ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 х 30 = 90 840,00 грн), тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України.
Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що ОСББ «КОМФОРТ-27» сприяє у наданні відповідачам послуг УБПТ (утримання будинку та прибудинкової території), технічне обслуговування ліфтів та вивіз сміття (побутових відходів) як власнику квартири, а відповідач, споживаючи ці послуги, зобов'язаний щомісяця в повному обсязі та вчасно сплачувати за це кошти. Проте, відповідачами порушено взяті на себе зобов'язання зі сплати послуг УББ (утримання багатоквартирного будинку), технічне обслуговування ліфтів та вивіз сміття (твердих побутових відходів), внаслідок чого у відповідачів утворилась заборгованість. Кожен співвласник квартири зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Співвласники квартири є солідарними боржниками, а тому позивач має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
З інформаційної довідки №387713922 від 22.07.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2005, р.1-6068 належить на праві приватної спільної часткової власності по 1/3 1-кімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно із ст. ст. 4, 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Для створення об'єднання скликаються установчі збори. Установчі збори приймають рішення про створення об'єднання і затверджують його статут.
Статтями 3 та 7 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що діяльність ОСББ здійснюється на основі статуту, який складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.
Згідно ст. ст. 4, 12 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління. Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків, що розташовані за місцезнахоженням: АДРЕСА_1 відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (п. 1.1 Статуту, затвердженого загальними зборами ОСББ «КОМФОРТ-27» (протокол від 12.08.2023).
Метою створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» у відповідності до п. 2.1 Статуту, затвердженого загальними зборами ОСББ «КОМФОРТ-27» (протокол від 12.08.2023) є забезпечення і захист прав співвласників щодо користування, володіння і розпорядження спільним майном будинком, збереження і поліпшення техніко-економічних характеристик будинку з метою комфортного проживання (перебування) користувачів житлових та нежитлових приміщень, знищення витрат і втрат ресурсів на утримання спільного майна і на споживання житлово-комунальних послуг, благоустрою прибудинкової території.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» (ідентифікаційний код юридичної особи 40599809) здійснює такі види економічної діяльності: 81.10 комплексне обслуговування об'єктів (основний).
З розрахунку заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території, вивіз ТПВ власників квартири за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , вбачається наявність заборгованості з жовтня 2017 по грудень 2024 включно у розмірі 14 225,96 грн.
Окрім того, позивачем наданий розрахунок 3% річних від простроченої заборгованості, яка становить 1 114,16 грн та інфляційних збитків від простроченої заборгованості в сумі 3 378,18 грн.
Суворовський районний суд м. Одеси ухвалою від 27.12.2024 по справі №523/13372/24 заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого за заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» про стягнення заборгованості задовольнив, судовий наказ, виданий 18.10.2024 року за заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» суми заборгованості в розмірі 20 881,25 грн та судовий збір у розмірі 302,80 грн скасовано.
Відносини з приводу створення та діяльності об'єднань співвласників багатоквартирних об'єднань регулюються Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», їх статутом та Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Конституції України, з якою кореспондується частина четверта статті 319 ЦК України, власність зобов'язує, власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до ст. 385 Цивільного кодексу України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Згідно п. п. 1, 2, 5, 6 ст. 7 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласники зобов'язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; виконувати рішення зборів співвласників; забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Статтею 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що управління багатоквартирним будинком полягає у вчиненні співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов'язаний забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
За змістом абз.4 ч.1 ст. 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Згідно витягу з протоколу №2 загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» від 17.05.2017 року, затверджено щомісячний внесок на утримання будинку (кошторис) у розмірі 3,50 грн за 1 м2.
Відповідно до витягу з протоколу №3 загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» від 18.10.2019 року, затверджено перейменувати внески з утримання будинку та прибудинкової території на внески на управління будинком та прибудинкової території та підвищено внесок до 4,00 грн за 1 м2.
Згідно витягу з протоколу №4 загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» від 19.07.2020 року, затверджено новий кошторис на 2020 рік з 01.08.2020 в розмірі 5,20 грн за 1 м2.
Згідно частині 2 статті 8 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.
Як зазначалося вище, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є співвласниками по 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, квартира належить відповідачам на праві спільної часткової власності.
За вказаною адресою утримання будинку та прибудинкової території здійснюється Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» .
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматисявід вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 360 ЦК України, співвласник, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності, зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі № 521/3743/17-ц (провадження № 61-26462св18).
Слід зазначити, що кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому.
Звертаючись до суду із позовом позивач просив стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» заборгованість зі сплати внесків та обов'язкових платежів на утримання багатоквартирного будинку (що включає інфляційні нарахування та 3% річних) у розмірі 18718,30 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 4 200,00 грн.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , нарахована заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території, вивіз ТПВ за період з жовтня 2017 по грудень 2024 включно, що становить 18 272,65 грн, з яких: 1) внесок на витрати УББ - 12 233,48 грн, 2) експлуатація ліфтів - 781,22 грн, 3) вивезення ТПВ - 4 473,30 грн, 4) пеня (згідно статуту) - 784,65 грн.
Також вказаний розрахунок містить відомості про сплату заборгованості у серпні 2024 - 1 976,10 грн, у вересні 2024 - 2 070,59 грн, а всього 4 046,69 грн.
Не заперечувалося сторонами справи у письмових заявах по суті справи, поданих до суду, а також підтверджено вищевказаним розрахунком, що нарахування за вивезення ТПВ за період з жовтня 2017 по січень 2021 ОСББ «КОМФОРТ-27» проводилося з розрахунку на 1 особу, а починаючи з лютого 2021 по грудень 2024 - з розрахунку на 3 осіб.
Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована та проживає з 04.04.2006 року на території старостинського округу за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою Новоборисівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 28.11.2024 за вих. №389.
Із довідки Новоборисівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 28.11.2024 за вих. №355 вбачається, що ОСОБА_3 на території Мигаївського старостинського округу Роздільнянського району Одеської області зареєстрована з 28.02.2014 за адресою: АДРЕСА_3 та проживає з 1999 року.
Вказані докази надавались відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Колегія суддів приходить до висновку, що позивачем невірно нараховано заборгованість за вивезення ТПВ за період з лютого 2021 по грудень 2024 з розрахунку на 3 осіб, адже заборгованість за вивезення ТПВ за адресою: АДРЕСА_1 повинна бути розрахована на одну фактично проживаючу особу - відповідача ОСОБА_1 , який зареєстрований і проживає, з якого і підлягає стягненню заборгованість за вивезення ТПВ в розмірі 1 945,96 грн.
Згідно ч. 2 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Звертаючись до суду із позовом позивач просив стягнути з відповідачів заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території, вивіз ТПВ, експлуатація ліфтів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) зазначено, що: «визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду».
Разом з тим, із наданого позивачем розрахунку вбачається, що останній включає в себе пеню (згідно статуту), при тому, що предметом позовних вимог є стягнення заборгованості за послуги з утримання багатоквартирного будинку, технічного обслуговування ліфтів та вивіз сміття (твердих побутових відходів). Суд першої інстанції стягнув вказану суму у розмірі 784,65 грн з відповідачів без належних на те правових підстав, вийшовши тим самим за межі позовних вимог, що безумовно призвело до порушення принципу диспозитивності цивільного судочинства (ч. 1 ст. 13 ЦПК України) та має наслідком скасування судового рішення з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час судового розгляду.
Також суд першої інстанції не звернув увагу, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить відповідачам на праві спільної часткової власності та стягнув спірну заборгованість в солідарному порядку, однак в даному випадку заборгованість з відповідачів підлягає стягненню у частинах відповідно до частки у праві вланості.
Таким чином, з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» підлягає стягненню у рівних частинах заборгованість зі сплати внесків та обов'язкових платежів на утримання багатоквартирного будинку у розмірі 12 233,48 грн, за експлуатацію ліфтів у розмірі 781,22 грн, що разом становить 13 014,70 грн., тобто по 4 338,23 грн з кожного. З ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» підлягає стягненню заборгованість з вивезення ТПВ в розмірі 1 945,96 грн.
Окрім того, враховуючи, що ОСОБА_1 сплачено на рахунок позивача заборгованість у розмірі 4 046,69 грн, вказана сума підлягає зарахуванню до суми, стягнутої з ОСОБА_1 в якості заборгованості зі сплати внесків та обов'язкових платежів на утримання багатоквартирного будинку, експлуатацію ліфтів та вивезення ТПВ та в кінцевому з вказаного відповідача до стягнення підлягає 2 237,50 грн. (4 338,23 грн. + 1 945,96 грн. - 4 046,69 грн).
Щодо стягнення інфляційних витрат та 3% річних в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно із частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
До того ж, в силу вимог частини першої статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Такий висновок наведено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18.
Відповідно до ст. 625 ЦК України є два самостійні елементи компенсації за прострочення грошового зобов'язання: 3% річних від простроченої суми та індексація боргу відповідно до встановленого індексу інфляції.
Колегія суддів вважає, що заявлена до стягнення сума інфляційних витрат підлягає зменшенню, оскільки позивач за основу своїх розрахунків використовував суму 8 435,36 грн, в той час як сума заборгованості за період з 01.10.2017 по 23.02.2022 становить 7 990,50 грн (складається із сум заборгованості відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 2 361,93 грн + суми заборгованості ОСОБА_1 - 3 266,65 грн).
Інфляційне збільшення сум заборгованості ОСОБА_2 та ОСОБА_3 становить: 2 361,93 грн х 1,400478 - 2 361,93 грн = 945,90 грн. х 2 = 1 891,80 грн.
Інфляційне збільшення суми заборгованості ОСОБА_1 становить: 3 266,65 грн х 1,400478 - 3 266,65 грн = 1 308,22 грн.
3 % річних сум заборгованості ОСОБА_2 та ОСОБА_3 становить: 2 361,93 грн х 3% х 1607 : 365 = 311, 97 грн. х 2 = 623,94 грн.
3 % річних суми заборгованості ОСОБА_1 становить: 3 266,65 грн х 3% х 1607 : 365 = 431,47 грн.
При цьому, з наданого позивачем розрахунку про стягнення інфляційних витрат та 3% річних в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України вбачається, що вони заявлені з 01.10.2017 року до 23.02.2022 року включно.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2025 року у справі №903/602/24 зазначила, якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року (дата набрання чинності Законом про продовження строків під час карантину), то строк звернення до суду було: - спочатку продовжено на період дії карантину до 30 червня 2023 року; - надалі продовжено на період дії воєнного стану до 29 січня 2024 року; - з 30 січня 2024 року перебіг строку зупинено на період дії воєнного стану.
Тобто, кредитори можуть звертатися до суду з вимогами про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за весь період прострочення за п'ять, сім або навіть більше років без обмеження останніми трьома роками, за умови, що позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року.
Закон України від 14 травня 2025 року № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» скасовує норму про загальне зупинення строків позовної давності на період воєнного стану.
Закон набрав чинності 04 вересня 2025 року, тобто з цієї дати строки позовної давності відновили свій перебіг, що безпосередньо впливає на можливість стягнення 3% річних від простроченої суми та індексації боргу відповідно до встановленого індексу інфляції за ст. 625 ЦК України.
Станом на 02.04.2020 року (дата набрання чинності Законом про продовження строків під час карантину) строк позовної давності щодо вимоги про стягнення заборгованості за період зокрема з 01.10.2017 року не сплив.
До суду з позовом про стягнення заборгованості зі сплати внесків та обов'язкових платежів на утримання багатоквартирного будинку Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» звернулося 20.01.2025 року.
При таких обставинах строк позовної давності щодо позовної вимоги зі сплати внесків та обов'язкових платежів на утримання багатоквартирного будинку не сплив.Доводи апеляційної скарги в цій частині висновок суду першої інстанції не спростовують і зведені до невірного тлумачення норм, якими врегульована позовна давність.
Щодо доводів скаржника про те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не зареєстровані та не проживають за адресою: АДРЕСА_1 , тому не повинні оплачувати заборгованість за житлово-комунальні послуги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно приписів ч. 3 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
Крім того, факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі №712/8916/17, провадження №14-448цс19, постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №750/12850/16-ц, від 06 листопада 2019 року у справі №642/2858/16, від 04 вересня 2022 року у справі №201/1807/21, провадження №61- 2572св22.
Скаржником не спростовано факт належного виконання Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» своїх зобов'язань щодо управління будинком та його утриманням.Фактично доводи скаржника зводяться до незгоди із розміром встановлених тарифів з утримання багатоквартирного будинку, та незгоди із послугами, що надаються, однак вказані обставини не є предметом розгляду даної справи, тому колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги в цій частині.Доводи скаржника про неможливість користування ліфтом не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
Щодо суті апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 22 липня 2025 року слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог, стягнувши в рівних частинах з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» заборгованість зі сплати внесків та обов'язкових платежів на утримання багатоквартирного будинку та експлуатацію ліфтів у розмірі по 4338,23 грн з кожної, інфляційні витрати у розмірі по 945,90 грн з кожної та 3 % річних від суми заборгованості у розмірі по 311,97 з кожної грн, а також стягнувши з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» заборгованість зі сплати внесків та обов'язкових платежів на утримання багатоквартирного будинку, експлуатацію ліфтів та вивезення ТПВ в розмірі 2 237,50 грн, інфляційні витрати у розмірі 1 308,22 грн та 3 % річних від суми заборгованості у розмірі 431,47 грн.
Щодо судових витрат
В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №881 від 31.07.2024 на суму 302, 80 грн та платіжною інструкцією №952 від 15.01.2025 на суму 2 119,60 грн.
Оскільки за результатами перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції апеляційним судом встановлено наявність підстав для його скасування, апеляційний суд змінює розподіл судових витрат.
Так, позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» підлягають задоволенню частково на 81 % (15 169,39 грн х 100/18 718,30 грн), тому з відповідачів на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1 962,14 грн (2 422,40 грн. х 81/100), тобто по 654,05 грн.
За подання апеляційної скарги скаржником ОСОБА_1 сплачено 1 816,80 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №33 АТ «Ощадбанк» від 04.08.2025.
Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а саме на 19 %, то з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 19 % від суми сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги, тобто від 1 816,80 грн, а саме 345,19 грн.
Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Таким чином, ураховуючи положення ч. 10 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 308,86 грн (654,05 грн - 345,19 грн).
Окрім того, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» у позовній заяві просило стягнути з відповідачів витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 4 200,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Між позивачем та Адвокатським бюро «Лариси Чекмарьової» в особі керуючої бюро Чекмарьової Лариси Юріївни укладено договір №209 про надання правничої допомоги від 22.07.2024 року та додаткову угоду №1 до договору №209 про надання правничої допомоги від 22.07.2024 року, які наявні в матеріалах справи.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем до суду першої інстанції додано акт приймання-передачі наданої правової допомоги №1 від 22.07.2024 року, з якого вбачається, що надані послуги адвокатом включають: надання консультацій і роз'яснення з правових питань - 500,00 грн, зібрання доказів - 700,00 грн, підготовка та подання заяви про стягнення заборгованості - 1600,00 грн, а всього 2 800,00 грн, а також акт приймання-передачі наданої правової допомоги №3 від 14.01.2025 року, згідно якого вартість послуг із супроводження під час судового процесу становить 1 400,00 грн. Також позивачем надано платіжну інструкцію №883 від 31.07.2024, згідно якої ОСББ «КОМФОРТ-27» здійснило переказ коштів на рахунок АБ «Лариси Чекмарьової» у розмірі 2 800,00 грн, та платіжну інструкцію №951 від 15.01.2025, відповідно до якої ОСББ «КОМФОРТ-27» оплатило послуги з надання правової допомоги АБ «Лариси Чекмарьової» у розмірі 1 400,00 грн
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
У відповіді на відзив на апеляційну скаргу сторона відповідача як заперечень щодо вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, так і клопотання про не співмірність заявлених до стягнення витрат не надала.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
Відтак, ураховуючи критерії реальності, розумності та співмірності адвокатських витрат, з огляду на предмет та підстави спору, характер спірних правовідносин, ступінь складності справи, конкретні обставини даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі в суді першої інстанції є завищеним та необґрунтованим, що підлягає обов'язковому врахуванню при визначенні судом суми витрат, що має бути розподілена між сторонами справи.
Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, предмет позову, ціну позову, яка становить 18 718,30 грн, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, час, необхідний на виконання робіт, враховуючи критерії реальності, необхідності, виправданості, співмірними зі складністю даної справи, часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що заява сторони позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції підлягає задоволенню частково у сумі 2100,00 грн, тобто по 700,00 грн з кожного.
Керуючись ст.ст. 141, 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 22 липня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати внесків та обов'язкових платежів на утримання багатоквартирного будинку задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» заборгованість зі сплати внесків та обов'язкових платежів на утримання багатоквартирного будинку та експлуатацію ліфтів у розмірі 4338,23 грн, інфляційні витрати у розмірі 945,90 грн та 3 % річних від суми заборгованості у розмірі 311,97 грн, а всього 5 596,10 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» заборгованість зі сплати внесків та обов'язкових платежів на утримання багатоквартирного будинку та експлуатацію ліфтів у розмірі 4338,23 грн, інфляційні витрати у розмірі 945,90 грн та 3 % річних від суми заборгованості у розмірі 311,97 грн, а всього 5 596,10 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» заборгованість зі сплати внесків та обов'язкових платежів на утримання багатоквартирного будинку, експлуатацію ліфтів та вивезення ТПВ в розмірі 2 237,50 грн, інфляційні витрати у розмірі 1 308,22 грн та 3 % річних від суми заборгованості у розмірі 431,47 грн, а всього стягнути 3 977,19 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» судовий збір у розмірі по 654,05 грн з кожної.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» судовий збір у розмірі 308,86 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» витрати на правничу допомогу в розмірі по 700,00 грн з кожного.
Відзив Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 22 липня 2025 року у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати внесків та обов'язкових платежів на утримання багатоквартирного будинку, повернути без розгляду Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «КОМФОРТ-27».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді Ю.П. Лозко
О. Ю. Карташов