Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/1426/26
Провадження № 2-а/279/23/26
07 квітня 2026 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Івашкевич О.Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в приміщенні суду адміністративну справу № 279/1426/26 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позову зазначає, що 10.02.2026 року об 13 год. 02 хв. відносно неї заст. ком. взводу 2 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області лейтенантом поліції Мазяром Олегом Олеговичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 6642617 від 10.02.2026 року за ч. 1 ст. 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 (одна тисяча сто дев'яносто) грн. 00 коп. Згідно оскаржуваної постанови об 12:36:39 год. 10.02.2026 року в с. Корделівка по вул. Київська, 121, водій керувала транспортним засобом Nissan Note н.з. НОМЕР_1 , який не належить даному транспортному засобу, чим порушила п. 2.9 в. ПДР- керування водієм тз з номерним знаком, що не належить цьому засобу, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення вважає незаконною, оскільки в її діях відсутній склад інкримінованого адміністративного правопорушення. Вказує, що автомобіль, яким вона керувала, було ввезено юридичною особою ТОВ "ДрайвКар" (м. Житомир, вул. Київська, 79, 10002) на територію України згідно митної декларації 25UA101090011947U2 від 14.11.2025 року. На митній декларації є відмітка про видачу цьому транспортному засобу номерного знаку для разових поїздок - 06АТ9266.
09.12.2025 між ТОВ "ДрайвКар" та її чоловіком ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №Д09/12-1, згідно п. 1.3 якого, товаром є легковий автомобіль Nissan Note, заводський номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, митна декларація 25UA101090011947U2 від 14.11.2025 року.
Зазначений номерний знак є таким, який співпадає з фактично наявним на транспортному засобі.
Вказує, що на місці зупинки надала поліцейському всі підтверджуючі документи про те, що транспортному засобу було видано транзитний номер червоного кольору 06АТ9266, а тому доводи поліцейського щодо порушення даного пункту ПДР є безпідставним.
Незважаючи на це поліцейський виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, на підставі якої на неї було накладено стягнення у вигляді штрафу.
Оскільки вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, просить суд постанову про адміністративне правопорушення ЕНА № 6642617 від 10.02.2026 року про накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 1190 гривень по справі про адміністративне правопорушення, за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП скасувати. Одночасно просить суд стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу в сумі 1500 грн. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09.03.2026 року відкрито провадження у адміністративній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Учасники справи належним чином повідомлялися про судовий розгляд справи шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач ухвалу про відкриття провадження отримав 16.03.2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
19.03.2026 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначає, що під час патрулювання 10.02.2026 року в селі Корделівка по вулиці Київська, 121, заступником командира взводу № 2 роти № 2 батальйону з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_3 було помічено автомобіль Nissan Note під керуванням водія ОСОБА_1 , яка керувала даним транспортним засобом з номерним знаком НОМЕР_3 , який не належить даному транспортному засобу, чим порушив п. 2.9.в. ПДР України.
Відповідно до п. 2.9.в. ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу.
Встановивши всі обставини правопорушення, поліцейським було прийнято рішення притягнути водія до адміністративної відповідальності та в подальшому винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА № 6642617 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Щодо доводів позивача з приводу відмітки про видачу транспортному засобу номерного знаку для разових поїздок, а саме номерного знаку - НОМЕР_4 представник відповідача зазначає, що даний запис здійснений в бланку митної декларації, де номерний знак взагалі не зазначається, митниця не є торгівельною організацією. В даному випадку торгівельною організацією є Товариство з обмеженою відповідальністю "ДрайвКар". Даний запис здійснено письмово, не у друкованому вигляді, як всі інші записи в митній декларації, без проставлень відміток про те, що в дану митну декларацію були внесені зміни. Тобто даний запис міг бути дописаним невідомо коли та ким. Сама митна декларація оформлювалася на товариство з обмеженою відповідальністю "ДрайвКар" та безпосередньо в договорі купівлі-продажу № Д09/12-1 між вище зазначеним товариством та ОСОБА_4 відсутнє зазначення даного номерного знаку. Згідно Акту огляду реалізованого транспортного засобу №8954/25/000646 від 09.12.2025 року в графі "номерні знаки для разових поїздок" зазначено, що номерний знак для разових поїздок не видався, за власним бажанням. На підтвердження зазначеного до відзиву долучено копію вказаного Акту реалізації транспортного засобу. Представник відповідача зазначає, що оскільки в акті огляду, який є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу зазначено, що номерний знак для разових поїздок не видався, за власним бажанням, отже номерний знак 06АТ9266 не належить транспортному засобу. Також представник відповідача вважає розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу неспівмірним з розглядом справи, а вимоги про її відшкодування необґрунтованими.
Позивач правом подати відповідь на відзив не скористалася.
Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження у відсутність сторін на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та, проаналізувавши їх у сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
Статтею 288 КУпАП передбачений порядок оскарження, зокрема п.3 ч.1 цієї статті визначено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, може бути оскаржено: у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Згідно із ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
В силу ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Місцевим судам як адміністративним підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (п.1 ч.1 ст.20 КАС України).
В силу статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, зокрема передбачених статтею 121-3 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Судом встановлено, що постановою заступника командира взводу № 2 роти № 2 батальйону №1 з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП лейтенантом поліції Мазяр Олегом Олеговичем серії ЕНА № 6642617 від 10.02.2026 року позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121-3 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1190 грн.
Зі змісту оскаржувальної постанови слідує, що адміністративне стягнення накладено за те, що ОСОБА_1 , 10.02.2026 року об 12 год. 36 хв. в селі Корделівка по вулиці Київська, 121, керувала ТЗ Nissan Note з номерним знаком НОМЕР_3 , який не належить даному транспортному засобу, чим порушила п. 2.9.в. ПДР України. - керування водієм ТЗ з номерним знаком, що не належить цьому засобу, передбачене ч.1 ст.121-3 КУпАП.
Відповідно до п.2.9.в. ПДР України водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Згідно з диспозицією ст. 121-3 КУпАП відповідальність настає за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України "Про дорожній рух".
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно ст. 34 Закон України "Про дорожній рух" державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Порядок здійснення відомчої реєстрації та ведення обліку транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України. Для ведення відомчого обліку зареєстрованих транспортних засобів відповідними органами, якими вони зареєстровані, створюються уніфіковані автоматизовані електронно-облікові системи. Відомості відомчого обліку щодо зазначених транспортних засобів є складовою частиною Єдиного державного реєстру. Транспортні засоби особистого користування, тимчасово ввезені на митну територію України громадянами більш як на 30 діб, підлягають державній реєстрації протягом десяти діб з моменту такого ввезення без зміни реєстраційних документів та національних номерних знаків країни їх реєстрації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів. На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів. Закупівля за державні кошти бланків реєстраційних документів та номерних знаків для транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог законодавства тими органами, на які покладений обов'язок щодо їх реєстрації. Єдині зразки державних номерних знаків та вимоги до них, у тому числі тих, що виготовляються за індивідуальним замовленням, встановлюються державними стандартами України.
Відповідно до ст.52 Закону України "Про дорожній рух", контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388 затверджено "Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів" (далі - Порядок №1388). Цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), присвоєння буквено-цифрової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформлення і видачі реєстраційних документів та/або їх формування в електронній формі. Він є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.
Відповідно до приписів п. 3 Порядку №1388 державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції транспортних засобів установленим вимогам правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій. У разі відсутності в населеному пункті сервісних центрів МВС державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів (крім транспортних засобів, визначених абзацом другим пункту 12 цього Порядку) здійснюються адміністратором сервісного центру МВС за допомогою мобільного територіального сервісного центру МВС (спеціально облаштованого транспортного засобу) за окремим графіком роботи та за наявності більше 10 заявок органів місцевого самоврядування, які надійшли до сервісного центру МВС у відповідній області, в якій розташований населений пункт, у порядку, визначеному МВС.
Пунктом 7 Порядку № 1388 передбачено, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. У разі припинення або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях власники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом дев'яноста днів.
У силу абз.1 п. 8 Порядку №1388 державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України "Про дорожній рух").
За змістом п. 28 Порядку №1388, ввезені в Україну транспортні засоби підлягають державній реєстрації на підставі заяв власників і митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронних митних декларацій або виданих митними органами посвідчень про їх реєстрацію в сервісних центрах МВС.
Пунктом 31 Порядку визначено, що на транспортні засоби особистого користування, тимчасово ввезені на митну територію України більш як на 30 діб, видаються тимчасові реєстраційні талони із зазначенням строку тимчасового ввезення, встановленого митним органом відповідно до митного законодавства, про що зазначається в документах про митне оформлення таких засобів.
У разі закінчення строку тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування, зазначеного в тимчасовому реєстраційному талоні, останній вважається недійсним, а транспортний засіб - незареєстрованим.
Відповідно п. 47,48 Порядку №1388 на транспортні засоби, що доставляються своїм ходом до місця державної реєстрації з підприємств-виробників, авторемонтних підприємств, торговельних організацій, з-за кордону, а також на зняті з обліку транспортні засоби видаються номерні знаки для разових поїздок строком на два місяці. Відмітка про видачу номерних знаків для разових поїздок робиться в реєстраційних документах або в документах, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 затверджено "Порядок здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери" (далі - Порядок № 1200). Цей порядок механізм провадження торговельної діяльності у сфері оптової та роздрібної торгівлі автомобілями, автобусами, мотоциклами всіх типів, марок і моделей, причепами, напівпричепами та мотоколясками, тракторами, самохідними шасі, самохідними сільськогосподарськими, дорожньо-будівельними і меліоративними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами та транспортними засобами вітчизняного та іноземного виробництва (далі - транспортні засоби) та їх складовими частинами (двигуни, шасі, кузови, рами), що мають ідентифікаційні номери, а також тими транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, які перебували в користуванні і були зареєстровані в установленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 16 Порядку №1200 на продані транспортні засоби, що перебували в користуванні і підлягають першій державній реєстрації в Україні, та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, суб'єкти господарювання, поставлені на облік у Головному сервісному центрі МВС, видають покупцеві примірник договору купівлі-продажу транспортного засобу, підписаного уповноваженою особою суб'єкта господарювання, акт огляду реалізованого транспортного засобу, акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер, сертифікат відповідності, розрахунковий документ, який засвідчує факт купівлі транспортного засобу, та копію митної декларації. Якщо митне оформлення транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснювалося за електронною митною декларацією, суб'єкт господарювання вносить відомості про електронну митну декларацію до акта огляду реалізованого транспортного засобу. У разі продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, філією суб'єкта господарювання або уповноваженим дилером крім акта приймання-передачі підприємства-виробника покупцеві видається акт приймання-передачі, що укладається між суб'єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером.
Відповідно до п. 31 Порядку №1200 розрахунки за продані транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, проводяться в готівковій та/або безготівковій формі. Споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на суму здійсненої операції, який засвідчує факт купівлі транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
Згідно п. 34 Порядку №1200 у разі продажу транспортного засобу, що ввезений з-за кордону, суб'єкт господарювання видає споживачеві копію митної декларації. Якщо митне оформлення транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснювалося за електронною митною декларацією, суб'єкт господарювання вносить відомості про електронну митну декларацію до акта огляду реалізованого транспортного засобу. На проданий транспортний засіб продавець зобов'язаний видати відповідно номерний знак для разових поїздок та номерний знак "Транзит", який зазначається в акті огляду реалізованого транспортного засобу та в акті приймання-передачі. Якщо транспортний засіб не доставлятиметься до місця його державної реєстрації своїм ходом, номерний знак для разових поїздок або номерний знак “Транзит» видається його покупцеві за бажанням. У разі коли відповідно номерний знак для разових поїздок або номерний знак “Транзит» на проданий новий транспортний засіб не видавався, в акті огляду реалізованого транспортного засобу та в оформленому в базі даних про суб'єктів господарювання акті приймання-передачі робиться відмітка “Не видавався».
Судом встановлено, що транспортний засіб, а саме Nissan Note, згідно митної декларації 25UA101090011947U2 від 14.11.2025 року, було ввезено на територію України юридичною особою ТОВ "ДрайвКар". На митній декларації є власноручна відмітка про видачу цьому транспортному засобу номерного знаку для разових поїздок №06АТ9266.
09.12.2025 між ТОВ "ДрайвКар" та гр. ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №Д09/12-1, згідно п. 1.3. якого товаром є легковий автомобіль Nissan Note, заводський номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, митна декларація 25UA101090011947U2 від 14.11.2025 року. Факт купівлі продажу також підтверджується Актом приймання-передачі вживаного транспортного засобу, актом технічного стану ТЗ або його складових частин, що мають ідентифікаційний номер, актом огляду реалізованого ТЗ, видатковою накладною.
Як вбачається зі змісту Акту огляду реалізованого транспортного засобу №8954/25/000646 від 09 грудня 2025 року, якій було проведено на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу №Д09/12-1 від 09.12.2025 року, автомобілю Nissan Note, на дату набуття покупцем права власності на транспортний засіб номерний знак для разових поїздок не видавався за бажанням покупця.
Отримання декларації та видача номерного знаку для разових поїздок не дає підстави для керування транспортним засобом до його реєстрації в уповноваженому органу МВС.
Факт видачі ТОВ "ДрайвКар" номерного знаку для разових поїздок "06АТ9266" не відповідає вимогам п. 34 Порядку № 1200, адже такий підлягав видачі лише у разі продажу транспортного засобу, що ввезений з-за кордону та інформація про видачу вказаного номерного знаку підлягала зазначенню в акті огляду реалізованого транспортного засобу та в акті приймання-передачі, а не митній декларації, як про це зазначає позивач.
Отже, номерний знак " НОМЕР_4 " не був належним чином зареєстрований.
Таким чином, суд приходить до переконання, що станом на час винесення постанови 10.02.2026 року номерний знак для разових поїздок "06АТ9266" ТЗ марки Nissan Note не належав.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність своїх дій з приводу складання постанови по справі про адміністративне правопорушення та доведено факт наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121-3 КУпАП.
Крім того, позивач факт керування ТЗ визнає. Додатково вказуючина те, що на місці зупинки надала поліцейському всі документи на підтвердження того, що керованому нею ТЗ було видано номерний знак для разових поїздок "06АТ9266" червоного кольору.
Дослідивши в сукупності всі надані у справі докази, суд вважає, що відповідач при прийняті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону.
Суд також зазначає, що необізнаність позивача із законодавством не звільняє її від адміністративної відповідальності та не спростовує вини у вчиненні правопорушення. Так, у сфері дорожнього руху, якщо особа бере на себе роль водія, вона автоматично погоджується на дотримання встановлених правил (ПДР, митного чи реєстраційного режиму) та зобов'язана діяти з належним рівнем сумлінності, що передбачає самостійне ознайомлення з правовими вимогами.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що заступником командира взводу № 2 роти № 2 батальйону №1 з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП лейтенантом поліції Мазяр Олегом Олеговичем правомірно винесено постанову серії ЕНА № 6642617 від 10.02.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121-3 КУпАП.
Стягнення накладено в межах санкції вказаної норми закону.
Твердження позивача про незаконність та необґрунтованість постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 73, 77, 78, 122, 134, 139, 241-246, 250, 255, 286, 295, 297 КАС України, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Сторони та учасники:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП : НОМЕР_5 ;
Відповідач: Департамент патрульної поліції , місце знаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ: 40108646.
Суддя : Оксана ІВАШКЕВИЧ