Справа № 643/5782/26 Слідчий суддя - ОСОБА_1
1-кс/643/2504/26 Доповідач - ОСОБА_2
Апеляційне провадження № 11-сс/818/469/26
Категорія: у порядку КПК України
06 квітня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 24 березня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62025170020010507 від 29 липня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України,
Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 24.03.2026 задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів.
Визначено строк тримання під вартою з 13:15 год. 24.03.2026.
Встановлено строк дії ухвали до 13:15 год. 22.05.2026.
Визначено суму застави у розмірі 66 560 грн, при внесенні якої, ОСОБА_6 підлягає звільненню з-під варти та покладенню нього наступних обов'язків: прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватись від спілкування зі свідками, понятими, експертами.
Не погодившись з зазначеною ухвалою, захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, прийняти нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 та зобов'язати останнього прибувати за кожною вимогою до суду або іншого органу державної влади.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник посилається на невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження, а застосований запобіжний захід занадто суворим та таким, що не відповідає суспільній небезпеці кримінального правопорушення, що фактично скоїв ОСОБА_6 та його особі.
Вважає, що прокурором не доведено та необґрунтовано наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Зазначає, що підозрюваний ОСОБА_6 свою провину визнає, виявляє щире каяття щодо вчиненого ним діяння та співпрацює з органом досудового розслідування.
Крім того, ОСОБА_6 має постійне місце проживання та реєстрації у Полтавській області, де мешкає разом зі своєю цивільною дружиною та трьома неповнолітніми дітьми, має міцні родинні та соціальні зв'язки, в силу статті 89 КК України раніше не судимий.
За вказаних обставин, захисник вважає, що на підозрюваного ОСОБА_6 можливо покласти процесуальні обов'язки, що цілком буде достатнім для запобігання ризикам.
Повідомлений належним чином про час та місце розгляду апеляційної скарги захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 до суду апеляційної інстанції не прибув, про причини неприбуття не повідомив.
Від прокурора надійшла заява про розгляд апеляційної скарни за його відсутністю.
Відповідно до вимог частини 4 статті 405 КПК України дані обставини не є перешкодою для апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши просив її задовольнити, перевіривши матеріали судового провадження, суд апеляційної інстанції приходить наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Частиною 8 статті 176 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 176 КПК України таким запобіжним заходом, є тримання під вартою.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки
Як вбачається із матеріалів судового провадження, Другим СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР розташованого у м. Полтаві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62025170020010507 від 29.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України.
23.03.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, тобто самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням альтернативного виду запобіжного заходу - застави, слідчий суддя, оцінюючи сукупність обставин, а саме: наданих органом досудового розслідування доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_6 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення інкримінованому йому злочину, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України та дані, що характеризують особу підозрюваного, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки положення частини 8 статті 176 КПК України не містить альтернатив.
Водночас, слідчий суддя вважав недоведеним ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Визначаючи підозрюваному альтернативний вид запобіжного заходу - заставу у розмірі 66 560 грн, слідчий судді вважав, що такий розмір достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками слідчого судді та вважає, що порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам статей 193-194, 196 КПК України, пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Матеріали, додані слідчим в обґрунтування поданого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України.
Остаточна кваліфікація дій та доведеність вини підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкримінується, підлягають з'ясуванню в процесі досудового розслідування та судового розгляду.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками слідчого судді щодо виду застосованого до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід на початковій стадії досудового розслідування в повній мірі відповідає меті його застосування забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо недоведеності органом досудового розслідування ризиків, спростовуються матеріалами провадження, що свідчить про прийняття слідчим суддею обґрунтованого рішення, та з цього приводу апеляційний суд зазначає наступне.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58).
Надаючи оцінку можливості переховуватися підозрюваним ОСОБА_6 від суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення, апеляційний критично оцінює доводи сторони захисту щодо недоведеності наявності ризиків переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки, хоча підозрюваний і має родину та постійне місце проживання, що свідчить про зменшення ризику переховування від органів досудового розслідування, але не усуває їх, з огляду на обставини кримінального провадження.
Апеляційний суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину, може вдатися до відповідних дій.
На думку суду апеляційної інстанції, у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Належить також врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій, є об'єктивні підстави вважати, що підозрюваний може вдатися до дій, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 177 КПК України, з огляду на обставини кримінального провадження, в якому підозрюється ОСОБА_6 .
Разом з цим, вимога апеляційної скарги захисника про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, не узгоджується з положеннями частини 8 статті 176 КПК України.
У зв'язку із наведеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування ухвали слідчого судді, оскільки порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та вмотивоване рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи захисника, не є достатніми для її скасування.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 24 березня 2026 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий -
Судді: