Справа № 643/5901/26 Слідчий суддя - ОСОБА_1
1-кс/643/2537/26 Доповідач - ОСОБА_2
Апеляційне провадження № 11-сс/818/467/26
Категорія: у порядку КПК України
06 квітня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 25 березня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12026221170000766 від 23 березня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України,
Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 25.03.2026 відмовлено в задоволенні клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці з моменту затримання, тобто з 22:53 год. 23.03.2026, заборонивши йому без дозволу слідчого, прокурора чи суду цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , окрім випадків:
- пов'язаних з необхідністю надання невідкладної та швидкої медичної допомоги у разі обґрунтованого погіршення стану здоров'я;
- необхідної евакуації;
- з метою запобігти загрозі життю чи здоров'ю, за фактом чого слідчий, прокурор або суд мають буди невідкладно повідомлені про такі випадки.
Покладено на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за кожною вимогою;
- не відлучатись за межі Харківської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Не погодившись з вказаною ухвалою, прокурор подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, прокурор посилається на необґрунтованість ухвали слідчого судді, яка суперечить вимогам КПК України.
Посилається, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України, яке відповідно статті 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.
Вважає, що слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого, не враховано долучені докази до клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор вважає, що наявні ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме:
- переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки ОСОБА_7 вчинив тяжке кримінальне правопорушення за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, а тому побоюючись покарання яке йому загрожує, у разі визнання його винним, останній може переховуватись від органів досудового розслідування і в подальшому від суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки перебування підозрюваного на свободі може перешкоджати подальшому досудовому розслідуванню, наддасть можливість підозрюваному знищити, сховати інші важливі речові докази, які на теперішній час ще відшукуються, а саме особисті речі потерпілого;
- незаконно впливати на свідків, оскільки ОСОБА_7 , будучи підозрюваним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення та побоюючись кримінальної відповідальності за вчинене, перебуваючи не під вартою, може шляхом погроз, вмовлянь незаконно вплинути на осіб, які володіють цінною для слідства інформацією, але на теперішній час ще встановлюються та в якості свідків не допитані.
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_7 тривалий час не працевлаштований, не має законних джерел отримання доходу, має стійкий асоціальний настрій, схильний до вчинення злочинів, та перебуваючи на свободі може продовжити свою злочинну діяльність, оскільки припинення її не було добровільним волевиявленням, а є наслідком роботи правоохоронних органів.
Прокурор вважає, що органом досудового розслідування доведені обставини, передбачені пунктом 3 частини 1 статті 194 КПК України, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Посилаючись на положення частини 4 статті 183 КПК України, прокурор виключає можливість застосування альтернативного запобіжного заходу - застави.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_7 заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, пояснив, що смерть потерпілого не є наслідком його дій. Після конфлікту потерпілий самостійно покинув квартиру та попрямував додому. Звертав увагу, що він не має наміру впливати на свідків, крім того, свідки є непрямими свідками події. Повідомив, що він тривалий час працює вантажником на ринку, має постійне місце проживання, де мешкає разом з цивільною дружиною.
Захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вважав за можливе забезпечити належну процесуальне поведінку підозрюваного шляхом застосування запобіжного заходу непов'язаного з триманням під вартою. Звертав увагу, що підозрюваний ОСОБА_7 процесуальні обов'язки виконує належним чином, умови цілодобового домашнього арешту не порушує, вважає застосований слідчим суддею запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, цілком відповідає особі підозрюваного та обставинам кримінального провадження.
Дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно вимог частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Звертаючись із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий посилався на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, та існування ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частиною 1 статті 177 КПК України, та враховуючи особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, вважав, що жоден інший більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з попереднім ув'язненням, не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Посилаючись на положення частини 4 статті 183 КПК України, слідчий виключав можливість застосування альтернативного запобіжного заходу - застави.
Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого та застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, слідчий суддя вважав, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків, оскільки ОСОБА_7 не інкримінується корисливий злочин, тому відсутність у нього офіційного працевлаштування не має жодного значення, а три свідки не є очевидцями подій.
Слідчий суддя дійшов висновку, що органом досудового розслідування не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання встановленим ризикам та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а застосування цілодобового домашнього арешту буде співмірним з існуючими ризиками, відповідатиме особі підозрюваного, тяжкості злочину, зможе як запобігти імовірним ризикам, так і забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
З такими висновками слідчого судді, суд апеляційної інстанції не погоджується та вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам провадження, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що СВ ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12026221170000766 від 23.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України.
23.03.2026 о 22:53 ОСОБА_7 затримано, в порядку статті 208 КПК України.
24.03.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України, тобто умисне тілесне ушкодження, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого.
Згідно частини 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Надаючи оцінку можливості переховуватися підозрюваним від органу досудового розслідування або суду, суд апеляційної інстанції бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій при обрані певної моделі поведінки.
Суд апеляційної інстанції враховує можливість підозрюваного впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, враховуючи встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні, з огляду на те, що на теперішній час ще встановлюються свідки.
Не виключає суд апеляційної інстанції і наявність ризику, передбаченого пунктом 5 частини 1 статі 177 КПК України, з огляду на обставини кримінального провадження, в якому підозрюється ОСОБА_7 та його характеризуючи риси.
На переконання колегії суддів, під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали, прокурором доведено наявність ризиків, передбачених, пунктами 1, 2, 3, 5 частиною 1 статті 177 КПК України.
З урахуванням фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, суд апеляційної інстанції вважає, що у цьому кримінальному провадженні беззаперечно наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд апеляційної інстанції бере до уваги, що в наслідок вчинення інкримінованого правопорушення настала смерть потерпілого, особу підозрюваного а саме те, що ОСОБА_7 офіційно не працює, має постійне місце реєстрації та проживання, офіційно не одружений, малолітніх дітей на утриманні немає, має цивільну дружину, вказані обставини свідчать про зменшення ризику переховування від органів досудового розслідування, але не усуває його, з огляду на обставини кримінального провадження.
Ураховуючи зазначене та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, дійшов висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , підлягає задоволенню.
Враховуючи положення пункту 1 частини 4 статті 183 КПК України, суд апеляційної інстанції вважає за неможливе застосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу - застави.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді, крім іншого, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
У зв'язку із наведеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого СВ ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 відповідно, ухвала слідчого судді підлягаю скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали.
Керуючись статтями 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 424 КПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 25 березня 2026 року - скасувати і постановити нову ухвалу.
Клопотання слідчого СВ ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківській слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, а саме до 23.05.2026, включно, без визначення розміру застави.
Взяти під варту ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в залі суду - негайно.
Зобов'язати слідчого СВ ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 , негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_7 про застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий -
Судді: