Іменем України
07 квітня 2026 року
м. Харків
справа № 621/325/25
провадження № 22-з/818/130/26
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.,
розглянувши у порядку ст.369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Лисенка Андрія Олександровича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правову допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" (Товариства з обмеженою відповідальністю “Він Фінанс»), треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, Зміївський відділ Державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 07 липня 2025 року позов задоволено. Визнано виконавчий напис, реєстровий №644, вчинений 20.11.2023 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" заборгованості за кредитним договором №11135139000 від 29 березня 2007 року в розмірі 1294640,19 грн. таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" на користь державного бюджету судовий збір в розмірі 1211,20 грн 20 коп.
Додатковим рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 31 жовтня 2025 року заяву задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" на користь позивача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10800,00 грн.
На вказані судові рішення Товариство з обмеженою відповідальністю “Він Фінанс» подало апеляційні скарги.
Постановою Харківського апеляційного суду від 17 березня 2026 року апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Він Фінанс» залишено без задоволення. Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 07 липня 2025 року та додаткове рішення Зміївського районного суду Харківської області від 31 жовтня 2025 року залишено без змін.
25 березня 2026 року представник ОСОБА_1 адвокат Лисенко Андрій Олександрович подав до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання розподілу судових витрат на правничу допомогу.
Просить поновити строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Він Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати, на правничу допомогу у розмірі 15000 грн.
Обговоривши доводи клопотання, судова колегія вважає, що заяву представника ОСОБА_1 адвоката Лисенка Андрія Олександровича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правову допомогу слід залишити без розгляду, з наступних підстав.
Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3 ст.270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Частинами першою, другою, третьою статті 246 ЦПК України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини 3 статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч.1 ст.182 ЦПК України).
Аналіз вищезазначених процесуальних норм дає підстави для висновку, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Як зазначив Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 березня 2020 року у справі №520/8309/18, законодавцем визначено процесуальний наслідок не заявлення до закінчення судових дебатів вимоги на відшкодування судових витрат на правничу допомогу або подання доказів таких витрат із пропуском п'ятиденного строку з моменту винесення рішення у справі. В такому випадку суд залишає заяву сторони про винесення додаткового судового рішення без розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц та в ухвалах Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі №750/14822/21, від 24 травня 2023 року у справі №446/2455/21.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Аналіз положень статті 126 ЦПК України, ч.8 статті 141 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що у випадку неподання доказів витрат протягом визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України п'ятиденного строку заява про розподіл судових витрат, зроблена стороною до закінчення судових дебатів у справі, повинна залишатися судом без розгляду.
Законодавець не пов'язує подання доказів понесення витрат на правничу допомогу із моментом отримання рішення, а подання таких доказів пов'язується з датою ухвалення рішення, що й і зазначено в частині восьмій статті 141 ЦПК України, яка за своїм змістом є імперативною нормою і не допускає іншого тлумачення.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 07 липня 2025 року позов задоволено. Визнано виконавчий напис, реєстровий №644, вчинений 20.11.2023 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" заборгованості за кредитним договором №11135139000 від 29 березня 2007 року в розмірі 1294640,19 грн. таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" на користь державного бюджету судовий збір в розмірі 1211,20 грн 20 коп.
Додатковим рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 31 жовтня 2025 року заяву задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" на користь позивача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10800,00 грн.
Постановою Харківського апеляційного суду від 17 березня 2026 року апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Він Фінанс» залишено без задоволення. Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 07 липня 2025 року та додаткове рішення Зміївського районного суду Харківської області від 31 жовтня 2025 року залишено без змін.
Постанову Харківського апеляційного суду ухвалено 17 березня 2026 року, а тому докази понесення витрат на правову допомогу сторона позивача повинна була подати до апеляційного суду до 23 березня 2026 року(понеділок).
Разом з цим, клопотання про розподіл витрат на правову допомогу та докази понесених витрат подані адвокатом Лисенком Андрієм Олександровичем подані тільки 25 березня 2026 року через підсистему «Електронний суд», тобто, зі спливом строків, передбачених положеннями частини 8 статті 141 ЦПК України.
Посилання представника ОСОБА_1 адвоката Лисенка Андрія Олександровича на те, що постанова Харківського апеляційного суду від 17.03.2026 року представником була отримана через підсистему «Електронний Суд» лише 21.03.2026 року не є підставою для поновлення строку.
Матеріали справи свідчать про те, що 17.03.2026 року представник позивача Лисенко Андрій Олександрович приймав участь у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.
Разом з тим на проголошення вступної та резолютивної частини постанови апеляційного суду всі особи, які беруть участь у справі не з'явились.
Враховуючи, що згідно ч.8 статті 141 ЦПК України докази надаються з дати ухвалення рішення, а не з моменту отримання рішення, тому відстані підстави для поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення суду про стягнення витрат на правничу допомогу.
Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі №161/5317/18 (провадження №61-3454св22) неподання стороною доказів на підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Лисенка Андрія Олександровича про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на правову допомогу підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст.133,137,141,246 ЦПК України, суд,-
Клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Лисенка Андрія Олександровича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правову допомогу про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правову допомогу - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: О.Ю. Тичкова
В.Б. Яцина