СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/2689/26
ун. № 759/7691/26
30 березня 2026 року Слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту, у кримінальному провадженні № 42025110000000373 від 28.10.2025 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України ,-
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, слідчим управлінням ГУНП в Київській області за процесуальним керівництво Київської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42025110000000373 від 28.10.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Так, 24.03.2026 громадянину України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Слідчий в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав, просив його задовольнити. Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна. З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного. Як свідчать матеріали клопотання, слідчим управлінням ГУНП в Київській області за процесуальним керівництво Київської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42025110000000373 від 28.10.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
24.03.2026 громадянину України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України). У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України). Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, за якими підозрюється ОСОБА_4 є тяжким злочином, санкція за яку передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Окрім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов'язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. З урахуванням викладеного, підлягає задоволенню клопотання про накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України). Керуючись ст. ст. 170, 172, 173 КПК України, суддя слідчий,
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту, у кримінальному провадженні № 42025110000000373 від 28.10.2025 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України- задовольнити. Накласти арешт з метою конфіскації майна, як виду покарання, на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що на підставі часткової власності належить останньому, а саме: 61/100 частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , 1/2 частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , 3/80 частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 із забороною права на відчуження, розпорядження.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1