печерський районний суд міста києва
Справа № 757/30898/22-ц
пр. 2-1800/25
20 червня 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Андрієнко І.І.,
за участю:
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Печерського районного суд м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - відповідач, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в якому просить зобов'язати відповідача провести перерахунок розміру грошового зобов'язання позивача перед відповідачем в сумі у відповідності до встановленого Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» відсотковій ставці до курсу долара, якщо розмір цієї суми встановити неможливо визначити її за допомогою формули, що закріплена в п. 10 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 10.04.2007 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль» було укладено договір про споживчий кредит з забезпеченням № 014/3796/74/54141, відповідно до умов якого відповідачем було надано кредит у розмірі 161 600,00 доларів США, з початковою ставкою 13, 250 % на момент підписання договору. 28.01.2008 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль» було укладено кредитний договір № 2203324124. 27.06.2014 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «КБ «Стандарт» укладено договір про відступлення права вимоги за вказаними кредитними договорами. 27.06.2014 року між ТОВ «ФК «СІАГАЛ» та ПАТ «КБ «Стандарт» укладено договір комісії № 270614/4 на вчинення правочинів щодо придбання права вимоги за кредитними договорами. 27.06.2014 року відповідно до укладеного договору комісії № 270614/4, сторони підписали акт приймання-передачі прав вимоги за вищевказаними кредитними договорами, а саме: договором про споживчий кредит з забезпеченням № 014/3796/74/54141 від 10.04.2007 року, та кредитним договором № 2203324124 від 28.01.2008 року. 27.06.2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «СІАГАЛ» укладено договір комісії № 270614/2, відповідно до умов якого, остання викупила свої два кредитних договори, за узгодженою сумою 435 000, 00 грн. Позивач вважає, що фактично виплатила кредитний договір у сумі 435 000,00 грн. по завищеному курсу долара та не відповідній ставці. Оскільки 23.04.2021 року вступили в силу зміни до Закону України «Про споживче кредитування», які надають право позичальникам реструктуризувати свої кредитні зобов'язання, виражені в іноземній валюті, то позивач бажає реалізувати своє право на реструктуризацію кредитних зобов'язань, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2022 року справу розподілено та 08.11.2022 року передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.11.2022 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про зобов'язання вчинити дії, та справу призначено до судового розгляду по суті на 13.03.2023 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.03.2023 року, у зв'язку із неявкою в судове засідання учасників справи щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час та місце судового засідання, відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 20.06.2023 року.
13.03.2023 року на електрону пошту Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Графченко І.А. надійшла заява, яка була передана головуючому судді 14.03.2023 року, про відкладення розгляду справи.
28.03.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - Сапіги М.М. надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.03.2023 року відзив представника відповідача - Сапіги М.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про зобов'язання вчинити дії - повернуто відповідачу без розгляду.
31.03.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - Осипенка В.Ю. надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника.
14.04.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - Пасечник Ю.А. надійшов відзив на позовну заяву, який був переданий головуючому судді 18.04.2023 року, в якому остання зазначила, що з метою добровільного врегулювання боргу 27.06.2014 року між Банком та ОСОБА_1 укладено договір про розірвання договору іпотеки № 014/3796/74/54141 від 10.04.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., зареєстрований в реєстрі за № 1796. 27.06.2014 року між Банком та ОСОБА_1 укладено договір про розірвання договору застави транспортного засобу до кредитного договору № 2203324124 від 28.01.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук 3.М., зареєстрований в реєстрі за № 445.Також, 27.06.2014 року між Банком та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Стандарт» укладено договори відступлення права вимоги за незабезпеченим кредитними договорами № 014/3796/74/54141 від 10.04.2007 року, № 2203324124 від 28.01.2008 року. Отже, з 27.06.2014 року правовідносини між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 фактично припинені. Кредитні договори № 014/3796/74/54141 від 10.04.2007 року, № 2203324124 від 28.01.2008 року укладені між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль» не підпадають під дію Закону України «Про споживче кредитування», оскільки з 27.06.2024 року не є забезпеченими кредитними договорами та з 27.06.2014 року, як зазначає сам позивач у своїй позовній заяві зобов'язання за кредитними договорами виконанні. Закон України, на який посилається позивач, набрав законної сили 23.04.2021 року, тому норми Закону не можуть бути застосовані до правовідносин, які фактично припинилися в 2014 році. Окрім цього, позивач не звертався до відповідача із заявою щодо проведення реструктуризації. Оскільки зобов'язання між ОСОБА_1 та Банком за кредитними договорами припинені, тому ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не є належним відповідачем у справі.
18.05.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Осипенка В.Ю. надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника.
12.06.2023 року на електрону пошту Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Графченко І.А. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.06.2023 року у задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Графченко І.А. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про зобов'язання вчинити дії, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - відмовлено.
В судове засідання 20.06.2023 року учасники справи не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв'язку, засобами поштового зв'язку та електронною поштою. Представник позивача у заяві від 18.05.2023 року просив справу розглянути у його відсутність та позивача.
Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.
Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Суд встановив, що 10.04.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Кредитний договір № 014/3796/74/54141 (далі - Кредитний договір № 014/3796/74/54141), відповідно до умов якого позивачу надано кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 161 600,00 доларів США, зі сплатою відсоткової ставки у розмірі 13,250 % річних, на строк до 10.04.2027 року (а.с. 69-73).
З метою забезпечення належного виконання умов Кредитного договору № 014/3796/74/54141, 10.04.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (Іпотекодавець) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., зареєстрований в реєстрі за № 1793з, за умовами якого Іпотекодавець передав в іпотеку Іпотекодержателю право вимоги отримання у власність нерухомості у майбутньому за Договором № кв1312010 про участь у фонді фінансування будівництва «Столиця-1» виду А від 20.03.2007 року, що укладений між Іпотекодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Столиця», яке є боржником по відношенню Іпотекодавця, а також Додаткової угоди № 1 до нього від 03.04.2007 року, що укладений між Іпотекодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Столиця», якою є трьохкімнатна квартира загальною площею 100,4 кв.м., що будується за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 74-75).
Окрім того, 10.04.2007 року в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 014/3796/74/54141 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) укладено договір іпотеки № 014/3796/74/54141, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., зареєстрований в реєстрі за № 1796з. Предметом іпотеки є нерухоме майно: земельна ділянка, загальною площею 0,1000 гектара, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить Іпотекодавцю на праві приватної власності (п.1.3. Договору іпотеки) (а.с. 76-79).
Як зазначалось позивачем та не заперечувалось відповідачем, 28.01.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Кредитний договір № 2203324124 (далі - Кредитний договір № 2203324124), відповідно до умов якого Кредитор надав Позичальнику кредит у розмірі 38 291 доларів США., зі сплатою 12,950 % річних, на строк до 28.01.2015 року.
28.01.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (Заставодержатель) та ОСОБА_1 (Заставодавець) укладено договір застави транспортного засобу до Кредитного договору № 2203324124 від 28.01.2008 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук 3.М., зареєстрований в реєстрі за № 445, відповідно до умов якого, в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 220332412428, Заставодавець передає у заставу належний йому автомобіль марки HONDA модель CR-V, 2007 року випуску, колір - сірий, тип З легковий універсал, реєстраційний номер НОМЕР_1 (п. 1.2. Договору застави) (а.с. 80).
27.06.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено нотаріально посвідчений договір про розірвання договору іпотеки до кредитного договору № 014/3796/74/54141, посвідченого 10.04.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., реєстровий № 1793з, відповідно до умов якого, сторони погодили з дати укладення цим договором розірвати договір іпотеки до кредитного договору № 014/3796/74/54141 від 10.04.2007 року, укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 , за яким ОСОБА_2 передав в іпотеку Банку належне йому право вимоги отримання у власність нерухомості у майбутньому за Договором № кв1312010 про участь у фонді фінансування будівництва «Столиця-1» виду А від 20.03.2007 року, що укладений між Іпотекодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Столиця», яке є боржником по відношенню Іпотекодавця, а також Додаткової угоди № 1 до нього від 03.04.2007 року, що укладений між Іпотекодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Столиця», у зв'язку з добровільним виконанням зобов'язань за кредитним договором № 014/3796/74/54141 від 10.04.2007 року, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , у зв'язку з чим іпотечний договір припинив дію (а.с. 81).
27.06.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено нотаріально посвідчений договір про розірвання договору іпотеки № 014/3796/74/54141, посвідченого 10.04.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., реєстровий № 17963, відповідно до умов якого, сторони погодили з дати укладення цим договором розірвати договір іпотеки № 014/3796/74/54141 від 10.04.2007 року, укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , за яким ОСОБА_1 передала в іпотеку Банку належну її на праві власності земельну ділянку загальною площею 0,1000 гектара, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , у зв'язку добровільним виконанням зобов'язань за кредитним договором № 014/3796/74/54141 від 10.04.2007 року, укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , у зв'язку з чим іпотечний договір припинив дію (а.с. 82)
27.06.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено нотаріально посвідчений договір про розірвання договору застави транспортного засобу до кредитного договору № 2203324124 від 28.01.2008 року, посвідченого 28.01.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук 3.М., за реєстром № 445, відповідно до умов якого сторони погодили з дати укладення цим договором розірвати договір застави транспортного засобу до кредитного договору № 2203324124 від 28.01.2008 року, укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , за яким ОСОБА_1 передала у заставу належний її на праві власності автомобіль марки HONDA модель CR-V, 2007 року випуску, колір - сірий, тип З легковий універсал, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у зв'язку з добровільним виконанням зобов'язань за кредитним договором № 2203324124 від 28.01.2008 року, у зв'язку з чим договір застави припинив дію (а.с. 83).
27.06.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (Первісний кредитор) та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Стандарт» (Комісіонер, ПАТ «КБ «Стандарт») укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого Первісний кредитор відступає за плату Новому кредитору належні йому Права Вимоги за Кредитним договором № 014/3796/74/54141 від 10.04.2007 року, а Новий кредитор заміняє Первісного кредитора як сторону - кредитора у Кредитному договорі та приймає на себе всі його права та обов'язки за Кредитним договором (а.с. 85-87).
27.06.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (Первісний кредитор) та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Стандарт» (Комісіонер, ПАТ «КБ «Стандарт») укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого Первісний кредитор відступає за плату Новому кредитору належні йому Права Вимоги за Кредитним договором № 2203324124 від 28.01.2008 року, а Новий кредитор заміняє Первісного кредитора як сторону - кредитора у Кредитному договорі та приймає на себе всі його права та обов'язки за Кредитним договором (а.с. 91-93).
27.06.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІАГАЛ» (Комітент, ТОВ «ФК «СІАГАЛ») та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Стандарт» (Комісіонер, ПАТ «КБ «Стандарт») укладено договір комісії № 270614/4, згідно умов якого, Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за комісійну плату вчинити за рахунок Комітента від свого імені правочини щодо набуття права вимоги до ОСОБА_3 за Кредитними договорами № 014/3796/74/54141 від 10.04.2007 року та № 2203324124 від 28.01.2008 року, що укладені між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 разом з додатками, а також додатковими угодами (а.с. 12-13).
27.06.2014 року між ПАТ «КБ «Стандарт» та ТОВ «ФК «СІАГАЛ» підписано акт приймання-передачі права вимоги до договору комісії № 270614/4 про те, що Комісіонер передав, а Комітент прийняв Права вимоги до Кредитних договорів № 014/3796/74/54141 від 10.04.2007 року та № 2203324124 від 28.01.2008 року (а.с. 14).
Окрім того, 27.06.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІАГАЛ» (Комісіонер, ТОВ «ФК «СІАГАЛ») та ОСОБА_1 (Комітент) укладено договір комісії № 270614/2 на вчинення правочинів щодо придбання права вимоги за кредитним договором, відповідно до умов якого, Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за комісійну плату вчинити за рахунок ОСОБА_1 від свого імені правочини щодо набуття права вимоги до ОСОБА_3 за Кредитними договорами № 014/3796/74/54141 від 10.04.2007 року та № 2203324124 від 28.01.2008 року, що укладені між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 разом з додатками, а також додатковими угодами, за ціною не більше узгодженої Сторонами, що становить 435 000,00 грн. і в строки, визначені Сторонами у цьому Договорі, а саме до «27» червня 2014 року (а.с. 16-17).
27.06.2014 року між ТОВ «ФК «СІАГАЛ» та ОСОБА_1 підписано акт приймання-передачі права вимоги до договору комісії № 270614/2, про те, що Комісіонер передав, а Комітент прийняв Права вимоги до Кредитних договорів № 014/3796/74/54141 від 10.04.2007 року та № 2203324124 від 28.01.2008 року (а.с. 18).
Як визначено у ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Як визначено у ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 2 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що метою цього Закону є захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами.
Стаття 3 Закону України «Про споживче кредитування» визначає, що цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв'язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов'язань за договором про споживчий кредит. Реструктуризація зобов'язань за договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту.
13.04.2021 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» № 1381-IX, який набрав законної сили 23 квітня 2021 року.
Цим законом внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», а саме Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 7 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті».
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» передбачає проведення реструктуризації боргів за кредитами в іноземній валюті, перерахування усіх грошових зобов'язань у гривневий еквівалент та списання неустойки за цими кредитними угодами.
Відповідно до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», дія цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені після дня набрання чинності цим Законом, крім пункту 6 цього розділу, дія якого поширюється на всі договори про споживчий кредит, та пункту 7 цього розділу, дія якого поширюється на всі договори про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, які відповідають викладеним у зазначеному пункті критеріям.
Згідно пп. 1-2 п. 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», обов'язковій реструктуризації підлягають зобов'язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті (далі у цьому пункті - договір), у разі: наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов'язання (простроченого грошового зобов'язання та/або грошового зобов'язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв'язку з виконанням ним зобов'язань позичальника; відсутності станом на 01 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов'язаний сплатити не пізніше 01 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв'язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 01 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 01 січня 2014 року) у зв'язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації; виконання зобов'язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку» у вигляді майна, віднесеного до об'єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об'єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об'єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом «г» частини першої статті 121 Земельного кодексу України. Крім того, вимагається виконання хоча б однієї з таких умов:
- предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
- у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки - об'єкта незавершеного житлового будівництва, відсутнє інше житлове нерухоме майно (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
- предмет іпотеки - нерухоме житлове майно придбавалося повністю або частково за рахунок кредитних коштів, отриманих за договором, і умовами договору або іпотечного договору передбачено заборону реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою розташування житлового нерухомого майна, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
- предметом іпотеки є земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, площа якого не перевищує 250 квадратних метрів, розташованого на зазначеній земельній ділянці, та житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
- предметом іпотеки є садовий будинок, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі).
Відповідно до пп. 3 п. 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» реструктуризація зобов'язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом, крім таких випадків:у разі смерті позичальника (або особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) протягом строку, передбаченого абзацом першим цього підпункту, спадкоємець, до якого перейшли права та обов'язки позичальника, може подати заяву про проведення реструктуризації протягом двох місяців з дня одержання відповідного свідоцтва про право на спадщину;у разі наявності на день набрання чинності цим пунктом у суді відкритого провадження у справі, предметом спору в якій є права та обов'язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов'язань за яким подається заява, та/або права та обов'язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов'язань, та/або договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, та відсутності рішення суду, що набрало законної сили, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду в такій справі;у разі залучення позичальника (особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) у встановленому законодавством порядку до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях у період, що припадає на тримісячний строк з дня набрання чинності цим пунктом, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня завершення такого залучення.
У разі пропуску позичальником строків, зазначених у цьому підпункті, кредитор звільняється від обов'язку проведення реструктуризації зобов'язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом.
Абзац 3 пп. 3 п. 7 Закону України «Про споживче кредитування» встановлює позичальникові додатковий строк - до двох місяців на звернення із заявою про реструктуризацію і не обмежує його права на звернення із такою заявою у тримісячний термін з дня набрання чинності пунктом 7 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пп. 4 п. 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у заяві про проведення реструктуризації зазначаються: прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) позичальника; найменування кредитодавця (повне або скорочене); інформація про дату укладення договору, яким передбачені зобов'язання, щодо реструктуризації яких подається заява; інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання позичальника (особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника); інформація про всі наявні у власності позичальника (особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) на дату підписання заяви об'єкти нерухомого майна, віднесені до об'єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об'єкт нерухомого майна та його адреса); інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання майнового поручителя та про всі наявні у його власності на дату підписання заяви об'єкти нерухомого майна, віднесені до об'єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об'єкт нерухомого майна та його адреса), - у разі наявності майнового поручителя; документи, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві (документи про склад сім'ї, про доходи іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя) та членів його сім'ї - на вимогу кредитора), розширену інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно кожного члена сім'ї іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя).
Окрім того, у разі ненадання позичальником необхідних для проведення реструктуризації документів, зазначених у цьому підпункті, кредитор звільняється від обов'язку проведення реструктуризації зобов'язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що 23.04.2021 року вступили в силу зміни до Закону України «Про споживче кредитування», які надають право позичальникам реструктуризувати свої кредитні зобов'язання виражені в іноземній валюті, у зв'язку з цим просить зобов'язати ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» провести перерахунок розміру грошового зобов'язання за кредитними договорами, укладеними між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 .
Так, у зв'язку з добровільним виконанням зобов'язань за кредитними договорами 27.06.2014 року було розірвано договір іпотеки до кредитного договору № 014/3796/74/54141, укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 ; договір іпотеки № 014/3796/74/54141, укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 ; та договір застави транспортного засобу до кредитного договору № 2203324124 від 28.01.2008 року, укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , у зв'язку з чим вказані договори припинили свою дію.
Тобто, з 27.06.2014 року не є забезпеченими кредитні договори № 014/3796/74/54141 від 10.04.2007 року, № 2203324124 від 28.01.2008 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, на підставі Договорів відступлення прав вимоги від 27.06.2014 року ПАТ «КБ «Стандарт» набуло прав кредитора у зобов'язанні, що виникло за кредитними договорами № 014/3796/74/54141 від 10.04.2007 року, № 2203324124 від 28.01.2008 року, укладеними між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1
Отже, з 27.06.2014 року правовідносини між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 припинені.
Відтак, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не є неналежним відповідачем у справі.
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (ч. 1 - 4 ст. 51 ЦПК України).
Аналіз наведених норм процесуального законодавства дає підстави для висновку, що законодавець поклав на позивача обов'язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 року у справі № 640/22013/18).
З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.
Разом з цим, суд звертає увагу на те, що клопотань про залучення співвідповідача чи заміну первісного відповідача на належного відповідача позивачем до суду подано не було.
У постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам роз'яснено, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
Згідно із ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналізуючи викладене, зважаючи на те, що позов подано до неналежного відповідача, суд дійшов висновку, що правові підстави для задоволення позову відсутні.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що він має право звернутися до суду з позовом до належного відповідача.
Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то питання щодо розподілу судового збору судом не вирішується, а відповідачем не надано належних доказів на підтвердження понесення судових витрат.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 2, 3, 17 Закону України «Про споживче кредитування», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», ст. ст. 6, 512, 514, 626, 628, 638 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 89, 95, 133-141, 174, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ 14305909.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 30.06.2023 року.
Суддя І.В. Григоренко