07 квітня 2026 року м. Київ
Справа № 361/9458/25
Провадження: № 22-ц/824/9701/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О., суддів Верланова С. М., Нежури В. А.,
розглянувши заяву судді Невідомої Тетяни Олексіївни про самовідвід
у справіза позовом ОСОБА_1 до заступника керівника відділу Центру надання адміністративних послуг Зазимської громади Броварського району Кулініч Інни Миколаївни, Центру надання адміністративних послуг Броварської громади, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Броварськогоміськрайонного суду Київськоїобластівід 09 березня 2026 рокупозов ОСОБА_1 задоволено.
Визнанодії заступника керівникавідділу Центру наданняадміністративнихпослугЗазимськоїгромадиБроварського району ОСОБА_4 щодозняття з реєстраціїмісцяпроживанняОСОБА_1незаконними.
Скасованорішення Центру наданняадміністративнихпослугЗазимськоїгромадиБроварського району про припиненняреєстраціїОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язано Центр наданняадміністративнихпослугЗазимськоїгромадиБроварського району поновитиреєстраціюОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Щиголь В. В. в інтересах ОСОБА_4 подав 18 березня 2026 року апеляційнускаргу до Київськогоапеляційного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 березня 2026 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Невідома Т. О., судді: Верланов С. М., Нежура В. А.
25 березня 2026 року цивільну справу витребувано із суду першої інстанції.
02 квітня 2026 року цивільна справа №361/9458/25 надійшла до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 квітня 2026 року апеляційну скаргу адвоката Щигля Володимира Валерійовича в інтересах ОСОБА_4 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 березня 2026 року залишено без руху, з наданням строку для доплати судового збору.
06 квітня 2026 року адвокат Лісовська О. В. в інтересах ОСОБА_2 направила через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 березня 2026 року.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06 квітня 2026 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Невідома Т. О., судді: Верланов С. М., Нежура В. А.
07 квітня 2026 року суддею Невідомою Т.О. заявлено самовідвід від розгляду даної справи на підставі п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України.
Заява мотивована тим, що інтереси ОСОБА_2 у даній справі представляє адвокат Лісовська О. В., з якою суддя Невідома Т.О. тривалий час працювала у Деснянському районному суді міста Києва і вони перебувають у приятельських стосунках. Крім того, дочка ОСОБА_5 працювала у підпорядкуванні судді Невідомої Т.О. у Київському апеляційному суді.
Враховуючи вказані обставини та з метою уникнення конфлікту інтересів, недопущення виникнення обставин, за яких можна буде зробити висновок, що суддя діє необ'єктивно чи упереджено, або можуть викликати сумніви у сторонього спостерігача, що суддя побічно заінтересована у результаті розгляду справи, суддя Невідома Т.О. заявила самовідвід від розгляду вказаної справи.
Положеннями ст.36 ЦПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу.
Відповідно до положень п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід (ч. 1 ст. 39 ЦПК України).
Як зазначено в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення. Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є не об'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення. Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Згідно з ст.15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу.
Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Європейський суд з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказує, що справедливим у розумінні статті 6 Конвенції може вважатися тільки такий суд, який діє незалежно від будь-яких обставин особистого (людського) чи іншого плану, є безстороннім та безпристрасним, тобто, при абсолютній відсутності обставин, які можуть викликати сумніви в об'єктивності та неупередженості судді.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо приходить до висновку про його обґрунтованість.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що наявні підстави, передбачені п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, за яких суддя не може розглядати справу, а тому заява судді Невідомої Т.О. підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, суд
Заяву судді Невідомої Тетяни Олексіївнипро самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 до заступника керівникавідділу Центру наданняадміністративнихпослугЗазимськоїгромадиБроварського району КулінічІнниМиколаївни, Центру наданняадміністративнихпослугБроварськоїгромади, третя особа: ОСОБА_2 , про визнаннядійнезаконними та зобов'язаннявчинитидіїзадовольнити.
Справу передати на повторний автоматичний розподіл для визначення судді у порядку, встановленому ст.33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Т. О. Невідома
Судді: С. М. Верланов
В. А. Нежура