Справа № 638/17371/25
Провадження № 2/638/2856/26
Іменем України
06 квітня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Латки І.П.,
за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,
учасники справи:
позивач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі»,
відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги
У вересні 2025 року Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в якому просило суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у загальному розмірі 54396,18 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що відповідачі внаслідок неповної та несвоєчасної оплати отриманих послуг мають заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 42417,48 грн, за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії у розмірі 470,40 грн, за послугу з постачання гарячої води у розмірі 6365,20 грн, за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води у розмірі 272,64 грн, за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання у розмірі 429,15 грн, за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання у розмірі 139,50 грн, а тому вказані суми підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача. Крім того, у зв'язку з простроченням оплати вартості житлово-комунальних послуг позивачем нараховано 3125,00 грн інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 1176,81 грн.
У відзиві на позовну заяву ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог просила відмовити з наступних підстав. По-перше, відповідач ОСОБА_1 померла ще у 2012 році. У позовній заяві помилково зазначено її по-батькові як « ОСОБА_3 », оскільки правильним є « ОСОБА_4 ». Зазначені обставини впливають як на можливість пред'явлення позову до ОСОБА_5 , так і на розмір заборгованості, враховуючи що нарахування здійснювалися некоректно. По-друге, відповідач є ВПО, у зв'язку з чим фактично не проживає в квартирі та не користується житлово-комунальними послугами. Отже, позивачем не враховано фактичну кількість споживачів житлово-комунальних послуг та обставини непроживання у квартирі. Відповідач зазначає, що нею ініційовано звернення до позивача про перерахунок заборгованості з урахуванням викладених обставин, тому вважає, що позовні вимоги є передчасними, без належного з'ясування обставин.
Ухвалою суду від 09 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання.
В судове засідання сторони не з'явилися, про судове засідання повідомлені належним чином. Позивач просив розглянути справу за його відсутністю. Відповідачі причини неявки суду не повідомили, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталися.
Враховуючи положення п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 10377108 від 07 жовтня 2013 року ОСОБА_2 є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
У квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що підтверджується Довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб (довідкою про склад сім'ї) від 01 вересня 2025 року № c62c1f39-438c-4563-9253-312b13e01570, долученою до позовної заяви, та довідкою від 08 вересня 2025 року, отриманою судом в порядку ч. 6-7 ст. 187 ЦПК України.
ОСОБА_2 взята на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_2 , з 29 квітня 2022 року, що підтверджується Довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 2615-7001068973 від 29.04.2022.
Згідно з відомістю про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу, складеною за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім'я ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2018 до 30.09.2023 складає 42417,48 грн, за послуги з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 до 30.09.2023 складає 6365,20 грн.
Відповідно до відомості про нарахування та оплату за абонентське обслуговування за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, складеною за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім'я ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за абонентське обслуговування за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 до 30.09.2023 становить 470,40 грн, за абонентське обслуговування за послуги з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 до 30.09.2023 - 272,64 грн.
Згідно з відомістю про нарахування та оплату за обслуговування ВБС теплопостачання та обслуговування ВБС постачання гарячої води, складеною за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім'я ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за послуги з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 до 30.09.2023 складає 429,15 грн, за послуги з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 до 30.09.2023 - 139,50 грн.
З розрахунку інфляційних втрат та 3% річних за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з березня 2019 року до листопада 2021 року, складеного за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім'я ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що інфляційні втрати за вказаний період становлять 3125,00 грн, три проценти річних від простроченої суми за вказаний період становлять 1176,81 грн.
Відповідно до п. 15 Індивідуального договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, а також відповідно до п. 34 Індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води, в яких виконавцем вказано КП «Харківські теплові мережі», споживач повинен оплачувати відповідні послуги щомісячно.
Згідно з п. 36 Індивідуального договору під час здійснення оплати споживач зобов'язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів). У разі коли споживачем не визначено розрахунковий період або коли за зазначений споживачем період виникла переплата, виконавець має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди у разі її наявності (за винятком погашення пені та штрафів, нарахованих споживачеві), а у разі відсутності такої заборгованості - в рахунок майбутніх платежів споживача, починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу.
Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.
Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 9 вищевказаного Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з:
плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;
плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України;
плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.
Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 750/12850/16-ц, від 06.11.2019 у справі № 642/2858/16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналізуючи наведення положення законодавства в контексті обставин цієї справи, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , відтак в силу вимог ст. 322 ЦК України зобов'язана утримувати належне їй нерухоме майно, зокрема шляхом сплати житлово-комунальних послуг, пов'язаних з її утримання, таких як постачання теплової енергії, абонентська плата за таку послугу та обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання.
Крім того, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , як споживачі житлово-комунальних послуг, зобов'язані згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» сплачувати вартість фактично спожитих житлово-комунальних послуг, наданих позивачем за вказаною адресою.
Позивачем належними та допустими доказами доведено, що за вказаною адресою за період з 01 листопада 2018 року до 30 вересня 2023 року були надані відповідачам житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії, вартість яких не в повному обсязі була сплачена відповідачами, у зв'язку з чим наявна заборгованість у розмірі 42417,48 грн.
Відповідачі всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України зазначений розмір заборгованості не спростували, доказів своєчасної та повної оплати зазначених житлово-комунальних послуг не надали.
Щодо доводів ОСОБА_6 про некоректне нарахування заборгованості у зв'язку з нарахування вартості житлово-комунальних послуг на споживача, який помер у 2012 році, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що співвідповідачем у справі, і споживачем житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначені обставини підтверджуються змістом позовної заяви, в якій вимогу про стягнення заборгованості пред'явлено до ОСОБА_1 ; відомостями про нарахування та оплату послуг, в яких зазначено, що особові рахунки відкриті на ОСОБА_1 ; відомостями Реєстру територіальної громади міста Харкова, як долученими до позовної заяви, так і отриманими судом в порядку ст. 187 ЦПК України.
Натомість ОСОБА_2 надала суду копію свідоцтва про смерть ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 55 років, тобто народилася у 1957 році.
Підстав вважати, що відповідач у справі ОСОБА_1 і померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 є однією особою, не встановлено. Доводи відповідача в цій частині всупереч вимогам ч. 6 ст. 81 ЦПК України ґрунтуються на припущеннях.
Щодо доводів відповідача про неправильність нарахувань у зв'язку з тим, що позивачем не враховано статус ВПО відповідача, суд зазначає наступне.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом №2102-IX від 24 лютого 2022 року, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває станом на час вирішення справи.
Постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05 березня 2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року з дати початку по дату завершення бойових дій або тимчасової окупації територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (з місця тимчасового проживання в іноземній державі, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби тощо).
Отже, постановою забороняється стягувати громадян заборгованість за житлово-комунальні послуги, утворену після 24 лютого 2022 року в тому випадку, якщо громадянин надав виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Харківська територіальна громада протягом спірного періоду належала до території активних та можливих бойових дій.
В матеріалах справи відсутність докази того, що ОСОБА_2 протягом періоду з квітня 2022 року до 30 вересня 2023 року надавала виконавцю комунальних послуг у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
За таких обставин, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню обмеження, встановлені постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05 березня 2022 року, оскільки на час звернення до суду з позовом споживач житлово-комунальних послуг, всупереч вимогам постанови, не надала виконавцю комунальних послуг у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Відтак, ОСОБА_2 , незалежно від наявності у неї статусу ВПО, зобов'язана сплатити фактично надані їй житлово-комунальні послуги з постачання гарячої води, абонентську плату за індивідуальним договором з постачання гарячої води, послуги з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води.
Крім того, факт непроживання ОСОБА_2 у належній їй на праві власності квартирі не звільняє її як власника від обов'язку нести тягар утримання свого майна (ст. 322 ЦК України), а саме витрат по оплаті наданих житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії, абонентська плата за таку послугу та обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання.
Щодо доводів ОСОБА_2 про те, що нею було ініційовано звернення до позивача про перерахунок заборгованості, до суд їх відхиляє, оскільки доказів надіслання позивачу такого звернення відповідачем не надано.
З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі та стягує солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги, з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних, у загальному розмірі 54396,18 грн.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідачів на користь позивача судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Щодо стягнення інших судових витрат суд зазначає наступне.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Таким чином, для стягнення зазначених витрат, вони повинні відповідати критерію необхідності здійснення таких витрат для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Понесені позивачем витрати у розмірі 89,62 грн за отримання довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб не є іншими судовими витратами в розумінні п. 3 або 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, а тому не підлягають стягненню з відповідачів.
Керуючись ст. 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279 352, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, адреса: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємство «Харківські теплові мережі», код ЄДРПОУ 31557119, адреса місцезнаходження: 61037, м.Харків, вул. Мефодіївська, 11, заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2018 до 30.09.2023 у розмірі 42417,48 грн, за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 до 30.09.2023 у розмірі 6365,20 грн, за абонентське обслуговування за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 до 30.09.2023 у розмірі 470,40 грн, за абонентське обслуговування за послуги з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 до 30.09.2023 у розмірі 272,64 грн, за послугу з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 до 30.09.2023 у розмірі 429,15 грн, за послугу з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 до 30.09.2023 у розмірі 139,50 грн, з урахуванням індексу інфляції у розмірі 3125,00 грн та 3% річних у сумі 1176,81 грн, а всього заборгованість у розмірі 54396,18 грн (п'ятдесят чотири тисячі триста дев'яносто шість гривень 18 копійок).
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, адреса: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємство «Харківські теплові мережі», код ЄДРПОУ 31557119, адреса місцезнаходження: 61037, м.Харків, вул. Мефодіївська, 11, судовий збір у розмірі 3028,00 грн, тобто по 1514,00 грн (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок) з кожного.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 06 квітня 2026 року.
Суддя І.П. Латка