07 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 332/7619/23
провадження № 51-601 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув клопотання засудженого ОСОБА_4 про поновлення строку касаційного оскарження вироку Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2024 року та ухвали Запорізького апеляційного суду від 02 грудня 2024 року,
встановив:
Із касаційної скарги та копій судових рішень вбачається, що вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2024 року ОСОБА_4 засуджено за п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, до остаточного покарання у виді довічного позбавлення волі.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 02 грудня 2024 року вирок районного суду залишено без змін.
До Верховного Суду від засудженого ОСОБА_4 надійшла касаційна скарга на вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2024 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 02 грудня 2024 року із клопотанням про поновлення строку вказаних судових рішень.
Із касаційного провадження слідує, що 17 лютого 2025 року засуджений ОСОБА_5 вперше звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2024 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 02 грудня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2025 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2024 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 02 грудня 2024 року залишено без руху із встановленням п'ятнадцятиденного строку для усунення недоліків та в подальшому ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2025 року, вказану касаційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, повернуто особі, яка її подала.
Надалі 17 червня 2025 року до Верховного Суду надійшла нова касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 на вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2024 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 02 грудня 2024 року з клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження вказаних судових рішень.
Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2025 року поновлено засудженому ОСОБА_4 строк касаційного оскарження вироку Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2024 року та ухвали Запорізького апеляційного суду від 02 грудня 2024 року та залишено його касаційну скаргу без руху із встановленням п'ятнадцятиденного строку для усунення недоліків та в подальшому ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2025 року, вказану касаційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, повернуто особі, яка її подала.
26 листопада 2025 року, 08 січня та 24 лютого 2026 року від засудженого ОСОБА_4 надходили касаційні скарги на вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2024 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 02 грудня 2024 року щодо нього з клопотаннями про поновлення строку. Ухвалами Верховного Суду від 01 грудня 2025 року, 20 січня та 09 березня 2026 року відповідно, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, відмовлено засудженому у поновленні строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень, оскільки суд касаційної інстанції не знайшов підстав для його повторного поновлення.
03 квітня 2026 року від засудженого ОСОБА_4 в черговий раз надійшла касаційна скарга на вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2024 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 02 грудня 2024 року із клопотанням про поновлення строку вказаних судових рішень.
Як на підставу для такого поновлення засуджений знову вказує аналогічні доводи, як і у попередніх клопотаннях, а саме, те, що раніше він звертався із касаційними скаргами, які було повернені, оскільки він юридично необізнаний. При цьому його захисник не склав та не подав касаційну скаргу від свого імені. Водночас 26 серпня 2025 року після обстеження у філії Темнівської багатопрофільної лікарні № 100 у нього було виявлено вірусний гепатит С та з 15 жовтня 2025 року він проходив курс лікування та перебував у пригніченому стані.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає поверненню засудженому, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 КПК України касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Разом з тим, поважність причин визначається слідчим суддею, судом у разі неможливості своєчасного подання скарги або іншого документа через стихійне лихо, катастрофу, хворобу, відрядження, трагічні та інші непередбачувані події в житті людини, а також будь-які інші обставини, що не дозволили учаснику процесу завчасно подати відповідний документ.
Як вже зазначалось вище, 03 квітня 2026 року від засудженого ОСОБА_4 вкотре надійшла касаційна скарга з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, направлені 31 березня 2026 року.
Згідно розписки, наданої ДУ «Темнівська виправна колонія (№100)», на запит Верховного Суду, засуджений ОСОБА_4 отримав копію ухвали Запорізького апеляційного суду від 02 грудня 2024 року - 17 січня 2025 року. Тобто останнім днем звернення для засудженого до суду касаційної інстанції зі скаргою є 18 квітня 2025 року.
Із касаційного провадження слідує, що засуджений ОСОБА_4 вже звертався 17 червня 2025 року до Верховного Суду з аналогічним клопотанням та йому поновлено строк касаційного оскарження вироку Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2024 року та ухвали Запорізького апеляційного суду від 02 грудня 2024 рокута його касаційну скаргу залишено без руху із встановленням п'ятнадцятиденного строку для усунення недоліків та в подальшому ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2025 року вказану касаційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, повернуто особі, яка її подала.
Водночас, як вбачається зі змісту клопотання засудженого про поновлення строку касаційного оскарження судових рішень щодо ньогота касаційної скарги, направлених 31 березня 2026 року, тобто поза межами (після спливу майже 1 року) визначеного процесуальним законом строку на касаційне оскарження, вона містить аналогічні підстави для поновлення строку касаційного оскарження судових рішень щодо нього.
У поданому клопотанні засуджений повторно посилається на ті самі обставини, які вже тричі були предметом оцінки суду та визнані неповажними для повторного поновлення строку.
При цьому Верховний Суд звертає увагу, що засуджений ОСОБА_4 у 2025 році звертався до вказаного суду, а отже він не був позбавлений доступу до суду та міг самостійно реалізувати право на оскарження. Також суд враховує процесуальну поведінку засудженого ОСОБА_4 , якому вже було поновлено строк на касаційне оскарження судових рішень щодо нього. Водночас повторне наведення тотожних доводів, які вже отримали правову оцінку, не свідчить про наявність обставин, які могли б змінити висновки суду.
Таким чином, засуджений не наводить нових аргументів для повторного поновлення йому строку на касаційне оскарження судових рішень із врахуванням того, що його попереднє аналогічне клопотання про поновлення строку було задоволено.
Корім того,із чергового клопотанняОСОБА_4 про поновлення строку касаційного оскарження судових рішень щодо нього вбачається зловживання процесуальними правами останнім, що є неприйнятним.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що аналогічне клопотання про поновлення строку засудженого було розглянуто та поновлено строк на касаційне оскарження судових рішень, то, на думку колегії суддів, підстав для повторного поновлення відповідного строку не вбачається, а тому, касаційна скарга засудженого підлягає поверненню особі, яка її подала.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Враховуючи викладене та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити засудженому ОСОБА_4 у поновленні строку на касаційне оскарження вироку Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2024 року та ухвали Запорізького апеляційного суду від 02 грудня 2024 року.
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2024 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 02 грудня 2024 року повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3