01 квітня 2026 року справа № 580/1879/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання Д.О.Сніцар розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі ВКЗ адміністративну справу № 580/1879/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТЗОН» (провул. Тихий 2 оф.122, м.Умань, Черкаська область, 20305, код ЄДРПОУ 40518363) [представник - адвокат Хозяїнов Володимир Валерійович, ордер АО «АДВІС» серії АЕ №1395261 (використаний також у справі №580/9955/25)] до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія 21-А, м.Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) [представник Болтушенко Андрій Олександрович згідно з випискою з ЄДР] про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, ухвалив рішення.
І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ
26.02.2026 вх. 10198/26 представник позивача ТОВ «СМАРТЗОН» - адвокат Хозяїнов Володимир Валерійович (ордер серії АЕ №1395261, виданий АО «АДВІС») у позовній заяві просить: визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 10.02.2026 №UA500020/2026/000034/2. Додатково просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці витрати зі сплати судового збору у сумі 4014 грн та на правничу допомогу 8500 грн.
27.02.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за адміністративним позовом ТОВ «СМАРТЗОН» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування індивідуального акта, що буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без виклику сторін.
16.03.2026 суд задовольнив клопотання представника Одеської митниці (від 13.03.2026 вх.№13352/26) про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження справи з викликом сторін за позовом ТОВ «СМАРТЗОН» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування індивідуального акта. 18.03.2026 суд задовольнив клопотання, призначив засідання у справі №580/1879/26 для представників у режимі відеоконференції (ВКЗ) з власними засобами поза межами приміщення суду.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
14.09.2023 між ТОВ «СМАРТЗОН» та компанією QINGDAO JINZE MACHINERY MANUFACTURING Co., Ltd (КНР) укладений зовнішньоекономічний контракт №14/09-23. Відповідно до п. 1.1. Контракту компанія QINGDAO JINZE MACHINERY MANUFACTURING Co., Ltd зобов'язується у порядку та на умовах, визначених Контрактом, постачати та передавати у власність ТОВ «СМАРТЗОН», Покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар. Згідно із п. 1.2. Контракту найменування, асортимент, одиниці виміру, кількість та ціни товару встановлюються у специфікаціях на постачання товару. З метою митного оформлення товару 10.02.2026 Позивачем до Одеської митниці подана електронна митну декларацію №26UA500020001027U9. Митна вартість товару визначена та заявлена декларантом за ціною договору (контракту) щодо товарів імпортних (перший метод). За наслідками опрацювання поданих документів у Відповідача виникли сумніви щодо заявленої митної вартості товару (через зміну судна у контексті транспортних витрат, ненадання документів). За результатами перевірки ЕМД Відповідач відмовив Позивачу у митному оформленні (випуску) товару, що зафіксовано у Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.02.2026 №UA500020/2026/000044, прийняте рішення про коригування митної вартості №UA500020/2026/000034/2. Відповідно до Рішення, усі позиції товару "Комплект стелажу" з цінами від 4,90 до 9,20 доларів США за 1 шт фактично об'єднані Відповідачем у один товар "Меблі металеві, стелажі" та митна вартість такого товару визначена як 4,02 долара США за 1 кг нетто. Митна вартість товару розрахована декларантом як 15570,77 доларів США, скоригована Відповідачем до 54373,72 доларів США із застосуванням шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару. У зв'язку з незгодою Позивача з оскаржуваним рішенням Відповідача товар на підставі митної декларації 11.02.2026 №26UA500020001040U4 випущений у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю та надання гарантій відповідно до розділу X МК України. Позивач додатково сплатив ПДВ в сумі 334435,99 грн.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
13.03.2026 вх.№13347/26 через підсистему Електонний суд до суду надійшов відзив на позовну заяву від Одеської митниці: адміністративний позов ТОВ «СМАРТЗОН» не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно із частиною 1 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод визначення, проте ні до суду з перекладом ні під час митного оформлення пояснень щодо зміни судна під час перевезення та документів, що зазначенні у Рішенні про коригування Позивач не надав. Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана ЕМД 26UA500020001027U9 відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар для ТОВ «СМАРТЗОН», надані документи зазначені в графі 44 МД.
На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495- VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією від 10.02.2026 26UA500020001027U9 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2026/000034/2 від 10.02.2026, тому рішення є правомірним і обраний спосіб обгрунтованим.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Відповідно до електронного декларування ТОВ «СМАРТЗОН» імпортувало: меблі металеві, стелажі. Декларантом /представником вказане ТОВ «Інтер ТРАНС Лоджістікс», яке на запит Одеської митниці повідомляє (а.с.82): разом з ЄМД надано декларацію митної вартості від 10.02.2026, рахунок-фактуру (інвойс) від 16.09.2025 №UE2506, банківський документ товару №2 від 17.09.2025, №3 від 31.01.2026, №4 від 24.10.2025, рахунок на транспортно-експедиційні послуги від 09.02.2026 №664, документ про вартість перевезення від 09.02.2026 №0902-06, специфікація на поставку від 16.09.2025 №2506 до контракту №14/09-23 від 14.09.2023, договір від 25.09.2025 №Х250925, інші документи надаватися не будуть.
У рішенні Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 10.02.2026 №UA500020/2026/000034/2 вказано про розбіжності: у навантажувальному документі від 09.02.2026 №DOL00010597 заначено, що вантаж прибув за одним транспортним документом MEDUR9058211,UTRUST25110605, проте документ MEDUR9058211 для митного оформлення не наданий; згідно гр.21 ЕМД вантаж прибув до Одеси на судні T-MOON, проте відповідно до документу від 19.11.2025 UTRUST25110605 відправка відбуласть на судні MSC SALERNO, проте документів щодо причин зміни транспорту, узгодження додаткових витрат (навантажуально-розвантажувальних) не надано. Згідно умов поставки FOB покупець зобовязаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов'язані з доставкоюдо місця призначення. У пакувальному листі не йдеться про торговельну марку, проте Позивач не надав прайс-листи виробника товару, висновки щодо якісних характеристик, копію митної декларації країни відправника з перекладом відповідно до ст.254 МК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши повідомлені доводи, аргументи учасників щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити з огляду на таке.
V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації (п.1 ч.1 ст.2 Закону України "Про адміністративну процедуру" від 17 лютого 2022 року № 2073-IX). У науково-практичному коментарі до Закону України "Про адміністративну процедуру" зазначено: принципи добросовісності та розсудливості корелюються насамперед з п.5 та п.6 частини 2 ст.2 КАС України як критеріями для оцінки правомірності рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).
Верховний Суд 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21 (адміністративне провадження №К/990/8225/23) сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов'язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб?єкта владних повноважень; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, що не ґрунтуються на нормах права.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України). У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття.
Згідно з наказом МФУ від 24.05.2012 № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" відповідно до статті 55 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ, підпункту 64 пункту 4 та підпункту 3 пункту 10 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 446, затверджені: форма рішення про коригування митної вартості товарів; Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів; Перелік додаткових складових до ціни договору. Відповідно до п. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів: графа 24 "вага нетто" - зазначається вага нетто товару відповідно до графи 38 МД; графа 25 "додаткова одиниця виміру" - зазначається додаткова одиниця виміру, що застосовується для заповнення форми "електронного інвойсу" до графи 31 МД, у разі якщо під час заповнення "електронного інвойсу" до графи 31 МД не передбачено використання додаткових одиниць виміру, зазначається додаткова одиниця виміру, вказана в графі 41 МД, у разі якщо під час заповнення "електронного інвойсу" до графи 31 МД не передбачено використання додаткових одиниць виміру та якщо графа 41 МД не заповнюється, зазначається основна одиниця виміру; графа 30 "коригування" - зазначається визначена митним органом у валюті рахунка-фактури (інвойсу) або рахунка-проформи митна вартість товару, у підрозділах графи: валюта - наводиться відповідно до Переліку кодів валют літерний код валюти, у якій складено рахунки-фактури (інвойси) або рахунки-проформи; вартість за одиницю - зазначається митна вартість за додаткову одиницю товару (під час заповнення графи 25 Рішення), у разі відсутності такої одиниці - за основну одиницю виміру; кількість - зазначається кількість товару в додаткових одиницях виміру, у разі відсутності такої одиниці - в основній одиниці виміру; графа 31 "код методу визначення вартості митного органу" - зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 січня 2023 року у справі №826/10888/18 висновує: саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на його прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Не кожен дефект акту робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то залежно від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його правомірність. Порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.
Відповідно до ч.1.2 ст.1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім правил оподаткування товарів митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи (Кодекс №2755). Відповідно до пп. 14.1.1-1 п.14.1 ст.14 Кодексу №2755 адміністрування податків - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об'єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом; пп. 14.1.226-1 п.14.1 ст.14 Кодексу №2755 сервісне обслуговування платників - надання адміністративних, консультаційних, довідкових, інформаційних, електронних та інших послуг, пов'язаних з реалізацією прав та обов'язків платника відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган. Згідно з пунктом 200-1.1 статті 200-1 Кодексу №2755 система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку, зокрема: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН; суми податку, сплачені платниками під час ввезення товару на митну територію України.
Відповідно до ст.246 МК метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, що відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, що відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МК України). Згідно з частиною 8 статті 257 МК митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів. Відповідно до ст.52 МК України декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Відповідно до ст.49 МК митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або належить сплаті за ці товари. Ціна, що була фактично сплачена або належить сплаті, - це загальна сума усіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 МК України). Відповідно до ч.1 ст.57 МК визначення митної вартості товарів, що ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Відповідно до ч.1 ст.53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з ч.2 ст.54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до ч.5 статті 54 МК митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Відповідно до ч.6 ст.54 МК митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) неправильного проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 58 МК метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, що імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, що є обов'язковою під час обчислення (ч.2 ст.58). У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 (ч.3 ст.58). Згідно з ч.1 ст.55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.
Відповідно до ст.337 "перевірка документів та відомостей, що подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України" МК: 1. перевірка документів та відомостей, що відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій та в інші способи, передбачені цим Кодексом; 2. формато-логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; 3. контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, що містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, що містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов'язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються; 4. контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення вимог законодавства України з питань митної справи.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Під час розгляду справи представник позивача надав копію документа MEDUR9058211 (а.с.152), що не був наданий під час митного оформлення, проте без перекладу, де вказане судно MSD Salerno- GJ546W, проте у гр.21 ЕМД 25UA500020006443U7 ідентифікується інший транспортний засіб Т MOON (а.с.147), що підтверджує обгрунтовану позицію Відповідача у спірних правовідносинах, який правомірно застосував резервний метод для визначення митної вартості товару за не наданих Позивачем документів щодо якісної характеритстики товару і торговельної марки виробника, тому індивідуальний акт є логічним і послідовним, що немає підстав скасовувати, позаяк заявлені неповні та недостовірні відомості про митну вартість товарів.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд за перевірених доводів і оцінених доказів встановив, що відповідач переконливо довів, що у спірних правовідносинах ухвалив мотиваваний індивідуальний акт у формі рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 10.02.2026 №UA500020/2026/000034/2, що не надежить скасуванню, тому у задоволенні позову належить відмовити.
VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке. Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст.139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 2, 5-16, 90, 139, 242-246, 250, 255, 258, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо у судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.
Копію рішення направити сторонам справи:
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТЗОН» [провул. Тихий 2 оф.122, м.Умань, Черкаська область, 20305, код ЄДРПОУ 40518363];
відповідач: Одеська митниця [вул. Лип Івана та Юрія 21-А, м.Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631].
Рішення суду складене 06.04.2026.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА