вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 752/14250/25 Апеляційне провадження № 22-ц/824/3342/2026Головуючий у суді першої інстанції - Кордюкова Ж.І. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
02 квітня 2026 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,
секретар Цалко Д.М.,
за участю:
представника позивачки Тиховліса В.Р.,
представника відповідача Жука Р.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , поданою від її імені та в її інтересах адвокатом Тиховлісом В'ячеславом Романовичем, на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2025 року про відмову в забезпеченні позову по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев девелопмент кепітал» про стягнення коштів та трьох річних,
У провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев девелопмент кепітал» про стягнення з відповідача на користь позивачки грошових коштів у сумі, еквівалентній 59473,45 доларів США за курсом Національного банку України на день виконання рішення суду, та трьох річних за прострочення виконання зобов'язань за період з 16.10.2024 по 06.06.2025 у сумі, еквівалентній 1142,82 доларів США за курсом Національного банку України на день виконання рішення суду.
У вересні 2025 року представник позивачки звернувся до суду першої інстанції з заявою про забезпечення вищенаведеного позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку (кадастровий номер 2611092001:22:002:3824), площею 0,2837 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2641697826120); накладення арешту на земельну ділянку (кадастровий номер 2611000000:05:012:0008), площею 0,13 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2263368426110); накладення арешту на об'єкт незавершеного будівництва: багатоповерховий готель з вбудованими приміщеннями громадського призначення і підземним паркінгом, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2611000000:05:012:0008 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2730404626110); накладення арешту на торговельну марку "Central Hills Житловий квартал", порядковий номер реєстрації 368478, номер заявки m202126760.
Заяву обгрунтовано тим, що з інформації з системи «Опендатабот» вбачається, що ТОВ «Лев девелопмент кепітал» засновано у 28.01.2020, при цьому, фінансова звітність подана товариством лише за 2024 рік.
Згідно з фінансовою звітністю ТОВ «Лев девелопмент кепітал» за 2024 рік розмір непокритих збитків товариства збільшився з 71 247,90 грн. до 92917,90 грн., тобто на 21500 тис. грн., що, на думку представника позивачки, свідчать про те, що відповідач не отримує доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), натомість частково отримує дохід з інших джерел.
Разом з тим, представник позивачки зазначав, що враховуючи відсутність фінансових звітів відповідача за 2020, 2021, 2022, 2023 роки, а також відсутність доходів від реалізації продукції, є значна вірогідність реалізації відповідачем ліквідного майна та витрачання отриманих коштів на покриття існуючих збитків, а не на виконання рішення суду по цій справі.
При цьому, до ліквідного майна ТОВ «Лев девелопмент кепітал» відносяться: земельна ділянка, належна на праві власності, (кадастровий номер 2611092001:22:002:3824), площею 0,2837 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2641697826120); земельна ділянка, належна на праві власності, (кадастровий номер 2611000000:05:012:0008), площею 0,13 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2263368426110); об'єкт незавершеного будівництва: багатоповерховий готель з вбудованими приміщеннями громадського призначення і підземним паркінгом, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2611000000:05:012:0008 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2730404626110); торговельна марка "Central Hills Житловий квартал", зареєстрована за відповідачем 20.08.2025, порядковий номер реєстрації 368478, номер заявки m202126760.
За вказаних обставин, а також з метою забезпечення реального виконання рішення суду про стягнення коштів та запобігання реалізації відповідачем ліквідного майна, представник позивачки звернувся до суду з даною заявою про забезпечення позову.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01.10.2025 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивачки, посилаючись на порушення норм процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.
В обгрунтування апеляційної скарги вказує на неврахування судом першої інстанції того, що інформаційні довідки щодо нерухомого майна відповідача з системи Опендатабот містять в собі актуальну інформацію з Державного реєстр речових прав на нерухоме майно та є належними та допустимими доказами, які підтверджують право власності відповідача на відповідне нерухоме майно.
При цьому, вважає, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції безпідставно було покладено на позивачку тягар доказування щодо можливості відповідача протягом розгляду справи безперешкодно відчужити належне йому майно, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалено на користь позивачки, адже при розгляді питання щодо забезпечення позову саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач.
Представник позивачки у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на її безпідставність та необгрунтованість.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення учасників судового розглявивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положення ч. 3 ст. 150 ЦПК України закріплюють, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 16.11.2023 у справі № 921/333/23).
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17, конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Як вже зазначалося вище, предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивачки грошових коштів у сумі, еквівалентній 59473,45 доларів США за курсом Національного банку України на день виконання рішення суду, та 3% річних за прострочення виконання зобов'язань за період з 16.10.2024 по 06.06.2025 у сумі, еквівалентній 1142,82 доларів США за курсом Національного банку України на день виконання рішення суду.
Разом з тим, колегія суддів зауважує, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмету позову та не повинні порушувати права інших осіб.
При цьому, як вже зазначалося вище, обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, адже запропоновані позивачкою заходи забезпечення позову є неспівмірними заявленим позовним вимогам.
При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, сама по собі наявність спору про стягнення з відповідача грошових коштів не свідчить про те, що останній буде діяти недобросовісно та вживати дії, спрямовані на ухилення від виконання можливого рішення суду по цій справі або дії щодо реалізації ліквідного майна, що, в свою чергу, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду.
Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, заявницею до заяви про забезпечення позову не було додано належних та допустимих доказів належності відповідачу на праві власності об'єктів нерухомого майна.
Посилання апелянта на те, що інформаційні довідки щодо нерухомого майна відповідача з системи Опендатабот містять в собі актуальну інформацію з Державного реєстр речових прав на нерухоме майно та є належними та допустимими доказами, які підтверджують право власності відповідача на відповідне нерухоме майно, колегія суддів вважає безпідставними, адже система Опендатабот не є державним реєстром, а є комерційним сервісом, який лише відображає інформацію з відкритих державним джерел, зокрема з ЄДР, але не генерує офіційні документи. Тобто, дані, отримані через такий сервіс мають виключно інформаційний характер та не підтверджують юридичний статус або актуальність відомостей на момент їх використання.
З вищенаведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, висновків суду не спростовують та на законність і обґрунтованість постановленої ухвали не впливають.
Таким чином, при апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування ухвали, в справі не виявлено.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду без змін.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , поданою від її імені та в її інтересах адвокатом Тиховлісом В'ячеславом Романовичем, - залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2025 року про відмову в забезпеченні позову по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев девелопмент кепітал» про стягнення коштів та трьох річних - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складений 07 квітня 2026 року.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
О.В. Кафідова