18 березня 2026 року
справа № 753/11731/23
провадження № 22-ц/824/2232/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач - Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району як органу опіки та піклування
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
третя особа: Комунальна установа «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 16 січня 2025 року, постановлене під головуванням судді Якусика О.В., у справі за позовом Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Комунальна установа «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
У липні 2023 року Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району як орган опіки та піклування звернулось до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав стосовно малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення аліментів на його утримання у розмірі 1/4 частини від доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами батьківських обов'язків.
Позивач вказує, що 29 березня 2023 року до відділу по Шевченківському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради надійшла усна інформація від представників відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області про малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який можливо постраждав від домашнього насильства. При огляді педіатром КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» на тілі малолітньої дитини було виявлено багато синців та подряпин. Зі слів матері 28 березня 2023 року хлопчик сильно плакав, мати не могла його заспокоїти і тому щипала дитину за тіло, внаслідок чого навколо пупка малолітнього та на бокових поверхнях живота було виявлено численні синці та подряпини, а на шкірі спини - численні подряпини.
За результатами опрацювання даного повідомлення членами комісії було складено Акт проведення оцінки рівня безпеки дитини та прийнято рішення про направлення дитини до КНП «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» Запорізької обласної ради на обстеження та лікування.
Розпорядженням голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району було негайно відібрано малолітнього ОСОБА_5 від матері ОСОБА_4 та батька ОСОБА_2 , які неналежним чином виконують свої батьківські обов'язки та своїми діями, способом життя створюють загрозу життю та здоров'ю малолітньої дитини.
Згідно з листом КНП «Міська дитяча лікарня № 5» малолітнього ОСОБА_5 переведено до відділення анестезіології та інтенсивної терапії КНП «Міська дитяча лікарня № 5».
За інформацією Відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 за 2023 рік двічі притягалася до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов'язків та «домашнє насилля», де постраждала особа - її малолітній син ОСОБА_5 .
Як вказує позивач, 30 березня 2023 року на засіданні комісії із захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району (протокол № 8), було прийняте рішення про негайне відібрання дитини та доручено підготувати матеріали для звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 та ОСОБА_2 по відношенню до малолітнього ОСОБА_5 .
Позивач зазначає, що на день звернення з позовом до суду від батьків дитини не надходило будь-яких заяв щодо повернення дитини в родину, ніхто не цікавиться долею дитини, її станом здоров'я.
Таким чином, на переконання позивача, зазначені вище факти, як кожен окремо так і в сукупності, можна розцінювати як свідоме ухилення від виконання батьками своїх батьківських обов'язків і така поведінка суперечить інтересам дитини, а тому наявні передумови для позбавлення їх батьківських прав.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 16 січня 2025 року позов задоволено.
Позбавлено ОСОБА_1 , громадянку України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 липня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття, на користь установи чи особи на утриманні (під опікою) якої перебуватиме дитина.
Позбавлено ОСОБА_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 липня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття, на користь установи чи особи на утриманні (під опікою) якої перебуватиме дитина.
Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір за подання позовної заяви у розмірі по 2 422,40 грн. з кожного.
Не погоджуючись із рішенням суду представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Вимоги обґрунтовані тим, що можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.
Голова районної адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району як органу опіки та піклування Федір Маєр зазначає, що встановлені факти судом першої інстанції свідчать про свідоме ухилення батьками своїх батьківських обов'язків. Така поведінка суперечить інтересам дитини.
В судовому засіданні представник позивача Парфенюк Л.П. проти апеляційної скарги заперечувала, просила залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі ухиляються від виконання батьківських обов'язків по вихованню дитини, не піклуються про її фізичний розвиток, здоров'я, лікування, не виявляли інтересу до дитини після її відібрання.
Оскільки дитина перебуває на утриманні Комунальної установи «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради, а відповідачі є його батьками, на них покладено однаковий обов'язок щодо утримання і матеріального забезпечення своєї дитини, добровільної згоди між батьками щодо порядку реалізації такого обов'язку не досягнуто, суд вважав наявними правові підстави для стягнення з відповідачів аліментів на утримання дитини.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Олександрійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 14 грудня 2022 року.
Згідно з Актом проведення оцінки рівня безпеки дитини, складеним відділом по Шевченківському району Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, фактично догляд за дитиною здійснює мати дитини ОСОБА_4 , згідно з поясненнями матері 28 березня 2023 хлопчик сильно плакав, вона не могла його заспокоїти і тому щипала за тіло дитину, внаслідок чого, навколо пупка малолітнього та на бокових поверхнях живота було виявлено численні синці та подряпини, а на шкірі спини - численні подряпини.
За результатами проведення оцінки рівень безпеки дитини визначено як «небезпечний».
Розпорядженням голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району від 30 березня 2023 року № 140р вирішено негайно відібрати малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_4 та батька ОСОБА_2 та тимчасово влаштувати малолітнього ОСОБА_5 до КНП «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» Запорізької обласної ради.
Згідно з листом КНП «Міська дитяча лікарня № 5» Запорізької міської ради від 03 квітня 2023 року № 02-13/356 малолітнього ОСОБА_5 переведено до відділення анестезіології та інтенсивної терапії КНП «Міська дитяча лікарня № 5».
Листом від 04 травня 2023 року № 723/01-02-07 КНП «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» Запорізької обласної ради повідомило, що ОСОБА_5 був доставлений до приймального відділення лікарні 29 березня 2023 року у супроводі представників патрульної поліції. На прийомі у лікаря педіатра КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» під час огляду дитини лікарем зафіксовані тілесні ушкодження: на шкірі навколо пупка, бокових поверхнях живота та обличчі численні синці, подряпини. На час госпіталізації стан дитини важкий за рахунок неврологічної симптоматики. 31 березня 2023 року у зв'язку з позитивним ПЛР тестом на COVID-19 дитина переведена на лікування до КНП «Міська дитяча лікарня № 5», де знаходилась до 12 квітня 2023 року з діагнозом: COVID-19 - гостра респіраторна хвороба. З 12 квітня 2023 року дитина проходить обстеження та лікування у педіатричному відділенні для дітей грудного віку Лікарні по теперішній час з діагнозом: змішана замісна гідроцефалія, кістозно-ліозні зміни обох півкуль, як наслідок важкої черепно-мозкової травми, судомний синдром.
Лікарня також повідомила, що за час знаходження у педіатричному відділенні для дітей грудного віку дитиною ОСОБА_7 та його станом здоров'я ніхто не цікавився в усній та письмовій формі особисто та засобами зв'язку, ніхто не відвідував, допомогу не надавав.
Згідно з інформацією Відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області від 03 квітня 2023 року № 2342/48/01/03-2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за 2023 рік двічі притягалася до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов'язків та «домашнє насилля», де постраждалою особою є її малолітній син ОСОБА_5 .
З загальнодоступних відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до яких є у суду, вбачається, що у провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебували
- справа № 336/3273/23 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за частиною першою статті 173-2 КУпАП, а саме про те, що 29 березня 2023 року близько 22 години 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 умисно вчинила насильницькі дії щодо свого сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим спричинила йому фізичну та психологічну біль. У цій справі постановою суду від 04 травня 2023 року провадження в справі було закрито у зв'язку із передачею матеріалів прокурору;
- справа № 336/1566/23 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за частиною першою статті 184 КУпАП, за виявленим фактом невиконання обов'язків відносно малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який виявився в тому, що останній 27 січня 2023 року о 22-00 годині по АДРЕСА_1 , залишився на дивані і в результаті впав і отримав травми ЗЧМТ, забиття головного мозку, менінгіт, судомний синдром. У цій справі постановою суду від 04 квітня 2023 року провадження в справі було закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП - за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
18 березня 2024 року КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради повідомило, що малолітній ОСОБА_5 у Будинок дитини « Сонечко » був влаштований 30 червня 2023 року згідно з направленням Служби у справах дітей Запорізької міської ради від 25 травня 2023 року та в подальшому для забезпечення максимально можливої безпеки дітей, які позбавлені батьківського піклування, 30 червня 2023 року був евакуйований у Львівську область та з 01 липня 2023 року тимчасово влаштований в КНП «Львівський обласний спеціалізований будинок дитини «Мальви», де станом на 13 березня 2024 року перебуває з діагнозом: спастичний тетрапарез (внаслідок черепно-мозкової травми); тугоподвижність суглоба не класифікована в інших рубриках; плоско-вальгусні стопи; рахіт активний; часткова атрофія дисків зорових нервів обох очей; розбіжна косоокість; міопія слабкого ступеня обох очей; реконвалісцент перенесеної госпітальної дольової правобічної пневмонії (березень 2023 року), вторинного гнійного менінгіту (березень 2023 року). Дитина з інвалідністю підгрупи «А».
Згідно з поясненнями третьої особи за період перебування ОСОБА_5 з 30 червня 2023 року по цей час батьки свого сина не відвідали жодного разу, умовами проживання, станом здоров'я, нагальними потребами дитини не цікавилися, матеріально сина не підтримували, усних чи письмових запитів щодо подальшої долі дитини від батьків або ж інших зацікавлених осіб на адресу Будинку дитини не надходило.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 2267/23 КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради» ОСОБА_8 перебувала на стаціонарному лікуванні у Лікарні у період з 04 по 17 квітня 2023 року, виписана з відділенні у супроводі чоловіка та свекра, в задовільному стані, корила себе за скоєний вчинок, свою провину визнавала, хотіла скоріше виписатися щоб бути поруч з дитиною
Згідно із Висновком районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України, з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Статтею 164 Сімейного кодексу України визначено підстави позбавлення батьківських прав, зокрема якщо мати, батько:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Згідно ст. 166 Сімейного кодексу України, позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька, так і для дитини.
У постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц зроблено висновок по застосуванню пункту 2 частини першої статті 164 СК України і вказано, що «ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками».
У постанові Верховного Суду від 18 лютого 2021 року у справі № 645/920/19 вказано, що при вирішенні такої категорії спорів судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров'я та психічного розвитку.
Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.
Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.
Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.
Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Як було встановлено судом першої інстанції, з листа КНП «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» Запорізької обласної ради за час знаходження дитини у педіатричному відділенні для дітей грудного віку після його відібрання у батьків дитиною та його станом здоров'я ніхто не цікавився в усній та письмовій формі особисто та засобами зв'язку, ніхто не відвідував, допомогу не надавав.
Так само Комунальна установа «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради повідомила, що за період перебування ОСОБА_5 в установі батьки свого сина не відвідали жодного разу, умовами проживання, станом здоров'я, нагальними потребами дитини не цікавилися, матеріально сина не підтримували, усних чи письмових запитів щодо подальшої долі дитини від батьків або ж інших зацікавлених осіб на адресу Будинку дитини не надходило.
Належних і достатніх доказів, що відповідачі вчиняли дії щодо забезпечення дитини харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, спілкувалися з нею відповідачі не надали, а з огляду на стан здоров'я дитини після його відібрання від батьків дає підстави для висновку, що такі обов'язки виконувалися батьками неналежно.
Така бездіяльність відповідачів та невчинення ними дій щодо зміни своєї поведінки щодо дитини свідчить про їх ухилення від виконання батьківських обов'язків щодо свого сина.
Оцінивши надані сторонами докази, районний суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачі ухиляються від виконання батьківських обов'язків по вихованню дитини, не піклуються про її фізичний розвиток, здоров'я, лікування, не виявляли інтересу до дитини після її відібрання, а тому вимоги позивача про позбавлення відповідачів батьківських прав є доведеними та такими, що ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за обставинами цієї справи позбавлення батьківських прав відповідачів відповідатиме інтересам дитини та буде спрямовано насамперед на захист інтересів дитини на її життя у безпечному середовищі і є засобом стимулювання відповідачів до належного виконання ними своїх обов'язків, які в разі зміни свого ставлення до дитини та своїх батьківських обов'язків, матимуть змогу звернутися до суду з відповідним позовом та поновити свої батьківські права.
Положеннями ч. 1 ст. 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, оцінені надані сторонами докази, правильно застосовані норми матеріального права та не допущено порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення спору по суті, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 16 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст складено 06 квітня 2026 року.
Суддя-доповідач
Судді