Окрема думка
Судді Верховного Суду у Касаційному цивільному судіГрушицького А. І.
06 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 199/9897/22
провадження № 61-14436сво24
У грудні 2022 року перший заступник керівника Маріупольської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди, в якому прокурор просив суд:
витребувати у ОСОБА_1 та ДП «Ілліч-Агро Донбас» земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,0 га, кадастровий № 1421786600:03:000:1173, яка розташована на території територіальної громади Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області;
скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію права оренди ДП «Ілліч-Агро Донбас» на земельну ділянку кадастровий № 1421786600:03:000:1173, припинивши право оренди на цю земельну ділянку.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 січня 2024 року у порядку розподілу судових витрат по справі стягнуто з Донецької обласної прокуратури на користь ДП «Ілліч-Агро Донбас» в якості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 5 000,00 грн.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року апеляційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури залишено без задоволення. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2024 року та додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 січня 2024 року залишено без змін.
Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року заяву ДП «Ілліч-Агро Донбас» про ухвалення додаткового судового рішення задоволено. Стягнуто з Донецької обласної прокуратури на користь ДП «Ілліч-Агро Донбас» витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.
Постановою Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 травня 2025 року касаційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року в частині позовних вимог першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області до ДП «Ілліч-Агро Донбас» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди скасовано, ухвалено у цій частині нове судове рішення про закриття провадження у справі. Додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 січня 2024 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року скасовано. В іншій частині рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 січня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року залишено без змін.
27 березня 2026 року заступник керівника Донецької обласної прокуратури через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду заяву, в якій просить повернути судовий збір, сплачений Донецькою обласною прокуратурою за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг в частині вимог, заявлених до ДП «Ілліч-Агро Донбас».
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 06 квітня 2026 року заяву заступника керівника Донецької обласної прокуратури про повернення судового збору задовольнив частково.
Повернув Донецькій обласній прокуратурі сплачений судовий збір за подання позову у розмірі 2 481,00 грн, що внесений згідно з платіжним дорученням № 1979 (внутрішній номер 249015560) від 27 грудня 2022 року на розрахунковий рахунок UA748999980313101206000004627, отримувач - ГУК у Дн-кій обл/АНД р/22030101, код отримувача - 37988155, банк отримувача - Казначейство України.
Повернув Донецькій обласній прокуратурі сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 721,50 грн, що внесений згідно з платіжною інструкцією № 127 (внутрішній номер 326341054) від 01 лютого 2024 року на розрахунковий рахунок UA658999980313191206080004628, отримувач - ГУК у Дн-кій обл/Шев.р/22030101, код отримувача - 37988155, банк отримувача - Казначейство України.
Повернув Донецькій обласній прокуратурі сплачений судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 4 962,00 грн, що внесений згідно з платіжною інструкцією № 2121 (внутрішній номер 372047298) від 01 жовтня 2024 року на розрахунковий рахунок UA288999980313151207000026007, отримувач - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030101, код отримувача - 37993783, банк отримувача - Казначейство України.
Не погоджуюсь із висновками Верховного Суду щодо повернення судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги тана підставі статті 35 ЦПК України висловлюю окрему думку на вказану ухвалу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 травня 2024 року у справі № 760/30077/19 зробила висновок, що при закритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України у випадку, коли сторона не звернулася із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією в межах строку, встановленого цим Кодексом, за її заявою слід здійснити розподіл судових витрат, повернути судовий збір з державного бюджету.
Згідно з частиною другою статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Згідно з частиною другою статті 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Звертаючись до суду заявник зобов'язаний сплатити судовий збір на загальних підставах та надати до суду документ, який підтверджує сплату судового збору саме у межах цієї справи. Механізм реалізації перевірки зарахування судового збору визначений частиною другою статті 9 Закону України «Про судовий збір».
Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряє суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Це означає, що суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.
Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.
Відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Таким чином, обов'язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 9901/144/20; у постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 826/2429/18, від 20 липня 2019 року у справі № 823/1940/18, від 25 січня 2021 року у справі № 914/1131/20, від 26 січня 2023 року у справі № 300/2484/22, від 21 квітня 2023 року у справі № 240/16740/22, від 26 липня 2023 року у справі № 640/3949/22, від 02 травня 2024 року у справі № 440/9709/23, від 27 червня 2024 року у справі № 440/18837/23.
В додатковій постанові Верховного Суду від 30 квітня 2025 року у справі № 359/2836/23 вказано, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (частина п'ята статті 7 Закону України «Про судовий збір»). 07 січня 2025 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 26 листопада 2024 року № 606 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», яким внесено зміни до механізму повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону України «Про судовий збір». З урахуванням внесених змін органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого відповідним судовим органом. Таке подання формується відповідним судовим органом на підставі поданої платником (його уповноваженою особою) заяви про повернення коштів з бюджету, складеної із зазначенням усіх необхідних реквізитів. Для повернення судового збору платнику необхідно звернутися із заявою до відповідного суду, на рахунки якого сплачено судовий збір.
Вказаний висновок викладений також в додатковій постанові Верховного Суду від 21 травня 2025 року у справі № 359/2836/23.
Отже, у задоволенні заяви прокурора в частині повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви та апеляційної скарги слід відмовити, оскільки Верховний Суд не перевірив зарахування судового збору до Державного бюджету України за подання позовної заяви та апеляційної скарги, як це передбачено частиною другою статті 9 Закону України «Про судовий збір».
Аналогічні висновки викладені в ухвалах Верховного Суду від 19 грудня 2025 року у справі № 199/3148/23, від 06 січня 2026 року у справі № 199/9899/22, від 21 січня 2026 року у справі № 199/9896/22, від 30 березня 2026 року у справі № 199/3191/23 та додатковій постанові Верховного Суду від 08 жовтня 2025 року у справі № 523/719/23.
У випадку з'ясування на стадії виконання ухвали про повернення судового збору, що фактично судовий збір до державного бюджету не був зарахований, процесуальне законодавство не передбачає можливості скасування чи зміни відповідної ухвали.
Ухвала Верховного Суду про повернення судового збору набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає, що покладає на суд касаційної інстанції підвищену відповідальність за правильність вирішення цього питання.
Суди першої та апеляційної інстанцій не перебувають в адміністративному підпорядкуванні Верховного Суду. Їхня взаємодія обмежується процесуальними повноваженнями.
Оскільки Верховний Суд не є отримувачем коштів за подання позовної заяви та апеляційної скарги, для повернення судового збору платнику необхідно звернутися із заявою до відповідного суду, на рахунки якого сплачено судовий збір.
Верховний Суд не вправі повертати судовий збір, сплачений на рахунки судів першої та апеляційної інстанцій, як і суди першої та апеляційної інстанцій не вправі повертати судовий збір, сплачений на рахунки Верховного Суду.
За таких обставин, вважаю за можливе повернути прокурору судовий збір лише за подання касаційної скарги, оскільки платник вніс судовий збір на рахунок Верховного Суду і це зарахування може перевірити Верховний Суд та сформувати відповідне електронне подання до Казначейства.
Суддя А. І. Грушицький