07 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 569/967/25
провадження № 61-542св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Черняк Ю. В. (суддя - доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Прод Майстер», державний реєстратор Дубенської районної державної адміністрації Ружнілов Олексій Володимирович,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лук'янчук Вікторії Сергіївни, на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року, постановлену в складі колегії суддів: Хилевича С. В, Ковальчук Н. М., Шимківа С. С.,
1. Описова частина
Короткий зміст вимог
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод Майстер» (далі - ТОВ «Прод Майстер»), державного реєстратора Дубенської районної державної адміністрації Ружнілова О. В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння.
Позов ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що 12 грудня 2017 року ним зареєстровано право власності на об'єкти нерухомого майна, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- будівлю механізованого складу, загальна площа 591 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1435641256101;
- блоки будівлі побутові, загальна площа 280 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1435641356101;
- гаражі, загальною площею 775,3 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1435637756101;
- будівлю збірно-розбірну, загальною площею 109,9 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1435636756101;
- земельну ділянку, кадастровий номер 5610100000:01:029:0532, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 87383156101;
- земельну ділянку, кадастровий номер 5610100000:01:029:0533, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 47780756101;
-земельну ділянку, кадастровий номер 5610100000:01:029:0534, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 87524856101;
- земельну ділянку, кадастровий номер 5610100000:01:029:0535, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 49911956101;
- земельну ділянку, кадастровий номер 5610100000:01:029:0549, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 168344856101 за адресою: АДРЕСА_2 .
12 грудня 2017 року на підставі рішень державного реєстратора від 12 грудня 2017 року за № 38685405, № 38685376, № 38685314, № 38685397, № 38988893,
№ 38685568, № 38685615, № 38685580, № 38685594 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності та внесено записи до Державного реєстру прав
про реєстрацію права власності на вищевказані об'єкти нерухомого майна,
що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав.
Підставою реєстрації права власності за ОСОБА_1 є такі документи: протокол загальних зборів засновників № б/н від 12 грудня 2017 року ТОВ «Прод Майстер Рівне» та акт приймання-передачі нерухомого майна від 12 грудня 2017 року, згідно з якими зазначені об'єкти нерухомого майна були передані ОСОБА_1 .
Однак, 04 січня 2022 року державний реєстратор Дубенської районної державної адміністрації Ружнілов О. В. вніс записи та прийняв відповідні рішення щодо реєстрації права власності на перелічене вище нерухоме майно за відповідачем - ТОВ «Прод Майстер», що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованими представником позивача 12 листопада 2024 року.
ОСОБА_1 вважає, що рішення державного реєстратора Дубенської районної державної адміністрації Ружнілова О. В., якими зареєстровано право власності на спірне майно за ТОВ «Прод Майстер», прийняті протиправно та підлягають скасуванню судом.
Позивач вказував, що при проведенні реєстраційних дій державний реєстратор Дубенської районної державної адміністрації Ружнілов О. В. не врахував обтяження, накладені на спірне майно ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 20 березня 2018 року у справі № 569/3722/18, ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 25 червня 2021 року у справі № 569/10218/21.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 на підставі статей 319, 321 ЦК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» просив суд:
1. Скасувати рішення державного реєстратора Дубенської районної державної адміністрації Ружнілова О. В. за індексним номером № 62761898 від 06 січня 2022 року та запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вчинений на підставі вказаного рішення, з припиненням речових прав на нерухоме майно;
2. Скасувати рішення державного реєстратора Дубенської районної державної адміністрації Ружнілова О. В. за індексним номером № 62761555 від 06 січня 2022 року та запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вчинений на підставі вказаного рішення, з припиненням речових прав на нерухоме майно.
3. Скасувати рішення державного реєстратора Дубенської районної державної адміністрації Ружнілова О. В. за індексним номером № 62761785 від 06 січня 2022 року та запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вчинений на підставі вказаного рішення, з припиненням речових прав на нерухоме майно.
4. Скасувати рішення державного реєстратора Дубенської районної державної адміністрації Ружнілова О. В. за індексним номером № 62762024 від 06 січня 2022 року та запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вчинений на підставі вказаного рішення, з припиненням речових прав на нерухоме майно.
5. Скасувати рішення державного реєстратора Лубенської районної державної адміністрації Ружнілова О. В. за індексним номером № 62762135 від 06 січня 2022 року та запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вчинений на підставі вказаного рішення, з припиненням речових прав на нерухоме майно.
6. Скасувати рішення державного реєстратора Дубенської районної державної адміністрації Ружнілова О. В. за індексним номером № 62762244 від 06 січня 2024 року та запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вчинений на підставі вказаного рішення, з припиненням речових прав на нерухоме майно.
7. Скасувати рішення державного реєстратора Дубенської районної державної адміністрації Ружнілова О. В. за індексним номером № 62762343 від 06 січня 2022 року та запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вчинений на підставі вказаного рішення, з припиненням речових прав на нерухоме майно.
8. Скасувати рішення державного реєстратора Дубенської районної державної адміністрації Ружнілова О. В. за індексним номером № 62762562 від 06 січня 2022 року та запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вчинений на підставі вказаного рішення, з припиненням речових прав на нерухоме майно.
9. Скасувати рішення державного реєстратора Дубенської районної державної адміністрації Ружнілова О. В. за індексним номером № 61186814 від 27 жовтня 2021 року та запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вчинений на підставі вказаного рішення, з припиненням речових прав на нерухоме майно.
10. Витребувати у ТОВ «Прод Майстер» на користь ОСОБА_1 нерухоме майно:
- будівлю механізованого складу, загальна площа 591 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1435641256101, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- блоки будівлі побутові, загальна площа 280 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1435641356101, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;
- гаражі, загальною площею 775,3 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1435637756101, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;
- будівлю збірно-розбірну, загальною площею 109,9 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1435636756101, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку, кадастровий номер 5610100000:01:029:0532, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 87383156101, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку, кадастровий номер 5610100000:01:029:0533, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 47780756101, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку, кадастровий номер 5610100000:01:029:0534, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 87524856101, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку, кадастровий номер 5610100000:01:029:0535, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 49911956101, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку, кадастровий номер 5610100000:01:029:0549, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 168344856101, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2025 року, ухваленим у складі судді Кучиної Н. Г., у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що враховуючи рішення Господарського суду Рівненської області від 25 лютого 2019 року у справі № 918/229/18 та вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 02 вересня 2019 року у справі № 569/6188/19, правочини, за якими ТОВ «Прод Майстер Рівне» передало у власність ОСОБА_1 спірне майно, не можуть вважатись правовстановлюючими документами та не породжують правових наслідків з моменту їх прийняття.
Місцевий суд також взяв до уваги, що постановою Верховного Суду від 25 червня 2024 року у справі № 569/22011/18 визнано недійсними договір відступлення права вимоги за Генеральною кредитною угодою № 014/89-07/560 від 28 вересня 2007 року, кредитним договором № 014/89-07/564 від 28 вересня 2007 року та кредитним договором № 014/89-07/1094/980 від 24 листопада 2009 року, укладений 16 грудня 2016 року між ТОВ «Арма Факторинг» та ТОВ «Прод Майстер»; визнано недійсним договір про відступлення прав за договором поруки (№ 014/89-07/560/2 від 28 вересня 2007 року), укладений 16 грудня 2016 року між ТОВ «Арма Факторинг» та ТОВ «Прод Майстер»; визнано недійсним договір про відступлення прав за договором іпотеки № 014/89-07/560/1 від 28 вересня 2007 року, укладений між ТОВ «Арма Факторинг» та ТОВ «Прод Майстер» 16 грудня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Багдасаровою О. М., зареєстрований в реєстрі за № 1557, що свідчить про те, що ТОВ «Прод Майстер» не набувало статусу іпотекодержателя майна.
Суд дійшов висновку, що права ОСОБА_1 не порушено, оскільки останнім належними та допустимими доказами не доведено наявність у нього прав на спірне майно.
Не погодившись із рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2025 року, представник ОСОБА_1 - адвокат Лук'янчук В. С., подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Лук'янчук В. С., на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2025 року у справі за позовом ТОВ «Прод майстер», державного реєстратора Дубенської районної державної адміністрації Ружнілова О. В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння відмовлено згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що згідно з довідками про доставку електронного документа рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2025 року було доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 29 вересня 2025 року об 11 год. 50 хв. та адвоката Лук'янчук В. С. - 29 вересня 2025 року об 11 год. 54 хв. Відтак, процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2025 року розпочався 30 вересня 2025 року і закінчився 29 жовтня 2025 року. Суд визнав наведені представником ОСОБА_1 - адвокатом Лук'янчук В. С., підстави для поновлення строку неповажними, оскільки доводи представника щодо перебігу процесуального строку не відповідають положенням статей 272, 354 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
09 січня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Лук'янчук В. С., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2026 року поновлено представникові ОСОБА_1 - адвокату Лук'янчук В. С., строк на касаційне оскарженнясудового рішення. Касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Вимоги ухвали Верховного Суду від 29 січня 2026 року виконано.
Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2026 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано із суду першої інстанції матеріали цивільної справи № 569/967/25.
18 березня 2026 року матеріали цивільної справи № 569/967/25 надійшли до Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Лук'янчук В. С., просить скасуватиухвалу Рівненського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження ухвали Рівненського апеляційного суду від 09 грудня 2025 рокузаявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при вирішенні питання щодо відмови у відкритті апеляційного провадження.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що копію повного тексту рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2025 року ОСОБА_1 та його представнику - адвокату Лук'янчук В. С., не було вручено/направлено судом. Про існування та зміст зазначеного рішення представнику позивача стало відомо лише після його оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 01 жовтня 2025 року.
Апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що перебіг строку на апеляційне оскарження рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2025 року розпочався з моменту технічної доставки рішення до електронного кабінету, не з'ясувавши, чи було рішення фактично отримано, відкрито та чи ознайомились з ним сторона або її представник.
Матеріали справи не містять належних доказів вручення рішення, зокрема, поштового повідомлення, розписки про отримання чи підтвердження фактичного ознайомлення з повним текстом рішення.
Формальне посилання суду апеляційної інстанції на технічну доставку електронного документа не може вважатися належним врученням судового рішення, оскільки саме по собі розміщення або надсилання документа в електронний кабінет не підтверджує факт ознайомлення особи з його змістом та не свідчить про реальну можливість реалізації права на апеляційне оскарження .
Перебування адвоката Лук'янчук В. С. у відпустці також є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2025 року.
Зазначає, що згідно з ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 03 листопада 2025 року ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Оскільки позивач перебуває в СІЗО та не має доступу до мережі Інтернет і засобів зв'язку, він позбавлений можливості використовувати підсистему «Електронний суд». Це є об'єктивною та поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Також у касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Лук'янчук В. С., заявилаклопотання про повідомлення позивача та його представника про дату, час і місце розгляду справи, а також просить здійснювати розгляд справи за їхньої участі.
З приводу цього клопотання Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Абзац другий частини першої статті 402 ЦПК України визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу, поданому до Верховного Суду у березні 2026 року,
ТОВ «Прод Майстер» заперечує проти доводівпредставника ОСОБА_1 - адвоката Лук'янчук В. С., просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року - без змін.
Наголошує, що ОСОБА_1 протягом розгляду справи в судах всіх інстанцій користується правничою допомогою адвоката Лук'янчук В. С. і саме через неї здійснював усі процесуальні дії.
Участь сторони у судовому процесі через свого представника (адвоката), що є правом сторони, дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію із цим представником, відтак застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні підстави.
Вказує, що представник ОСОБА_1 - адвокат Лук'янчук В. С., пропустила строк на звернення з апеляційною скаргою на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2025 року, допустимих поважних підстав пропуску цього процесуального строку не навела. Доводи, викладені у касаційній скарзі, хоча й існували на час звернення з апеляційною скаргою, проте не були повідомлені Рівненському апеляційному суду адвокатом Лук'янчук В. С.
Інші процесуальні звернення
У березні 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Лук'янчук В. С., через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду клопотання про долучення доказів, а саме: копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1202618104000084 від 26.02.2026 року.
З приводу цього клопотання Верховний Суд зазначає таке.
Суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє у порядку та межах, визначених процесуальним законом, його повноваження врегульовано правилами Глави 2 Розділу V «Касаційне провадження» ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції, переглядаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, здійснює перевірку дотримання судами норм процесуального і матеріального права.
Отже, Верховний Суд не здійснює переоцінку доказів, на підставі яких ухвалені судові рішення, та не здобуває нові на підтвердження чи спростування обставин справи. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Вирішення питання про витребування письмових доказів та/або долучення доказів до матеріалів справи у межах касаційного провадження правилами зазначеної глави ЦПК України не передбачено та до компетенції Верховного Суду не відноситься. Суд касаційної інстанції не може досліджувати нові докази, які стосуються суті спору.
Враховуючи вищезазначене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Лук'янчук В. С., про долучення доказів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод Майстер» (далі - ТОВ «Прод Майстер»), державного реєстратора Дубенської районної державної адміністрації Ружнілова О. В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2025 року складено 26 вересня 2025 року, а забезпечено надання загального доступу 01 жовтня 2025 року.
Не погодившись із рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2025 року, представник ОСОБА_1 - адвокат Лук'янчук В. С., 31 жовтня 2025 року подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху. Надано представнику ОСОБА_1 - адвокату Лук'янчук В. С., п'ятиденний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, для надання Рівненському апеляційному суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Лук'янчук В. С., на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2025 року у справі за позовом ТОВ «Прод майстер», державного реєстратора Дубенської районної державної адміністрації Ружнілова О. В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння відмовлено.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скаргапредставника ОСОБА_1 - адвоката Лук'янчук В. С., не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У частині першій статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).
Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
Процесуальний закон визначає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (частина перша статті 17 ЦПК України).
Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).
З матеріалів справи відомо, що 31 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Лук'янчук В. С., подала апеляційну скаргу на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2025 року, в якій у тому числі порушила питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
На обґрунтування пропуску строку Лук'янчук В. С. зазначила, що повний текст оскаржуваного рішення суду позивачу та його представнику не було направлено судом, а про існування та його зміст їй стало відомо лише після його оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а саме 01 жовтня 2025 року.
Однак, наведена підстава для поновлення строку на апеляційне оскарження колегією суддів не була прийнята до уваги, оскільки спростовувалась наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документу, відповідно до яких рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2025 року було доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 та його представника - адвоката Лук'янчук В. С., 29 вересня 2025 року о 11 год. 50 хв. та 11 год. 54 хв., відповідно.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху. Надано представнику ОСОБА_1 - адвокату Лук'янчук В. С., п'ятиденний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, для надання Рівненському апеляційному суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення.
03 грудня 2025 року представник позивача - адвокат Лук'янчук В. С., подала заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій зазначила, що представник позивача перебувала у відпустці строком на 5 днів у період з 26 вересня 2025 року до 01 жовтня 2025 року. Вважала, що її перебування у відпустці є поважною причиною пропуску строку для апеляційного оскарження, оскільки про оскаржуване рішення вона дізналась 01 жовтня 2025 року, коли вийшла з відпустки.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Лук'янчук В. С., на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2025 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені Лук'янчук В. С. підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.
Питання щодо вручення судового рішення врегульовано статтею 272 ЦПК України.
Частинами п'ятою, шостою статті 272 ЦПК України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом,- у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).
У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв'язку.
Пункт 110 розділу V «Перехідні положення» Положення про ЄСІТС визначає, що підсистеми (модулі) ЄСІТС, зазначені в розділі III цього Положення, починають функціонувати через 30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля).
05 жовтня 2021 року є датою початку функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний Суд», підсистема відеоконференцзв'язку.
Відповідно до пункту 3 розділу І Положення про ЄСІТС Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - це сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу в судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.
Згідно із підпунктом 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.
Відповідно до пункту 8 Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав. Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.
Адвокати,нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку (пункт 10 Положення про ЄСІТС).
Аналогічні приписи містяться у частині шостій статті 14 ЦПК України.
Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували «Електронний кабінет», суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до «Електронного кабінету» таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи (пункт 24 Положення про ЄСІТС).
Абзацами другим та п'ятим пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що до «Електронних кабінетів» користувачів надсилаються в передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи в справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи в вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
Отже, процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення: шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа до електронного кабінету засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.
Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов'язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС.
Надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов'язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22, провадження № 14-117цс23).
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 272 ЦПК України).
Суд не визначає взаємовідносини адвоката та особи, інтереси якої він представляє (окрім тих, що стосуються обсягу повноважень адвоката), водночас участь сторони у судовому процесі через свого представника (адвоката), що є правом сторони, дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію з цим представником, отже, застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні підстави.
Надіслання (електронної) копії рішення адвокату як представнику сторони на його офіційну електронну адресу в ЄСІТС є, у розумінні частин п'ятої, сьомої статті 18 КАС України (стаття 14 ЦПК України), належним способом вручення судового рішення представнику сторони, що на підставі частини сьомої статті 251 КАС України (стаття 272 ЦПК України) вважається врученням цієї копії судового рішення також і особі, яку цей представник (адвокат) представляє.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі № 480/8341/22.
У цій же постанові Верховний Суд дійшов висновку що сам факт ненадіслання судом першої інстанції [безпосередньо] позивачеві копії судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду справи, на паперових носіях (тобто засобами поштового зв'язку), але за наявності підтвердження належного надіслання (як і вручення) копії судового рішення представнику позивача (адвокату) із застосуванням ЄСІТС, не дає достатніх підстав вважати, що позивач не отримав судового рішення, відповідно, не міг знати про результат розгляду своєї справи, з яким він, власне, не погоджується.
Можливість ознайомлення із судовим рішенням у Єдиному державному реєстрі судових рішень не прирівнюється до дня вручення судового рішення, що підтверджується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25 лютого 2021 року у справі № 679/219/20.
Згідно з приписами статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Перебування адвоката Лук'янчук В. С. у відпустці в період з 26 вересня 2025 року до 01 жовтня 2025 року не є поважною причиною для такого поновлення. Враховуючи, що перебіг строку на оскарження рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 вересня 2025 року розпочався з моменту його отримання 29 вересня 2025 року, адвокат мала об'єктивну можливість та достатньо часу після завершення відпустки для підготовки й подання апеляційної скарги у встановлений законом тридцятиденний строк.
Обставини щодо перебування ОСОБА_1 під вартою та відсутності у нього технічного доступу до підсистеми «Електронний суд» не були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції, а отже, не були відомі суду на момент постановлення оскаржуваної ухвали. Враховуючи приписи статті 400 ЦПК України, згідно з якими суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів попередніх інстанцій, а також приймати до розгляду нові докази, зазначені відомості не можуть бути взяті до уваги Верховним Судом як підстава для скасування судового рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала апеляційного суду прийнята з додержанням норм процесуального права, зокрема і статті 358 ЦПК України, попри аргументи касаційної скарги про її порушення.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (Рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» («Alimentaria Sanders S.A. v. Spain»), § 35).
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97 проти України», § 47).
Аналогічний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).
Норми, які визначають процес подання скарги, служать меті належного здійснення правосуддя. Сторони, яких це стосується, повинні обґрунтовано очікувати, що ці правила будуть застосовуватися.
Отже, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження позивачу, сама сутність права доступу до суду не порушена, а відповідні обмеження мали легітимну мету та були пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Колегія суддів враховує, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскільки колегія суддів встановила, що оскаржувану постанову апеляційного суду ухвалено з додержанням норм процесуального права, тому її, відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України, необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргупредставника ОСОБА_1 - адвоката Лук'янчук Вікторії Сергіївни, залишити без задоволення.
Ухвалу Рівненського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Ю. В. Черняк
Г. В. Коломієць
Д. Д. Луспеник