30 березня 2026 року
м. Київ
справа № 404/6795/24
провадження № 61-2873ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 21 липня 2025 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 14 січня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , та жінки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з 01 серпня 2018 року по 22 грудня 2023 року.
Рішенням Фортечного районного суду міста Кропивницького від 21 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту, спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, задоволено.
Встановлено факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , та жінки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з 01 серпня 2018 року по 22 грудня 2023 року.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 14 січня 2026 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення, а рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 21 липня 2025 року - без змін.
05 березня 2026 року Міністерство оборони України через підсистему «Електронний Суд» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 21 липня 2025 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 14 січня 2026 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви.
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2026 року касаційну скаргу заявника залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для надання доказів сплати судового збору та копій касаційної скарги або доказів направлення її всім учасникам справи.
Вимоги вказаної ухвали заявник виконав.
У частині першій статті 394 ЦПК Українипередбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження
(про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме, що суди не врахували правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у постанові
від 12 грудня 2019 року у справі № 490/4949/17, від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16.
Крім того, заявник зазначає, що ОСОБА_1 не було надано достатніх доказів, на підставі яких можна було б встановити факт проживання з ОСОБА_3 однією сім'єю, як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, ведення спільного господарства та наявності взаємних прав та обов'язків подружжя.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 21 липня 2025 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 14 січня 2026 року.
Витребувати із Фортечного районного суду міста Кропивницького цивільну справу
№ 404/6795/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська