25 березня 2026 року
м. Київ
справа № 362/5253/23
провадження № 61-3592ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Феськова Івана Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Соколине Полісся» про визнання односторонніх правочинів недійсними та застосування наслідків реституції, -
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики, просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь заборгованість за договорами позики від 17 липня 2019 року та від 03 січня 2020 року з урахуванням штрафу та пені, а також сплачені 14 червня 2019 року та 09 липня 2019 року внески на Приватне підприємство «Соколине Полісся» (далі - ПП «Соколине Полісся») у розмірі 503 000,00 грн.
Ухвалою від 07 серпня 2023 року Васильківський міськрайонний суд Київської області замінив первісного відповідача ОСОБА_2 у частині позовних вимог щодо стягнення 503 000,00 грн на належного відповідача ПП «Соколине Полісся».
У липні 2024 року ОСОБА_1 подала позовну заяву в новій редакції та просила визнати недійсними односторонні правочини, а саме внесення коштів у сумі 503 000,00 грн «безповоротної фінансової допомоги» на розрахунковий рахунок ПП «Соколине Полісся» як такі, що вчинені під впливом обману; застосувати наслідки недійсності правочину, шляхом стягнення з ПП «Соколине Полісся» на користь ОСОБА_1 сплачені нею 14 червня 2019 року та 09 липня 2019 року внески у розмірі 503 000,00 грн.
Рішенням від 03 квітня 2025 року Іванківський районний суд Київської області позов задовольнив частково.
Стягнув з ПП «Соколине Полісся» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти в розмірі 503 000,00 грн. У решті позову відмовив. Вирішив питання розподілу судових витрат.
16 грудня 2025 року постановою Київський апеляційний суд апеляційну скаргу ПП «Соколине Полісся» задовольнив, рішення Іванківського районного суду Київської області від 03 квітня 2025 року скасував, у позові ОСОБА_1 відмовив.
18 березня 2026 року адвокат Феськов І. В. через підсистему «Електронний суд» звернувся в інтересах ОСОБА_1 до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 19 грудня 2025 року, в якій просив її скасувати, залишити в силі рішення Іванківського районного суду Київської області від 03 квітня 2025 року
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачає, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
Проте право на касаційне оскарження не є абсолютним та безумовним. Скаржник зобов'язаний обґрунтувати причини такого звернення, що дозволяють ініціювати проведення судового розгляду справи в третій раз.
Право заявника на апеляційний перегляд справи забезпечено.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Ціна позову у цій справі становить 503 000,00 грн, що є меншим, ніж двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2026 року (832 000,00 грн).
Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» передбачає, що у 2026 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2026 року (на час подання касаційної скарги) установлений у розмірі- 3 328,00 грн.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), визначає, що умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Європейський суд з прав людини зазначає, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і унеможливить виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів (абзац п'ятий пункту 7.7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) зазначила, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності Так, у положенні частини «с» статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, акцентується увага на тому, що скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що ціна позову у цій справі не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Феськова Івана Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Соколине Полісся» про визнання односторонніх правочинів недійсними та застосування наслідків реституції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:С. Ю. Мартєв С. О. Карпенко І. М. Фаловська