01 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 760/239/23
провадження № 61-15104св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Назарчук Наталія В'ячеславівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Чернобаєм Олегом Валерійовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2025 року у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Кафідової О. В., Оніщука М. І.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.
Протокольною ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 17 травня 2023 року залучено до участі у справі як третю особу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Назарчук Н. В.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 04 серпня 2025 року у складі судді Кицюк В. С. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що належно повідомлені позивачка та її представник в судові засідання, призначені на 07 липня 2025 року та 04 серпня 2025 року не з'явилися, заяву про розгляд справи за їх відсутності до суду не подали, що є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Районний суд узяв до уваги тривалість провадження у суді, розумність строку розгляду справи та вважав таку поведінку позивачки та її представника зловживанням процесуальними правами та обов'язками.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 04 серпня 2025 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду є помилковими, оскільки суд не вправі залишити позов без розгляду у разі однієї неявки позивача в підготовче засідання, в якому було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, та однієї неявки в судове засідання.
Суд апеляційної інстанції урахував, що в підготовче засідання, призначене на 07 липня 2025 року позивачка не з'явилася. Проте, суд не відклав підготовче засідання 07 липня 2025 року, а провів його за відсутності ОСОБА_1 та постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті на 04 серпня 2025 року. Оскільки 04 серпня 2025 року мала місце перша неявка позивачки в судове засідання, у суду першої інстанції були відсутні підстави для залишення її позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Чернобай О. В., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить постанову Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2025 року скасувати та залишити в силі ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 04 серпня 2025 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У грудні 2025 року касаційна скарга ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Чернобаєм О. В., надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції та роз'яснено учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України.
У лютому 2026 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 березня 2026 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Чернобаєм О. В., мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, оскільки належно повідомлена позивачка та її представник в судові засідання, призначені на 07 липня 2025 року та 04 серпня 2025 року не з'явилися, заяви про розгляд справи за їхньої відсутності до суду не подавали. Вважає, що поведінка ОСОБА_1 свідчить про зловживання процесуальними правами, оскільки розгляд справи систематично відкладався у зв'язку із неявкою позивачки та її представника в судові засідання. На думку заявника, апеляційний суд не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 686/15042/20, від 03 квітня 2025 року у справі № 203/4777/20, у зв'язку із чим дійшов помилкового висновку про скасування ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу не подано.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Чернобаєм О. В., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції відповідає, а доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими. Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв'язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених у законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
У частинах третій - шостій статті 128 ЦПК України передбачено, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.
Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п'ята статті 130 ЦПК України).
Згідно із частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до частини другої статті 198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (частина друга статті 200 ЦПК України).
Згідно зі статтею 209 ЦПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;
5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У справі, яка переглядається Верховним Судом, судами попередніх інстанцій встановлено, що у січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 23 березня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі за правилами загального позовного провадження (том 1, а. с. 91).
Протокольною ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 17 травня 2023 року залучено до участі у справі як третю особу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Назарчук Н. В.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 26 вересня 2024 року за клопотанням представника позивача - адвоката Ковальчук А. С. у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України; провадження у справі зупинено на час проведення експертизи (том 2, а. с. 47-49).
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19 березня 2025 року провадження у вказаній справі поновлено та призначено підготовче засідання на 16 травня 2025 року (том 2, а. с. 112).
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 16 травня 2025 року, з урахуванням ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 21 травня 2025 року про виправлення описки, у задоволенні повторного клопотання представника позивача - адвоката Ковальчук А. С. про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи відмовлено; підготовче засідання у справі призначено на 07 липня 2025 року (том 2, а. с. 130-134; 137).
Судову повістку про виклик в підготовче засідання на 07 липня 2025 року було надіслано на адресу представника позивача - адвоката Ковальчук А. С. та відповідно до довідки про доставлення електронного документа у системі «Електронний суд» було доставлено до електронного кабінету заявника 22 травня 2025 року (том 2, а. с. 138; 142).
Позивачка та її представник в підготовче засідання 07 липня 2025 року не з'явилися, що підтверджується протоколом підготовчого засідання (том 1, а. с. 146-47).
Протокольною ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 07 липня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 04 серпня 2025 року (том 2, а. с. 146-147).
Судову повістку про виклик в судове засідання на 04 серпня 2025 року було надіслано на адресу представника позивача - адвоката Ковальчук А. С. та відповідно до довідки про доставлення електронного документа у системі «Електронний суд» було доставлено до електронного кабінету заявника 08 липня 2025 року (том 2, а. с. 149; 151).
У судове засідання, призначене на 04 серпня 2025 року позивачка та її представник не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, будь-яких заяв чи клопотань від них на адресу суду не надходило (том 2, а. с. 156-157).
Залишаючи без розгляду позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що позивачка, будучи належно повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з'явилася в судове засідання і від неї та/або її представника не надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, а також, що вона зловживає процесуальними правами.
Разом із тим, тлумачення наведених вище норм процесуального права дає підстави для висновку, що суд не вправі залишити позов без розгляду у разі однієї неявки позивача в підготовче засідання, в якому було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, та однієї неявки в судове засідання.
При цьому районний суд не врахував, що цивільне судочинство (цивільний процес) характеризується у структурному плані через його стадії, які відбивають логічно-часові характеристики судової діяльності і процесуальної діяльності учасників цивільного процесу. Це означає стадійність розвитку цивільного процесу. При цьому стадія підготовчого провадження була закрита районним судом 07 липня 2025 року ухвалою суду. Тому враховувати процесуальні дії цієї стадії для іншої (наступної) стадії і, як наслідок, їх об'єднувати є неправильним. При цьому розділовий сполучник «чи», який вжито у пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України означає, що з ряду перелічених предметів застосовується тільки один. Отже, повторна неявка можлива або в підготовче, або в судове засідання.
Апеляційний суд, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції і зазначаючи, що суд не вправі залишити позов без розгляду у разі однієї неявки позивача в підготовче засідання, в якому було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, та однієї неявки в судове засідання, правильно застосував положення пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
При цьому у разі зловживання процесуальними правами, районний суд мав право застосувати вимоги статті 44 ЦПК України, а не статті 257 ЦПК України.
Верховний Суд погоджується із висновками апеляційного суду про те, що 04 серпня 2025 року мала місце перша неявка позивачки в судове засідання, тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для залишення її позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції не було порушено норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної судового рішення, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.
Правові висновки, сформульовані у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 686/15042/20, від 03 квітня 2025 року у справі № 203/4777/20, на які заявник посилається у касаційній скарзі, не є подібними до правовідносин у вказаній справі, оскільки містять загальні висновки щодо залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України та не суперечать висновку суду апеляційної інстанції у справі, що переглядається.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Чернобаєм О. В., висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, а значною мірою зводяться до тлумачення норм процесуального права на власний розсуд.
Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість постанови апеляційного суду не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом цієї справи в суді касаційної інстанції, покладаються на заявника.
Керуючись статтями 141, 400, 402, 406, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Чернобаєм Олегом Валерійовичем,залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді:І. Ю. Гулейков Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк