07 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/6795/23
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Случ О. В.
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Красний забойщик"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2024 (суддя Панна С. П.)
і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2026 (головуючий суддя Чередко А. Є., судді Дармін М. О., Мороз В. Ф.)
у справі № 904/6795/23
за позовом виконуючого обов'язки керівника Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області
до 1) Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області і 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Красний забойщик"
про визнання незаконними та скасування рішень сільської ради,
17.03.2026 скаржник подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2024 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2026 у справі № 904/6795/23.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.03.2026 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу, Суд встановив, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складав 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну немайнову вимогу.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 установлено в розмірі 2 684 грн (позов було подано у 2023 році).
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання касаційної скарги) ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
12.03.2024 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2026, позовні вимоги задоволено повністю.
Предметом позову у цій справі є (1) визнання незаконним і скасування рішення Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 28.09.2021 № 654-VІІІ/VІІІ "Про надання дозволу ТОВ "Агрофірма "Красний Забойщик" на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду для іншого сільськогосподарського призначення (розміщення будівлі контори) на території Глеюватської сільської ради в межах с. Червоне" і (2) визнання незаконним і скасувати рішення Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 17.03.2023 № 1669-ХІХ/VIII "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для іншого сільськогосподарського призначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Красний Забойщик".
Отже, з урахуванням вимог касаційної скарги та згідно з приписами Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату подачі касаційної скарги) судовий збір за подання касаційної скарги мав бути сплачений у розмірі 10 736 грн.
При цьому, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Правова позиція щодо необхідності застосування частини третьої статті 4 Закону "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті в електронній формі, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду 16.11.2022 у справі № 916/228/22.
З огляду на те, що касаційну скаргу скаржник подав в електронній формі через систему "Електронний суд" судовий збір підлягає сплаті з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, отже належною до сплати сумою судового збору є 8 588,80 грн судового збору.
До матеріалів касаційної скарги скаржник додав платіжну інструкцію на кредитовий переказ коштів від 23.02.2026 № 3972 про сплату судового збору у розмірі 6 871,04 грн.
Дослідивши зміст платіжної інструкції на кредитовий переказ коштів, суд зазначає про таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу "Інтернет" у режимі реального часу (частина перша статті 6 цього Закону).
Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.
З пункту 37 Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є, зокрема, "Призначення платежу".
Пунктом 41 Інструкції визначено, що платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга.
Проте зазначена вище платіжна інструкція на кредитований переказ коштів не може бути прийнята як належний доказ сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, оскільки у платіжному документі в графі "призначення платежу" відсутній номер справи.
Таким чином, додана скаржником до касаційної скарги на кредитовий переказ коштів від 23.02.2026 № 3972 про сплату судового збору у розмірі 6 871,04 грн не є належним доказом сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
У зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі, скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати до суду належний документ на підтвердження сплати судового збору у відповідному порядку та розмірі.
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку на надання доказів про сплату судового збору сплаченого у встановленому законом порядку та розмірі, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Красний забойщик" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2024 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2026 у справі № 904/6795/23 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Красний забойщик" строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали, касаційна скарга буде повернута скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Случ