пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
01 квітня 2026 року Справа № 903/34/26
Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., за участі секретаря судового засідання Бортнюк М.В, розглянувши матеріали справи
за позовом: заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації, м. Луцьк,
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мисливське господарство Відродження», с. Звірів, Луцький р-н., Волинська обл.,
до відповідача 2: Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» в особі філії “Поліський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України», м. Луцьк
про розірвання договору та зобов'язання повернути лісову ділянку,
В засіданні приймали участь:
від позивача: н/з
прокурор: Стовбчатий А.Ю.
від відповідача 1: Деркач Д.В.
від відповідача 2: н/з
12.01.2026 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мисливське господарство Відродження», Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» в особі філії “Поліський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» про:
- розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісами від 07.10.2024 №02/2024, укладеного між ДСГП “Ліси України» в особі філії “Поліський лісовий офіс» ДСГП “Ліси України» та тимчасовим лісокористувачем ТОВ “Мисливське господарство Відродження»;
- зобов'язання ТОВ “Мисливське господарство Відродження» повернути лісову ділянку загальною площею 3,7631 га, яка розташована у кварталі 22 (виділи 4, 14, 31) на території Підгайцівської сільської ради в адміністративних межах Луцького району Волинської області, розпоряднику земельної ділянки - Волинської обласній державній (військовій) адміністрації у стані, придатному для ведення лісового господарства, за актом приймання-передачі.
Ухвалою суду від 14.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 11 лютого 2026 року о 10:15 год.
Відповідач 2 ухвалу суду отримав 15.01.2026, строк для подання відзиву - по 30.01.2026.
Відповідач 1 ухвалу суду отримав 24.01.2026, строк для подання відзиву 09.02.2026.
04.02.2025 поштовим зв'язком надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю “Мисливське господарство Відродження» згідно якого у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що позивачем не подано належних доказів на підтвердження наявності у спірних об'єктів ознак капітального будівництва. Висновок експерта, на який посилається прокуратура, не підтверджує належним чином твердження про капітальний характер спірних споруд, оскільки він складений за відсутності проєктної та дозвільної документації. Матеріали справи підтверджують наявність письмового погодження постійного лісокористувача на розміщення тимчасових споруд. Підстави для розірвання та припинення договору відсутні. Фінансові обмеження позивача не можуть кваліфікуватись як бездіяльність органу у розумінні ч. 3 ст. 23 ЗУ “Про прокуратуру». Прокуратурою не підтверджено винятковість підстав, які б давали право на звернення з даним позовом до суду.
Відповідно до ст.ст. 165, 178 ГПК України суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку.
Згідно із ч. 4 ст. 170 ГПК України суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Докази реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю “Мисливське господарство Відродження» електронного кабінету в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі) в матеріалах справи відсутні. Відповідачем 1 не наведені поважні причини невиконання такого обов'язку.
У судовому засіданні прокурор заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання, оскільки відзив відповідача прокуратурою отриманий лише 10.02.2026, строк для подання відповіді на відзив не закінчився.
Враховуючи вищевикладене, відсутність доказів реєстрації відповідачем 1 електронного кабінету в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), клопотання прокурора, не закінчення строку для подання заяв по суті спору, з метою повного та всебічного розгляду справи, виконання мети підготовчого провадження, суд протокольною ухвалою від 11.02.2026 підготовче засідання відклав на 04.03.2026 о 10:30 год.
13.02.2026 надійшла відповідь прокуратури на відзив відповідача, згідно якої просить не приймати відзив до розгляду, оскільки його подано особою, яка не зареєструвала електронний кабінет. Зазначає, що під час проведення судової будівельно-технічної експертизи судовим експертом здійснювався візуально-інструментальний огляд об'єктів та сформовано ілюстративну таблицю, що складається з фотознімків території земельної ділянки, наданої в довгострокове тимчасове платне користування, на якій знаходяться капітальні споруди, що відповідає правовим висновкам Верховного суду. В даному випадку постійним лісокористувачем погоджено виключно комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення (за необхідності) та озеленення території, екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля, а не в жодному разі, зведення капітальних споруд для виключно власних цілей на земельній ділянці лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду. У вказаній справі встановлені всі передумови, які вимагаються ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» та ст. 53 ГПК України, для висновку про обґрунтованість представництва прокурором інтересів держави в суді: порушення інтересів держави; необхідність їх захисту; правові підстави звернення прокурора до суду; вказівка на орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
03.03.2026 надійшло клопотання ТОВ “Мисливське господарство Відродження» про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні. Просить врахувати, що договір про надання правничої допомоги укладений 26.02.2026, що унеможливило належним чином підготуватись до розгляду справи. Строк підготовчого провадження просить продовжити на 30 днів.
У судовому засідання прокурор відзив відповідача просить не приймати до розгляду у зв'язку з відсутністю зареєстрованого у відповідача 2 електронного кабінету. Клопотання про відкладення розгляду справи заперечив, оскільки участь представника в іншій судовій справі не є поважною причиною для відкладення розгляду справи.
Судом встановлено, що ТОВ “Мисливське господарство Відродження» зареєстровано електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що підтверджується відповіддю №31899370 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, у зв'язку з чим клопотання прокуратури про не долучення відзиву відповідача не підлягає задоволенню.
Суд протокольною ухвалою від 04.03.2026 долучив відзив відповідача 1, відповідь на відзив прокуратури до матеріалів справи.
Верховний Суд вже неодноразово у своїх рішеннях, зокрема у справах № 802/562/18-а, № 826/4504/17, звертав увагу на те, що повноваження щодо відкладення судового розгляду на підставі поданого учасниками судового процесу клопотання є дискреційними.
При цьому будь-який законодавчий припис, що встановлює певні межі розсуду, повинен бути оцінений на предмет дотримання фундаментальних вимог верховенства права, зокрема щодо співмірності (пропорційності) тій меті, за якою законом передбачене відповідне обмеження, або яке відбулось унаслідок застосування розсуду суду.
Пропорційність є загальною умовою для вирішення всіх процесуальних питань у межах дискреційних повноважень і повинна належно застосовуватись на кожній стадії правозастосування.
Оцінюючи дотримання принципу пропорційності, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
При цьому, судова дискреція щодо оцінки обставин, які не дають можливості особі прийняти участь у судовому засіданні, на предмет їх поважності чи неповажності для цілей відкладення судового розгляду не має абсолютних меж. Суд має враховувати конкретну ситуацію та обґрунтування особи, яка просить суд відкласти судовий розгляд, відповідне обґрунтування не має бути абстрактним, а обставини, наведені у ньому, повинні бути підтверджені належною доказовою базою. Тобто реалізація відповідної дискреції суду щодо кваліфікації наведених учасником судового процесу у клопотанні про відкладення судового розгляду обставин має здійснюватися індивідуально з урахуванням принципу верховенства права. Це зумовлено тим, що сама концепція верховенства права передбачає суд як найдієвіший інструмент її застосування, адже тільки суд може вийти за межі формального права та визначити доцільне та належне регулювання в кожній конкретній ситуації. При цьому для цілей дотримання принципу верховенства права суд повинен обирати такий варіант вирішення клопотання про відкладення судового засідання, який є максимально доцільним та справедливим у відповідній ситуації, а обраний ним процесуальний наслідок розгляду відповідного клопотання, як результат реалізації наданих йому дискреційних повноважень, завжди вимагає мотивації зробленого вибору.
Такі висновки викладено Верховним Судом у постановах від 14 липня 2022 року у справі № 260/4504/20 та від 18 серпня 2022 року у справі № 420/9173/21.
Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні від 26 липня 2018 року у справі “Бартая проти Грузії» (заява № 10978/06) зазначив, що відмова суду відкласти судове засідання за клопотанням адвоката, що брав участь в іншому процесі, та розгляд справи без захисника є порушенням статті 6 Конвенції.
Матеріали справи не дають підстав вважати, що своїми діями чи поведінкою представник відповідача намагався затягнути розгляд справи, чим би сприяв порушенню розумних строків розгляду справи.
Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, з-поміж іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи вищевикладене, виконання мети підготовчого провадження, гарантій щодо справедливого і публічного розгляду справи, суд протокольною ухвалою від 04.03.2026 задовольнив клопотання відповідача 1 та відклав підготовче засідання на 11.03.2026 о 14:30 год.
У судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи. Зазначив, що вказане клопотання надіслане суду та учасникам справи через електронний суд.
Суд, учасники справи вказане клопотання не отримували.
З метою повного та всебічного розгляду справи, надання учасникам справи можливості ознайомитись із клопотанням відповідача та подати відповідні пояснення при їх наявності, суд протокольною ухвалою від 11.03.2026 підготовче засідання відклав на 25.03.2026.
З метою виконання мети підготовчого провадження, суд дійшов висновку про продовження підготовчого засідання на 30 днів.
Крім того, суд протокольною ухвалою від 11.03.2026 постановив забезпечити участь прокурора Офісу Генерального прокурора Стовбчатого Артура Юрійовича у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Північного апеляційного господарського суду.
11.03.2026 через систему “Електронний суд» надійшло клопотання відповідача-1 про призначення експертизи, в якому він просить суд призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу.
20.03.2026 від прокурора відділу Офісу Генерального прокурора Стовбчатого Артура Юрійовича надійшло заперечення на клопотання представника ТОВ “Мисливське господарство Відродження» про призначення експертизи.
25.03.2026 ТОВ «Мисливське господарство «Відродження» подав суду клопотання про долучення доказів, а саме фото та відео матеріали об'єктів (тимчасових споруд), розміщених на спірній земельній ділянці.
У судовому засіданні 25.03.20263 прокурор повідомив, що не отримував клопотання відповідача 2 та просив відкласти судове засідання.
З метою повного та всебічного розгляду справи, враховуючи, що клопотання відповідача 2 про доручення доказів надійшло перед судовим засіданням, надання учасникам справи можливості ознайомитись із клопотанням відповідача 2 про долучення доказів та подати відповідні пояснення при їх наявності, суд протокольною ухвалою від 25.03.2026 підготовче засідання відклав на 01.04.2026 на 15:30 год.
У судовому засіданні представник ТОВ «Мисливське господарство «Відродження» клопотання про долучення доказів підтримав.
Прокурор у вирішенні питання долучення доказів покладається на розсуд суду.
Статтею 80 ГПК України унормовано, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно ч.8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч.1, 2 ст. 118 ГПК України).
Частинами 1,2 статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Таким чином пропущений процесуальний строк, встановлений законом може бути поновлений лише за заявою учасника справи у разі, якщо суд визнає наведені причини пропуску цього строку поважними, а встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку.
Згідно ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності (пункт 3.3 постанови Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 918/604/23).
Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (подібні за змістом висновки щодо застосування статті 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 13.01.2021 у справі № 10/Б-921/1442/2013, від 27.03.2024 №907/439/22).
Докази, що підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована. При цьому докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14 (врахована судом апеляційної інстанції), від 27.06.2023 у справі № 910/161/181/18, від 28.02.2024 №910/12005/22).
Велика Палата Верховного Суду також виснувала, що поважними визнаються лише обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій (див. постанову від 08.12.2022 у справі №990/102/22).
Пояснення з посиланням на докази, які підтверджують, що відповідач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаного доказу до подання відзиву на позовну заяву, об'єктивної неможливості отримання таких доказів, посилання на доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк, у відсутні.
Суд зазначає, що причин неможливості подачі таких доказів у встановлений строк відповідачем не зазначено та клопотання щодо поновлення процесуального строку не заявлено.
Положеннями частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, враховуючи звернення відповідача із клопотанням про долучення нових доказів до матеріалів справи після закінчення визначеного процесуальним законодавством строку для їх подання, відсутність обґрунтувань неможливості отримання таких доказів у встановлений строк, відсутність клопотання про поновлення такого строку, суд протокольною ухвалою від 01.04.2026 залишив без розгляду клопотання відповідача про долучення доказів до матеріалів справи.
При цьому судом враховано, що за змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Розгляд клопотання ТОВ «Мисливське господарство «Відродження» від 11.03.2026 про призначення експертизи.
У клопотанні від 11.03.2026 товариство просить призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання: 1) Чи відповідають Об'єкти №1-7 та їх місце розташування Проекту благоустрою лісової земельної ділянки площею 3,7631 га на території Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області? 2) Чи є Об'єкти №1-7 тимчасовими (некапітальними) спорудами (будівлями), чи іншими спорудами (будівлями) в розумінні чинного законодавства? 3) Чи мають Об'єкти №1-7 фундамент міцно пов'язаний із земельною ділянкою, і чи є він капітальною спорудою? 4) Чи можливо перенести Об'єкти №1-7 без зміни їх призначення? 5) Чи відповідають Об'єкти №1-7 вимогам п.21 Договору №02/2024 довгострокового тимчасового користування лісами від 07.10.2024 року? Проведення судової будівельно-технічної експертизи просить доручити судовим експертам ТОВ «Волинь-експерт». Витрати за проведення експертизи просить покласти на ТОВ «Мисливське господарство Відродження».
Клопотання обґрунтоване тим, що відповідне обстеження Департаменту внутрішньої та економічної безпеки ДСГП «Ліси України» спірної земельної ділянки та експертне дослідження здійснювалось взагалі без залучення представників Відповідача та йому не відомо походження отриманої експертами інформації, її справжність та об'єктивність. З матеріалів справи та самого висновку експерта вбачається, що експерт не мав у своєму розпорядженні повного та належного обсягу вихідних даних, необхідних для достовірного вирішення питання щодо правового статусу спірних об'єктів. Фактично експертне дослідження було проведене виключно на підставі візуального огляду об'єктів та обмеженого переліку матеріалів, без аналізу містобудівних умов, землекористування. правових підстав будівництва та режиму За таких обставин висновок експерта не може вважатися достатнім і беззаперечним доказом капітального характеру споруд, оскільки експерт не встановлював і не міг встановити дотримання або недотримання дозвільних процедур; не аналізував цільове призначення об'єктів та їх функціональне використання; не мав можливості співвіднести об'єкти з вимогами договорів користування земельними ділянками. При цьому відповідний висновок був зроблений в межах інших проваджень і справ, які не стосуються відповідного розгляду даної справи судом, на виконання Постанови дізнавача СД ВП №3 Луцького РУП ГУНП, які не є учасниками даного провадження.
У запереченнях на клопотання про призначення експертизи від 20.03.2026 прокурор вказує, що долучені до позову докази в своїй сукупності підтверджують факт будівництва відповідачем нерухомого майна (капітальних споруд) без отримання дозвільних документів на здійснення будівництва на земельній ділянці лісового фонду у межах природно-заповідного фонду, що безумовно порушує встановлений законодавством правовий режим її використання, а також завдання та принципи земельного законодавства щодо охорони земель як об'єкта права власності Українського народу та забезпечення її раціонального використання. Разом із тим відповідачем повністю проігноровано, що наявним у матеріалах кримінального провадження листом Державної інспекції архітектури та містобудування України від 23.07.2025 № 4454/03/18-25, який долучено до позовної заяви, вказано, що в розпорядженні ДІАМ не виявлено документів щодо спірних об'єктів будівництва на вказаній земельній ділянці. Крім того, шляхом перевірки відомостей, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, за відповідним параметром пошуку інформації та документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, та документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання, станом на дату надання відповіді не виявлено. Водночас, зазначає, що відповідачем не долучено жоден із вище перелічених документів, які витребовувалися експертом, ні до відзиву на позовну заяву, ні до клопотання про призначення експертизи, що безумовно підтверджує позицію позивача та свідчить про факт того, що такі документи ніколи не розроблялися. Окремо зауважує, що представник ТОВ «Мисливське господарство Відродження» просить проведення вказаної експертизи доручити судовим експертам ТОВ «Волинь-експерт». Водночас, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ТОВ «Волинь-експерт» є: « 68.31 Агентства нерухомості». Тобто, юридичні особи не державної і не комунальної форми власності не передбачені серед суб'єктів, які можуть здійснювати судово-експертну діяльність.
У судовому засіданні представник ТОВ «Мисливське господарство Відродження» клопотання підтримав.
Прокурор клопотання про призначення експертизи заперечив.
Завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, є, зокрема, справедливе вирішення спору (ч.ч. 1,2 ст.2 ГПК України), а справедливість судового розгляду - є складовою ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод.
Дискрецією встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази, надавати їм оцінку для виконання завдання господарського судочинства наділені суди першої та апеляційної інстанції як суди факту (постанови ВП ВС від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц, від 02.11.2022 у справі №910/11273/20).
Одним із засобів встановлення обставин справи є висновок судового експерта (п.2 ч.2 ст.73 ГПК України). Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Водночас предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч.2 ст.98 ГПК України).
Експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (таку правову позицію поділяє Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 у справі №761/29966/16-ц).
У п.71 рішення від 01.06.2006 у справі "Дульський проти України" Європейський суд з прав людини також підкреслив, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Саме тому, суди не повинні обмежуватися заявленими сторонами доводами та поданими ними доказами, а мають виконувати активну роль у встановленні об'єктивної істини, вживаючи усіх можливих заходів для перевірки та встановлення всіх фактичних даних зі спору (рішення від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України"). Так, ЄСПЛ у рішенні від 15.11.2017 у справі "Бендерський проти України" оцінюючи фактичні обставини справи за стандартом доказування у цивільних справах як "баланс вірогідностей" виходив з того, що факти встановлені в експертному висновку, є більш вірогідними за інші докази.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони (постанова КГС ВС від 29.01.2021 у справі №922/51/20)
За змістом ст.99 ГПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності певних умов:
- для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо (п.1 ч.1 ст.99 ГПК України);
- жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань (п.1 ч.1 ст.99 ГПК України).
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінка в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Заступник Генерального прокурора звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мисливське господарство Відродження», Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» в особі філії “Поліський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» про:
- розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісами від 07.10.2024 №02/2024, укладеного між ДСГП “Ліси України» в особі філії “Поліський лісовий офіс» ДСГП “Ліси України» та тимчасовим лісокористувачем ТОВ “Мисливське господарство Відродження»;
- зобов'язання ТОВ “Мисливське господарство Відродження» повернути лісову ділянку загальною площею 3,7631 га, яка розташована у кварталі 22 (виділи 4, 14, 31) на території Підгайцівської сільської ради в адміністративних межах Луцького району Волинської області, розпоряднику земельної ділянки - Волинської обласній державній (військовій) адміністрації у стані, придатному для ведення лісового господарства, за актом приймання-передачі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході проведеної перевірки дотримання товариством умов договору довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що у кварталі 22 Звірівського лісництва виявлено будівлі та споруди з ознаками капітального будівництва. Будівництво капітальних споруд без отримання дозвільних документів на земельній ділянці лісового фонду у межах природно-заповідного фонду порушує встановлений законодавством правовий режим її використання, а також завдання та принципи земельного законодавства щодо охорони земель, як об'єкт права власності Українського народу та забезпечення її раціонального використання.
Судом встановлено, що 07.10.2024 між постійним лісокористувачем ДСГП «Ліси України» в особі філії «Ківерцівське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» та тимчасовим лісокористувачем ТОВ «Мисливське господарство «Відродження» укладено договір №02/2024 довгострокового тимчасового користування лісами. Згідно умов договору у користування з метою використання корисних властивостей лісів для використання з метою культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей виділяється лісова ділянка загальною площею 3,7631 га, розташована в Звірівському лісництві, кварталі 22 (виділи 4, 14, 31) на території Підгайцівської сільської ради в адміністративних межах Луцького району Волинської області, згідно з планом-схемою.
Проєктом благоустрою лісової земельної ділянки площею 3,7631 га на території Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області (виділ 4, 14, 31, квартал 22 Звірівського лісництва), затвердженого ДП «Ліси України», передбачено встановлення на спірній земельній ділянці тимчасові споруди: бесідки для відпочинку, будинки для відпочинку. У рекреаційній зоні можуть бути розміщенні скульптури, фонтани та інші архітектурні елементи, художні якості яких мають бути підкреслені фоном із земельних насаджень, виконаних у вигляді зелених стін, рослин з фігурною стрижкою певних форм.
На підтвердження позовних вимог в частині будівництва у кварталі 22, виділах 4, 14, 31 Звірівського лісництва будівель та споруд з ознаками капітального будівництва прокуратурою долучено:
- Акт Департаменту внутрішньої економічної безпеки ДСГП «Ліси України» від 15.08.2025 складений за результатами проведення контрольного заходу у Ківерцівському надлісництві філії «Поліський лісовий офіс», згідно якого у ході проведення перевірки дотримання умов договору довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками встановлено, що відповідно до договору №02/2024 від 07.10.2024 тимчасовому лісокористувачу ТОВ «Мисливське господарство «Відродження» надано у користування лісову ділянку загальною площею 3,7631 га, розташовану у кварталі 22, виділи 4, 14, 31 Звірівського лісництва. За результатами огляду вказаної земельної ділянки наявність будь яких об'єктів не встановлено. У кварталі 22 виділ 18 не входить до меж лісової ділянки переданої у користування (том 1, а.с. 45-81);
- висновок експерта від 28.10.2025 №СЕ-19/103-25/10271-БТ Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, згідно якого встановлено, що об'єкти будівництва - дерев'яні споруди, які знаходяться на території Звірівського лісництва, у лісі, у 22 кварталі 18 виділі (кадастровий номер 0721883600:05:000:1880) являються нерухомим майном (капітальними спорудами). Об'єктами дослідження були об'єкти (споруди), які знаходяться на території Звірівського лісництва у 22 кварталі, 18 виділі (том 1, а.с. 85-111);
- протокол обшуку від 06.11.2025 старшого слідчого в ОВС ГСУ НПУ в межах досудового розслідування, внесеного до ЄРДР №12025035610000152, згідно якого провівши обшук у кварталі 22, виділах 4, 14, 18, 31 Звірівського лісництва, встановлено на місці розташування будівель і споруд, в тому числі побудованих на бетонному фундаменті з прилаштованими вбиральнями (том 1, а.с. 112-117);
- план землекористування та фактичного будівництва, який є додатком до протоколу обшуку з місця події від 06.11.2025, згідно якого вбачається розміщення об'єктів (споруд) у кварталі 22, виділах 4, 14, 18, 31 (том 1, а.с. 130-131).
У той же час, відповідач наявність об'єктів з ознаками капітальних споруд в орендованих виділах 4, 14, 31 кварталу 22 Звірівського лісництва заперечує.
Як визначено у ст.1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні суду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд постає перед необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що у матеріалах справи наявні докази, які містять суперечливі дані стосовно місця розташування об'єктів будівництва (споруд), оскільки згідно акту Департаменту внутрішньої економічної безпеки ДСГП «Ліси України» від 15.08.2025 та висновку експерта від 28.10.2025 №СЕ-19/103-25/10271-БТ Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, будівлі та споруди розташовані у кварталі 22, виділі 18, в той час, як згідно протоколу обшуку від 06.11.2025 старшого слідчого в ОВС ГСУ НПУ в межах досудового розслідування, внесеного до ЄРДР №12025035610000152, плану землекористування та фактичного будівництва, який є додатком до протоколу обшуку з місця події від 06.11.2025, такі будівлі розташовані у кварталі 22 в тому числі у виділах 4, 14, 31. При цьому матеріали протоколу обшуку з додатками, як пояснив прокурор у судовому засіданні, не були предметом дослідження висновку експерта від 28.10.2025 №СЕ-19/103-25/10271-БТ Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, оскільки були складені після проведення експертизи.
Крім того, необхідним є встановлення статусу об'єктів будівництва (тимчасові споруди/капітальні споруди) в частині їх відповідності/невідповідності Проєкту благоустрою лісової земельної ділянки площею 3,7631 га на території Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області.
У відповідності до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 основними видами (підвидами) експертизи є будівельно-технічна експертиза, земельно-технічна експертиза.
Завданням будівельно-технічної експертизи є питання визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва можуть бути вирішені за наявності у експерта (експертів) відповідних фахових знань, в тому числі з вузько направлених питань, з проектування, будівництва та експлуатації об'єктів будівництва з урахуванням об'ємності матеріалів і складності об'єкта та інших його особливостей (п.5.1.2.);
Завданням земельно-технічної експертизи є питання визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації. Зазначені питання земельно-технічної експертизи вирішуються за наявності відповідної правовстановлювальної та технічної документації, зокрема результатів виконання топографо-геодезичних робіт, які проводяться відповідними фахівцями з використанням відповідного обладнання та бази даних. (п. 6.1.2).
Отже, зазначені питання потребують спеціальних знань і не можуть бути замінені іншими засобами доказування, аніж відповідний висновок експертного дослідження.
Відповідно до чинного законодавства України суд вирішує спір та встановлює істину на основі всебічного з'ясування всіх суттєвих моментів спірних правовідносин та об'єктивного дослідження фактичних даних, що визначають наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.
При цьому, розглядаючи справу, суд повинен вжити заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності.
Враховуючи вищевикладене, питання наявності/відсутності на лісовій ділянці загальною площею 3,7631 га, розташованій у кварталі 22, виділах 4, 14, 31 Звірівського лісництва будівельних робіт та побудованих об'єктів, встановлення їх статусу, зокрема як нерухомого майна/капітальних чи тимчасових споруд, має істотне значення для правильного вирішення спору між сторонами, а для з'ясування таких обставин необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, що зумовлює наявність підстав, передбачених нормою ч.1 ст.99 ГПК України, для призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи та земельно-технічної експертизи.
Формулювання питань, які ставляться перед експертом, повинно, як правило, здійснюватися з урахуванням згаданих Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень і атестованих експертних методик, у яких зазначаються питання, на вирішення яких спрямовані ці методики та реєстр яких ведеться Міністерством юстиції України.
Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу.
Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.
В силу пункту 3.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998, орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені при проведенні відповідного виду експертизи, наведено в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за № 705/3145 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5).
Згідно з ч.ч. 4-7 ст. 99 ГПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Відповідно до ст. 100 ГПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями.
Згідно ч.1 ст. 102 ГПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
В даному випадку, після підтвердження технічної можливості виконання експертного дослідження у вказаній судом експертній установі, прийняття ухвали до виконання та за клопотанням експерта судом будуть надані всі вказані експертом документи та матеріли, які необхідні для проведення експертного дослідження та складання відповідного висновку.
Згідно з ч. 3 ст. 102 ГПК України при визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
У разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з'ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні (частина 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (заява № 616 79/00) від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Вирішуючи питання щодо експертної установи, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Згідно із ч. 3 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Учасники справи не дійшли згоди щодо експертної установи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що існують обставини для з'ясування яких необхідні спеціальні знання, а тому, вважає за необхідне призначити по справі судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизи, проведення яких слід доручити Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Дослідивши запропоновані відповідачем питання, з врахуванням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень, суд дійшов висновку про поставлення перед експертом таких питань, з яких має бути проведена експертиза: 1) Чи знаходяться на лісовій земельній ділянці площею 3,7631 га, що розташована у виділах 4, 14, 31 кварталу 22 Звірівського лісництва на території Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області (за межами населеного пункту, кадастровий номер 0721883600:05:000:4880), виділена у довгострокове тимчасове користування Товариству з обмеженою відповідальністю “Мисливське господарство “Відродження» згідно договору №02/2024 від 07.10.2024, будь-які об'єкти будівництва (будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення та інші об'єкти)? 2) Якщо так, то чи є виявлені об'єкти (споруди, будівлі або інші об'єкти) нерухомим майном (капітальними спорудами); чи є вони тісно пов'язані з земельною ділянкою, на якій вони розташовані, чи мають фундаментну основу; чи не може бути без негативних наслідків для конструкцій їх розібрання і переміщення; чи їх створено із будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт; чи переміщення цих об'єктів є можливим без їх знецінення та зміни цільового призначення? 3) Чи знаходяться на лісовій земельній ділянці площею 3,7631 га, що розташована у виділах 4, 14, 31 кварталу 22 Звірівського лісництва на території Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області (за межами населеного пункту, кадастровий номер 0721883600:05:000:4880), виділена у довгострокове тимчасове користування Товариству з обмеженою відповідальністю “Мисливське господарство “Відродження» згідно договору №02/2024 від 07.10.2024, тимчасові споруди чи інші споруди (будівлі)? 4) Якщо так, то чи відповідають виявлені об'єкти (споруди) та їх місце розташування Проєкту благоустрою лісової земельної ділянки площею 3,7631 га на території Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області?
Частинами 1, 2 ст. 98 ГПК України встановлено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Суд вважає за доцільне звернутись до судового експерта з пропозицією реалізувати надане йому статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.
Витрати по проведенню експертизи суд, з огляду на положення ст. 125 ГПК України, покладає на ТОВ «Мисливське господарство «Відродження», як на заінтересовану сторону, що подала клопотання про призначення експертизи.
Частиною 1 статті 228 ГПК України унормовано, що господарський суд має право зупинити провадження у справі за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи у зв'язку з призначенням судом експертизи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Отже, оскільки судом на підставі ст.ст. 99, 100 ГПК України призначено у справі судову експертизу, враховуючи, що для проведення експертного дослідження матеріали справи направляються до експертної установи, а тому у цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, суд вважає, що відповідно до п.2 ч.1 ст.228 ГПК України провадження у даній справі підлягає зупиненню у зв'язку з призначенням судової експертизи.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
постановив:
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Мисливське господарство “Відродження» від 11.03.2026 про призначення експертизи задовольнити частково.
2. Призначити у справі будівельно-технічну та земельно-технічну експертизи, проведення яких доручити експертам Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Червоного Хреста, 16, м. Луцьк, 43001).
3. На вирішення експертам поставити такі питання:
1) Чи знаходяться на лісовій земельній ділянці площею 3,7631 га, що розташована у виділах 4, 14, 31 кварталу 22 Звірівського лісництва на території Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області (за межами населеного пункту, кадастровий номер 0721883600:05:000:4880), виділена у довгострокове тимчасове користування Товариству з обмеженою відповідальністю “Мисливське господарство “Відродження» згідно договору №02/2024 від 07.10.2024, будь-які об'єкти будівництва (будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення та інші об'єкти)?
2) Якщо так, то чи є виявлені об'єкти (споруди, будівлі або інші об'єкти) нерухомим майном (капітальними спорудами); чи є вони тісно пов'язані з земельною ділянкою, на якій вони розташовані, чи мають фундаментну основу; чи не може бути без негативних наслідків для конструкцій їх розібрання і переміщення; чи їх створено із будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт; чи переміщення цих об'єктів є можливим без їх знецінення та зміни цільового призначення?
3) Чи знаходяться на лісовій земельній ділянці площею 3,7631 га, що розташована у виділах 4, 14, 31 кварталу 22 Звірівського лісництва на території Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області (за межами населеного пункту, кадастровий номер 0721883600:05:000:4880), виділена у довгострокове тимчасове користування Товариству з обмеженою відповідальністю “Мисливське господарство “Відродження» згідно договору №02/2024 від 07.10.2024, тимчасові споруди чи інші споруди (будівлі)?
4) Якщо так, то чи відповідають виявлені об'єкти (споруди) та їх місце розташування Проєкту благоустрою лісової земельної ділянки площею 3,7631 га на території Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області?
4. Зобов'язати сторони/учасників судового процесу на вимогу експертів вчинити дії, необхідні для проведення експертизи.
5. Попередити експертів, які проводитимуть експертизи про те, що вони несуть відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
6. Запропонувати судовим експертам реалізувати надане їм статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право, щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.
7. Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю “Мисливське господарство “Відродження» з подальшим розподілом відповідно до ст. 129 ГПК України.
8. Матеріали справи №903/34/26 направити Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Червоного Хреста, 16, м. Луцьк, 43001).
9. Матеріали справи №903/34/26 підлягають обов'язковому поверненню Господарському суду Волинської області разом із висновком експертиз на протязі 5-ти днів з дня складання висновків експертизи або з дня з'ясування обставин неможливості проведення експертизи.
10. В решті клопотання відмовити.
11. Зупинити провадження у справі на час проведення експертиз відповідно до ст. ст. 228, 229 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України
Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 06.04.2026.
Суддя С. В. Бідюк